Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com





    Що треба знати про діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини


    »Читати більше

    Схема туристичного оглядового маршруту «Фортифікація Старого міста» по по каньйону, «Сакральна архітектура Старого міста» в Кам’янці-Подільському


    »Читати більше
  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Відображення історії Кам’янця у топоніміці.

    Відображення історії Кам’янця у топоніміці.

     Опубліковано: 24-04-2014

    Вивчення історичної топоніміки Кам’янця має велике значення для дослідження його історії. Значний внесок у розвиток цієї теми свого часу був зроблений такими дослідниками як О.Прусевич, С.Шкурко, А.Терлецький, О.Будзей, М.Петров,В.Вінюкова-Волкова та інші.

    У назвах площ, вулиць та провулків міста відображена його історія. Перебування Поділля з Кам’янцем у складі різних держав, зміни політичної влади, національний склад населення завжди відображалися у топоніміці міста. Цінним джерелом вивчення топоніміки Кам’янця є Опис міста 1700 р., складений спеціальною комісією після виходу з нього турків. Він зафіксував топоніміку Кам’янця , яка склалася у 17 ст., а, можливо, й раніше. Опис починається з середини міста, тобто Польського ринку. Це був осередок суспільного і економічного життя міста. Сторони цього квадратного ринку з ратушею в центрі називалися періями: перша перія, друга перія і так далі. Опис 1700 р. зафіксував найдавніші назви вулиць міста: Зарванська, Троїцька, Татарська, Зантуська, Велика вулиця отців єзуїтів, Довга валом. Назви двох вулиць мають описовий характер. Так, «вулиця від замку понад скелею» це пізніша Кузнечна, «вулиця від Руської брами до вірменського костелу» у 18 ст. отримала назву Вірменська. Описи кінця 18 ст. подають ще такі назви вулиць як П’ятницька, «вулиця від ронделя за Тринітарами» , яка тягнулася уздовж південного боку Вірменського ринку, тепер не існує.

    Протягом століть назви вулиць змінювалися, але вони продовжували залишатися в пам’яті мешканців міста. Прикладом може служити вулиця Татарська. ЇЇ назва, безперечно, пов’язана з татарами-липками, які її заселяли ще з 14 ст. Пізніше ці татари розчинилися серед українського населення міста. У документах 18-19 ст. ми зустрічаємо багато назв цієї вулиці. У 17-18 ст. її називали Фарською – від «фари» - парафіяльного костелу св. апостолів Петра і Павла (Кафедрального). Назва Єзуїтська виникла від монастиря і колегіуму єзуїтів, Баторська – від башти Стефана Баторія (Кушнірської), Кармелітська – від монастиря кармелітів, Петропавлівська – від православної церкви св. Петра і Павла, Соборна – від собору Матері Божої Казанської, перебудованої з Кармелітського костелу. Так на прикладі різних назв однієї вулиці ми можемо прослідкувати зміни у будівельній, релігійній, національній історії міста.

    У 19 ст. наш край перебував у складі Російської імперії, що теж відбилося на топоніміці Кам'янця. Це було пов'язано з намаганням нової влади стерти сліди польського минулого міста. Польський ринок став Великою, Головною площею, сторони якої отримали назви Біржа, Шарлотка, Журавльовка, Суконка. Колишній Руський ринок став М'ясним, Рибним, Обжорним, хоча місцеві жителі називали його просто пляц. Вірменський ринок став Плац-парадною, Губернаторською, Миколаївською, площею. Після побудови на вул.Зарванській будинку пошти назва її змінилася на Поштову. У документах поряд з новими назвами, затвердженими офіційно, часто вживалися старі.

    У післяреволюційний час назви отримують ідеологічне забарвлення. У Старому місті з'являється низка вулиць, названих на честь. німецьких революціонерів (К.Маркса, К.Лібкнехта, Р.Люксембург, А.Бебеля) та радянських діячів: Урицького, Володарського, Луначарського тощо. Багато назв змінила вул.Зарванська. Спочатку вона стала вул.Дзержинського, потім .Раковського. Після вбивства у 1934 р. С.Кірова вулиця отримала назву на його честь. Пізніше вона була розділена на дві частини: північна частина стала вул.Косіора, південна – Кірова.

    Вище згадані назви не відповідали старовинній атмосфері Старого міста, яке було оголошене територією спочатку державного, а потім національного Історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», тому згідно з Рішенням Кам'янець-Подільської Міської Ради народних депутатів XXI скликання від 11.09. 1990 р. № 35 «Про перейменування вулиць Старого міста» їм були повернуті історичні назви.


    Г.Осетрова, ст.наук.співробітник

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ» (далі – Заповідник) є адміністрацією історико-культурного заповідника в розумінні ст. 32-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», створеним постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1977 року № 298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському». Статус національного надано Заповіднику згідно з Указом Президента України від 30.04.1998 року № 396 «Про надання Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного».

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: