Фонди НІАЗ «Кам’янець»
О.Вільчинська - зав. секторм науково-фондової д-ті
Створення Заповідника, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 18 травня 1977 р. № 298, передбачало збереження історико-архітектурної та містобудівної спадщини міста. З наданням Заповіднику статусу національного, згідно з Указом Президента України від 30 квітня 1998 р. №396/98, одними з пріоритетних напрямків діяльності залишаються пам’ятко-охоронна, науково-дослідна, реставраційно-реабілітаційна, фондова тощо. За основними напрямками діяльності НІАЗ «Кам’янець» (далі Заповідник), впродовж 35-ти років, комплектуються фондові зібрання, які за своїм складом поділяються на музейний, архівний, бібліотечний фонди. Музейний фонд класифікують за групами – речові, писемні, фото та іконографічні матеріали. Науковий архів Заповідника складають розділи науково-проектної, облікової, технічної документації.
Різні за комплектацією фондові зібрання Заповідника дають можливість використання їх як у пам’ятко-охоронній, науково-дослідній так і у експозиційних сферах, які передбачають вивчення джерелознавчої бази, фондових та архівних матеріалів.
Так у пам’ятко-охоронній діяльності, за використанням матеріалів фондів Заповідника, було розроблено Історико - архітектурний опорний план Заповідника, Програма регенерації втраченої історичної забудови Старого міста, Перспективна програма консервації і реставрації по комплексу Старого й Нового замків тощо. Для оформлення паспортів та облікових карток на об’єкти культурної спадщини було використано дані наукового архіву та іконографічних матеріалів, для заповнення розділів наявності науково-дослідної та науково-проектної документації, бібліографічних та архівних матеріалів. За групою іконографічних матеріалів, де цінними є фотокопії креслеників ХУІІІ-ХІХ ст.ст. Центральних державних архівах Москви, Санкт-Петербурга, Києва, літографії Наполеона Орди, С. Кукурузи, поштові листівки початку 20 ст., здійснюється вивчення існуючих та втрачених пам’яток архітектури, фортифікаційних споруд, сакральної та житлової архітектури міста тощо. За фотоматеріалами з фондів можна простежити реставраційну та пам’ятко-охоронну діяльність Заповідника. Джерелознавчою базою у написанні історичних довідок на об’єкти втраченої історичної забудови, стали інвентарні справи початку 20 ст., з розділу документи.
Науково-дослідне вивчення фондових зібрань працівниками Заповідника, науковцями, краєзнавцями, студентами, становить вагому допомогу у виданні каталогів, збірок, наукових праць, окремих монографій, статей тощо. Науковці Заповідника Ківільша Г.Б., Осетрова Г.О., Папевська С.О. стали авторами путівників по Кам’янцю-Подільському та Хмельницької обл., та ще багатьох досліджень, статей та публікацій, опрацьованих на основі фондових матеріалів. Вивчаючи творчий доробок Н.Орди та матеріали з архівів Польщі, Росії, Білорусії, України у тому числі і фонди НІАЗ «Кам’янець», кандидатом архітектури І.В.Березіною була видана монографія «Архітектурна спадщина України у творчості Наполеона Орди: іконографія та принципи використання». В даній праці розглядаються принципи використання творчого доробку Н.Орди, як цінного іконографічного джерела у пам’ятко-охоронній та реставраційній діяльності. Іконографічні матеріали із фондів Заповідника використовував у своїй праці з «Історичної топографії Кам’янця-Подільського ХІІ-ХУІІІ ст..» М.Б.Петров. У дисертації на тему «Культурно-мистецька спадщина Поділля у художніх фотографіях Михайла Грейма» І.Підгурним було використано фотоматеріали з фондів Заповідника. Фондові матеріали Заповідника у своїх працях використовували дослідники та науковці – Є. Пламеницька, О. Пламеницька, , І. Рибак, А. Задорожнюк, С. Трубчанінов, І. Данілов, Н. Урсу, та інші.
Опрацьовують фонди Заповідника студенти історичного факультету, кафедри образотворчого мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету, Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, Краківської політехніки тощо.
Невід’ємною частиною фондової діяльності є популяризація фондових зібрань, що здійснюється шляхом ознайомлення громадськості з фондами Заповідника, введення їх в науковий обіг шляхом відкритого експонування, створення картотек, каталогів, путівників.
Так, у Східних корпусах Руського магістрату, експонується археологічна науково-музейна експозиція «Археологічні кераміка з фондів НІАЗ «Кам’янець». На виставці представлено колекцію горщиків, керамічного посуду, плит підлоги, фрагменти гіпсової ліпнини, кахлі, черепиці, цегли тощо. Археологічні матеріали передано до фондів Заповідника з досліджень Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (сьогодні Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка), Кам’янець-Подільської Фундації, громадської організації «Меморіал», з архітектурно-археологічного нагляду за земляними роботами що здійснювались на території Старого міста. Колекція керамічних виробів дає уявлення про побут, гончарне виробництво на Поділлі у 14-20 ст.ст.
Виставково-експозиційна діяльність здійснюється і у приміщеннях Казематної вежі, де продовжує діяти виставка-експозиція «Історія фортифікацїї 15-18 ст.ст.», яка є спільним проектом Заповідника та приватного колекціонера Святослава Кузьмича (м. Київ). В експозиції представлено середньовічною зброєю – мушкет, пістоль, точна копія арбалетного комплекту 15 ст. На кам’яних кладках стін розташовані стенди з схемами еволюції фортифікації в Європі 15-17 ст.ст., копії гравюр Наполеона Орди, фіксатора зодчества другої половини 19 ст., макети Казематної вежі та штурму турками Чигиринської фортеці 1678 р. У вежі представлена невелика виставка «Подільська люлька 17-18 ст.ст.» та лапідарій архітектурних деталей та елементів з фондів Заповідника.
В подальшому планується відкрити виставку «Вірмени в Кам’янці», у вежі –дзвіниці вірменського Миколаївського собору. В ярусах дзвіниці будуть влаштовані виставкові матеріали, які познайомлять з іконографічними джерелами Вірменського собору, археологічним матеріалом з досліджень фундаментів храму, з історією ікони Вірменської Божої Матері, вірменського скарбу, життям вірменської громади у місті, що розроблені за матеріалами фондів Заповідника.
Діючою є виставка «Руська брама - південні захисні укріплення Кам’янця», що діє на унікальному гідротехнічному комплексі Руська брама. На виставкових планшетах розміщено іконографічні матеріали з фондів Заповідника, що висвітлюють історію пам’ятки.
Для популяризації фондових зібрань готується до видавництва каталог археологічних матеріалів, де будуть представлені найцікавіші колекції групи археології, а саме кахлі, плити підлоги, керамічний посуд, нумізматика, археологічні знахідки, люльки тощо. Деякі предмети каталогу потребують подальшого визначення, дослідження, датування, про що сприятиме введення предметів в науковий обіг.
