Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Главная Контакты В избранное
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури України НІАЗ "Кам’янець", 2012р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    http://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • Запрошуємо до участі в конференції!

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 21-02-2020

    Скарби Подільської минувшини

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 16-01-2020

    У конференц-залі Заповідника з 17 по 31 січня 2020 року діятиме виставка «Скарби Подільської минувшини». На огляд відвідувачів будуть презентовані предмети побуту другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. (керамічний посуд, дерев’яні речі хатнього вжитку), які передані в дар Заповіднику, та знахідки, що виявлені у 2019 році під час археологічного нагляду за земляними роботами на території НІАЗ «Кам’янець». Головними експонатами виставки є макітра з с. Новополь Балтського району, яку передала Мая Руденко; колекція горщиків і глечиків з с. Врублівці Кам’янець-Подільського району від Андрія Андруховського; традиційні подільські кам’яні стовпці, які надійшли до музейних фондів від сільського старости Залучанської сільради Анатолія Марцінишина. Також відвідувачі зможуть ознайомитись із знаменитим французьким фарфором першої половині ХХ ст., що був виявлений під час нагляду за прокладанням інженерних мереж навесні 2019 року на пл. Польський ринок, та колекцією клеймованої цегли.

    Час роботи виставки: з понеділка по четвер - з 8.30 до 17.00 год, у п’ятницю - з 8.30 до 16.00. Вхід Вільний

    Молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець» Руслан Нагнибіда .

    Заслужена нагорода!

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 15-01-2020

    12 січня 2020 року у відремонтованій Петропавлівській церкві відбулась урочиста служба, яку очолив митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній. По закінченню Божественної літургії та освячення приділів святого Миколая і Великомучениці Варвари високі церковні відзнаки та благословенні грамоти за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою від Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Епіфанія з рук митрополита Антонія отримали кам’янчани, які внесли свій посильний вклад у відновлення храму – міський голова Михайло Сімашкевич, керуюча справами виконкому Яна Мельничук, народний депутат минулого скликання Володимир Мельниченко, працівник КП «Міськтепловоденергія» Сергій Боднар, директора ПАТ «Гіпсовик» Володимир Постовий, приватний підприємець Анатолій Зелениця, а також генеральний директор НІАЗ «Кам’янець» Василь Фенцур. В його особі відзначено трудовий колектив Заповідника, який забезпечив виконання робіт з поточного ремонту фасадів церкви за кошти субвенції з міського бюджету і надавав необхідну методичну допомогу.

    Учений секретар Л.Рудюк.

    Віншування святого Василя

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 15-01-2020

    Дуже приємно, що Новий рік розпочинається з святкових днів, які супроводжуються новорічними і різдвяними віншуваннями та колядою. Святкові наспіви є елементом нематеріальної культурної спадщини України, які несуть свою автентичність і є особливістю країни. Ми постійно відновлюємо в своїй пам’яті святкові різдвяні колядки та щедрівки, які звеличують наш край та посилюють святковий дух.

    Щороку колектив Заповідника вітають з новорічними святами чарівні голоси «Срібних дзвіночків» вихованців міської хорової школи на чолі з талановитим керівником Наталією Купінською. І цього річ діти з різдвяною колядою завітали в наш конференц-зал. В день Святого Василя, з віншуваннями та колядками працівників Заповідника прийшли привітати колектив Міського будинку культури на чолі з хормейстером народного хору української пісні «Смотрич» Миколою Мельником.

    А також вперше в нашому залі водили колядки та щедрували учні 4-х класів НВК №9 під керівництвом вчителя початкових класів і керівника фольклорного гуртка Лідії Гораш. Творчі колективи щиро привітали колектив Заповідника з Новим роком, Різдвом христовим та Святим Василем та у формі колядок побажали здоров’я, миру та злагоди усім присутнім. Віншувальники дарували свої посмішки, ангельський спів та створили справжню маленьку «Різдвяну казку».

    Науковий співробітник Герасимчук Т.

    Увага ! Зйомки !

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 24-12-2019

    На території пам’ятки архітектури 16-18 ст. Руська брама з баштами і укріпленнями на вул. Руській, 93 «Кіностудія дитячих і юнацьких фільмів ім. О.О. Ханжонкова» проводить зйомки художнього фільму – історичного детективу «Максим Оса» за мотивами однойменного коміксу Ігора Баранька. Тут, у барбакані створено екстер’єр замку князя Пшелуцького. Головну роль козака Максима виконує актор Василь Кухарський. Трейлери до фільму можна переглянути на YouTube.

    Учений секретар Л.Рудюк.

    Вшанування пам’яті Ігоря Данілова

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 19-12-2019

    17 грудня 2019 року у приміщенні конференц-залу НІАЗ «Кам’янець» відбувся круглий стіл «Ігор Данілов – дослідник історії Поділля і громадський діяч», присвячений вшануванню пам’яті дослідника-фортифікатора, пам’яткоохоронця, громадського діяча і екскурсовода Ігоря Васильовича Данілова. Його організаторами виступили Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» та Кам’янець-Подільське військово-історичне товариство шанувальників історії фортифікації, а учасниками стали науковці, пам’яткоохоронці, краєзнавці, реконструктори та інші.

    Відкрив круглий стіл генеральний директор НІАЗ «Кам’янець» Василь Фенцур. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять колеги, чия передчасна смерть приголомшила усіх.

    З доповіддю про життєвий шлях, плідну наукову роботу і громадську діяльність Ігоря Данилова виступив кандидат історичних наук, науковий співробітник Заповідника Валентин Пагор. Він наголосив на беззаперечному авторитеті Ігоря Васильовича серед дослідників фортифікації Кам’янця-Подільського та ознайомив із його науковими працями, частина яких була представлена на круглому столі. Його розповідь доповнив директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Олег Погорілець, який згадав про багаторічну дружбу і співпрацю у дослідженні нашої фортифікаційної спадщини та промоції її за кордоном.

    Про роль Ігоря Васильовича як засновника і умілого організатора багатьох фестивалів історичної реконструкції у місті розповіла Ірина Ладоренко, молодший науковий співробітник Заповідника.

    З великою теплотою пригадала дитячі і юнацькі роки майбутнього дослідника його сестра – Алла Василівна.

    Своїми враженнями і спогадами від особистого знайомства з Ігорем Даніловим поділились учасники круглого столу та вирішили створити ініціативну групу з підготовки збірника його наукових і науково-популярних публікацій, а також персонального фонду у науковому архіві НІАЗ «Кам’янець» .

    Учений секретар Л.Рудюк.

    До 130-річниці від дня народження Стефана Таранушенка

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 18-12-2019

    21 грудня виповнюється 130 років від дня народження Стефана Андрійовича Таранушенка (1889-1976) – відомого мистецтвознавця, музейника, дослідника української архітектури і мистецтва. З його ім’ям пов’язані становлення і розквіт пам’яткоохоронної справи в Україні.

    Усе своє життя вчений присвятив організації та вдосконаленню наукових досліджень, збереженню рухомих і нерухомих пам’яток культури, розвитку теоретичних та методологічних засад музеєзнавства і пам’яткознавства. Він є автором 120 наукових праць, що не втратили своєї актуальності до сьогодні. У багатьох з них задокументовані пам’ятки, які втрачені або зазнали незворотних змін. Оцінюючи фундаментальну наукову спадщину С. Таранушенка, відомий український історик Сергій Білокінь справедливо зауважив, що «в українському мистецтвознавстві його внесок остільки монументальний і поважний, як стародавня піраміда», а знаний дослідник української культури Василь Пуцко зауважив про неможливість охопити одним поглядом все, що він встиг зробити для розвитку українського мистецтвознавства.

    У обширному архіві Таранушенка зберігаються кресленники і фотографії пам’яток архітектури та творів мистецтва з території Поділля, зокрема Кам’янця-Подільського. Адже літом 1924 р. Стефан Таранушенко разом з Павлом Жолтовським та Дмитром Чукіним побували у Кам’янці-Подільському, де брали участь в експедиції Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи з метою збирання музейних експонатів, вивчення пам’яток і ознайомлення із народною художньою творчістю. Наступного разу вчений відвідав Кам’янець-Подільський у 1930 р. З цієї поїздки залишилось біля 150 фотографій міста, на яких зафіксовані види Старого міста, його оборонних споруд, культових будівель, житлової забудови тощо.

    Фотографії з цих експедицій ввійшли до альбомів Стефана Таранушенка «Пам’ятки архітектури Подільської губернії», «Місто Кам’янець Подільської губернії», «Костьоли України» та інші. На сьогоднішній день вони є безцінним іконографічним джерелом із забудови Кам’янця-Подільського поч. ХХ ст. і широко використовуються у науковому обігу, історико-архітектурній, пам’яткоохоронній і реставраційній роботі.

    Учений секретар Л.Рудюк.

    Виставка «Фактор свободи»

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 13-12-2019

    Виставка «Фактор свободи» розповідає про трьох українців, чиїми іменами називали цілий народ – Мазепу, Петлюру та Бандеру.

    На 2019 рік припали три ювілеї – Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери. Біографії цих постатей різні, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Проте на шляху до її реалізації стояв ворог – Російська імперія. У протистоянні з ним їхні імена стали символом для свого народу і тавром для його ворогів.

    «Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно, перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі – страх і ненависть. Вони досі так звучать. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське. Ця виставка показує і людський, і символічний вимір цих людей. У цій виставці ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру, як про звичайних людей, які були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями», – закцентував Голова Українського інституту національної пам’яті, співавтор виставки Володимир В’ятрович.

    Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у фейсбук Мазепи, Петлюри, Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили, показати світло та тіні їхніх ключових рішень.

    У виставці йдеться про «виклики» – Україну напередодні боротьби Мазепи, Петлюри і Бандери, про їхні відповіді і команди, які разом відстоювали нашу свободу. Про те, як сучасна армія вшановує традиції минулих подвигів.

    Організатори: Український інститут національної пам'яті і Центр досліджень визвольного руху.

    Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

    У Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець» тимчасова пересувна виставка «Фактор Свободи» перебуватиме з 9 по 28 грудня 2019 р. і відкрита щодня (крім вихідних) з 9 до 16.00 Вхід вільний.

    Виставка діє в конференц-залі НІАЗ «Кам’янець», за адресою: Старе місто, вул. П’ятницька,9.

    Долучайтесь та пізнавайте свою історію.

    «Ігор Данілов – дослідник історії Поділля і громадський діяч»,

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 29-10-2019

    Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» Кам’янець-Подільське військово-історичне товариство шанувальників історії фортифікації
    Інформаційний лист
    ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

    Запрошуємо Вас взяти участь у роботі круглого столу «Ігор Данілов – дослідник історії Поділля і громадський діяч», присвяченого вшануванню пам’яті дослідника-фортифікатора, пам’яткоохоронця, громадського діяча і екскурсовода Данілова Ігоря Васильовича.

    Круглий стіл розпочне свою роботу17 грудня 2019 року о 14.00 год. у приміщенні Казематної куртини Руської брами (м. Кам’янець-Подільський, вул. Руська, 93).

    На круглому столі пропонується поділитись спогадами про Ігора Васильовича, ознайомитись з його науковими працями і музейними колекціями, обговорити внесок у дослідження та популяризацію об’єктів фортифікаційної спадщини Поділля і України.

    Запрошуємо до участі у роботі Круглого столу представників пам’яткоохоронної спільноти, музеїв, наукових закладів, громадських організацій, ЗМІ та зацікавлених осіб.

    Свою участь просимо підтвердити до 14 грудня 2019 року письмово на адресу: вул. П’ятницька, 9, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, електронною поштою niazkamenec@gmail.com або за телефоном (03849) 2-85-07, зазначивши тему свого виступу або намір взяти участь як слухач.

    Довідкова інформація за телефонами:
    (03849) 2 31 16 - приймальня
    050 4360891 - учений секретар Рудюк Лариса Йосипівна

    Музейний форум в Меджибожі

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 29-10-2019

    25 жовтня на теренах державного історико-культурного заповідника «Межибіж» відбулася ХІХ науково-краєзнавча конференції «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України І Східної Європи» у рамках 5-го Музейного форуму присвяченого до 200-річного ювілею першого музею у Меджибіжській фортеці.

    Метою скликання форуму стало обговорення напрямків музейної роботи та наукової концепції створення нової експозиції ДІКЗ «Межибіж». На заході були присутні делегації з Києва, Львова, Рівного, Тернополя, Хмельницького та Кам’янець-Подільського. Представниками останньої делегації став колектив Заповідника у складі директора В. Фенцура ученого секретаря Л. Рудюк, наукового співробітника Т. Герасимчук.

    Під час музейного форуму науковці долучились до обговорення питань створення нових експозицій, розробки наукових концепцій експозицій музею та використання для цього джерельної бази експозиції. Окремі делегації презентували свої пересувні міні-експозиції та стендові виставки. Від Заповідника була представлена на планшетах виставка «Історія Руського магістрату», яка розкрила історію руської громади міста Кам’янця-Подільського, органу самоврядування русинів та їх локації з іконографічними документами.

    По закінченню огляду експозиційних матеріалів запрошених делегацій, всі учасники форуму пройшлися туристичними маршрутами давнього містечка Меджибіж та прослухали тематичну екскурсію «Вавилон між Богами» .

    Герасимчук Т.А. - науковий співробітник.

    ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ СТАРОГО МІСТА

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 29-10-2019

    Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» впродовж трьох останніх років забезпечує виконання ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятках архітектури за рахунок коштів державного бюджету. Особлива увага приділяється об’єктам, що потребують виконання протиаварійних робіт.

    В 2017 році таким об’єктом була визначена пам’ятка архітектури Гончарська башта, яка височить на тлі мальовничого каньйону р.Смотрич і є однією з візиток міста. Повернення первісної форми даху башти вимагало вирішення складних інженерних і конструктивних завдань. Демонтаж аварійного даху був проведений в стислі терміни. Складну роботу по організації виконання проведено з повною заміною старих аварійних несущих конструкцій даху на нові: балки, крокви, лати, мауерлати, гонтове покриття, світловий ліхтар, критий конусним завершенням із металевим флюгером. В 2019 році було влаштоване залізобетонне монолітне перекриття, на якому встановлено 2 яруси дерев’яних галерей, з яких відвідувачі зможуть оглянути середньовічну систему оборони найбільшої башти в східній частині Кам’янця.

     Детальніше

    Осінній пленер

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 21-10-2019

    11-12 жовтня на теренах Заповідника відбувся художній пленер «Осінній день». Організаторами заходу виступили НІАЗ «Кам’янець» та Національна спілка архітекторів України. Протягом двох днів архітектори писали етюди, на яких зображували пам’ятки архітектури та мальовничі куточки нашого міста. Результатом роботи пленеру постала однойменна виставка «Осінній день», яка була відкрита 12 жовтня в конференц-залі Заповідника. На виставці представлені роботи Н. Храмової, А. Ткачук, В. Залуцького, П. Карпюка, О. Свінціцького Т. Козюка, О. Ковальчука, П. Мартинюка і В. Порчинського. Кожен архітектор у своїх роботах відобразив настрій та барви осені в історичному місті, адже в цьому їм допомагала природа, муза й архітектура.

    Виставка «Осінній день» працює у робочі дні з 10.00 до16.00 і триватиме до 28 жовтня 2019 р. Плануємо й надалі щорічно проводити пленер приурочений до Всесвітнього Дня архітектора який відзначають з 1996 р. у перший понеділок жовтня. Запрошуємо до співпраці!!!

    Відділ наукової та культурно-освітньої роботи

    Міжнародна конференція «Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків»

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 10-10-2019

    7-8 жовтня 2019 року Заповідник виступив співорганізатором V Міжнародної науково-практичної конференції «Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків» (присвячена 100-річчю Кам’янецької доби Директорії УНР). Учасниками наукового форуму стали понад 100 науковців, які представляли різні області України і зарубіжжя – Білорусь, Польщу та Швецію.

    Робота конференції проходила у 4-х секційних засіданнях: 1) Історія Кам’янця-Подільського з найдавніших часів до початку ХХ ст.; 2) Місто в Українській революції 1917-1920 рр.; 3) Кам’янець-Подільський у 20-ті рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.; 4) Видатні постаті міста.

    Робота наукового форуму пройшла в плідних дискусіях і дружній атмосфері. За результатами конференції видано збірник наукових праць у який ввійшли найважливіші дослідження з історії Кам’янця-Подільського. У виданні добротно представлений пам’яткоохоронний і архітектурно-історичний напрямки наукових студій. Від Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» статті подали генеральний директор В.В.Фенцур, завідувач відділу наукової та культурно-освітньої діяльності Л.І.Свінціцька, головний зберігач фондів О.В.Вільчинська, старший науковий співробітник О.Ф.Кулішова, наукові співробітники В.В.Пагор і Т.А.Герасимчук. Збірник, виданий під грифом НІАЗ «Кам’янець», був розданий учасникам конференції та розісланий в провідні бібліотеки України.

    Валентин Пагор, науковий співробітник, кандидат історичних наук

    Історія української символіки.

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 12-08-2019

    До Дня незалежності України у науковій бібліотеці Заповідника представлена книжкова полиця «Історія української символіки».

    У альбомі Андрія Гречило та Богдана Завітія «Наш герб. Українська символіка від княжих часів до сьогодення» (видавництво Родовід 2018 року) подано історію національного-державного герба – стародавнього Тризубу, який став міцним містком, що легітимізував історичний зв’язок модерної України з Київською Руссю. Авторами зібрано та опрацьовано іконографічні пам’ятки з більш 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу, які подано на 400 ілюстрованих сторінках видання.

    На виставці також можна ознайомитись з матеріалами, присвяченими історичному гербу та прапору міста Кам’янця-Подільського.

    Бібліотекар І кат Тихоліз А.Б.

    І знову виставка.

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 25-06-2019

    Згідно з указом Президента України «Про День архітектури України» від 17.06. 1995р. щорічно 1 липня відзначається свято День архітектури України у Всесвітній день Архітектури.

    Цього року в рамках святкування Всесвітнього дня архітектури та Дня архітектури України у НІАЗ «Кам’янець» планується проведення виставки «Місто очима студентів». Виставка створюється на основі дипломних проектів студентів Кам’янець-Подільського коледжу будівництва, архітектури та дизайну. До організації виставки долучаються Обласна Спілка архітекторів і колектив Заповідника.

    Запрошуємо усіх бажаючих 1 липня о 15.00 приєднатися до святкування Дня архітектури України і завітати в конференц-зал Заповідника на урочисте відкриття виставки, яка діятиме з 28.06 по15.07 2019 р.

    Науковий співробітник Т. Герасимчук


      Давніші новини

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Комплектування фондових зібрань НІАЗ «Кам’янець» здійснюється більше 30-ти років, впродовж існування Заповідника. Склад музейних фондів визначається профілем діяльності НІАЗ «Кам’янець» і нараховує до 8 тис. од. зберігання основного фонду. Фонди Заповідника представлені групами – іконографічна, археологічна, фотоматеріали, документи. А

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні цього року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •