Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Главная Контакты В избранное
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури України НІАЗ "Кам’янець", 2012р.

    тел.: (03849) 2-31-16
    факс.: 2-85-07
    http://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • Сергій Кирилович Шкурко (1907-1980) – краєзнавець, дослідник археологічної спадщини Кам’янця-Подільського

    АвторАвтор: admin Опубліковано: 27-09-2016 

    Опубліковано: Пагор В.В. Сергій Кирилович Шкурко (1907-1980) – краєзнавець, дослідник археологічної спадщини Кам’янця-Подільського / В.В.Пагор // Матеріали І-Міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України» / Ред.кол. Баженов Л.В. (голова), Єсюнін С.М. (співголова, відп.ред.) та ін. – Хмельницький, 2016. – С. 412-415.

    УДК 908(477.43)(092)

    Пагор В. В., молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець»

    У статті йдеться про кам’янецького краєзнавця С.К.Шкурка, який впродовж багатьох років досліджував археологію та історію Кам’янця-Подільського. Він був знаним в наукових колах дослідником підземель Старого міста. Впродовж 1960-1970-х рр. виявив різночасові археологічні матеріали на території міста.

    Ключові слова: Сергій Кирилович Шкурко, археолог, Кам’янець-Подільський, біографія, краєзнавець.

    22 березня 1907 р. в Кам’янці-Подільському народився Сергій Кирилович Шкурко. Ще в дитинстві він полюбив Кам’янець. Особливо його приваблювала давня історія Старого міста і величні оборонні споруди. Навчався він у міській школі №1. В роки Другої світової війни був учасником антифашистського підпілля, яке діяло в Кам’янці-Подільському. Був членом правління Кам’янець-Подільської філії Хмельницького історико-краєзнавчого товариства. В 1950-1960-ті рр. працював науковим співробітником в Кам’янець-Подільському історичному музеї [1, с. 400-401]. Посада науковця дозволила в повній мірі зайнятися улюбленою справою – досліджувати історію та архітектуру Старого міста [5].

    Найбільше його цікавила археологія. Зокрема підземелля Кам’янця-Подільського, більшість з яких були в той час були не досліджені. Працюючи науковцем в музеї, як тільки дізнавався, що в Старому місті проводилися земляні роботи, обов’язково проводив обстеження розкопів. Все побачене занотовував, зафіксував залишки матеріальної культури, а зібрані археологічні знахідки передавав у фонди музею. Рукописи досліджень передані в сховища Державного архіву Хмельницької області. В особистому фонді краєзнавця зберігаються 3 справи в яких містяться матеріалами археологічних досліджень на території Кам’янця-Подільського (нариси, схеми, карти, акти, доповідні записки) [8-10].

    С.К.Шкурко брав участь в дослідженнях Вірменського миколаївського храму (XV-XVIII ст.) [9, арк. 16-21], центральної частини Старого міста (1960-1970-ті рр.) [40, с. 626]. Він прийняв участь і описав археологічні дослідження фортеці, які проходили в 1959-1960 рр. Було зафіксовано обміри розкопів, виявлені археологічні знахідки. На основі виявлених археологічних матеріалів та історичних джерел підготовив нариси «Істрія однієї розкопки», «Кам’янець-Подільська фортеця» [8]. Співпрацював з доктором історичних наук І.С.Винокуром, реставратором Є.М.Пламеницькою, краєзнавцем А.Г.Паравійчуком та ін.

    У 1962 році вирішив написати об’ємну книгу про Кам'янець-Подільський на зразок відомої роботи Ю.Сіцінського «Місто Кам’янець-Подільський. Історичний нарис». Підготував першу частину цієї книги (з найдавніших часів до Першої світової війни) обсягом 320 сторінок з ілюстраціями, проте справа до видання не дійшла. Рецензія на рукопис була підготовлена доцентом Кам’янець-Подільського педагогічного інституту Л.Коваленком [11].

    Відомий Сергій Кирилович за краєзнавчими публікаціями в місцевій газеті. На сторінках часопису «Прапор Жовтня» періодично публікував статті в рубриках «Сторінки історії», «Знайомство з рідним містом», «Орбіта краєзнавця» [1, с.400-401]. Присвятив ряд газетних публікацій видатним постатям, які проживали в місті: К. Батюшкову [34], В. Далю [3], С. Потоцькій [46], родині Затонських [41] та ін. [33] Публікував статті про писемні та архітектурні пам’ятки вірмен Кам’янця-Подільського, одна з яких вийшла друком в історико-філологічному журналі в Єревані (1968 р.) [35; 43].

    Впродовж з 15 листопада 1969 р. до 7 серпня 1970 р. в газеті «Прапор Жовтня» публікував серію з 16-ти статей «Знайомтесь з рідним містом». В них він знайомив читачів з вулицями та майданами Старого міста. Серед них: Старопоштовий спуск, Кузнечна вулиця, Музейна вулиця, Старий бульвар, Вулиця Карла Маркса, Вулиця Кірова, Центральна площа, вулиця Бебеля, Радянська площа, вулиця Свердлова, Госпітальна вулиця, вулиця Рози Люксембург та ін. [17-32].

    На початку 1970-х рр. С.К.Шкурко задумав розширити серію газетних статей про вулиці і видати книгу нарисів про історичне минуле вулиць Кам’янця-Подільського. На жаль плани про видання книги нарисів у видавництві «Будівельник», чи у львівському «Каменярі», так і залишилися в задумах.

    Цікавила краєзнавця проблема датування Кам’янця-Подільського. У 1958 р. в складі групи науковців від місцевого краєзнавчого музею звертався із запитом в Інститут історії Вірменської СРСР про першу згадку проживання вірмен в Кам’янці-Подільському. Після наданої інститутом відповіді і вирішено відзначати 900-річчя застування міста в 1962 р. Вказану думку підтримав академік М.Тихомиров [10, арк. 1]

    Його знали київські спелеологи, які зацікавилися вивченням підземних ходів Кам’янця. Група спелеологів під керівництвом Марка Міліцина, яка влітку 1973 р. відвідала Кам’янець-Подільський, залишила йому на пам’ять фотографію з написом: «Ентузіастові кам’янецьких підземель Сергієві Кириловичу Шкурку від київських спелеологів. 24/VI-73» [2]. Листувався С.К.Шкурко з істориком Я.В.Дашкевичем [14], письменником В.П.Бєляєвом [12], художником С.В.Кукурудзою [13].

    Був учасником І-V Подільських історико-краєзнавчих конференцій в матеріалах яких публікував тези «Археологічні спостереження за земляними роботами в м. Кам’янці-Подільському» [44, с. 83-84], «Трипільські поселення на території Кам’янця-Подільського» [45].

    Впродовж 1959-1979 рр. на території Кам’янця-Подільського та його околиць за участі С.К.Шкурка виявлено ряд трипільських жител. В межах Старого міста було виявлено залишки трипільської культури, зафіксовані на території фортеці, біля Вірменського колодязя, Ратуші, на Радянській площі, у дворі швейної фарбники, на вул. Довгій, Руських і Польських фільварках [45, с. 114-115].

    Зацікавився С.К.Шкурко вивченням підземель Старого міста. Дослідження залишків трипільських поселень наштовхнули краєзнавця на думку, що підземні галереї в Кам’янці-Подільському виникли в епоху неоліту (IV-II тис. до н.е). Гіпотеза базувалася на тому, що в кінці 1970-х рр. у Варшаві та Холмі було виявлено подібні галереї, які проходили у пластах глини і на думку польських вчених виникли в неоліті [39, с. 4].

    С.К.Шкурко вважав найдавнішими переходи-тунелі, викопані в східній частині Старого міста. Вони були вперше виявлені у 1955 р. при будівництві першої школи. Проводив дослідження підземних ходів на площі Польський ринок. Простежив, що один з них веде від Ратуші до вірменського ринку, другий до Кафедрального костьолу [38]. Краєзнавець описав підвали будинків на площі Польський ринок, як «давні, збудовані досить просторо та надійно, входи зроблені косяками з тесаного каменю» [42, арк. 25]. Також С.К.Шкурко описав підземні ходи які ведуть до Кравецької та Різницької башт [37, с. 387-389]. В одному із звітів писав: «все Старе місто пересікають підземні галереї і переходи, які спрямовані в різні сторони. Одні йдуть до башт, які стоять над скелями, до Міських воріт і тайників. Нажаль всі ці підземні споруди ніким не досліджені та не вивчалися» [10, арк. 9].

    Маловивченими були підземелля фортеці. Краєзнавець відзначив, що «залишається не дослідженим підземний хід, який починається біля Турецького мосту (на околиці) і йде під замок». Нова фортеця із Старою з’єднувалася декількома підземними ходами. В Старій фортеці були не розвідані підземні в’язниці біля Папської башти. Тоді вдалось встановити, що підземний хід в північній стороні замку під баштами Ружанка та Лянцкоронська був засипаний в ХІХ ст. [38].

    У повоєнний час і до 1970-х років С.К.Шкурко активно працював над підготовкою археологічної карти Старого міста. Копія досліджень, які мають назву «Пояснювальна записка до схематичної історико-архітектурної та археологічної карти Кам’янця-Подільського (Старе місто)» (1967 р.) в обсязі 41 аркуша, зберігається у фондах Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» [42; 6]. В ній описано найважливіші архітектурні пам’ятки міста, стан культурних шарів та основні археологічні знахідки, які були виявлені в 1960-х рр. в Старому місті. До археологічної карти С.К.Шкурко розробив перелік необхідних заходів з охорони і дослідження історико-архітектурних та археологічних пам’яток в Старому місті.

    Окрім дослідження пам’яток С.К.Шкурко написав декілька листів Держбуду УРСР, виконкому Хмельницької обласної ради про необхідність реставрації об’єктів культурної спадщини в м. Кам’янці-Подільському [15].

    Краєзнавець зробив вагомий внесок у вивчення архітектурних пам’яток Кам’янця-Подільського. У фондосховищах Державного архіву Хмельницької області зберігаються «Нариси з історії архітектурних пам’яток м. Кам’янця-Подільського (2 грудня 1963 р. – 25 липня 1976 р.)» [16] та «Статті та нариси про історію вірменських пам’ятках архітектури і культури на території Кам’янця-Подільського (11 січня 1972 р. – 4 жовтня 1973 р.)» [7]. В цих матеріалах вміщено графічні матеріали де зображено гіпотетичний вигляд фортеці в Кам’янці-Подільському (Іл.1).

    Іл.1. Гіпотетичний вигляд раннього будівельного етапу Кам’янецького замку

    Загалом, плідна краєзнавчо-пошукова робота Сергія Кириловича Шкурка припала на 1960-1970-ті рр. Життя його обірвалося 16 вересня 1980 р. Впродовж останніх 20 років ним проводилися археологічні обстеження розкопів та вивчення підземель Старого міста. Краєзнавцем зроблено значний вклад в популяризацію історичного минулого Кам’янця-Подільського. Неодноразово публікувалися науково-популярні статті на сторінках газети «Прапор Жовтня». С.К.Шкурка добре знали краєзнавці і дослідники історії міста, а його творча спадщина і сьогодні зберігається у фондах Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника та Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

    Джерела та література:

    1. Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали / Л.В.Баженов. — Кам'янець-Подільський, 1993. — 480 с.
    2. Будзей О. Про Сергія Шкурка / Олег Будзей // Подолянин. — 2007. — № 11 (16 березня). — С. 7.
    3. Він жив у нашому місті [Володимир Даль] // Прапор Жовтня. — 1962. — 21 серпня. — С. 4.
    4. Даль на Поділлі // Прапор Жовтня. — 1980. — 28 травня. — С. 4.
    5. Держархів Хмельницької області (ДАХО), ф.р. 4804, оп.1, спр. 1. Копии личных документов Шкурко С.К. (9 января 1939 – 25 июля 1975 г.), 10 арк.
    6. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр. 5. Историко-архитектурная и археологическая карта г. Каменец-Подольского, 1 арк.
    7. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.13. Статьи и заметки об армянских памятниках архитектуры и культуры на территории г. Каменец-Подольского (11 января 1972 – 4 октября 1973 г.), 28 арк.
    8. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.15. Материалы об археологических раскопках на территории Каменец-Подольской крепости (заметки, схемы, карты) (9 июня 1959 г. – 14 ноября 1976 г.), 18 арк.
    9. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.17. Материалы об археологических раскопках в г. Каменец-Подольском (схемы, чертежи, акты вскрытия грунта, докладные записки) (29 октября 1961 г. – 1 декабря 1973 г.), 28 арк.
    10. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.18. Материалы по археологи г. Каменец-Подольского (карты, чертежи, заметки) (24 октября 1964 г. – 4 апреля 1974 г.), 20 арк.
    11. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.21. Рецензия доцента Каменец-Подольского педагогического института Л.К.Коваленко на работу С.К.Шкурко «Город Каменец-Подольский, историческое описание» (12 апреля 1963 г.), 3 акр.
    12. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.22. Письма писателя Беляева В.П. (24 февраля 1956 г. – 31 марта 1973 г.), 24 арк.
    13. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.24. Письма члена Союза художников СССР С.В.Кукурудзы (3 октября 1968 г. – 15 января 1972 г.), 10 арк.
    14. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.25. Письма кандидата исторических наук старшего научного сотрудника Института общественных наук в г. Львове Я.Дашкевича (25 августа 1970 – 18 февраля 1972 г.), 10 арк.
    15. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.26. Переписка с Госстроем УССР, исполкомом Хмельницкого областного Совета депутатов трудящихся о реставрации архитектурных памятников в г. Каменце-Подольском (7 мая 1971 г. – 8 декабря 1973 г.), 10 арк.
    16. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.8. Заметки об истории архитектурных памятников г. Каменец-Подольский (2 декабря 1963 – 25 июля 1976 г.), 38 арк.
    17. Знайомтесь з рідним містом. 1. Вітряна брама // Прапор Жовтня. — 1969. — 15 листопада. — С. 4.
    18. Знайомтесь з рідним містом. 10. Вулиця Бебеля // Прапор Жовтня. — 1970. — 7 березня. — С. 4.
    19. Знайомтесь з рідним містом. 11. Радянська площа // Прапор Жовтня. — 1970. — 16 травня. — С. 4.
    20. Знайомтесь з рідним містом. 12. Вулиця Свердлова // Прапор Жовтня. — 1970. — 29 травня. — С. 4.
    21. Знайомтесь з рідним містом. 13. Госпітальна вулиця // Прапор Жовтня. — 1970. — 3 липня. — С. 4.
    22. Знайомтесь з рідним містом. 14. Вулиця Рози Люксембург // Прапор Жовтня. — 1970. — 15 липня. — С. 4.
    23. Знайомтесь з рідним містом. 15. Укріплення // Прапор Жовтня. — 1970. — 7 серпня. — С. 4.
    24. Знайомтесь з рідним містом. 2. Старопоштовий спуск // Прапор Жовтня. — 1969. — 29 листопада. — С. 4.
    25. Знайомтесь з рідним містом. 3. Польські ворота // Прапор Жовтня. — 1969. — 17 грудня. — С. 4.
    26. Знайомтесь з рідним містом. 4. Кузнечна вулиця // Прапор Жовтня. — 1969. — 24 грудня. — С. 4.
    27. Знайомтесь з рідним містом. 5. Музейна вулиця // Прапор Жовтня. — 1970. — 9 січня. — С. 4.
    28. Знайомтесь з рідним містом. 6. Старий бульвар // Прапор Жовтня. — 1970. — 17 січня. — С. 4.
    29. Знайомтесь з рідним містом. 7. Вулиця Карла Маркса // Прапор Жовтня. — 1970. — 28 січня. — С. 4.
    30. Знайомтесь з рідним містом. 8. Вулиця Кірова // Прапор Жовтня. — 1970. — 10 лютого. — С. 4.
    31. Знайомтесь з рідним містом. 9. Центральна площа // Прапор Жовтня. — 1970. — 20 лютого. — С. 4.
    32. Знайомтесь з рідним містом. Історичні пам'ятки // Прапор Жовтня. — 1970. — 24 лютого. — С. 4.
    33. І. В. Лучицький: Наші славетні // Прапор Жовтня. — 1973. — 3 січня. — С. 3.
    34. К. М. Батюшков: Він жив у нашому місті // Прапор Жовтня. — 1962. — 29 травня. — С. 4.
    35. Лікарня вірмен: Орбіта краєзнавця // Прапор Жовтня. — 1979. — 12 травня. — С. 4.
    36. Літописні пам'ятки вірмен: Сторінки історії // Прапор Жовтня. — 1970. — 7 липня. — С. 4.
    37. Мошак М. Краєзнавець Сергій Кирилович Шкурко і його «Археологическая карта города Каменец-Подольского…» / Мирослав Мошак // Археологія & Фортифікація України. Збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції / [редкол.: В.С.Травінський (відп. ред.) та ін.]. — Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2014. — С.387-389.
    38. Підземне місто: Сторінки минулого // Прапор Жовтня. — 1972. — 19 січня. — С. 4.
    39. Підземні галереї / Сергій Шкурко // Прапор Жовтня. — 1979. — 1 вересня. — С.4.
    40. Сикора Э.Ф. Лица Каменца-Подольского или те, кто творил историю “Цветка на камне”, кто оказывал влияние на его судьбу, а также те, кому повезло увидеть своими глазами это неповторимое чудо природы и творение человеческой фантазии / Э.Ф. Сикора. – Х.: “Міськдрук”, 2010. (– 700 с.). – С.626.
    41. Сім'я Затонських: Сторінки історії // Прапор Жовтня. — 1962. — 21 липня. — С. 4.
    42. Фонди НІАЗ «Кам’янець», Науково-технічний архів, інв.3403, Пояснительная записка к схематической историко-архитектурной и археологической карте г. Каменец-Подольского (Старый город) (1967 р.), 41 арк.
    43. Шкурко С. Армянские архитектурные памятники в городе Каменец-Подольском / С.Шкурко // Историко-филологический журнал. — № 2(41). — Ереван, 1968. — С. 233-244.
    44. Шкурко С. Археологічні спостереження за земляними роботами в м. Кам’янці-Подільському / Сергій Шкурко // Тези доповідей Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1965. — С. 83-84.
    45. Шкурко С. Трипільські поселення на території Кам'янця-Подільського / Сергій Шкурко // Тези доповідей V Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1980. — С. 114-115.
    46. Ще раз про портрет Софії Потоцької: Читачі відгукуються // Прапор Жовтня. — 1962. — 2 червня. — С. 4.

     

  •