Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com





    Що треба знати про діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини


    »Читати більше

    Схема туристичного оглядового маршруту «Фортифікація Старого міста» по по каньйону, «Сакральна архітектура Старого міста» в Кам’янці-Подільському


    »Читати більше
  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Характерні особливості забудови південної сторони ринкової площі м. Кам’янця-Подільського

    Характерні особливості забудови південної сторони ринкової площі м. Кам’янця-Подільського

     Опубліковано: 31-01-2025

    Характерні особливості забудови південної сторони ринкової площі м. Кам’янця-Подільського.

       Кам’янець-Подільський - місто з багатовіковою історією, формування якого відбувалося протягом тривалого часу. Значний розвиток міста припадає на Литовський період. Саме 1374 року князі Коріатовичі приймають грамоту про магдебурзьке право, якою прирівнюють Кам’янець до Європейського міста.

       За магдебурзьким правом місто звільнялося від влади місцевих правителів-землевласників і набувало нового правового статусу, отримувало самоврядність, судову незалежність і податковий імунітет, право власності на землю, пільги щодо торгівлі і ремесла. Грамотою магдебурзького права передбачалася традиційна магдебурзька забудова міста, зокрема ринкової площі.

       Ринкова площа міста є просторовою рамою в якій формувалася поняття міщанства, відбувалися пам’ятні події і заходи. В історичних містах та містечках ринкові площі були найважливішою частиною урбаністичного простору. Протягом століть вони динамічно розвивались, зосереджуючи у своїй структурі ключові функції міста. Створені у ХVІ-ХVІІ ст.. ринки стали основою впорядкування міського простору. Вони зазнавали різних перетворень – зникали старі та поставали нові функції, змінювались форми та масштаби площі, добудовувалися нові квартали, трансформувалися розміри та стилі забудови.

       Ринкові площі історичних міст та містечок, як правило, належать до культурної спадщини України. Вони сформовані периметром забудови, середринковим кварталом, важливим магнатськими та сакральними пам’ятками, і в своїй цінності мають історичну, містобудівельну, архітектурно-естетичну, емоційно-художню та наукову цінності. Містобудівельну цінність ринкових площ визначає планувальна схема, яка відображає систему розташування головних споруд міста, а також якості житлової забудови.

    Історична топографія Кам’янця-Подільського відображає місцеві особливості і європейські містобудівні норми, що проникали в усі сфери функціонування міста.

       За часів Коріатовичів головний ринок сформувався як правильна геометрична структура. Головною архітектурною домінантою у формуванні ансамблю ринку була ратуша, яка символізувала життя цивільного та громадського життя міста, осередок самоуправління громади, де відбувалися засідання за присутності війта, лавників, бургомістр, райців, членів ради та ін.

       Структура майдану-ринку відображає специфіку забудови міста Кам’янця-Подільського. Забудова ринку мала два периметри. Перший з них утворював серед ринковий квартал, а другий, великий, периметр формував чотири сторони площі, які в різні історичні періоди мали свої назви: згідно опису міста 1700 р. сторони називались перша, друга, третя та четверта перії. Відповідно Люстрації Кам’янця-Подільського 1734 р. сторони ринку мали назву північна, південна, східна та західна перії. У розподілі квартир Кам’янця-Подільського згадується сторони як перша перія, друга перія, третя перія та четверта перія. Крім того в другій половині ХІХ –поч. ХХ ст.. Сторони площі також мали неофіційні назви такі як: Біржа, Шарлотка, Журавльовка та Суконка.

       Майдан мав багату та строкату внутрішню забудову – своєрідний серед ринковий та великий периметр майдану. Для вивчення забудови майдану розглянемо одну з його сторін. До прикладу південно-західна частина південної сторони площі входить до території УІІ кварталу відповідно історико-архітектурного опорного плану Заповідника. Згідно з вище вказаним планом будинки показані бузковим кольором, як втрачена історична забудова.

     Іл.1. Історико-архітектурний опорний план. Фрагмент.

       Досліджувана ділянка формує південно-західний кут забудови площі  Польський ринок. Історична ділянка кварталу прямокутної форми була витягнута зі сходу на захід, а парцеляція садиб – з півдня на північ. З півночі досліджувана частина кварталу обмежена площею Польський ринок (колишній Ринок, Великий, Міський, Торговий, Польсько-Руський, Центральна площа), із заходу – вул. Старобульварною (колишньою Поліцейською,Урицького), з півдня – вул. Ремісничою і вул. Домініканською зі сходу.

    Згідно матеріалів інвентаризації на початку ХХ ст. дана ділянка нараховувала п’ять будинків, що мали адреси: площа Центральна, 41, 43, 45, 47, 49 (нині Польський ринок), і займали її південну частину.

      Одне із найдавніших історико-архітектурних джерел  гравюра К.Томашевича (1673-1679 рр.) відображає забудову південно-західного кварталу ринкової площі. Забудова показана у вигляді скупчення одно- та двоповерхових будинків з двосхилими дахами. Це дозволяє припустити, що досліджувана ділянка на цей період була забудована.

      Опис міста Кам’янця складений комісією кам’янецького старости 1700 року, є одним з найбільш ранніх архівних документів, що характеризують забудову центральної частини міста в «Перії першій». За описом «перія» розуміється як один з боків (сторін) майдану-ринку. Джерело подає інформацію, що південна перія ринку нараховувала 13 садибних ділянок, а зі схеми розпланування майдану-ринку кінця ХVII ст. за описом 1700 р. (реконструкція О. Пламеницької) можна стверджувати, що на досліджуваній ділянці знаходилось, імовірно, 6 садиб. За описом це були кам’яниці, глинобитні і дерев’яні будівлі з декількома кімнатами та склепами, що належали кам’янецьким міщанам, лавникам та райцям.  Також в опис вносились деякі дані про стан будинків, матеріали будівництва та внутрішнє планування.

       Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 року подає більш точно структуру житлових будівель за розташуванням у частинах міста і кількістю помешкань. Згідно неї у південній перії знаходилось 16 будівель з них 14 кам’яниць, домик та дворик. Частина цих будівель припадав на досліджувану територію кварталу.

       Підтвердженням архівних матеріалів є плани Кам’янця ХVІІІ ст.

       План Кам’янця 1773 р. Я. Шіллера, більш достовірніше відображає планувальну структуру міста. Тут простежується виражений поділ досліджуваної ділянки кварталу на 6 парцель з чітко окресленими будинками  прямокутної форми та флігелями вздовж Ремісничої вулиці.

      Іл.2. План міста 1773 р. Фрагмент.

       Досліджуючи Розподіл квартир в м. Кам’янці-Подільському 1789 року, історик М.Б. Петров зазначає, що в межах майдану-ринку спостерігаємо кам’яниці, доми-садиби, де жили поважні міщани. Згідно документу у «Перії четвертій», що вважалась як і в Описі 1734 року південною стороною ринкової площі, на досліджуваній території кварталу знаходились кам’яниці  та доми. За даним розподілом квартир південно-східний кут досліджуваної території займала кам’яниця спадкоємців славетного Гжибовського, за нею – дім шляхетної Юзефової Богдановичової та кам’яниця шляхетного Гжегожа Богдановича, далі на захід розташовувалася кам’яниця шляхетної Михайлової Манусевичової, а крайній західний кут займав дім Ясновельможного Мрозовицького по Козловському. Східніше була кам’яниця шляхетного Шадбея. Дана будівля відома під назвою ще як аптека Петаласа. Вже в ХІХ ст. цей будинок вважався історичним.

       На плані міста 1793 року також показано 6-ти парцельний поділ з чітко вираженими прямокутними будинками в північній частині парцелі та один-два флігелі на півдні кожної садиби. План відображає розташування кварталу з відступом від «червоній лінії». Подібна ситуація забудови досліджуваної території кварталу простежується на плані 1797 р., де позначені літерою «f» житлові будинки з чотирисхилими дахами, які формували «червону лінію» забудови площі.

       План міста в проектному вигляді 1840 року відображає 5 парцель на території досліджуваної ділянки. Кожна парцеля складається з головного будинку та флігеля, і мала певну свою нумерацію від № 739 до № 743, за адресою Велика площа. Крайні будинки у плані наближені до квадрату, а  внутрішні витягнуті. Кожній парцелі відповідали по одному чи по два флігелі в внутрішніх дворах, які функціонували як житлові та господарські  споруди. План Кам’янця 1884 року подає чітку інформацію про стан досліджуваної території. За даним планом крайня східна парцеля відокремлена, від інших проїздом, решта чотири парцелі з’єднанні між собою. Фронтальні будинки побудовані впритул один до одного і формують «червону лінію» забудови площі.

       Історик О.Прусевич у своїй книзі «Кам’янець-Подільський. Нарис історичний» стверджує що південна сторона площі ринок, мала назву «перший ряд (перша перія)» і описує декілька будинків.

       Історичні листівки початку ХХ ст., відображають забудову досліджуваної території п’ятьма будинками, побудованими впритул один до одного. Перші будинки зі сходу досліджуваної ділянки триповерхові, а решта будинки двоповерхові. На перших поверхах будівель розміщувалися перукарні, аптеки та магазини, а верхні поверхи були житловими.

     Іл.3. Поштова листівка кін ХІХ - поч. ХХ ст..

       В інвентарних справах 20-х рр. ХХ ст. на домоволодіння досліджуваного кварталу визначена забудова парцелі з 2-3 поверховими кам’яними будинками, одноповерховими флігелями та дерев’яними господарськими спорудами.

       Архітектором Є. Пламеницькою на основі історичних фотографій та архівних інвентарних планів 1920-30-х років розроблено аксонометрію забудови кварталівринкової площі з «пташиного лету».

       Матеріали «Комплексної програми регенерації Кам’янця-Подільського ДІАЗу» розробленої НДІТАМ в 1990 році, а саме: плани підвалів та перших поверхів, інформують про стан забудови на досліджуваній ділянці Південного кварталу до 1941 року. Згідно планів підвальних приміщень простежується вихід підвалів за межі площі забудови будинків.

       У роки Другої світової війни (1941-1945 років) забудова кварталу була пошкоджена і в повоєнні роки була розібрана. Відповідно до генплану 1952-53 рр. ринкова площа мала бути забудована по периметру. На щастя,  така забудова не була здійснена і територія центральної площі Старого міста була засаджена деревами і сформовано сквер, відкриття якого приурочили 900-річчю від часу заснування міста.

       Отже досліджуваний квартал є частиною ринкової площі, що відображає магдебурзьку забудову і регенерацію її забудови повинна здійснюватись відповідно до “Історико-архітектурного плану НІАЗ “Кам’янець”” та “Плану організації території НІАЗ “Кам’янець””, які є основними програмними документами, затвердженими Міністерством культури України.

    Науковий  співробітник              Герасимчук  Т.

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ» (далі – Заповідник) є адміністрацією історико-культурного заповідника в розумінні ст. 32-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», створеним постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1977 року № 298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському». Статус національного надано Заповіднику згідно з Указом Президента України від 30.04.1998 року № 396 «Про надання Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного».

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: