Щойновиявлений об’єкт культурної спадщини -
Палац Крупенських в с. Кривчик.
Сучасна Хмельниччина багата на пам’ятки історії, архітектури та інші об’єкти культурної спадщини. Особливою виразністю представлена садибна забудов міст та містечок подільського краю. Комплекси садибних споруд відображали статусність господаря будівлі. Здебільшого центральне садибне місце займав палац, збудований в певному стилі. До нашого часу в Хмельницькій області збереглось чи не найбільша кількість палаців. Один з таких об’єктів культурної спадщини є палац Крупенських в селі Кривчик Дунаєвецького району Хмельницької області. Село Кривчик вперше згадується в кінці ХV ст.(1493р.) під назвою Криве. Свою назву село отримало від «кривої течії» річки Тернавка, яка петляє серед мальовничих Товтрових гір. На південно-західній околиці, на одному з пагорбів, збереглися рештки давнього городища ранньо-залізного віку, про що свідчать археологічні знахідки. Городище складалось з двох частин: оборонної та житлової.
Відомо, що жителі с. Кривчик брали участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. Близько 1750 р. село було поділено між чотирма спадкоємцями: Бжезінським, Замішовським, Жезіцьким і Богушем. На той час в Кривчику був костел, 4 двори, цегельня, 3 корчми і 57 хатинок. У ХІХ ст. село Кривчик було містечком Рахнівської волості Ушицького повіту Подільської губернії і нараховувало 1500 осіб, серед яких крім селян були ремісники і торговці. У першій половині ХІХ ст. землі села належали Вітославським, пізніше у 80-х роках ХІХ ст. - Рафаловічу. У 1888 р. в Кривчику було близько 5 водяних млинів, а у 1905 р. - православна церква, єврейська молитовна школа, церковно-приходська школа, урядницький пункт, винокурня та цегельний завод.
В кінці ХІХ ст. Кривчик належав останньому місцевому поміщику, генералу та члену Державної Думи Михайлу Григоровичу Крупенському, який приїхав у Кривчик із Польщі наприкінці XVIII ст. та купив тут землю. Пан Крупенський володів навколишніми лісами та полями, мав винокурню та цегельний завод, а також вів власне господарство на своїй садибі. У 1913 р. Крупенський був уже великим землевласником, який володілив землями у селах Рудківці, Требухівці, Куражин і містечках Калюс, Жванчик та Кривчик.
Садиба Крупенського знаходилась в наймальовничішому куточку містечка Кривчик, у глибині старого та розлогого парку, на пагорбах і займала 57 десятин землі (більше 62га). Садиба включала палац з чотирьох поверховою баштою з годинником, господарські споруди, старовинний парк. Існують відомості, що, садибний будинок зведений Крупенськими ще у 1794 р., ймовірно, мова йде про досліджуваний нами палац.
Палацова споруда мала два поверхи, а поряд з нею височіла чотириповерхова восьмигранна вежа з годинником та балконом у центрі. Виконано будівлю у стилі історизму. Після 1917 р. власники садиби Крупенські виїхали з країни, покинувши маєток. А розкішний палац вже в 1920-му став будинком піонерів, а згодом облаштували у ньому інтернат для сліпих. В часи гітлерівської окупації німці рік утримували мешканців інтернату, але у 1943 р. 45 з них живцем закопали в урочищі Соломинчик. З 1945 р. тут зробили інтернат для інвалідів війни на 160 місць. А з 1978 р. у будівлі розпочав роботу психоневрологічний інтернат-диспансер, який функціонує досі.
Навколо палацу знаходився парк з фонтанами. Проте від парку сьогодні залишилися тільки непрацюючий фонтан і штучне озеро. У дворі, біля двохсотлітнього непрацюючого фонтану звели капличку з Богородицею. Неподалік від палацу є невисока гора Сходи, на якій можна побачити білі брили – залишки стародавньої середньовічної фортеці.
На сьогодні палац не зазнавав суттєвих перебудов. Лише над центральним входом зробили надбудову, щоб врятувати добудовану пізніше веранду від протікання. Внутрішнє оздоблення палацу збереглося частково, однак деякі елементи неокласичного стилю в інтер’єрах можна прослідкувати. Зберігся не лише панський будинок (палац), а й конюшня та інші приміщення.
Згідно рішення управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької області від 28.02.2013р. №65 комплекс споруд садиби Крупенських, а саме палац та флігель входять до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Хмельницької області.
Щойновиявлений об’єкт культурної спадщини Комплекс споруд садиби Крупенських, збудований у другій половині ХІХ ст., а саме палац, зберіг в значній мірі об’ємне-просторове рішення, матеріально технічну структуру та відіграє акцентну роль в навколишньому середовищі. Домінантою споруди палацу є чотириповерхова восьмигранна вежа з годинником. Комплекс споруд садиби Крупенських вплинув на розвиток архітектури та містобудування населеного пункту Кривчик, та пов'язаний з іменем останнього місцевого поміщика, генерала та члена Державної Думи М. Г. Крупенського, який на початку ХХ ст. був великим землевласником і володів частиною земель Ушицького повіту Подільської губернії.
Науковий співробітник Герасимчук Т.
Перелік джерел та літератури:
- Детальний план території. Том І. Пояснювальна записка. Графічні матеріали: ПП «Проектна майстерня» «Зодчий». ГАП Панасюк В.М.- м. Хмельницький, 2020 - С. 10.
- Слюсарчик М.Й.//Сучасна енциклопедія України: у 20 т./ -К, - С.746
- Туристичний путівник. Туристичні маршрути Хмельниччини//Єсюнін С. та ін.,- Поліграфіст-2,2007 –С.126.
- Хмельниччина справжня.//Фотокнига/ред.кол. Буханевич О. та ін.,- Поліграфіст-2, 2007-С.49.
- https://castles.com.ua/krzywczik.html
- http://andy-travel.com.ua/kryvchyk
- https://ye.ua/podorozhi/25683_Podorozhuyemo_Hmelnichchinoyi_Gora_Grabina_urochische_Bovguri_ta_inshi_divovizhni_miscya_Krivchika.html
- http://kh.ridna.ua/specproekty/podorozhujemo-hmelnychchynoyu-dorohoyu-na-pivden/
- https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/75690_dvorec-krivchik.htm
- https://uk.wikipedia.org/wiki
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Т. Warszawa. Druk “Mieku” Nowy.Swiet. Nr 59- 1883. -S.803.
- https://opinionua.com/2018/08/03/chomu-unikalnij-palac-na-xmelnichchini-i-divuye-i-lyakaye/
Сучасний вигляд палацу
