Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Калита, кін. ХУ- поч. ХУІ ст. ст. з фондів НІАЗ «Кам’янець»

    Калита, кін. ХУ- поч. ХУІ ст. ст. з фондів НІАЗ «Кам’янець»

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 23-04-2014


    Поповнення фондів НІАЗ «Кам’янець» речовими пам’ятками здійснюється за матеріалами археологічних досліджень, архітектурно-археологічного нагляду за земляними роботами, що проводяться на території Старого міста, за рахунок випадкових знахідок тощо.

    У ході проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятці архітектури і містобудування, садибі коменданта фортеці (15 ст., 1770 р., 19 ст.) по вул. Вірменській, 2-а у 1987-1991 роках, працівниками Заповідника у відвалі з розчистки фундаментів було виявлено цікаві фрагменти шкіряного виробу. В процесі дослідження з’ясувалось, що дана знахідка відноситься до поясних сумок кінця ХУ початку ХУІ ст., що використовувалась на Русі. В давньоруській мові зустрічається багато назв шкіряних сумок (вмістилищ) - гаман, капторга, карман, кисет, мішок, сума тощо. В народі часто використовували назву грошової сумки – «калита».

    Назва «калита» згадується у давньоруських документах ХІУ ст. (літописах, берестяних грамотах) та стосується майна князів московських. Саме прізвисько «Калита» мав московський князь Іван Данилович (1325-1340 р.р.), який проводив державницьку політику по зміцненню провідної ролі Великого князівства Московського. Він відомий у російській історіографії, як «збирач російських земель», впорядник норм феодального права, податкової системи, сприяв розвитку торгівлі, поліпшенню фінансового стану Московського князівства, а за своє багатство у народі отримав прізвисько Калита (грошовий мішок).

    Виготовлялась калита зі шкіри. Найбільш цінними були грошові сумки з сап’яну (фарбованої, тонкої, м’якої шкіри з кози), які прикрашались золотою вишивкою з зображенням птахів та тварин, часто містили золоті прикраси. Знахідки поясних сумок ХУ-ХУІ ст. нечисленні, та їх збережений стан рідко дає змогу повністю їх реконструювати.

    Відомі знахідки московської, новгородської калити ХУ-ХУІ ст.ст, добра збереженість яких дозволяє відновити первісний вигляд грошової сумки. Калита складна у крої, могла мати кілька відділень, які складались з окремо викроєних деталей, часто виготовлених з кількох шарів шкіри, передбачено було і пристосування для підвішування за пояс. Калита була складним шкіряним виробом, який виготовляли майстри по шкірі, чоботарі. Вона була невід’ємною атрибуцією середньовічного вбрання, її орнаментація та декорування могли визначити стать, соціальний статус власника. Період її носіння припадає на ХУ-ХУІ ст., та в подальшому зменшується з появою у одязі карманів.
    Калита з садиби коменданта фортеці у м. Кам’янці-Подільському має погано збережені три фрагменти.

    Перший, найбільший за розміром (висота - 22см, ширина – 18см), по формі близький до трапеції з заокругленими кутами, по центру основи з загостренням, складається з двох шарів шкіри, у верхній частині викроєна петля під поясок. По контуру виробу у два ряди проходять подовжені проколи для шиття (довжиною-2,5-3,0мм), перпендикулярні до країв. Друга деталь (висота-10,5см, ширина–15,5см) також трапецієвидної форми з заокругленнями, у верхній кромці простежуються залишки кріплення під пояс. Деталь складається з трьох шарів шкіри, по кромці прошита шкіряною полосою в один ряд з направленням продовжених проколів (довжиною-2,5-3,0мм), перпендикулярних до країв. Третій фрагмент калити у формі клапану, що складається з двох шарів шкіри, прошитих в один ряд по краях деталі з направленням продовжених проколів для шиття (довжиною-2,0-2,5мм), перпендикулярних кромці. Три фрагменти виготовлено зі шкіри товщиною 1,0-1,5 мм, колір темно-коричневий, тьмяний, місцями потертий, розірваний та тріснутий. Наявність декору відсутня.

    Збереженість даної археологічної знахідки не дозволяє нам повністю визначити модель поясної сумки, достовірну належність даних фрагментів до однієї або трьох окремих сумок. Але за аналогією до московської, новгородської калити, за класифікацією Т. Матехіної, припускаємо, що дана знахідка відноситься до поясних сумок із клапаном з широкими петлями для підвішування з двома або більше відділеннями – калита, яка використовувалась у ХУ-ХУІ ст.ст. для носіння грошей. Виявлені фрагменти за текстурою шкіри, формою крою могли бути деталями складного виробу калити з двох відділень з послідовністю складання фрагментів – другий фрагмент накривався третім клапаном, перший фрагмент був верхнім великим клапаном, збережені петлі використовувались для підвішування за пояс.

    Отже, калита, виявлена на садибі коменданта фортеці дає змогу реконструювати елемент середньовічного вбрання ХУ-ХУІ ст., представляє інтерес з технології виготовлення шкіряних сумок. Датування знахідки кінця ХУ - початку ХУІ ст. дозволяє вивчати розвиток торгівлі у середньовічному Кам’янці, початок будівельної історії на ділянці палацу коменданта у ХУ ст. тощо. Дана знахідка потребує подальшого дослідження для використання у науковому обсязі.

    Головний зберігач фондів НІАЗ "Кам'янець"Вільчинська О.В.

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: