Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com





    Що треба знати про діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини


    »Читати більше

    Схема туристичного оглядового маршруту «Фортифікація Старого міста» по по каньйону, «Сакральна архітектура Старого міста» в Кам’янці-Подільському


    »Читати більше
  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Порохові склади на креслениках XVIII - XIX ст. з фондів НІАЗ «Кам’янець».

    Порохові склади на креслениках XVIII - XIX ст. з фондів НІАЗ «Кам’янець».

     Опубліковано: 2-02-2025

    Порохові склади на креслениках XVIII - XIX ст. з фондів НІАЗ «Кам’янець».

       У багатій та різноманітній історико-архітектурній спадщині міста Кам’янця-Подільського, чільне місце належить оборонним спорудам. Пам’ятки оборонного будівництва були і є повноцінними творами мистецтва військової архітектури. Втративши своє функціональне призначення, більшість оборонних споруд зазнали незворотних руйнувань, але зацікавленість до них залишається актуальною і на сьогодні.

    Дослідити архітектурну трансформацію оборонних споруд Кам’янця-Подільського на різних етапах можна за іконографічними джерелами, до яких відносяться кресленики XVIII - XIX ст. з фондової збірки Заповідника.

       Стратегічне значення порубіжного Кам’янця, розвиток артилерії, розміщення на території міста гарнізону, спонукало для зберігання у місті значних запасів пороху. З кресленика 1800 року бачимо, що в місті в цей час існувало не менше семи порохових погребів – в долині річки Смотрич кам’яний погріб на 2500 пудів пороху; при верхній Польській брамі під Панінским ронделем на 2300 пудів; під батареєю св. Іоанна на 500 пудів; під Фрицівською батарею на 600 пудів; під батареєю св. Миколая на 250 пудів; при Руській брамі на 250 пудів та пороховий погріб при Великому ронделі на 150 пудів пороху. Зазвичай це були кам’яні споруди з однією, рідше з декількох камер, наполовину або повністю вкопані в землю, або присипані землею для захисту від вогню.

     Фотокопія архівного плану 1800 року

        Порохові склади, які збереглися до нашого часу, розташовані в північній частині Старого міста на правому березі річки Смотрич на вул. Руській, 15. Це низька, одноярусна, кам’яно-земляна прямокутна споруда, з південною стіною захованою в землю, з планувальною структурою з трьох камер склепінчастих складських приміщень, з дахом утрамбованим дерновим ґрунтом та територією оточеною кам’яним муром.

     Поштова листівка кінця 19 ст. Кам’янець-Подільський. Вигляд з північної сторони

         За своє існування Порохові склади пройшли декілька етапів реконструкцій. Ранні споруди 1730-х років суттєво перебудовуються військовим інженером і архітектором Яном де Вітте в 1778-1779 р.р. Виникають лаконічні, монументальні споруди Порохових складів у стилі бароко з простими білокам’яними порталами та ризалітами, з головним фасадом виконаним з череди аркад.

       За кресленням 1797 року бачимо наступні проектні рішення по модернізації Порохових складів, пов’язані зі зміною висоти даху. На кресленні зазначено існуючий стан даху та запропонована проектна висота з новим покриттям. Але окрім проектного рішення, на кресленні бачимо оздоблення головного фасаду - на ризалітах зображення герба Речі Посполитої (орел у короні) та монограми короля Станіслава II Августа. На плані та поперечному перетині показано розташування діжок з порохом на шести стелажах у три ряди, заповнених до гори, які уміщували 2500 пудів пороху. Гарно промальовано планування приміщень з однією камерою, довгими коридорами по периметру будівлі, з входами та відрізками стін, що примикають до бічних фасадів.

     Фотокопія архівного плану 1797 року

        На кресленні 1800 року зафіксовано Пороховий погріб в долині річки Смотрич, який істотних конструктивних змін не зазнав, окрім реконструкції східної та західної стіни споруди. Змінилося і внутрішнє планування під розміщення пороху - на чотирьох стелажах у два ряди.

     Фрагмент плану 1800 р.

       Значні роботи по модернізації Порохових складів було виконано за проектом Симона Учти 1834 року. Навкруги приміщень порохового погребу було влаштовану суцільну кам’яну огорожу, з розширенням на південь, яка мала двоє воріт. Порохові склади стали повністю ізольованими та мали велике подвір’я. Також, через підпис креслення дізнаємося про ще одну назву Порохового погребу на даний період - червоний.

    Фотокопія архівного плану 1834 року

       В XIX – першій половині XX ст. Порохові склади використовувались як господарські будівлі для військових потреб, як стайні, склади, що призвело до занепаду споруди, яка зазнала за цей час ряд перепланувань, перебудов, втрату декорів. На сьогодні Порохові склади є пам’яткою національного значення, які не використовуються, але приваблюють туристів своєю історією, архітектурою, повчаючи нас з минулих століть написом над порталом «NON INCAUTA FUTURI» (Думай про майбутнє). Ще багато науково-пошукової роботи треба здійснити дослідникам, щоб розгадати усі нерозкриті таємниці забутої оборонної споруди.

    Олена Вільчинська

     Список використаних джерел та літератури

     Фонди НІАЗ «Кам’янець». Фотокопія креслення 1800р. (ЦДВІА СРСР ф 349, оп. 17, д. 639) – Ік 1017 кн 2915, конверт №84

    1. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Фотокопія креслення 1797 р.(ЦДІА СРСР ф.3/л оп. 24, д.41, л.37) – Ік 990 кн 8099, конверт №169
    2. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Фотокопія креслення 1834 р.(ЦДВІА СРСР ф 349, оп. 17, д. 741) - Ф 1084-1085 кн4342-4343, конверт №128
    3. Науковий архів НІАЗ «Кам’янець». Облікова документація на пам’ятку культурної спадщини Порохові склади, 1730 р. Охоронний №735.вул. Руська, 15, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл. – Шифр 82/24
    4. Осетрова Г.О. Латинські написи в пам’ятках архітектури Кам’янця. Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2014. С.7.
    5. Пам'ятники містобудування та архітектури Української РСР. Том 4. Київ, 1986. С.177-178.
    6. Пламеницька О. Кам’янець-Подільський (Серія «Малі історичні міста України»). К.: Абрис, 2004. С. 168

     .

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ» (далі – Заповідник) є адміністрацією історико-культурного заповідника в розумінні ст. 32-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», створеним постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1977 року № 298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському». Статус національного надано Заповіднику згідно з Указом Президента України від 30.04.1998 року № 396 «Про надання Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного».

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: