Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com





    Що треба знати про діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини


    »Читати більше

    Схема туристичного оглядового маршруту «Фортифікація Старого міста» по по каньйону, «Сакральна архітектура Старого міста» в Кам’янці-Подільському


    »Читати більше
  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА З ФОНДОВОЇ ЗБІРКИ НІАЗ «КАМ’ЯНЕЦЬ»: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

    ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА З ФОНДОВОЇ ЗБІРКИ НІАЗ «КАМ’ЯНЕЦЬ»: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

     Опубліковано: 2-02-2025

    ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА З ФОНДОВОЇ ЗБІРКИ НІАЗ «КАМ’ЯНЕЦЬ»: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

       У статті здійснено джерелознавчий аналіз писемних джерел групи «Документи» з фондової збірки НІАЗ «Кам’янець», проведено їх аналітичний огляд, визначено характерні особливості, виявлено нові джерела інформації. Результати дослідження можуть бути використані у історичній науці, допоміжних історичних дисциплінах, у пам’ятко-охоронній діяльності тощо.

       Ключові слова:музейні зібрання, музейні колекції, музейний предмет, група зберігання, джерелознавчий аналіз, писемні джерела, документ, документальне джерело, справа

        Музейні зібрання є скарбницею культурної ідентичності та історичної пам’яті України. Вони висвітлюють історико-культурні процеси, які несуть пізнавальну, науково-джерельну, культурно-освітню функції та потребують всебічного вивчення, систематизації для розкриття їх наукової та інформаційної цінності.

       Актуальність дослідження полягає у розгляді музейних предметів з точки зору джерельної бази для наукових досліджень. Джерелознавчий аналіз дозволить розглянути музейні предмети та колекції як джерело для різних досліджуваних процесів та розкрити нові факти для більш широкого наукового використання.

       Аналізуючи дослідження та публікації українських науковців та музейних фахівців можна зазначити, що тема використання музейних предметів та колекцій, як джерельної бази для науково-дослідної діяльності є мало розкритою. Так, С. Шман розглядає музейні колекції як джерелознавчу базу експертизи [6], В. Сімперович розглядає теоретико-методологічний інструментарій історико-джерелознавчого аналізу в музейній роботі [5], Д. Кепін розглядає специфіку музейних джерел та можливість виділення музейного джерелознавства у системі музеологічного знання [3] тощо. Музейні колекції та предмети Заповідника неодноразово ставали джерелами наукових досліджень І. Березіної [1], С. Копилова та І. Паур [4], Д. Ващука [2] та наукових працівників Заповідника.

       Метою даного дослідження є проведення джерелознавчого аналізу писемних джерел групи «Документи» з фондової збірки Заповідника, а саме здійснення їх аналітичного огляду, розгляду інформаційного потенціалу, виявлення нових історичних джерел для подальшого використання у науковій діяльності.

       Для вирішення завдань джерелознавчого аналізу групи «Документи» розглянемо наступні питання:

    • Визначення основних характерних особливостей документів (час і місце створення, автентичність і достовірність, характерні ознаки, які об’єднують їх у колекцію, склад і зміст документів, обсяг уміщений у ньому інформації тощо);
    • Інформаційна новизна (нові джерела інформації для історичної науки та допоміжних історичних дисциплін).

       Фондова група «Документи» нараховує 2536 од.зб. та об’єднує наступні писемні джерела:

    • «План реорганізованих Районних Комітетів м. Кам’янця, затверджений 9 травня ц.р. Відділом Управління Кам’янецького Виконкому», датований 1921 роком (переданий до фондів Заповідника у 1981 році краєзнавцем Кам’янця-Подільського Паравійчуком А.Г.).
    • Справи на домоволодіння м. Кам’янця-Подільського, створені на початку 1920-х років (передані до Заповідника з Кам’янець-Подільського міжміського бюро технічної інвентаризації в 1983-1989-х роках).

       План реорганізованих Районних Комітетів 1921 року представляє собою аркуш - оголошення, де розмішена інформація про розподіл міста Кам’янця на 32 Районних Комітети з переліком належних до них вулиць. Документ містить примітку про нумерації будинків (по правій стороні вулиць парні номери, по лівій – непарні) та агітаційний лозунг того часу («Пролетарії усіх країн об’єднуйтесь»). План оригінальний, складений російською мовою та надрукований типографським способом в 1-шій Радянській Друкарні накладом 100 примірників. В кінці документа підписи «гор. Каменец-Под. 10 апреля 1921 года. Д.В.Ц. Каменец» [7]. План розкриває територіально-політичний устрій та топоніміку міста Кам’янця-Подільського у контексті епохи встановлення радянської влади.

       Найбільшою колекцією писемних матеріалів, яка налічує 2535 од.зб., є Справи на домоволодіння Кам’янця-Подільського - Старого міста та Нового плану (далі - Справи). Хронологічні межі Справ охоплюють період початку 1920-х років та фіксують матеріали майже до кінця 1940-х. Охарактеризуємо загальний зміст Справ та їх характерні ознаки.

       Справи мають обкладинку, надруковану типографським способом з зазначенням номера Справи, з датою початку та закінчення, кількістю аркушів, з місцем для рукописного заповнення відомостей про їх власників та адресою домоволодіння. Деякі Справи мають обкладинки 1930-х років, виготовлені за формою, що затверджена Центральним Архівним управлінням УРСР за №1609 [8]. Справи складаються від одного до кількох десятків рукописних чи друкованих документів різного формату скріплених або прошитих в один документ, деякі містять Будинкові книги. Справу формують оригінальні документи: на бланках, призначені для складання певних форм; справи друковані на друкарських машинках; рукописні; відтворені – рукописні копії; можуть містити кресленики, гербові папери тощо.

       Справи створювались Відділами Комунального Господарства для накопичення, зберігання, використання інформації про домоволодіння та їх власників у світлі впровадження житлової політики радянської влади в 1920–1930–х роках ХХ століття. Вони містять опис будівель, їх перебудови і ремонти, облікові картки та формуляри на нерухоме майно, справи з націоналізації та денаціоналізації будівель, документи з державного страхування, міські податкові збори з нерухомого майна, квартплати, кошториси, договори купівлі-продажу, договори оренди, договори на право забудови, заяви, скарги, акти, довідки тощо. В них фіксували зміни власників, назви вулиць та нумерації будинків. Справи велись українською та російською мовами за зразками діловодної справи того часу.

       По документам у Справах можна дослідити установи, відділи та комісії, які здійснювали державну житлову політику в місті - це Кам’янець-Подільська Міська Рада, Народний Комісаріат Комунального господарства, Кам’янець-Подільський міській фінансовий відділ, орендний відділ Кам’янець-Подільського Комунгоспу, Кам’янецька Окружна Житлова Комісія, Окружне профбюро по закріпленню будинків за профорганізаціями, Кам’янецький Окружний Відділ Місцевого Господарства, Управління нерухомим майном, Відділ Комунального господарства тощо.

       Радянська житлова політика 1920-х років призвела до створення житлових кооперативів у Кам’янці-Подільському, які опікувались вже існуючими будинками на основі колективного господарювання. В Справах зустрічаються Статути житлових кооперативів 1924 року: «Медсанпраці», який розташовувався в будинку по вул. Карла Маркса, 18 (сучасна вул. Татарська) [9, арк. 31-32, 35-36]; «Червоний куток», по вул. Бебеля, 19 (сучасна вул. П’ятницька) [10, арк. 22]; «Жилкопбуд», по вул. Карла Маркса, 6 (сучасна вул. Татарська) [11]; «ім. Воровського», по Поштовому спуску,8 [12] тощо.

       Справи містять юридично-правові документи: судові рішення Кам’янецького Округового Суда за розглядом позовних заяв [13, арк. 22; 14, арк. 8]; нотаріально-засвідчені документи – рукописні копії Виписок з кріпосних та актових книг Кам’янець-Подільського нотаріального архіву до 1917 року [15, арк. 12-13; 16, арк. 18-21], справи куплі-продажу [16, арк. 22-23] тощо.

    В Справах можна зустріти документи часів німецької окупації міста (з 10 липня 1941 по 26 березня 1944), в яких розглядаються житлові питання. Це заяви на реєстрацію домоволодінь, довідки житлового відділу Міської Управи видані на право власності громадянам. Довідка має форму друкованого бланку на українській мові, завірена Старостою Міської Управи - підписом та печаткою, яка містить зображення тризубу [15, арк. 31-32; 17, арк. 42] (рис. 1).

       На бланках та документах у Справах містяться відбитки печаток державних установ, нотаріусів та нотаріальних контор, Окружних судів, житлових кооперативів, різноманітних спілок, союзів та артілей, військових формувань тощо (рис.2). Зустрічаються печатки з відтиском державних установ на сургучі. Цікавими є домові печатки домовласників, якими закріплювались заяви, довіреності та інші документи. Вони містили інформацію на домоволодіння – місто, вулицю, номер будинку, прізвище, ім’я по батькові власника [18, арк. 22; 19, арк. 41] (рис. 3).

    Для сплати державних податків і зборів у 1922-1923 роках випускали банкноти, які використовували як грошові знаки у вигляді гербових марок. На них зображено номінал, герб РРФСР, пояснювальний напис, рік випуску. У справах містяться гербові марки, якими було сплачено адміністративні та судові послуги, канцелярські збори номіналами 6, 15, 50 копійок, 1,5, 10, 25, 100, 500, 1000 рублів тощо [20, арк. 14; 21, арк. 6, 8]. Зустрічається різновид марок 1924-1932 рр., наприклад є марка з номіналом 25 копійок з пояснювальним написом: «В пользу инвалидов», «ВСЕУКРЦЕКОМПОМ» [22, арк. 22]. Цінною є гербові марки УНР із зображенням тризуба номіналами 1 карбованець та 50 шагів на документі періоду Директорії УНР в Кам’янці-Подільському – це нотаріально завірена купча-продаж від 8 жовтня 1919 року на нерухоме майно по Тринітарському провулку, складена на гербовому папері Російської імперії з зображенням двоголового орла [23, арк. 11] (рис. 4). Дефіцит паперу спричинив до вторинного використання різноманітних бланків державних установ Російської імперії у діловодстві після 1917 року. Серед повторно використаних паперів зустрічаються цікаві екземпляри, які можуть слугувати додатковими джерелами інформації. Наприклад в одній із Справ міститься фрагмент німецької топографічної карти Генерального штабу повітряних сил, яка датується 1944 роком [24, арк. 3]. Рідкісною є Продовольча картка на одну душу, видана Кам’янець-Подільською Міською Управою, що містить правила користування нею та 84 чеки на одну душу, яку використали як обкладинку частини справи [12] (рис. 5, 6) тощо.

       У Справах містяться кресленики на яких зображено генеральний план домоволодінь, викопування з планів міста, поверхові плани будинків, флігелів та господарських споруд, фасади та перетини; експлікації до них, а також написи адреси домоволодінь та їх власників [20, арк.14; 25, арк. 39, 41, 57, 58]. Кресленики виконувались на ватмані з кольоровою відмивкою, на кальці та звичайному папері. Наявні кресленики є джерелом дослідження містобудівної характеристики міста на період 1920-1940-х років.

       Отже, в групі «Документи» зберігаються писемні пам’ятки, які можна розглядати в контексті історичних подій та процесів 1920-1940-х років, в період становлення радянської влади, окупаційних режимів, здійснення державної житлової та містобудівної політики на території міста Кам’янця-Подільського. Документи можна використовувати з різних дослідницьких позицій – історичного джерелознавства, архівознавства, пам’яткознавства, з досліджень генеалогічних зв’язків, філателії, боністики, сфрагістики, топоніміки, в правознавчому аспекті тощо. Широке використання музейних колекцій у наукових дослідженнях та експозиційній діяльності дозволить збільшити доступ до історичних знань, соціальних, культурно-освітніх процесів як джерел інформації та історичної пам’яті.

    Список використаних джерел і літератури:

    1. Березіна І.В. Архітектурна спадщина України у творчості Наполеона Орди: іконографія та принципи використання: монографія. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. 152 с.
    2. Ващук Дмитро. Матеріальна спадщина кримських татар XIV- XVІІ ст.: Поділля і Волинь: аналіт. Каталог. Кам’янець-Подільський: ФОП Панькова А.С., 2023. 48 с.
    3. Кепін Д.В. Музейне джерелознавство. Вісник Національного науково-природничого музею, 2013, № 11. С. 103-108. URL: https://museumkiev.org/public/visnyk/11_2013/VNM11-11-kepin/VNM11-11-kepin.pdf (дата звернення: 10.04.2024)
    4. Копилов С., Паур І.Кам’янець-Подільський на Поштових листівках кінця ХІХ – початку ХХ ст.:історико-іконографічне дослідження. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2019. 204 с.
    5. Сімперович В. Історико-джерелознавчий аналіз як основа музеєзнавчого дослідження. Військово-історичний меридіан. спецвипуск. с. 40-51. URL: https://vim.gov.ua/pages/_journal_files/07.10.2013/pdf/40-51.pdf (дата звернення: 10.04.2024)
    6. Шман С. Ю. Музейні колекції як джерельна база експертних досліджень. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2023. № 1. С. 169–173.
    7. Фонди НІАЗ «Кам’янець». «План реорганізованих Районних Комітетів м. Кам’янця, затверджений 9 травня ц.р. Відділом Управління Кам’янецького Виконкому». Д 2535 кн 1010
    8. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 1 кн Справа на домоволодіння по вул. Вітовській-Комсомольській, 1.
    9. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 192 кн Справа на домоволодіння по вул. Соборній (К. Маркса), 18.
    10. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 127 кн Справа на домоволодіння по вул. Бебеля, 19.
    11. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 182 кн Справа на домоволодіння по вул. К.Маркса, 6.
    12. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 111 кн Справа на домоволодіння по вул. Кузнецькій, 18.
    13. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 84 кн Справа на домоволодіння по вул. Довга, 108 (110).
    14. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 164 кн Справа на домоволодіння по Вітовському пров., 4.
    15. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 90 кн Справа на домоволодіння по вул. Довга, 115.
    16. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 170 кн Справа на домоволодіння по вул. Володарського,8.
    17. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 85 кн Справа на домоволодіння по вул. Довга, 109.
    18. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 143 кн Справа на домоволодіння по пров. Михайлівському, 8.
    19. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 148 кн Справа на домоволодіння по пров. Тринітарському, 8.
    20. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 44 кн Справа на домоволодіння по вул. Довга, 36.
    21. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 186 кн Справа на домоволодіння по вул. К. Маркса, 11.
    22. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 187 кн Справа на домоволодіння по вул. К. Маркса, 12.
    23. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 147 кн Справа на домоволодіння по пров. Тринітарському, 7.
    24. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 2014 кн 6971 Справа на домоволодіння по вул. Онуфріївській, 13 (11)
    25. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Д 751 кн 5633 Справа на домоволодіння по вул. Затонського, 76 (84).

     НІАЗ «Кам’янець» - Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»

    РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка

    УДК 930.2:[061:94(477.43-21)

    Олена Вільчинська

    м. Кам’янець-Подільський

     

      

     Рис. 4. Марки УНР

     

    Рис. 5. Продовольча картка на одну душу, видана Кам’янець-Подільською

    Рис. 6. Продовольча картка на одну душу, видана Кам’янець-Подільською Міською Управою

     

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ» (далі – Заповідник) є адміністрацією історико-культурного заповідника в розумінні ст. 32-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», створеним постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1977 року № 298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському». Статус національного надано Заповіднику згідно з Указом Президента України від 30.04.1998 року № 396 «Про надання Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного».

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: