29 листопада 2024 р. виповнюється 530 років з часу складання опису Кам’янецького замку. Цей документ вперше зафіксував відомості про те, який вигляд мали давні замкові укріплення, яким чином вони функціонували і відрізнялися від сучасних. Його зміст розкриває невідому історію давніх фортифікацій міста та втрачених традицій організації міського соціуму.
Опис є частиною більш повного інвентарю подільських замків, опублікованого Михайлом Грушевським, який дізнався про його існування завдяки публікаціям Олександра Яблоновського. Сьогодні латинський текст оригіналу документу зберігається в Головному архіві давніх актів у Варшаві.
Важливі деталі опису інформують про те, що Кам’янецький замок станом на 1494 р. був пошкоджений. Складався він з чотирьох башт (Папська, Денна, Пільна, Чорна), двох брам, мурів та оборонного рову, який відділяв західні замкові укріплення від поля. Внутрішній простір замку був заповнений здебільшого господарськими будівлями. В замку діяла «православна церква, в якій щодня правиться служба Божа за руським або грецьким обрядом». Озброєння складалося з «32 короткоствольних рушниць (гаківниць)…, 12 баліст добрих, і 90 зіпсованих, поламаних і нічого не вартих». Важка артилерія замку: 1 велика тарасниця, 4 напівтарасниці, 4 гармати середнього розміру і 2 півгаки. Опис зафіксував національні та соціальні верстви населення, яке сплачувало податки. В міську казну їх вносили русини, вірмени, поляки. Податки надходили від пекарів, купців, різників, швеців, кравців, шинкарів, торговців та ін. Селяни округи відробляли повинності для забезпечення замку продукцією та запасами провіанту. Обов’язковим податком в селах була «бджільна десятина».
На важливі деталі звернув увагу Михайло Грушевський. Аналізуючи дипломатичну складову опису 1494 р., він вказує, що Столичне місто Кам’янець, як його звали, – головна твердиня південного кордону. Ревізор пише: «цей замок майже весь зруйнований, спустошений…, всі будівлі в замку зруйновано, знищено, спустошено. Всі кутки порожні так, що сором таке писати чи казати про такий визначний замок». Не в кращому стані були замкові мури. Артилерія значна, але боєприпасів до неї небагато. Людей майже не було. В коморі ревізор «не знайшов ні хліба, ні напоїв, лише сморід і все таке». Далі він зауважує: «знайшлося два бики за два злотих, а запасу ніякого, ані м’яса, ані муки, ані солоду, ані збіжжя, ані овочів, ані кавалка хліба, ані міри солі, ані пива, ані меду, ані паши коням в замку, чи гумної (току для зерна), лише два стоги сіна на полі». Також була підстава для жарту, який знаходимо на невеликому клаптику паперу в описі. Згадуючи відоме прислів’я про «польський міст», невідомий «каламбурист» пише: «міст польський, жовнір австрійський, черниця баварська, віра угорська, рада литовська, віра прусська, побожність руська, піст німецький, будівлі Скали та Кам’янця – нічого не варті».
Науковий співробітник Валентин ПАГОР
