Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com





    Що треба знати про діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини


    »Читати більше

    Схема туристичного оглядового маршруту «Фортифікація Старого міста» по по каньйону, «Сакральна архітектура Старого міста» в Кам’янці-Подільському


    »Читати більше
  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » ІСТОРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ М. КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НА ПРИКЛАДІ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ РИНКОВОЇ ПЛОЩІ

    ІСТОРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ М. КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НА ПРИКЛАДІ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ РИНКОВОЇ ПЛОЩІ

     Опубліковано: 31-01-2025


    ІСТОРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ М. КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НА ПРИКЛАДІ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ РИНКОВОЇ ПЛОЩІ.

       У статті розкрито історичні дослідження будинку за адресою пл. Польський ринок,3; висвітлено традиції забудови центральної площі міста; зроблено опис планів міста в межах досліджуваної території; проаналізовано інвентарні справи та висвітлено сучасний стан об’єкту культурної спадщини.

       Ключові слова: житлова забудова, дослідження, садиба, житловий будинок, м. Кам’янець-Подільський, площа Польський ринок, пам’ятка архітектури.

       Формування житлової забудови міста Кам’янець-Подільського відбувалося протягом  тривалого часу. В період правління литовських князів Коріатовичів, в 1374 році була прийнята грамота про магдебурзьке право, якою прирівнюють Кам’янець до Європейського міста. За магдебурзьким правом місто звільнялося від влади місцевих правителів-землевласників і набувало нового правового статусу, отримувало самоврядність, судову незалежність і податковий імунітет, право власності на землю, пільги щодо торгівлі і ремесла.[4,с.63] Грамотою магдебурзького права передбачалася традиційна магдебурзька забудова міста, зокрема ринкової площі.

       Ринкова площа міста є просторовою рамою, і в якій формувалося поняття міщанства, відбувалися пам’ятні події і заходи. В історичних містах та містечках ринкові площі були найважливішою частиною урбаністичного простору. Протягом століть вони динамічно розвивались, зосереджуючи у своїй структурі ключові функції міста. Створені у ХVІ-ХVІІ ст. ринки стали основою впорядкування міського простору. Вони зазнавали різних перетворень – зникали старі та поставали нові функції, змінювались форми та масштаби площі, добудовувалися нові квартали, трансформувалися розміри та стилі забудови.[11,с.8-9]

       Ринкові площі історичних міст та містечок, як правило, належать до культурної спадщини України. Вони сформовані периметром забудови, середринковим кварталом, важливим магнатськими та сакральними пам’ятками, і в своїй цінності мають історичну, містобудівельну, архітектурно-естетичну, емоційно-художню та наукову цінності. Містобудівельну цінність ринкових площ визначає планувальна схема, яка відображає систему розташування головних споруд міста, а також якості житлової забудови. [11,с.21]

       Історична топографія Кам’янця-Подільського відображає місцеві особливості і європейські містобудівні норми, що проникали в усі сфери функціонування міста.[3,с.110] За часів Коріатовичів головний ринок сформувався як правильна геометрична структура. [10,с.61] Головною архітектурною домінантою у формуванні ансамблю ринку була ратуша, яка символізувала життя цивільного та громадського життя міста, осередок самоуправління громади, де відбувалися засідання за присутності війта, лавників, бургомістра, райців, членів ради та ін..[1,с.29]

    Структура майдану-ринку відображає специфіку забудови міста Кам’янця-Подільського. Майдан мав багату та строкату внутрішню забудову – своєрідний серед ринковий та великий периметр майдану. Для вивчення та дослідження забудови внутрішньо ринкового кварталу майдану розглянемо історію житлового будинку за адресою площа Польський ринок,3. Житловий будинок розташований на території Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», в ареалі 1 «Історичний центр міста», в центральній частині Старого міста. Згідно з історико-архітектурного опорного Заповідника будинок входить до І кварталу показані темно-червоним кольором, як пам’ятка національного значення під № 94.

     

       Житловий будинок побудований в ХVIII ст., на місці більш ранньої будівлі у центральному кварталі площі Польський ринок.

       Одне із найдавніших історико-архітектурних джерел  гравюра К.Томашевича (1673-1679 рр.) відображає забудову середньоринкового кварталу у вигляді скупчення одно- та двоповерхових будинків з двосхилими дахами. Це дозволяє припустити, що досліджувана ділянка на цей період була забудована.

       Згідно ревізії навколо ратуші, що міститься в описі 1700 р., під № 8 (нумерація того часу) знаходиться будинок кам’янецького міщанина Теодора Філіповича. Раніше будинок належав Миколі Котляру і перейшов Т. Філіповичу відповідно права на спадщину. За документом зазначено «дім добре побудований; кімнат дві з кімнатами та мала земляна пивниця». [6,с.316] 

       За описами 1734, 1739, та 1789 рр. середньоринковий квартал площі Польський ринок був щільно забудований і тут нараховувалось близько 23 будівель, перші поверхи яких були торговими лавками, а верхні поверхи – житловими приміщеннями. Забудова середньоринкового кварталу складалась з кам’яниць, домиків та двориків. В досліджуваній частині кварталу розміщувались будівлі, позначені здебільшого терміном «дом», тобто це були фахверкові чи дерев’яні будівлі на кам’яних фундаментах чи навіть високих поверхах, з наявними підвалами. [5,с.243-244]

       Підтвердженням архівних матеріалів є плани Кам’янця останньої чверті ХVІІІ ст.(1773 р. та 1793 р.), де досліджуваний будинок показаний квадратним в плані і формує червону лінію східної сторони середньоринкового кварталу. А також будинок зображений в притул до сусідньої південної будівлі.

     

       На середину ХІХ ст. (1840р.) досліджуваний будинок не змінював свою конфігурацію та мав №569. А на плані 1884 року показаний чіткий поділ на парцелі і досліджуваний будинок розташований впритул до сусідніх будівель з обох сторін.

        Кресленик цього періоду доповнює існуючу інформацію. Будинок триповерховий, квадратний в плані із флігелем. На першому поверсі будинку зі входами з боку ринку розміщені крамниці із глухими дверними заповненнями та наскрізним проходом в двір садиби. Другий і третій поверх - житлові квартири. Перший поверх відділений від другого профільованим карнизом. На другому поверсі по центру знаходився балкон. Обабіч балконних дверей розташовувались по два віконних прорізи. Над вікнами першого і другого поверхів влаштовані сандрики прямокутної форми.

       Згідно з креслеником до західного фасаду будинку у південній частині двору добудований флігель. На першому рівні північного фасаду розміщувалися три дверні  прорізи з лучковими перемичками. Другий рівень цього ж фасаду нараховує 6 прямокутних віконних прорізи та два дверних прорізів по боках, а також дерев’яна галерея уздовж фасаду, на яку ведуть зовнішні сходи

     

       Історик О.Прусевич у своїй книзі «Кам’янець-Подільський. Нарис історичний» стверджує, що в середньоринковому кварталі зі сторони «суконки» (східна сторона площі) знаходилась аптека Криницького з 1831 року, а пізніше Сіцінського.[12,с.25]Проте, достовірно визначити не можливо чи досліджуваний будинок мав причетність до вищезгаданого закладу.

       Згідно інвентарної справи 20-х рр. ХХ ст. почерговими власниками ділянки були  громадяни Фейбліг Й., Шварц Г., Шелестеру Б. та Меламуд Г., а будинок мав адресу вулиця Наришкінська, 6. У листопаді 1922 року будинок було денаціоналізовано. [2,арк.3]

    Акти обстеження будинку в 1923 р. інформують про те, що триповерховий будинок з металевим дахом побудований в 1845 р. (в акті серпня 1923р – дата побудови вписана 1862р). В документі зазначаються  параметри будинку 12х13,4х9,8м та згадується проїзд по середині будинку з параметрами 1,5х3,8х13,4м.Загальний об’єм досліджуваного будинку 1583,17м3. [2,арк.15] В будинку нараховувалось 6 квартир. [2,арк.39] Також згідно вище згаданого акту зазначається, що на території парцелі знаходився двоповерховий флігель, вкритий металевими профлистами, із габаритними розмірами  9,8х5,1х2,4м. Флігель об’ємом 321,68м3 умовно ділився на дві частини: житлова та інша холодна, зайнята службами. Окрім вище зазначених будівель на території садиби був ще кам’яний льох-склеп площею 78,7 м2 та об’ємом 196, 6 м3, сарай та ретирада (надвірний туалет). [2,арк.15]

       Довідка 1924 р. окрім опису будинку та прибудови (флігеля) подає опис дерев’яного сараю вкритого ґонтом із розміром 2,1х2,1х4,3м та загальним об’ємом 233,1м3. [2,арк.6]

       Документи 1929 року інформують, що площа садибної ділянки 309 м2. [2,арк.28] У цей період в центральній частині головного фасаду будинку, на другому поверсі, знаходився балкон який потребував ремонтних робіт із заміни дерев’яних балок на металеві та заміни пошкодженого дерев’яного перекриття. [2,арк.33]

       У 1930 р. домоволодіння по вул. Наришкінській,6 триповерховий будинок належав Меламуду Ф. та Шухгальтеру Л. і містив на першому поверсі 3 торгівельні лавки площею 21,8м2, 12.8м2 і 13,1м2.[2,арк.42] За генеральним планом садиби, досліджуваний будинок займав половину ділянки і формував її східну частину; в південно-західній частині садиби розміщувався прямокутний флігель, який примикав до південно-західного кута будинку; північно-західну сторону садиби займав двір, на західній межі якого показаний сарай.[9,с.40]

    Іконографічні матеріали довоєнного періоду фіксують будинок двоповерховим з наскрізним проходом посередині та двоповерховим флігелем в південно-західному куті.

       В період Другої світової війни житлова забудова внутрішнього ринкового кварталу була зруйнована, вцілілим залишився лише досліджуваний будинок.

       В післявоєнний період будинок було реконструйовано, як багатоквартирний житловий будинок з влаштуванням вікон на північному фасаді.

       Постановою РМ УРСР від 6.09.1979 р. №442 житловий будинок на пл. Польський ринок, 3 був включений в список пам’яток архітектури УССР (охоронний №1630). Жилий будинок, XVIII ст., зберіг свою автентичність і характеризує забудову центральної площі Старого міста із збереженими нашаруваннями перебудов впродовж XVIII –ХІХ століть та відіграє вагому роль в навколишньому середовищі. На сьогодні цікавим елементом будівлі є вмонтована білокам’яна плита у вигляді «всевидячого ока» на головному фасаді будинку, проте походження її, на жаль, не досліджено.

     

     Список джерел та літератури:

    1. Будзей О. Вулицями Кам’янця-Подільського-Львів,1992-С.29
    2. Інвентарна справа на домоволодіння по вул. Наришкінській, 6. Фонди НІАЗ «Кам’янець».
    3. Історико-архітектурний опорний план, проект зон охорони та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Кам’янця-Подільського. Книга І.Т.І.Ч.І. / НПІКЦ «Донжон». – К.,2010. – 361с. – Фонди Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», науково-технічний архів, інв.№3982.
    4. Крамар С.І. Місто Кам’янець-Подільский у ХІV- ХVІІІ ст.: магдебурзьке право, судочинство та самоврядування громад. Історико-правовий нарис. Кам’янець-Подільський: ПП «Медбори-2006»,2010,С.63

         5.Крикун М.Г. Український археологічний щорічник. Випуск 2.Том 5.– К.:Наукова думка,1993. – Люстрація Кам’янця-Подільського 1734р.–      С. 243-244.

    1. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVІІ- ХVІІІст. – Кам’янець-Подільський: Абетка–Нова, 2002. – Опис Кам’янця-Подільського, складений в замку, в суботу, після свята Благочестивої Марії 1700 року від народження Христа. – С. 316.
    2. Пламеницька Є.М. Наукова інвентаризація забудови і території Кам’янець-Подільського історико-архітектурного заповідника. Розділ 2. Попередні роботи. Т.1. Книга 1. Квартал І., К-1985р., -фонди НІАЗ «Кам’янець», шифр 3856.С.9-12.

        8.Пламеницька О.А. Історико-архітектурне дослідження Кам’янця-Подільського. Наукові рекомендації до історико-архітектурного опорного плану міста і проектних зон охорони пам’яток історії і культури. Том 4. Ч.1, К-1987,- фонди НІАЗ «Кам’янець», шифр 3874.

        9.Пламеницька О. Ескізний проект регенерації кварталу І Старого міста Кам’янця-Подільського. Том.ІІ. Фотоматеріали.-К, 1993,-С.40- фонди НІАЗ «Кам’янець», шифр 3388.

    1. Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі. - Кам’янець-Подільський: Абетка,2005 – С.61

       11.Рибчинський О. Ринкові площі історичних міст України: монографія О.Рибчинський – Львів: Видавництво Старого Лева,2016.-с.776

    1. Prusiewiсz A. Kamiеniec Podolski.,К-W. -1915-С.25.

    УДК 94:711.4(477.43-21)

    Герасимчук Тетяна

    м. Кам’янець-Подільський

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ» (далі – Заповідник) є адміністрацією історико-культурного заповідника в розумінні ст. 32-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», створеним постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1977 року № 298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському». Статус національного надано Заповіднику згідно з Указом Президента України від 30.04.1998 року № 396 «Про надання Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного».

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: