Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » В. Травінський. Будівля колишньої тюрми, середини XIX ст., по вулиці Нігинське шосе 57а

    В. Травінський. Будівля колишньої тюрми, середини XIX ст., по вулиці Нігинське шосе 57а

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 5-05-2021

                                                      Віктор Травінський

                                                                               молодший науковий співробітник

                                                                               НІАЗ « Кам’янець»

     

    Будівля колишньої тюрми, середини XIX ст.

    по вулиці Нігинське шосе 57а

     

    В даній статті автор подає коротку характеристику з історії тюремної системи Російської імперії XIX ст., зокрема, будівлі Подільської губернської тюрми, яка збудована в Кам’янці-Подільському в 1859 році.

    Ключові слова: тюрма, в’язниця, будівля, арештанти, звіти.

     

       З 1812 року Кам’янець, опинившись далеко від кордону Російської імперії, втратив функцію південно-західного форпосту. Його подальший розвиток як військової фортеці перестав цікавити російський уряд. Оборонні програми було згорнуто, а місто-фортецю виключено зі штату прикордонних фортець Російської імперії. З 1819 року у Старому замку розмістилися військовий арсенал та губернська в’язниця, в якій утримувалося до 350 в’язнів.

       Але з самого початку новостворена губернська в’язниця  не відповідала вимогам, які мали на меті вдосконалити місця позбавлення волі. Стан кам’янецького «крепостного тюремного замка» завжди бажав кращого. В XIX ст. історія тюремної системи Російської імперії фіксує кілька хвиль реформування. На перші десятиліття XIX ст. припадає перша хвиля, коли імператор Олександр I  зацікавився новими європейськими віяннями і дозволив створити у 1819 році « Общество попечительное о тюрьмах», діяльність якого яскраво відобразилась в історії російських в’язниць. Одним з перших на Правобережній Україні 6 грудня 1835 року був створений  «Подольский попечительный комитет над тюрьмами».

    В Кам’янці-Подільському стало питання побудови нового тюремного приміщення, особливо вибору місця забудови. Проаналізувавши плани міста, спостерігаємо місце та форму забудови.

       Так, на геометричному плані міста Кам’янця-Подільського та земель, які належать місту 1821 року, на місці забудови на початку XIX ст. були зображені фортифікаційні укріплення з внутрішньою оборонною огорожею, яка розміщувалася позаду головного укріплення, названі в історії як  старий литовський ретраншемент.

       На плані міста Кам’янця-Подільського в проектному вигляді 1845 року на цій території позначено контур будівлі під номером 48, а в поясненнях до плану у розділі « Громадські будівлі та споруди, що залишаються без змін», під цим номером позначена міська тюрма. Автором проекту був, ймовірно, архітектор Андрій Меленський.

       На планах 1872, 1873 та 1900 років фіксується поквартальна розпланувальна структура території міста з трасуванням головних вулиць з відображенням досліджуваної будівлі на вулиці Старо-поштовій. Відповідно експлікаціям даних планів міста, будівля показана як «Городская тюрьма» під номерами 47 та 56. Порівнюючи дані плани з планом 1845 року, необхідно відмітити розташування в’язниці на одному і тому ж місці, без значних змін контуру плану будівлі. Ймовірно, що нова тюремна будівля була реконструйована з використанням будівельних конструкцій старої. Мурована, 4-поверхова будівля була спроектована архітектором Миколою Карчевським, який працював на посаді Подільського губернського архітектора і була збудована у 1859 році.

       Основні відомості про нову в’язницю містяться в кількох звітах подільського губернатора « Обзорах подольской губернии». Звіт за 1883 рік повідомляє, що в порівнянні з іншими тюремними будівлями Подільської губернії, Кам’янецька тюрма відрізнялася просторістю, мала всі необхідні додаткові пристосування, була розрахована на 300 чоловік, а при необхідності могла помістити і 500 арештантів. В  тюрмі були обладнані майстерні: взуттєва, ковальська, столярна, кравецька, в яких по мірі необхідності виготовляли казенно-арештанські речі, як то посуд, взуття, одежа і т.п.

       Звіти 1888 року інформують, що тюрма була триповерховою,  кількість арештантів  за цей рік,  складала  2095 чоловік, в середньому вивід по 382 людини щоденно. Жилих камер ( без коридорів, служб, карцерів, столових і майстерень) налічувалась 51. Камери просторі, світлі, теплі, чого не можна було сказати про свіже повітря, так як поганий його стан був результатом незадовільного утримання « отхожих мест» з ямами, які розміщувалися в землі і облаштовані по вигребній системі.

       Для прогулянки арештантів партіями  виводили в тюремний двір, обнесений з усіх сторін кам’яною огорожею. Двір був невеликий і без всяких дерев. При тюрмі в окремому приміщенні була баня, якою щонеділі користувалися засуджені.

    В приміщеннях Кам’янецької в’язниці щорічно проводились ремонтні роботи. Найбільш масштабні роботи були проведені у 1881 році ( на 12862 руб., 60 коп. ) та у 1908 році ( на 10000 руб. ).

       За Пам’ятною книгою Подільської губернії на 1911 рік, прослідковуємо, що в’язниця носила статус « Подольской губернской тюрьмы».

    Аналізуючи німецьку аерофотозйомку від 17 квітня 1944 року, спостерігаємо наявність будівлі без покрівлі і значно  зруйнованою. Таку ж картину ми спостерігаємо на плані міста Кам’янця-Подільського 1948 року.

       Відомо, що в’язниця існувала до 50-х років XX ст. Після закінчення війни в’язницю потроху почали розбирати і з цих матеріалів будувати поряд будинки. Деякий проміжок часу тут розміщувався БУПР – будинок примусових робіт.

       На даний час об’єкт зберіг лише, цокольний поверх будівлі з кам’яними склепінчастими перекриттями, що відповідає його первісному вигляду та плануванню. Сьогодні постало питання його відтворення. Для чого пропонується відновити будівлю? По-перше, вона була спроектована цивільним інженером, архітектором Миколою Карчевським, який перебував на посаді Подільського губернського архітектора з 1848 по 1859рр. і  займає гідне місце серед кагорти будівничих міста, по-друге, будівля тісно пов’язана з історією тюремної системи Російської імперії XIX ст.

     

     

            

    Список використаних джерел та літератури:

    1. Фонди НІАЗ « Кам’янець». Група « Іконографічні матеріали». Інв. №1171 КН – 4584. «Выкопировка изъ высочайше утвержденного, въ 1872 году, плана, губернского города Каменец-Подольска съ проектомъ наименования безъименных улиц и переулковъ, по протоколам мъстной Думы 15 февраля 1900г. №30, 27 июня и 20 августа 1901 г. №№156 и 18».
    2. « Планъ города Каменец-Подольска», 1900г. – ЦГВИА СССР ф418, оп., д.695, л.1.Обзор Подольской губернии за 1883 год. С. 33-35.
    3. План геометричний міста Кам’янця-Подільского та земель, які належать місту 1821р. / Фонди К-ПДІМЗ.
    4. План города Каменец-Подольска в проектном виде 1845 г. / К-ПДІМЗ, Док. Д-П №861 – План 1845.
    5. План міста Кам’янця-Подільського 1948р. / Архів міської ради.
    6. «Обзор Подольской губернии за 1888 год.» С. 92-93.
    7. «Памятная книжка Подольской губернии на 1911 годъ».
    8. Ніколаєва А. До питання про пенітенціарні заклади другої половини XIX ст. у Кам’янці-Подільському / Наукові праці Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
    9. Будзей О. Вулицями Кам’янця-Подільського / О.Будзей – Львів. Світ. – 2005 – С. 184.
    10. Тимофієнко В. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть. Біографічний довідник. – Інтернет ресурс.
    11. Соцкий Ю. Пенитенциальные учреждения Российской империи в Украине: вторая половина XIX начало XX в./ Гуманитарно-пенитенциальный вестник. Научно-публицистический альманах, выпуск 6. Стр. 66-69. Рязань 2012.
    12. « Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів м. Кам’янця-Подільського». Затверджений рішенням 22 сесії Кам’янець-Подільської міської ради від 28.02.2012р. №75 і наказом Міністерства культури України від 21.10.2011р. №912/0/16-11 в складі Генплану міста.
     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: