Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Використання та популяризація фондових зібрань НІАЗ «Кам’янець»

    Використання та популяризація фондових зібрань НІАЗ «Кам’янець»

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 28-11-2012

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

    О.Вільчинська - зав. секторм науково-фондової д-ті

    Створення Заповідника, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 18 травня 1977 р. № 298, передбачало збереження історико-архітектурної та містобудівної спадщини міста. З наданням Заповіднику статусу національного, згідно з Указом Президента України від 30 квітня 1998 р. №396/98, одними з пріоритетних напрямків діяльності залишаються пам’ятко-охоронна, науково-дослідна, реставраційно-реабілітаційна, фондова тощо. За основними напрямками діяльності НІАЗ «Кам’янець» (далі Заповідник), впродовж 35-ти років, комплектуються фондові зібрання, які за  своїм складом поділяються на музейний, архівний, бібліотечний фонди. Музейний фонд  класифікують за групами – речові, писемні, фото та іконографічні матеріали. Науковий архів Заповідника складають розділи науково-проектної, облікової, технічної документації.

      Різні за комплектацією  фондові зібрання Заповідника дають можливість використання їх як у пам’ятко-охоронній, науково-дослідній так і у  експозиційних сферах, які передбачають вивчення  джерелознавчої бази, фондових та архівних матеріалів.

     

      Так у пам’ятко-охоронній діяльності, за використанням матеріалів фондів Заповідника, було розроблено  Історико - архітектурний опорний план Заповідника, Програма регенерації втраченої історичної забудови Старого міста, Перспективна програма консервації і реставрації по комплексу Старого й Нового замків тощо. Для оформлення паспортів та облікових карток на об’єкти культурної спадщини було використано дані наукового архіву та іконографічних матеріалів, для заповнення розділів наявності науково-дослідної та науково-проектної документації, бібліографічних та архівних матеріалів. За групою іконографічних матеріалів, де цінними є фотокопії креслеників ХУІІІ-ХІХ ст.ст. Центральних державних архівах Москви, Санкт-Петербурга, Києва, літографії Наполеона Орди, С. Кукурузи, поштові листівки початку 20 ст., здійснюється вивчення існуючих та втрачених пам’яток архітектури, фортифікаційних споруд, сакральної та житлової  архітектури  міста тощо.  За фотоматеріалами з фондів можна простежити  реставраційну та пам’ятко-охоронну діяльність Заповідника. Джерелознавчою базою у написанні історичних довідок на об’єкти втраченої історичної забудови, стали інвентарні справи початку 20 ст., з розділу документи.

      Науково-дослідне вивчення фондових зібрань працівниками Заповідника, науковцями, краєзнавцями, студентами, становить вагому допомогу у виданні каталогів, збірок, наукових праць, окремих монографій, статей тощо. Науковці Заповідника Ківільша Г.Б., Осетрова Г.О., Папевська С.О. стали авторами путівників по Кам’янцю-Подільському та Хмельницької обл., та ще багатьох досліджень, статей та публікацій, опрацьованих на основі фондових матеріалів. Вивчаючи творчий доробок Н.Орди та матеріали з архівів Польщі, Росії, Білорусії, України у тому числі і фонди НІАЗ «Кам’янець», кандидатом архітектури І.В.Березіною була видана монографія «Архітектурна спадщина України у творчості Наполеона Орди: іконографія та принципи використання». В даній праці розглядаються принципи використання творчого доробку Н.Орди, як цінного іконографічного джерела у пам’ятко-охоронній та реставраційній діяльності. Іконографічні матеріали із фондів Заповідника використовував у своїй праці з «Історичної топографії Кам’янця-Подільського ХІІ-ХУІІІ ст..» М.Б.Петров.  У дисертації на тему «Культурно-мистецька спадщина Поділля у художніх фотографіях Михайла Грейма» І.Підгурним було використано фотоматеріали з фондів Заповідника. Фондові матеріали Заповідника у своїх працях використовували дослідники та науковці – Є. Пламеницька, О. Пламеницька, , І. Рибак, А. Задорожнюк, С. Трубчанінов, І. Данілов, Н. Урсу, та інші.

      Опрацьовують фонди Заповідника студенти історичного факультету, кафедри образотворчого мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету, Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, Краківської політехніки тощо.

      Невід’ємною частиною фондової діяльності є популяризація фондових зібрань, що здійснюється  шляхом ознайомлення громадськості з фондами Заповідника, введення їх в науковий обіг шляхом відкритого експонування, створення картотек, каталогів, путівників.

      Так, у Східних корпусах Руського магістрату, експонується археологічна науково-музейна експозиція «Археологічні кераміка з фондів НІАЗ «Кам’янець».  На виставці представлено колекцію горщиків,  керамічного посуду,  плит підлоги, фрагменти гіпсової ліпнини, кахлі, черепиці, цегли тощо. Археологічні матеріали  передано до фондів Заповідника з досліджень Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (сьогодні Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка),  Кам’янець-Подільської Фундації,  громадської організації «Меморіал», з архітектурно-археологічного нагляду за земляними роботами що здійснювались на території Старого міста. Колекція керамічних виробів дає уявлення про побут, гончарне виробництво на Поділлі у 14-20 ст.ст.

      Виставково-експозиційна діяльність здійснюється і у приміщеннях Казематної вежі, де продовжує діяти виставка-експозиція «Історія фортифікацїї 15-18 ст.ст.»,  яка є спільним проектом Заповідника та приватного колекціонера Святослава Кузьмича (м. Київ). В експозиції представлено середньовічною зброєю – мушкет, пістоль, точна копія арбалетного комплекту 15 ст. На кам’яних кладках стін розташовані стенди з схемами еволюції фортифікації в Європі 15-17 ст.ст., копії гравюр Наполеона Орди, фіксатора зодчества другої половини 19 ст., макети Казематної вежі та штурму турками Чигиринської фортеці 1678 р. У вежі представлена невелика виставка «Подільська люлька 17-18 ст.ст.» та лапідарій архітектурних деталей та елементів з фондів Заповідника.

      В подальшому планується відкрити виставку «Вірмени в Кам’янці», у вежі –дзвіниці вірменського Миколаївського собору.  В ярусах дзвіниці будуть влаштовані виставкові матеріали, які познайомлять з іконографічними джерелами  Вірменського собору, археологічним матеріалом з досліджень фундаментів храму, з історією ікони Вірменської Божої Матері, вірменського скарбу, життям вірменської громади у місті, що розроблені за матеріалами фондів Заповідника.

      Діючою  є виставка «Руська брама - південні захисні укріплення Кам’янця», що діє на унікальному гідротехнічному комплексі Руська брама. На виставкових планшетах розміщено іконографічні матеріали з фондів Заповідника, що висвітлюють історію пам’ятки.

      Для популяризації фондових зібрань готується до видавництва каталог археологічних матеріалів, де будуть представлені найцікавіші колекції групи археології, а саме кахлі, плити підлоги, керамічний посуд, нумізматика,  археологічні знахідки, люльки тощо.  Деякі предмети каталогу потребують подальшого визначення, дослідження,  датування, про що сприятиме введення предметів в науковий обіг.

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: