Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Вільчинська О.В. Колекція декоративно-ужиткового мистецтва з фондів НІАЗ «Кам’янець»

    Вільчинська О.В. Колекція декоративно-ужиткового мистецтва з фондів НІАЗ «Кам’янець»

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 5-05-2021

    Колекція декоративно-ужиткового мистецтва з фондів НІАЗ «Кам’янець»

     

       Одним із основних напрямків діяльності фондової роботи є комплектування музейного фонду Заповідника культурними цінностями за існуючими та новими групами зберігання. На сьогодні в Заповіднику нараховується вісім інвентарних груп зберігання музейних предметів, а саме «Негативи», «Документи», «Іконографічні матеріали», «Фотокартки», «Нумізматика», «Археологія», «Архітектурні деталі» та нова група «Декоративно-ужиткове мистецтво».

       Декоративно-ужиткове мистецтво - один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати»,  ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не несуть лише художньо-естетичне навантаження. Класифікують твори декоративно-ужиткового мистецтва в основному за матеріалом і технологією виготовлення. До музейних предметів «Декоративно-ужиткового мистецтва» (ДУМ) можна віднести вишивку, натикану, мереживо, ткацтво, килимарство, різьблення, декоративний розпис, карбування, кераміку, скло, порцеляну, художній метал тощо, які у повсякденному вжитку задовольняли побутові потреби людей.

    В багатьох регіонах України існували унікальні мистецькі осередки з виготовлення предметів декоративно-ужиткового мистецтва, які тісно пов'язані з власними національними традиціями - це Опішня Полтавської обл., яка відома своєю високоякісною художньою керамікою; відомий на увесь світ петриківський розпис (Петриківка Дніпропетровської обл.);  косівські килими, художні вироби з дерева, кераміки, шкіри (Косів Івано-Франківської обл);  буковинські вироби з дерева (Вижниця Чернівецької обл.), художня вишивка (Клембівка Вінницької обл.); подільські гончарні осередки (Бубнівка  Вінницької обл., Адамівка та Смотрич Хмельницької обл.) та інші. Визнана у світі косівська кераміка була внесена у     Репрезентативний список ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

       Поповнили світову скарбницю декоративно-ужиткового мистецтва народні художники України - Білокур К.В. (народне малювання); Зарицкий І.В. (художнє скло); Товстуха Л.С. (художник килимів); Головко Д.Ф. (художня кераміка); Тимченко М.К. (майстер народного розпису); Литовченко І.С. (художнє ткацтво, монументальне мистецтво); Гоголь Л.Є. (художник килимів і гобеленів);  Примаченко  (Приймаченко) М.О. (майстер народного розпису); Наєнко О.Ф. (монументальне мистецтво, працював в техніці інкрустації соломкою) та інші.

       Група «Декоративно-ужиткове мистецтво» у фондах Заповідника започаткована в 2019 році молодшим науковим співробітником Заповідника Нагнибідою Р.В., який у ході збиральницької роботи на території Кам’янець-Подільського району Хмельницької області та  Балтського району Одеської області, виявив та передав до фондів 18 предметів. Серед них керамічний посуд (глечики, горщики, макітри, цідильник), предмети з дерева для домашнього вжитку (коромисло, «хлібна лопата», рубель) та знаряддя праці сільськогосподарського призначення (сійник кукурудзяний ручний).

       Цікавою є колекція предметів з с. Врублівці Кам’янець-Подільського району. Цінними є те, що керамічний посуд та предмети господарства зібрані з однієї хати та демонструють побут сільської родини в першій половині 20 ст. Керамічний посуд представлений 5 глечиками та 6 горщиками. Червоноглиняні глечики мають овоїдний тулуб, з розширеною до верху шиєю, мають плоске під-прямокутне вухо, що кріпиться вище заломної лінії до опука, в більшості мають орнаментацію червоним ангобом по плечиках та опуку прямими та хвилястими лініями. Горщики двох форм – опуклобокі та з овоїдним тулубом, червоно-глиняні, з під-прямокутним вушком, що кріпиться від краю вінець до опука, вінця з незначним вигином назовні. Деякі горщики мають оздоблення червоним ангобом по плечиках у вигляді широких мазків горизонтальних ліній, прямих та косих ліній; по вушку у вигляді косих ліній. Один горщик неорнаментований, один полив’яний з коричневою поливою по вінцях та плечиках. Деякі горщики мають окантування металевим дротом зовні по вінцях, один горщик окантований повністю по тулубу. Поверхні керамічного посуду мають сліди кіптяви від приготування їжі у грубках. Простота та типовість гончарних виробів свідчить про виконання їх народними майстрами, які виготовляли посуд для повсякденного вжитку.

       Передані також предмети господарства: рубель (магельниця) – старовинний прилад для прасування білизни, аналог праски, являє собою вузьку дерев’яну дошку з ручкою і поперечними під-прямокутними зарубками для качання білизни, яку використовували для прасування аж до середини 20 ст.; дерев’яна лопата для печі «хлібна лопата» -  під-прямокутна дошка з заокругленими кутами, потоншена до краю на довгому дерев'яному руків'ї, що використовувалась для садіння хлібів і пирогів у піч і діставання їх звідти. Цікавим є сільськогосподарське знаряддя, яке виготовлено кустарним способом за аналогом ручної кукурудзосаджалки марки РК-1 – це сійник кукурудзяний, ручний, 1950-х рр. - дерев’яно-металева конструкція яка складається з рукоятки, стійки на яку кріпиться під-прямокутний бункер для насіння, ручна тягова частина та посадковий дзьоб. Використовувався для садіння зернових та бобових культур у домашньому господарстві.

       Пані Майя Руденко з села Новопіль Балтського району Одеської області передала до фондів Заповідника керамічний посуд, який використовувався в її родині з першої половини 20 ст.  Дві макітри з червоної глини з тулубом конічної форми, вінцями відігнутими назовні. Одна макітра великого об’єму, з діаметром вінець 37,6 см, має вушка під-прямокутної форми, що кріпляться до плечиків нижче вінець з полив’яними внутрішніми стінками. Макітри під вінцями та по плечиках мають скріплювальний металевий дріт. Ще одним музейним експонатом став глечик з червоної глини з овоїдним тулубом, з розширеною до верху шиєю. Глечик має вушко з плавним вигином, що кріпиться від плечиків нижче опука. Зовні по плечиках глечика, вище опука, орнаментація прямими горизонтальними лініями чорним ангобом та однією лінією нижче вушка. Внутрішня частина денця глечика поливана прозорою поливою. Зовнішня та внутрішня поверхня вінець  сильно закіптюжена.

        Цідильник (друшляк), першої половини 20 ст., передав до фондів Заповідника Прийма В.А., з села Рункошів, Кам’янець-Подільського району. Цідильник виготовлений з червоної глини, з тулубом конічної форми. Внутрішня поверхня стінок та вінця цідильника покриті поливою охристого кольору. До плечиків, нижче вінець по обидва боки, кріпляться вушка під-прямокутної форми з плавним вигином. Денце та стінки до опука мають кругові наскрізні отвори діаметром приблизно 0,4 см.

       Прикладом різьблення по дереву та народного розпису стало коромисло початку 20 ст., яке знаходилось у місті Кам’янці-Подільському в передмісті Польські фільварки. Коромисло за формою це дугоподібна дерев'яна палиця, на кожному кінці з двома металевими гачками, за які зачіплюються відра. Посередині коромисло пласкіше, орнаментоване квітково-рослинним орнаментом у червоно-чорно-жовто-зелено-білих кольорах, що обмежений червоною рамкою. На орнаменті простежуються залишки лакування.

       З представленої невеликої колекції декоративно-ужиткового мистецтва першої половини 20 ст. з фондів Заповідника, яка охоплює два регіони України - Хмельницьку та Одеську області, можна зробити висновок про тотожність гончарних традицій по виготовленню кухонного посуду, про попит та використання їх населенням у повсякденному житті,  про роботу окремих майстрів-виробників тощо. Багатовікові традиції українського декоративно-ужиткового мистецтва продовжують втілюватися і у сучасному світі.

    Вільчинська О.В., головний зберігач фондів

     

     

     

     

     

     

     

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: