Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Главная Контакты В избранное
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури України НІАЗ "Кам’янець", 2012р.

    тел.: (03849) 2-31-16
    факс.: 2-85-07
    http://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • ШЛЯХЕТСЬКІ ГЕРБИ В ПАМ'ЯТКАХ АРХІТЕКТУРИ КАМ'ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО

    АвторАвтор: admin  Опубліковано: 18-04-2012 

    Г.О. Осетрова - старший науковий співробітник НІАЗ "Кам'янець"

    Кам'янець-Подільський історико-архітектурний заповідник, заснований 1978 р., займає територію Старого мста і каньйон р.Смотрич. Тут знаходиться більше ста пам'яток архітектури ХМ-ХГХ от. За багатством архітектурної спадщини Кам'янцю належить трете місце в Україні після Києва і Львова.

    В архітектурних пам'ятках міста нами виявлено і досліджено біля тридцяти гербів. Переважна частина їх вирізьблена на білокам'яних плитах і вмонтована в стіни оборонних та культових споруд. З них невелику групу становлять територіальні та державні герби, решта належить шляхті, яка здавна жила в Кам'янці.

    Архівні документи дають досить повну картину проживання в місті представників шляхетських родів. Це Бучацькі, Лянцкоронські, Потоцькі, Рациборовські, Стадницькі, Мрозовицькі, Грабянки, Орловські, Лосі, Старжинські, Ґрохольські, Гумецькі, Липинські, Дамецькі, Богуші, Дуніни-Бйрковські, Дверницькі та інші.

    Шляхетські родини постійно виділяли великі кошти на спорудження та реставрацію костелів і монастирів, оборонних споруд, тому їх герби часто зображувались на стінах на знак вдячності та пам'яті. Так, західні фасади Домініканського чоловічого монастиря і костелу прикрашені різьбленими в білому камені гербами "Пилява" магнатів Потоцьких, що підтверджує відомі з архівних та літературних джерел факти, що Потоцькі здавна сприяли ордену домініканців в Кам'янці. Потоцькі зберігали переказ про те, що їх роду так довго буде сприяти щастя, як довго буде існувати і процвітати орден домініканців. Один з Потоцьких в XVI ст. збудував на свої кошти бічну каплицю Діви Марії, допоміг відбудувати монастир. В XVIII ст. Міхал Потоцький надав великі кошти на реставрацію комплексу монастиря, котрий прийшов у занепад під час турецької окупації. Домініканці всі 13 вівтарів прикрасили ліпленим зображенням герба "Пилява", а різьблені зображення герба помістили над входом до костелу і монастиря.

    Вивчення гербів у пам'ятках архітектури дозволяє відкрити нові сторінки, пов'язані з їх будівельною історією. Наприклад, в архівних та літературних джерелах відсутні згадки про будь-яке відношення Лянцкоронських до будівництва Францисканського костелу. Тим часом на північному порталі костелу ми знаходимо рельєфне зображення герба Лянцкоронських "Задора", у верхній частині якого вирізьблені латинські літери S та L Можливо, це ініціали подільського воєводи Станіслава Лянцкоронського. Відомо, що будівництво кам'яного Францисканського костелу почалось після пожежі 1616 р., під час якої в місті згоріло багато будівель. Можна припустити, що С.Лянцкоронський виділив кошти на будівництво ще за свого життя або за заповітом (він помер 1617 р., похований у Львові). Нам відомий ще один герб "Задора", вирізьблений на кам'яній плиті і свого часу знятий зі стіни Руської брами (тепер плита зберігається в фондах Кам'янець-Подільського історичного музею). історія Руської брами починається з 1527 р. Безсумнівно, що Лянцкоронські мали відношення до П будівництва. Крім того, біля Руської брами знаходилась кам'яниця Лянцкоронських, котра в напівзруйнованому стані проіснувала до початку XVIII ст. Могло бути й так, що спочатку плита з гербом "Задора" прикрашала портал кам'яниці Лянцкоронських, потім після зруйнування кам'яниці її вмонтовано в стіну , Руської брами, а ще пізніше вона потрапила до фондів музею. У художньому плані обидва герби дуже цікаві. Груба різьба герба з Руських воріт надає йому архаїчого вигляду, більш пізній герб з Францисканського костелу відзначається делікатністю, витонченою різьбою.

    Шляхетські герби прикрашають Кафедральний костел. Прекрасно виконаний герб "Єлгга" єпископа Дембовського вміщено на західному фасаді на згадку про його значний внесок у реставрацію костелу в XVIII ст. Більш ранній герб єпископа Слончевського "Косцеша" знаходиться на контрфорсі південної каплиці, котра при ньому була прибудована до костелу (XVI ст.). Геральдичні зображення присутні також у ліпному декорі інтер'єру Тринггарського костелу.

    На теперішній час відімі тільки два герби, котрі знаходились в житлових будинках. Кам'яна плита з гербом Карельських "Ястшембєц", котра тепер зберігається в фондах музею, була вмонтована в стіни житлового будинку по вул.Старобульварній, 2. Камін із зображенням герба Чарторийоьких "Погоня" і тепер прикрашає інтер'єр палацу Чавторийоьких на вул.Зарванській. СвоТ будинки шляхта оздоблювала гербами, як і одяг, карети, надгробки, книги тощо. Літературні джерела свідчать, що колись в Кам'янці багато будинків мали герби на своїх стінах і порталах. Автор книги про Кам'янець Сементовоький (XIX ст.) пише: "...В Кам'янці найвищою мірою розвинута пристрасть до химерних оздоблень будинків всередині і ззовні, і до написів... Крім того, на багатьох. будинках зустрічаються зображення всевидящого ока, різних шифрів, зірок, арабесок і тому подібного". Безсумнівно, що серед цих зображень, що залишилися незрозумілими для автора, були й шляхетські герби. На жаль, значна частина старовинної житлової забудови з усім своїм багатим декором була зруйнована під час другої світової війни.

    Шляхетські герби в пам'ятках оборонного зодчества найбільш повно представлені в спорудах Старої фортеці. Польські магнати брали активну участь у будівництві оборонних споруд. На честь окремих представників шляхти на баштах фортеці встановлюються кам'яні плити зі зображеннями їх гербів. Так, герб "Абданк", вмонтований в одну з башт південного бастіону, належить Якову Бучацькому, кам'янецькому єпископу, фундатору цієї башти. Герб ґнезнинського архиепископа Яна Ласького (також XVI ст.) вміщений на південному фасаді башти Ляцької. Припускається, що Ян Ласький надав кошти для будівництва цієї башти. Герб Лаських зображений також на Лянцкоронській башті (другій Ляцькій).

    Шляхетські герби в пам'ятках архітектури Кам'янця виконані з великою майстерністю. Порівняно невелика частина гербів становить собою лише зображення щита і символа, більшість знаків представлена в розвиненій іконографії. Вони мають корони, інфули, намети, мантії та інші елементи. історичне значення геральдичних зображень в архітектурі Кам'янця полягає в тому, що вони є пам'ятками давніх часів, цінними історичними джерелами, а також мають велику художньо-естетичну цінність.

     

    П’ята наукова геральдична конференція. Львів, 10-11 листопада 1995 року. Збірник тез повідомлень та доповідей, -Львів. -1995

  •