Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Новопланівський міст, ХІХ ст. (1864–1874 рр.), вул. Князів Коріатовичів, м. Кам’янець-Подільський

    Новопланівський міст, ХІХ ст. (1864–1874 рр.), вул. Князів Коріатовичів, м. Кам’янець-Подільський

     Опубліковано: 5-07-2024

       Новопланівський міст сполучає лівобережну і правобережну частини м. Кам’янця-Подільського, розділені глибоким каньйоном р. Смотрич. Зокрема, з’єднує історичний центр – Старе місто з сучасним центром міста і парковою зоною. Призначений для пропуску автотранспорту та пішоходів.

       Міст збудовано у зв’язку з освоєнням території на лівому березі р. Смотрич, так званого «Нового плану», під час стрімкого розвитку Кам’янця-Подільського на поч. ХІХ ст. Зокрема, проектними планами міста періоду 1837–1842 рр. передбачалось будівництво двох мостів через каньйон, які мали зв’язати Старе місто і нові квартали. Проектний план 1845 р. передбачав спорудження лише одного «... зі скали на скалу кам’яного моста ...» в районі Троїцької площі Старого міста і Великої площі Нового плану, з використання існуючої улоговини на східному березі каньйону. У 1857 р. Головне управління шляхів сполучення і публічних будівель затвердило проект моста авторства губернського архітектора Карчевського М. Ф., який не був реалізований через низку причин. Згодом було розроблено ще декілька проектів, які також залишились нереалізованими.

       Проект, за яким збудовано Новопланівський міст, розробив у 1862–1863 рр. подільський губернський архітектор Песке О. І. Підрядні роботи виконував купець 1-ої гільдії Аксельруд І. М., а нагляд за будівництвом здійснював капітан-інженер шляхів сполучення Костенецький Я. Ф.

    Урочиста закладка мосту відбулась 12 травня 1864 р. у присутності генерал-губернатора Анненкова, губернатора Брауншвейга та єпископа подільського і брацлавського Леонтія. З метою прискорити спорудження мосту і зменшити вартість будівельних робіт в проектну документацію були внесені зміни по заміні кам’яних арок на дерев’яні арково-підкісні ферми, які були затверджені Міністерством внутрішніх справ у 1868 р. Наприкінці 1873 р. будівельні роботи були завершені і 19 січня наступного року відбулось урочисте відкриття мосту.

       Новозбудований міст (іл. 1) мав довжину 136 м. і висоту до 38 м. Опирався на 6 кам’яних проміжних опор (биків) і 2 берегових устої, а 7 прогонів довжиною 20–22 м. були перекриті дерев’яними арково-підкісними фермами. Проїзна частина мосту і тротуари були з дощатого настилу, огородження – з дерев’яних брусів. Міст освітлювали 16 ліхтарів.

       У роки Першої світової війни Новопланівський міст не постраждав. У 1922 р, 1933 р. проведені незначні ремонтні роботи, що включали заміну дощатого настилу і огородження мосту. В 1939–1940 рр. міст був реконструйований шляхом заміни дерев’яних прогонових будов металевими зварними балками із залізобетонною проїзною частиною і покриттям з гранітної бруківки.

       Під час Другої світової війни, у липні 1941 р., прогонова будова мосту була повністю зруйнована внаслідок вибуху. Опори мосту вціліли, отримавши при вибуху незначні пошкодження зовнішньої поверхні (іл. 2).

       Впродовж 1947–1951 рр. тривали роботи з відбудови Новопланівського мосту з використанням вцілілих опор (іл. 3). Проектна документація, що була розроблена «Укрмістпроектом» Міністерства ЖКГ УРСР, передбачала нове архітектурно-художне оформлення – встановлення на пілонах скульптур воїнів (з боку Нового плану) і жінок-трудівниць (з боку Старого міста) (іл. 4). Будівельно-монтажні роботи виконували Кам’янець-Подільське БМУ №2 і Київське спеціалізоване управління №464.

       В жовтні 2005 – травні 2006 рр. проведено реконструкцію мосту згідно проектно-кошторисної документації, розробленої Державним дорожнім НДІ ім. М. П. Шульгіна, під час якої демонтовано пілони із скульптурами.

       Сьогодні загальна довжина моста з береговими опорами 171 м., висота 38 м., ширина проїзної частини 9,5 м., ширина тротуарів 1,5 м. За конструктивною схемою плитнобалковий, нерозрізний, семипролітний. Шість мостових опор (биків) висотою біля 35 м. і два берегових устої виконані з кам’яної бутової кладки. Дві центральних (річкових) опори мають льодорізи. Прольоти по 22,5 м. + 6 × 20,5 м. Прогонова будова моста виконана із головних двох суцільних балок, що перекривають по три прольоти, та однієї розрізної балки, яка перекриває середній прогін. Головні балки перехресно-ребристої конструкції з 3-ох сталевих двотаврових балок з висотою вертикальної стіни 1,8 м., об’єднаних в сумісну роботу монолітною залізобетонною плитою і поперечними решітчастими елементами у вигляді кутникової ферми з паралельними поясами.

       Проїзна частина влаштована по двох монолітних залізобетонних плитах – нижньої, що встановлена у 1951 р., і верхньої, що покладена в 2006 р. Дорожнє покриття з асфальтобетону. Тротуари є консольними поперечними випусками верхньої плити. Між проїзною частиною і тротуарами встановлено металеве бар’єрне огородження (колесовідбій) висотою 0,6 м. Огородження тротуарів влаштоване з металевих ажурних решіток висотою 1,3 м. Для освітлення мосту встановлені індивідуальні металеві ліхтарі висотою 7,2 м.

      Споруда мосту вирішена у стилі раціоналізму, який був одним із панівних стилів у Російській імперії у сер. ХІХ ст. – поч. ХХ ст. Стримана виразність його архітектурно-художнього образу досягається завдяки облицюванню плитами тесаного каменю і влаштуванню карнизів з білокам’яних блоків.

    Незважаючи на втрати і пізніші зміни, Новопланівський міст є одним із кращих збережених зразків інженерного мистецтва на території Хмельницької області, що досі використовується за прямим призначенням. Зведений у стилі раціоналізму, він демонструє технічні можливості та високу майстерність майстрів другої пол. ХІХ ст. у вирішенні складних інженерних завдань. Виразний силует моста вдало поєднаний з унікальним природним середовищем Смотрицького каньйону. Новопланівський міст – витвір відомого російського архітектора, академіка архітектури (1841) Олександра Івановича Песке (1810 – не раніше 1888).

       Згідно наказу Міністерства культури України від 18.04.2017 р. №324 Новопланівський міст, ХІХ ст. (1864–1874 рр.), занесений Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури місцевого значення під охоронним №32-Хм.

     Джерела та література

    1. Будзей О. Подільські архітектори Російської імперії. Подолянин: електрон. версія газ. 19 січня 2018. URL: http://podolyanin.com.ua/history/8064/ (дата доступу: 09.02.2023).
    2. Єсюнін С.М. Міста Подільської губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: монографія. Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 2015. С. 177-178.
    3. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Ін-т історії АН УРСР. Київ, Голов. ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1967–1974. Хмельницька область / ред. кол. тому: М. І. Мехеда (голова) та ін. Київ., 1971. С. 304.
    4. Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів м. Кам’янця-Подільського. Кн. 1.Т. 1.: наук.-проект. докум. / Пламеницька О. А. та ін. Київ: ТОВ НПІКЦ «Донжон», 2010. С. 88-91, 167-169.
    5. Пагор В., Кулішова А. Новопланівський міст в Кам’янці-Подільському: руйнування, відновлення, рекомендації по експлуатації // Дослідження та збереження культурної спадщини України / Матеріали XVIІІ наук.-практ. конф. (м. Хотин, 4 листопада 2022 р.). Хотин, 2022. С. 12-19.
    6. По введению записного отделения губернского правления о постройке подрядчиком Аксельрудом моста со скалы на скалу в городе Каменце. 11 января 1864 г. – 28 ноября 1877 г. Державний архів Хмельницької області. Ф. 227. Оп. 2. Спр. 9188. 864 арк.
    7. Попереднє обстеження Новопланівського мосту через р. Смотрич в Кам’янці-Подільському та рекомендації по його експлуатації : тех. звіт / Львів: ТзОВ «Західбудком», 2014 р. 23 с.
    8. По предписанию губернского правления о постройке в Каменце с подряда постоянного моста через овраг со скалы на скалу. 28 мая1862 г. – 7 июля 1854 г. Державний архів Хмельницької області. Ф. 132. Оп. 1. Спр. 2465. 72 арк.
    9. Реконструкція Новопланівського моста через р. Смотрич у м. Кам’янці-Подільському. Т. І.: проект.-кошт. докум. / П. М. Коваль, І. Г. Бей та ін. Київ: ДДНДІ ім. М. П. Шульгіна, 2005. 44 арк.
    10. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764–1914 : в 2 т. / сост. Кондаков С. Н. СПб.: Тип. Р. Голике и А. Вильборг, 1914–1915. Т. 2. Биографическая часть. С. 370.

    Учений секретар

    Лариса Рудюк

     Ілюстрації

      Іл. 1. Новопланівський міст. Поштова листівка, кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

    Іл. 2. Пошкодження Новопланівського мосту під час Другої світової війни. 1944 р.

    (з книги Фенцур В. В., Пагор В. В. Відродження архітектурно-історичної спадщини Кам’янця-Подільського (40-і рр. ХХ ст. – 2015 р.)

                                                             Південний фасад

    Іл. 3. Відбудова Новопланівського мосту. Гідроелектростанція. 1949 р.

    (з книги Фенцур В. В., Пагор В. В. Відродження архітектурно-історичної спадщини Кам’янця-Подільського (40-і рр. ХХ ст. – 2015 р.)

      Іл. 4. Новопланівський міст. 1950-і рр. (джерело: веб-сайт «Перший портал міста»  https://k-p.net.ua/istoriya_kamyantca/pamiyatku/3812-novoplanvskiy-mst-storia-budvnictva.html )

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: