Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Пізньосередньовічний кухоний і столовий посуд м.Кам’янця-Подільського. Подається із додатками.

    Пізньосередньовічний кухоний і столовий посуд м.Кам’янця-Подільського. Подається із додатками.

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 16-04-2012

    Стаття виголошена 2 грудня 2010 року у Києво-Печерській лаврі на щорічній конференції ” Могилянські читання”, на археологічній секції.

    У становленні української кераміки дослідники визначають три його основні етапи: докласових суспільств, феодалізму та народного гончарства ХІХ – ХХ ст.. Якщо науковці мають добротні напрацювання до першого етапу, то щодо останнього, вважають його найбільш динамічним та насиченим різними змінами. [5;115] В наш час дослідження кераміки пізнього середньовіччя заповнює той безперервний процес удосконалення виробітку та постійне збільшення асортименту посуду, що триває і по-сьогодні. При дослідженні пам’яток архітектури міст пізнього середньовіччя, археологи виявили значну кількість фрагментів ужиткової кераміки, що дало можливість більш ґрунтовно її вивчити. Значна кількість елементів посуду цього часу зберігається у багатьох музеях України, в котрих вони опрацьовуються й після реставрації виставляються для огляду. Та залишається проблемою їх атрибуція, яка є ще недостатньо розроблена. Складно визначити як хронологічні межі побутування, так і центри продукування таких виробів не лише в Середньому Подніпров’ї[3;140], але й зокрема на Поділлі, бо й до сьогодні кераміка Кам’янця –Подільського кінця ХУІІ ст. ще достатньо не вивчена. При дослідженні Вірменського храму св. Ніґола Петров М.Б. зауважив, що кераміка із розкопу № І близька за характером до інших українських феодальних міст ХУ-ХУІІІ ст. ЇЇ можна визначити хронологічно та виділити головні типи: кухонна сіра, столова, лощена темно-сіра, поливна, тонка біла із розписами та ін. Але кухонна темно-сіра кераміка переважає. [7;23] Тому продовжуючи дослідження свого наставника, автором статті використано матеріали з розкопок Вірменського храму св. Миколая, проведені Петровим М.Б. у 1989 р. Також, використано фрагменти полив’яного посуду, що виявлені Кам’янець – Подільською фундацією та зберігаються у фондах НІАЗ «КАМЯНЕЦЬ». Основою статті є дослідження автора, що ґрунтуються на вивченні великої кількості фрагментів ужиткової кераміки, виявленої у 2009 р., по вул. Довгій 15 а під керівництвом голови ХО «Меморіал» ім. В.Стуса О.Н.Корольова. [4;3] Про ці знахідки зроблено публікації в ЗМІ, а також вони були виставлені на огляд у будинку на Вірменському ринку, 4.[8;6] Автор статті верхню межу використання фрагментів знайденого посуду відніс до 1672 року. [6;43] Крім того, автором виявлено аналоги посуду в ході археологічного контролю за земельними роботами, що проводились на пам’ятці архітектури – костелі домініканок з келіями по вул. Францисканській, 12 влітку 2010 р. та при дослідженні підвалів духовної консисторії на Вірменському ринку, 4. Згідно стратиграфії, уламки посуду знаходились в горілому шарі, а на багатьох із них збереглися залишки їжі. Разом із посудом майже на всіх ділянках виявляємо значну кількість кісток, що належали свійським тваринам і птиці. Джерела доносять скупі відомості про події серпня 1672 року. Знаємо, що велика турецька армія розпочала облогу міста 18 серпня 1672 року, котра тривала 9 днів. Тоді місто не було підготовлено до облоги і навіть турки самі уважали, що до початку вересня місто капітулює через нестачу їжі. [10;85] У паніці, населення, що перебувало в облозі, не звертало увагу на всі ті правила гігієни, котрих вони дотримувались протягом віків. На одній із карт зображується обстріл ворогом лише укріплень замку. Та стратиграфія з декотрих об’єктів засвідчує, що певні ділянки міста також обстрілювались. У першу чергу це стосується міських фортифікацій. В різних частинах міста, при обстрілюванні виникали пожежі. Це засвідчує потрощена на мілкі частини кераміка, яка знаходиться під невеликим шаром горілого дерева. Населення використовувало у їжу не лише свійську птицю, але й корів та коней, фрагменти варених кісток котрих виявлені по вул. Довгій 15 а, Вірменській 4, келіях домініканок. В ході бойових дій 27 серпня польський гарнізон капітулював. Уважалося, що фортеця протримається 2 місяці, тому її падіння на 9 день спричинило паніку у Варшаві. А 2 вересня, в п’ятницю, у Кам’янці – Подільському було проведено урочисте читання корану на честь перемоги Мегмеда ІУ. Сім церков турки переробили на мечеті. Володарем призначили бейлербея Дніпровського регіону візиря Галіля-пашу. [9;441] Значна частина польської та вірменської громад за декілька днів, зібравши свої статки, покидало місто під турецький оркестр до м.Станіслава.* Виявлені миски мають певну розрізненість. Так, приміром, одна із них з будинку по вул. Довгій 15 а, має багато східних мотивів, а отже належала вірменській знатній родині, і за припущенням Л.Виногродської мала обрядове призначення. Глина – світло-червона. Покрита темно-зеленою поливою, що рівномірно нанесена на лице й крису посудини із затертими краями на вінцях. Поверх неї нанесено розпис світло-зеленого кольору. На крисі нанесено горохові крапки, а на дні посудини коло від якого відходять чотири листка. Між ними схожі квітчасті паростки. В колі 7 горохових крапок. Криса при піднята вінцями над ємністю всередину. Дно ззовні плоске. ( рис. 1, 2). Інвентарний номер 21 (далі Ін. №) Книга Надходжень (далі – КН)-8920 діаметр (далі-d) – 26 см.; діаметр ємності (далі d є.) 21.5; висота (далі-h.)- 6,5 см; висота ємності ( далі – h є.- 4 см ; ширина криси( далі-ш.к.) 2.1; товщина стінок(далі δ.) 0.5 см. місткість(далі – V) – 0.5л. Невеликий фрагмент подібної миски за технологією виробництва виявлено при розчистці келій Домініканок, і відновити загальний вид складно( рис.22). Інша група мисок виготовлена із білої глини та поділяється на дві групи, але орнаменти у них нанесено лише по крисам під поливою насічками, паралельними лініями й зроблені зубчастим коліщатком. Ребристі місткістю 2 л. Їх криси вузькі, різко відігнуті назовні. Вінця з округлим краєм. Мають злам тулуба. Дно ззовні плоске зі зрізами у придонній частині. Рис. 3,4. (Ін. № А-24; КН – 8923; d – 26.0; d є.-22.0; h.- 6.0; h.є.-5.0; δ.- 0.3). Криса зелена, а ємність охристого кольору. Рис. 5,6.( Ін. № А-22; КН – 8921.; d – 31.0; d є.-19.8; h.- 7.0; h.є.-4 см; δ.-0.3 см) колір зелений. Напівсферичні. Криса є вузькою, різко відігнута назовні. Вінця з округлим краєм. Дно плоске. По центру ємності орнамент нанесено 6 рядними кругами зубчастих коліщаток, де кожен наступний більший за інший. Колір по крисі та ємності охристого відтінку. Рис. 7.( Ін. № А-21; КН – 8922.; d – 29.3; d є.-23.8; h.- 8.8; h.є.-5.0; ш.к.-3.0; δ.-0.3; V.-2.5л) Мисочки об’ємом від 0.1 л до 0.3 л однакові за формою мискам, лише їх денця на невеликих підставках, а декотрі із зрізами. Орнаменти нанесено лише по крисам під поливою, паралельними лініями й зубчастим коліщатком.(рис. 25-29.) Рис. 23. (Ін. № А-30 КН-8929 d – 15.8; d є.-12.5; в. – 5.0; h.є. 4 см; ш. к.– 1.7; δ.- 0.2; V.- 0.3 л Криса є вузькою, різко відігнута назовні. Вінця з округлим краєм. Дно плоске. Орнамент відсутній, що на крисі, що в ємності. Полива охриста. Тарілки й тарілочки мають вінчик у вигляді валика, який формувався шляхом загину формовочної маси до середини. Ребра сильно виражені на переході від дзеркала до берегів, котрі похилі в сторону ємності. Поділяємо на дві групи за об’ємом 0.5 – 0,8 л (рис. 7,8,9,11,14 ) та 0.25-0.3 л. (рис. 10,12,15-20, а тарілочки від 0,1 л до 0,2 л. (рис.23) Декорі тарілки мають зрізи на денці (рис 15). Рис. 8. (Ін. № А-25; КН-8924. d – 28.5; d є.-16; h.– 8.0; h.є- 4.0; ш. к.-3; δ.-0.4 см ; V – 0.8 л) Криса і вінчик світло-зеленого, а ємність охристого кольору. Орнаментація – дві паралельні хвилясті лінії біля вінчика, дві паралельні нанесено по центру криси, до котрих примикають гребінцеве подібні врізані під полив’яні лінії. Рис.9. (Ін. № А-28; КН-8927. d – 22.5; d є.-13.0; h.– 5.8; h.є.-3.0; ш. к. – 4.0; δ.-0.3 ; V.- 0.5 л) Дно із зрізами. Орнаментація здійснена на крисі під вінчиком гребінцеве подібними лінією. Навколо ємності нанесено у 7 рядів хвилясті лінії. Криса й вінчик охристого кольору, а ємність – зеленого. Рис.11.Орнаментація нанесена біля вінчика по крисам під поливою 15 тонесенькими паралельними лініями. По центру розміщені гребенями 5-ти рядні лінії. Навколо ємності розміщені тонесенькі врізані паралельні лінії. Колір криси й вінчика жовто-салатового кольору(лице – охристий.) Рис.13.(Ін. № А-20; КН-8919; d – 26.0; d є.-21.5; h.– 6 см; h.є.-5.0; ш. к. – 2.1; δ. 0.4; V.- 1.6 л). Миска середніх розмірів. Криса є вузькою різко-відігнута назовні. Вінця з округлим краєм. Ємність кулеподібна. Орнамент нанесено по крисі зубчастим коліщатком в чотири ряди. Колір –світло-зелений. Рис.14. (Ін. № А-27. КН-8926; d – 24.8см; d є.-13.8; h.– 6.0; h.є.-3.5; δ.-0.5 см ; V.- 0.5 л) Дно із зрізами. Орнаментація – 10 паралельних ліній, що розміщуються на крисі та по її центру більш ширша заглиблена лінія за котрою ближче вінчика 10-ть паралельно-хвилястих ліній. Ємність не орнаментована. Колір криси блідо-салатовий і ємності жовто – гарячий. Рис.15. (Ін. № А-26; КН-8925; d – 26.0; d є.-17.0; h.– 6.5; h.є.-3.3; δ.-0.5 ; V.- 0.5 л) Дно із зрізами. Орнаментація здійснена по центру криси 8 рядними хвилястими паралельними лініями. На відміну від інших посудин тарілку не поливали, а обсипали двома видами порошку салатового та темно-фіолетового кольору та покрита світлою поливою. Рис.19. Фрагмент походить з розкопок монастиря Домініканів (1991). Валері Гартзер відніс фрагмент до XYII-XYIII ст. Ідентичний посуд походив із північно-західного склепіння монастиря і складав 67.30% та з крипти монастиря 19.67%.[1;71-73] Рис. 23.(Ін. № А-29 КН-8928; d – 15.5; h.– 4.0;ш. к. – 3.0; δ. 2.5 см ;V.- 0.1л) Орнаментація відсутня. Колір світло-коричневий. Горщики мають невелику ручку, що кріпиться за тулуб та середину шийки, а вінця прямі дещо відігнуті назовні без валика. Плечі похилі та проведено 16 рядні смуги рифлення.( рис. 30) Рис 31. (Ін. № А- 37. КН- 8936; d – 16.0; d денця – 9.5; h.– 19.2; h.є.- 18.8; δ. 0.3;. V.- 2.5 л.) Ємність та вінця світло-охристого кольору. Орнамент – паралельні лінії, одна з котрих на плечиках, а інша на тулубі. Ще хвилясті лінії по центру шийки та на плічках. Рис 32. (Ін. № А-38. КН-8937; d є.-12.5; d денця – 6.8; h.загальна – 15.5; h.є.-15.0см; V.-1 л.) Ємність та вінця світло-охристого кольору. Цікаво нанесена полива по зовнішніх стінках із обливанням зеленої та темно-охристої поливи.. Рис. 33. Ін. № А- 34. КН-8933; d – 12.0; d денця – 7.8; h.– 15.0; h.є.- 14.3; δ. 0.3;. V.-1 л.) Ємність та вінця темно-охристого кольору. Орнамент – однакові паралельні лінії, одна з котрих на плечиках, а інша на тулубі. Ще хвилясті лінії по центру шийки та на плічках. Рис. 34. (Ін. А-№ 35. КН-8934; d – 11.8; d денця – 7.0; h.– 15.0; h. є.- 14.3; δ. 0.2;. V.-1 л.) Ємність та вінчик – світло-салатова полива. Орнамент нанесено переплетеними широкими лініями на плечиках та двома паралельними нижче тулуба. Рис. 35. (Ін. № А- 33. КН-8932; d – 11.0; d денця – 7.5; h. – 14.3; h. є.- 13.8; δ. 0.2;. V.-1 л.) Ємність, вінця та верхня частина ручки темно-охристого кольору. Орнамент – однакові паралельні лінії, одна з котрих на плечиках, а інша на шийці. На плічках гребінцевоподібні або перисті лінії. Рис. 36 а. Горщик із розкопок Вірменського храму св. Ніґола №38 за інвентарним описом знахідок. Розпис зроблений рудою глиною у вигляді хвилястих ( по вінчику)і горизонтальних ліній ( по шийці і тулубу). [7;66] Рис 36 б. Горщик із Татарської 19. [2;59] Глечики фрагментарно зустрічаються на всіх досліджуваних об’єктах. Мають складний рифлений орнамент, що нанесено під поливою. Кольорова палітра зовні від темно – зеленого із жовтуватими відтінком до світло охристого, а ємність від світло-салатового до охристого. Вузьке горло, широкий тулуб, профільований вінчик, з широкою ручкою, що служило для води та різних напоїв. Знаємо, що в цей час в Подніпров’ї існував такий тип глечиків як гладуші. Але в Кам’янці – Подільському їх нами не виявлено. Рис. 38. НДФ-769. d – 10.0; h. шийки – 6.0. Фрагмент глечика з високою роз трубчастою подібною шийкою. Ручка кріпиться за тулуб та середину шийки. Орнаментований під вінцями декорованими 9 врізаними лініями, по всій ширині плічок 8-9 хвилястими лініями; тулуб декорований врізаними лініями кількість котрих встановити складно. Покрита лише поливою верхня частина ємності. У вінцях є невеликий носик. Матеріал – біла глина з додаванням піску. Рис. 39. НДФ-770. h. від вінець до середини тулуба – 18.5; h. шийки – 8.0.; h.- ручки -15.5; ширина ручки – 2.5; фрагмент глечика з високою розтруб часто подібною із простим плавним перегином з внутрішнього боку в основі шийки та чіткий кутовий перегин на місці переходу вінець у плічки, котрі є похилі. Орнамент – під вінцями 5 врізаних глибоких та врізані неглибокі лінії. Нижче зубчастим коліщатком 4 лінії. Посередині вінець 2 врізані й нижче 2 хвилясті. Під горлом врізані перисті лінії. По центру плечиків 4 лінії зубчастим коліщатком. Нижче тулуба врізані лінії. Ручка кріпиться за тулуб та середину шийки. Ззовні посудина темно-зеленого кольору із жовтим відтінком Чашки виявлено по вул. Довга 15 а. Їх фрагменти з відхиленою назовні шийкою й вінцями із простим пластичної форми перегином з внутрішнього боку в основі шийки. Плечі похилі. Врізані лінії по всьому тілу посудини. рис.40. (Ін. № 39; КН-8938; d – 8.0; d денця – 5.5 см; h. – 14; h.шийки -3.0 см; δ. 0.2;. V.- 0.3 л.) Ємність та вінця світло-жовтого кольору висока ледь відхилена назовні шийка із простим перегином. Орнамент нанесено лініями по центру плечиків та нижче тулуба, а також хвилястою лінією. Світло-сіра глина. Рис. 41. (НДФ-768) d – 8.0; d денця – 6 см; h. – 10.5; h.шийки -3.0 см; δ. 0.2;. V.- 0.3 л.) Орнамент декорований врізаними лініями, що нанесено на тулубі і ребрах посудини. Ручка вертикальна. Кріпиться за тулуб та середину шийки. Ємність та зовнішні стінки посудини пофарбовано зеленою поливою за виключенням денця. Покришки для горщиків мають вінчик назовні відігнутий горизонтально, котрий з борозенкою посередині. Тоді як денця плоскі без ручок. Рис. 47. Вул. Вірменська 4. d-14.5; d денця-2.0; h.-8.0. Рис.48.( Ін. № А- 33. КН-8939; d –13.3; d денця – 3.0 см; h. –5.5;) покришка конусоподібна із плоским денцем. Краї відігнуті й мають виїмку для фіксації на вінцях горщика або глечика. Орнамент відсутній. Світло-червона глина. рис.49. Фрагмент покришки.26/№19 64. Червона глина. [7;66] Пательні – латки фрагменти котрих зустрічають на всіх досліджуваних об’єктах, а по вул. Довгій 15 а семи видів, і лише одна в доброму стані. Полива на них від темно зеленої до світло-охристої, а на домініканках червоно-охристого. Матеріал – біла, світло-сіра, червона глина. рис.50,51.( Ін. А-№ 31. КН-8930; d – 22.2; d є. – 19.5;d денця – 7.0 см; h. – 9.8 см; h. є.- 6.5; h.ніжок-5.0; L ручки-6.0; d ручки-4.5; d отвору ручки-2.5; δ. 0.4;. V.-1.7 л.; кількість кілець-8.) вузька, майже із горизонтальними вінцями із зламом тулуба. Має три ніжки і трубчасту ручку, в яку вставлявся дерев’яний держак. Зовні декорована горизонтальним рифленням. Ємність вінця та верхня частина ручки покриті темно-зеленою поливою. Макітри лощені широкодонні, без ручок, але виявлені у малій кількість. Рис 54. (Ін. № А- 33. КН- 8940; d –31*34; d. є.- 29* 31.5; h. – 11; h. є.- 10 ; δ.-0.5 V.-7 л.)фрагмент посуду із розширеними від денця до верху стінками. Вінця увігнуті в середину ємності із защипами ззовні. Орнамент відсутній. Полива відсутня. Матеріал сіра глина. Поверхня шорстка. Має нерівні пропорції. Кухлі та кухлики також представлені широким асортиментом. В порівняні із чашками вони об’ємом від 0.3 – 0.5 л. Ємність охриста або зелена, а зовні покривались вінця, шийка та плічки. На одному із фрагментів використано жовтого відтінку поливу. Виявлено малих розмірів кухлик, котрий схожий на горщик ( рис. 43) і лощений кухоль під пиво із темно сірої глини ( рис.56.) Рис. 55. НДФ-785. d – 10.3; d вінця 2.5; d від тулуба до краю вінець – 5.5. Шийка декорована зубчастим коліщатком, двома лініями і трьома по всій ширині плечиків. Врізані лінії по тулубі. Ємність жовто-охристого, а зовнішні стінки-зеленою поливою до тулуба. Стопки виявлені у найменшій кількості. (Рис 57.) Спочатку автором статті віднесено до невеликої іграшки, але не думку Виногродської Л.І.** фрагмент слід зарахувати до столового набору. Рис 57. (Ін. № А- 32. к.,в., – 8931; d.- 4.см; d. денця – 2.5; h.-6 см; Полива всередині темно-зелена. Матеріал червона глина. Таким чином, підводячи риску під дослідженнями, з’ясовуємо, що місто у своїй історії неодноразово зазнавало руйнувань. Найтрагічнішим періодом став серпень 1672 року. Щоб мати більшу інформацію про розвиток і становлення міста, зберігаючи його пам’ятки і особливо на ділянках , про які відсутня інформація у джерелах потрібно враховувати результати археологічних досліджень. Це потрібно в першу чергу тому соціуму, котрий сьогодні відтворюючи втрачену історичну забудову, має певне бачення на подальший розвиток Старого міста.

    Додатки.

     

     

     

    Примітки:

    1.Андріян О.К.Мандзій Джон Р.Лі Надія Н.Ш. Мачай. Валері Гартзер. Перехідний звіт. 1991 р. Фундація Кам’янця – Подільського. Видання ФКП. Інв. № 79/4573.Шифр 65/1.- 81с. 2.Андріян О.К.Мандзій Джон Р. В.Бевз. Перехідний звіт. 1999 р. Фундація Кам’янця – Подільського. Видання ФКП. Інв. № 83/4577.Шифр 65/5.- 59 с. 3.Балакін С.О. Оногда О.В. Археологічні матеріали з розкопок Печерської гауптвахти.Праці центру пам’яткознавства.Вип.13/ Центр пам’яткознавства. НАН України та УТОПІК.- К.,2008.- С.140. 4.Корольов О.Н. Нагнибіда Р.В. Матеріали археологічних розвідок, проведених у процесі будівельних робіт у підвальному приміщені будинку на вул. Довга 15 а пам’ятки архітектури ХУІІІ ст., в м. Кам’янець – Подільському. «Меморіал». Кам’янець -Подільський., № 4 Нагнибіда Р.Звіт археологічних розвідок, проведених у процесі будівельних робіт у підвальному приміщені будинку на вул. Довга 15 а пам’ятки архітектури ХУІІІ ст., в м. Кам’янець – Подільському, 2010.- 73 с. 5.Мельничук Л.С. Гончарство в другій половині ХІХ -ХХ століттях: Історико -етнографічне дослідженя. – К.: Унісерв, 2004. – 210 с. 6. Нагнибіда Р. Архітектурно-археологічне вивчення середньовічної забудови південних кварталів Кам’янця – Подільського на прикладі будинків по вул. Довгій 15, 15 а.// Матеріали ХІІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції( 18-19 листопада 2010 року) [ присвяченої 80-річчю від дня народження І.С.Винокура] / Завальнюк О.М. ( голова), Войтенко В.І. ( співголова), Баженов Л.В. (відп.редактор) та ін.. – Камянець-Подільський : Абетка, 2010.-С.173-181. Нагнибіда Р. Архітектурно-археологічне вивчення середньовічної забудови південних кварталів Кам’янця-Подільського на прикладі будинків по вул. Довгій 15, 15 а. НІАЗ «Кам’янець» : історія, сьогодення, перспективи. – Кам’янець – Подільський : 2010. – С.43. 7.Петров .Н.Б Отчет об археологических исследованиях армянского Николаевского храма ХУ-ХУІІІ вв. в г.Каменце – Подольском. г.Каменец-Подольск -1989. Інв. №310 шифр 1/16.- 66 с. 8.Сахчинська Л. Скарб Кам’янця // Експрес Поділля.-23 жовтня 2009 р.- С.6. 9.Ферхад Туранли, Кемаль Озджан. Османські архівні документи про міжнародні відносини та відбудову Хотина ( ХУІІІ ст.).- Silva Rerum. Збірник наукових праць на пошану професора А.Перналя. Національна Академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С. Грушевського(Львівське відділення).,Львів-2007.- С.426-442. 10.Derdej Piotr . Kamieniec Podolski 1672. Historyczne bitwy. Bellona. Warszawa. S.80-127. * Відібрані фрагменти кісток були направлені на експертизу на кафедру тваринництва Подільського аграрно-технічного університету. Лаборантами встановлено приналежність їх до великої рогатої худоби (варені кістки коня, корови) і птиці ( варені кістки дикої або свійської качки). ** Автор статті висловлює подяку старшому науковому співробітнику НАН України, кандидату історичних наук Виногродській Л.І. за допомогу. *** Зарисовки окремих знахідок ( Рис.2,13, 22, 30,37,40,51)виконані студенткою 4 курсу Кам’янець – Подільського коледжу будівництва, архітектури і дизайну Гуменною Альоною Василівною. Стаття виголошена 2 грудня 2010 року на конференції “Могилянські читання” у Києво-Печерській Лаврі в археологічній секції.

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: