У південній частині Старого міста, на двох земляних терасах, розташований житловий будинок по вул. Вірменській, 2а, який є зразком палацової забудови міста 18 ст. У своїй архітектурі палац зберіг риси ренесансу та бароко.
В історичній літературі будівля відома як комендатура та палац подільських магнатів Рациборовських. Розбудову на даній ділянці було розпочато в 15 ст. вірменами, які побудували одноповерховий житловий будинок. В 1770 році будівля стає власністю коменданта Кам’янець-Подільської фортеці Яна де Вітте. В цей час ним була проведена реконструкція будівлі під комендатуру: здійснено надбудову мансардного поверху, проведено ремонт першого поверху, виконано благоустрій терас. За описом 1789 року палац згадується як шляхетська садиба Рациборовських. До 1802 року палац належав генерал-лейтенанту, графу Йозефу де Вітте. Капітальний другий поверх палацу був надбудований у 1843 році. У другій половині 19 ст. в палаці розташовувалась жіноча гімназія. З кінця 19 ст. до початку 20 ст. палац знаходився у приватному володінні К.Камишанської, Файнгольдів. З 1930-х по 1980-ті роки на території садиби діяли технікум іноземних мов, єврейська школа, дитячий садок. У 1990-х роках планувалось пристосувати палац під Польський дім, Український бізнес-клуб. На сьогодні це приватне володіння.
Під час проведення реставраційних робіт палацу у кінці 1980-х років у кімнаті першого поверху, яка слугувала приймальною залою для офіцерів, на стелі були виявлені чотири ліпні плафони, які багаторазово були забілені. Плафонні розписи представлені трьома окремими вставками, четвертий плафон майже повністю втрачений. На одному з найбільш збережених плафонів, на сіро-голубому фоні, зображено фантастичну постать з античної міфології – грифона, чорно-коричневого кольору, на якому сидить вершник у бойовому шоломі. У лівій руці вершника темно-синя накидка. Голова грифона повернута до вершника. Із відкритого дзьоба грифона видніється червоний язик. Сам грифон стоїть на коричнево-вохристій землі, де в правому куті зображена зелена рослинність. Тулуб грифона з хвостом лева, ногами орла-грифона.
Наступний плафон із зображенням купця в червоному плащі. Він стоїть на тлі бурхливого моря, руки його розпростерті. Ліва частина зображення майже втрачена, в нижній частині плафона зображена велика риба а в верхній корабель з червоними вітрилами.
Третій плафон зберігся фрагментарно. На ньому зображено темношкіру людину, на ногах та голові якої вбрання з різнокольорового пір’я. Людина обіймає лівою рукою верблюда, а в правій тримає повідець. На коричневій землі простежується рослинність зеленого кольору.
Фрагменти живопису за своєю тематикою, стилем та художніми особливостями можна віднести до кінця ХУІІІ ст., періоду впливу класицизму на мистецтво. В цей час стелі та стіни палаців прикрашали розписом, зображаючи окремі фігури або цілі композиції на міфологічну тематику.
З метою збереження та реставрації розписів їх було знято разом із шаром тиньку та перенесено на нову основу. Роботи по обстеженню, переносу, реставрації живопису проводились Київською міжобласною спеціальною науково-реставраційною виробничою дільницею з реставрації творів живопису з 1987 по 1990 роки. За результатами обстеження плафонів було визначено, що розписи виконувались по вапняково-гіпсовому нашаруванню з рослинним клеєм. Технічну реставрацію та перенос знятого живопису виконував реставратор Полунін В.І. Після проведення відповідних робіт плафони було передано до фондів НІАЗ «Кам’янець», де вони зберігаються дотепер.
Мол. науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець» Бабійчук І.А.
