Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com





    Що треба знати про діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини


    »Читати більше

    Схема туристичного оглядового маршруту «Фортифікація Старого міста» по по каньйону, «Сакральна архітектура Старого міста» в Кам’янці-Подільському


    »Читати більше
  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Історія будинку Єпархіального училища

    Історія будинку Єпархіального училища

     Опубліковано: 31-01-2025

    Історія будинку Єпархіального училища.

       В статті розкрито історію та архітектуру будинку, що є складовою комплексу Єпархіального училища в м. Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Дана будівля затверджена до переліку ново виявлених об’єктів культурної спадщини м. Кам’янець-Подільського та являє собою одну з пам’яток архітектури революційного часу.

       Ключові слова: об’єкт культурної спадщини, ново виявлений об’єкт, Кам’янець-Подільський державний реєстр, Єпархіальне училище, епідемічний загін, агрономічний факультет, відділ наросвіти.

       The history and architecture of the bulding,  which is a part of the complex of Diocese school in Kamyanets-Podilskiy city of Khmelnytskyi region, are exposed in the artikle. This building is ratified to the list of newly found objects of cultural heritage of Kamyanets-Podilskiy and is one of architectural sights of theperiod of  revolutio.

       Keywords: object of cultural heritage, newly found object, state register of Kamyanets-Podilskiy, Diocese school, epidemic detachment, agronomical faculty, department of public education.

       Місто Кам’янець-Подільський посідає чільне місце за кількістю об’єктів культурної спадщини. Вагому роль серед пам’яток архітектури відіграють будівлі спорудженні в першій половині ХХ ст. Це об’єкти, на які робиться акцент під час дослідження та глибокого вивчення науковцями, архітекторами та краєзнавцями протягом останніх десятиліть.

    Враховуючи результати дослідження будівель початку ХХ ст., отримані науковцями НІАЗ «Кам’янець», виконавчий комітет міста затвердив перелік нововиявлених об’єктів культурної спадщини м. Кам’янця-Подільського. За даним переліком, під №1 вписаний навчальний корпус по вул. Степана Бандери,47.

     Іл. 1 Зовнішній вигляд будинку. Сучасне фото.

      Будівля датується поч. ХХ ст. пропонується для внесення до категорії пам’яток місцевого значення, як  складова комплексу «Єпархіального училища». [7, 1]

      Будинок за адресою С. Бандери, 47 знаходиться в центральній частині Нового плану м. Кам’янця-Подільського. Первісна назва вулиці, що виникла в другій половинні ХІХ ст. – Лагерна, так як в середині ХІХ ст. тут розташовувався літній табір військ кам’янецької залоги. А ще цю заміську частину називали Солдатською слобідкою. Є свідчення, що літній військовий табір у Солдатській слобідці 2 (14) жовтня 1859 р. оглянув російський імператор Олександр ІІ. Тоді в Слобідці перебували Низький піхотний полк і гарнізонний батальйон.

    За часів Російської імперії були дві спроби перейменувати Лагерну вулицю. Міська управа в серпні 1875 р., на засіданні міської думи запропонувала назвати вулицю Київською. А комісія з відзначення в місті століття з дня народження Т. Шевченка запропонувала міській думі перейменувати Лагерну на вулицю Шевченка. Через заборону святкування річниці уродження поета назву вулиці й цього разу не було змінено. Тому обидві спроби були безрезультатними.[1,227]

       Інвентарні справи на домоволодіння в цій частині Нового міста показують ще одну назву цієї вулиці – це вулиця Робфака. Ймовірно, що саме на цій вулиці діяли робітфаки, які розглядалися радянською владою як напрями підготовки абітурієнтів до вступу у вищі навчальні заклади.[3,1] В м. Кам’янець-Подільському денний робітфак був відкритий 25 червня 1929 р. відповідно до постанови РНК УРСР. А у 1930 р. при Кам’янець-подільському Інституті Народної Освіти у місті діяли денний і вечірній робітфаки.

       Потім вона стала вулицею Постишева. Павло Постишев із січня 1933 р. став особистим представником Сталіна в Україні з необмеженими повноваженнями. Він, зокрема, розгромив українське національне відродження, був одним із головних організаторів голодомору в Україні. Незважаючи на вірну службу режимові, все ж у лютому 1938 р. Павла Петровича виключили з ВКП(б), незабаром заарештували, а 26 лютого 1939 р. розстріляли. Звісно, вулиці Постишева в Кам’янці-Подільському негайно повернули давню назву — Лагерна.

       В кінці 60-х років вулиця була перейменована на Гагаріна, в честь першого польоту в космос Юрія Гагаріна.[2,5] В наш час, після проведеної декомунізації в м. Кам ‘янці-Подільському вулиця носить ім’я Степана Бандери - одного з лідерів національно-визвольного руху України.

       Досліджуваний нами будинок по вул. Степана Бандери, 47 в документах  вперше згадується в 1910-х рр. Так в бібліотеці Вернадського зберігається план міста Кам’янець-Подільського 1915-1916 рр., де відмічені будинки в яких розквартировувалось командування дивізій Південно-Західного фронту.

     Іл. 2 Фрагмент плану м. Камянця-Подільського 1915-1916 рр.

       І з цього плану ми дізнаємось, що на досліджуваній ділянці Нового міста знаходиться будівля під №25, де розквартировувався 9 епідемічний загін В.З. Сосора.[5,9].

       В податковій книзі колишньої Кам’янець-Подільської міської управи за 1917 р. зазначено, що будинок з прибудовою та двома флігелями знаходиться на балансі Єпархіального відомства.

        Іл.3 Генеральний план садиби

       В актах інвентарної книги на домоволодіння за даною адресою вказано, що в будинку розміщувалося жіноче духовне училище. Ймовірно, це був ще один корпус Подільського жіночого училища духовного відомства, центральне приміщення якого знаходилось по вул. Вутіша (сьогодні це вул. Павла Скоропадського, будинок Харчового коледжу). Про потребу в додатковому корпусі училища свідчать дані про збільшення кількості студентів та педагогічного колективу. Так, за довідковою книгою Подільської єпархії на 1909 р. штат вчителів та вихователів складався з 25 чоловік та керівника Л. М. Гуляєвої. [8,28] А вже в книзі на 1915-1916 рр. в педагогічному колективі нараховувались 36 вчителів і вихователів та керівник Н.С. Коблянська.[9,31] Тому можна зробити висновок, що потреба в навчальному корпусі полягала в зв’язку із збільшення студентів та учнів в закладі відповідно до збільшення чисельності складу педколективу.

    В період І Світової війни в досліджуваному будинку розміщувався і лазарет. Цей факт затверджується в акті Наросвіти від 21 грудня 1925 року інвентарної книги на домоволодіння по вул. Робфака, 25.

       В 1919 р. в досліджуваній будівлі розміщується агрономічний факультет Сільсько-господарського інституту. За описом вказується, що будинок складається з 34 кімнат, з яких 13 кімнат – це приміщення для кабінетів та аудиторій Сільсько-господарського інституту; 10 кімнат віддано для співробітників інституту; 11 кімнат – залишається порожніми та 13 кімнат використовувались для відвідувачі. І на цей період домоволодіння закріплено за Народною освітою.[3,12]

    Відповідно до акту від 29.12.1922 р. головний двоповерховий будинок цієї садиби зайнятий лабораторіями та аудиторіями Сільсько-господарського інституту, а флігель був у використанні співробітників інституту. В момент обстеження домоволодіння 21 грудня 1925 р. – 11 кімнат пустувало.

       В 1931 р. в приміщенні навчального корпусу за цією ж адресою розміщувалась школа № 10, а в 1933 р. –педтехнікум (педучилище).[3,17]

    В післявоєнний період двоповерхове приміщення з флігелями та садом перейшло у розпорядження педінституту 1956 р., коли в Кам’янці-Подільському закрили педучилище. Спочатку тут розмістили факультет фізичного виховання, а у флігелі – чоловічий гуртожиток. У вересні 1963 р. сюди перевели факультет педагогіки та методики початкового навчання. Заснований цей факультет ще у 1960 році і знаходився попередньо в холодному флігелі по вул. Татарській, що в Старому місті. У 1964 відбувся перший випуск і з цього періоду на факультеті розпочинається навчання за спеціалізацією: одна академічна група з додатковою спеціальністю музика, а інша  - з образотворчим мистецтвом.

       20 лютого 1968 р. факультет перейменовано на факультет підготовки вчителів початкових класів. У вересні 1968 року він розпочав підготовку вчителів із спеціальністю «Музика» за навчальним планом музично-педагогічного факультету. Цей рік став важливим етапом у встановлені спеціальності. За період 1968-1977 рр. факультет зажив доброї слави, готуючи вчителів не тільки для Хмельниччини, а й для сусідніх областей. Серед випускників музично-педагогічного факультету є солісти оперних театрів, артисти філармонічних хорових колективів, лауреати міжнародних конкурсів, заслужені працівники культури, кандидати педагогічних наук.

      У 1977 р. музично-педагогічний факультет було закрито, а в стінах даного навчального корпус діє педагогічний факультет. У навчальних планах підготовки вчителів початкових класів передбачається вивчення таких дисциплін, як основи теорії музики і сольфеджіо, методика музичного виховання, хоровий клас і гра на музичних інструментах. У зв’язку з нестачею у школах вчителів образотворчого мистецтва та музики з 1986 р. здійснюється набір на спеціальності «Педагогіка та методика початкового навчання і музичне виховання» та «Початкове навчання і образотворче мистецтво» [4,16].

       У 1988 р. музичну літературу знову передано на кафедру і створено кафедральну бібліотеку. 2003 року на педагогічному факультеті відкрито абонемент і читальний зал мистецької літератури [6,99].

    Розміщення бібліотеки у відремонтованому двоповерховому будинку по вул. Степана Бандери, 47 сприяло дальшому її розвитку. [6,196].

    На сьогодні в будинку по вул. Степана Бандери, 47 знаходиться мистецький факультет, що є структурною частиною педагогічного факультету.

       В архітектурному плані будинок двоповерховий цегляний потинькований, прямокутний в плані, з ризалітом на західному фасаді і прибудовою на східному. Габаритні розміри 39,60м × 38,50м.

       Композиція головного фасаду симетрична. Парадності будинку придає ризалітна частина на 5 широких прорізів, яка вища за основний об’єм будівлі і увінчується карнизом з фризом. По центральній осі влаштовано головний вхід. Над головним входом на рівні другого поверху влаштовано балкон з металевим кованим огородженням. Західна стіна ризаліту декорована стрічковим рустом, бокові частини на рівні першого поверху – широкими рустованими лопатками. Вікна першого поверху ризаліту великі, прямокутні, без обрамлення. Вікна другого поверху з арковими перемичками, прикрашені профільованими архівольтами з імпостами, а між вікнами виступають рустовані пілястри. Інші вікна основного об’єму будинку різні за розмірами, прямокутні і з півциркульними перемичками, обрамлені профільованою лиштвою. Горизонтальні членування, які проходять по периметру, урівноважують композицію фасадів: міжповерховий і вінцевий профільовані карнизи, підвіконний поясок другого поверху.

       Східна прибудова однакова по висоті з основним об’ємом будинку, але рівень підлоги другого поверху нижчий. Другий поверх прикрашений рядом високих вузьких вікон з арочними перемичками, обрамленими профільованою лиштвою. Вікна першого поверху прибудови прямокутні з профільованим обрамленням. Перший і другий поверхи розділені тягою. Прибудова увінчується карнизом з фризом. Будинок завершується багатосхилим дахом.

       Відділ наукової та культурно-освітньої діяльності НІАЗ «Кам’янець» в подальшому планує детальне вивчення новиявленого об’єкту культурної спадщини міста. Для цього буде розроблятися облікова документація, паспорт, облікова картка на пам’ятку місцевого значення «Навчальний корпус за адресою вул. Степана Бандери,47».

    Джерела та література:

    1. Будзей О. Вулицями Кам’янця-Подільського//Серія «Історичні міста України» -Л. Світ, 2005.- 227 с.
    2. Будзей О. Ім’я на мапі міста. Гагаріна // Подолянин, 13 серпня 2004р.- С.8
    3. Інвентарна справа на домоволодіння по вул. Лагерній, 25. – Фонди НІАЗ «Кам’янець» - інв. № 2192/7149. – 27 с.
    4. Каньоса П. С., суровий А.Ф. Педагогічний факультет Кам’янець-Подільського національного університету: минуле і сьогодення.- Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2008.- 196 с.
    5. Нагнибіда Р.В., Герасимчук Т.А., Головіна А.В.. Будинок штабу Південно-Західного фронту у Кам’янці-Подільському під час Першої Світової війни. Сучасний стан та характеристика.- Фонди НІАЗ «Кам’янець» - С.9
    6. Прокопчук В.С. Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету: роки становлення й розвитку : історичний нарис / В.С. Прокопчук, Л.Ф. Філінюк; Кам’янець – Подільський національний університет, наукова бібліотека. – Кам’янець-Подільський :Аксіома, 2009. – 284 с.
    7. Рішення Кам’янець-Подільської міської ради. Від 21 лютого 2013 року № 196. «Про затвердження переліку об’єктів культурної спадщини м. Кам’янця-Подільського, що пропонується для занесення до державного реєстру нерухомих пам’яток архітектури місцевого значення. – Кам’янець-Подільський, 2013 – С.1
    8. Справочная книга Подольской епархии на 1909 год. – Каменец – Подольск. Типография Свято-Троицкого Братства,1909.- С. 28
    9. Справочная книга Подольской епархии на 1915-1916 годы. Издание Подольской Духовной Консистории – Каменец-Подольск. Типография Свято-Троицкого Братства,1915. – С. 31

    Перелік ілюстрацій:

    1. Зовнішній вигляд навчального корпусу Єпархіального училища. Сучасне фото.
    2. План міста 1915-1916 рр. - Фрагмент. - Фонди НІАЗ «Кам’янець».
    3. Генеральний план садиби. - Інвентарна справа на домоволодіння по вул. Лагерній, 25. – Фонди НІАЗ «Кам’янець» - інв. № 2192/7149.- С.25.

     

    Науковий співробітник       Т. Герасимчук

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ» (далі – Заповідник) є адміністрацією історико-культурного заповідника в розумінні ст. 32-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», створеним постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1977 року № 298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському». Статус національного надано Заповіднику згідно з Указом Президента України від 30.04.1998 року № 396 «Про надання Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного».

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: