Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » А.І. Грузер. Особливості збірки будівельної кераміки з фондів НІАЗ «Кам’янець» - кахлі.

    А.І. Грузер. Особливості збірки будівельної кераміки з фондів НІАЗ «Кам’янець» - кахлі.

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 28-04-2021

     

            ОСОБЛИВОСТІ ЗБІРКИ БУДІВЕЛЬНОЇ КЕРАМІКИ З ФОНДІВ НІАЗ «КАМ’ЯНЕЦЬ» – КАХЛІ

      

       Стаття присвячена аналізу колекції пічних кахель з фондів Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», як декору в інтер’єрах кам’янецьких будинків. Класифіковано кахлі за композиційною тематикою на три типи: килимові, композиційно-замкнуті, не орнаментовані. Зроблено спроби у реконструкції печей XVІ-XVIІ ст.

    Ключові слова: кахля, орнамент, декор, зображення, килимовий, композиційно замкнутий,сюжетний, обмежуюча рамка.

         Помітною сторінкою архітектурно-декоративної кераміки в Україні було здавна виготовлення пічних кахель. Виробництво кахлів пройшло довгий і складний шлях, залишивши нам багато цінних і оригінальних зразків мистецтва. Кахлі, на відміну від керамічного посуду, порівняно молода група кераміки, історія якої в Україні налічує трохи більше шести століть і характеризується з інтенсивним ростом у піздньосередньовічних містах.

       Кахельні грубки з XV-XVI ст. стали важливим атрибутом житлових інтер’єрів незалежно від майнового стану. Кахельна грубка складалась з кам’яної або цегляної основи – круглого, або квадратного в плані постаменту з отвором для завантаження палива, на якому встановлювали невеликий куб або циліндр з кількох рядів кахлів. Угорі виводили карнизи. У пічному комплекті виділяють основні види кахель а саме: виповнюючі, пояскові, карнизні, увінчуюючі. Саме кахельні декори складали єдине ціле з архітектурним рішенням будівель, підкреслюючи в деяких випадках їх конструктивні особливості, створюючи яскраві мистецькі акценти, відтак піч ставала не лише джерелом тепла, але й головною окрасою житла.

       Кахлі є одним із самобутніх явищ в українському декоративно-ужитковому мистецтві, які привертали увагу багатьох дослідників а саме: Ю. Лащука [1], А. Колупаєву [2], Г. Івашків [3], Л. Винагородську [4] та інших. Кожен із науковців простежує історію розвитку, основні центри виготовлення, художні особливості, стилістику кахель та технічні засоби художнього формотворення.

    У фондах Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець» зберігається невелика, але цікава колекція пічної кахлі, яка охоплює широкий хронологічний період з XV по XX ст. та відображає еволюцію кахель від відкритого типу (горщико та мископодібних) до коробчастого типу (матричні). Зібрання колекції кахель здійснювалось за матеріалами археологічних досліджень, архітектурно-археологічного нагляду за земляними роботами, випадковими знахідками, що були виявлені на території Заповідника.

       Метою даної статті є аналіз кахляної печі в інтер’єрах кам’янецьких будинків як декор помешкань у XV - XX ст. Для цього проведений аналіз наявних в фондах НІАЗ «Кам’янець» кахлів за їх орнаментацією. За композиційною тематикою та сюжетним зображенням кахлі у фондах поділяються на три типи: килимові, композиційно - замкнуті, не орнаментовані.

       Килимовий (рапопортний) орнамент на кахлях був поширений в гончарстві у другій половині XVІІ ст. При килимовому орнаменті одна кахля є складовою частиною великого малюнку, що перетворює лицеву поверхню печі в своєрідний килим [5, с.30-31]. Зображення килимового орнаменту є різноманітним від рослинно-геометричного до геральдичного та переходить з однієї кахлі на іншу. У фондах НІАЗ «Кам’янець» представлені кахлі килимового орнаменту з рослинним, геометричним, рослино-геометричним, геральдичним зображеннями.

    З килимовим геометричним орнаментом є кахля XV- XVІ ст. на якій зображення у вигляді вписаного у центр кола, двох діагональних ліній та чотирьох півкіл по кутах. Такі кахлі формують килимове зображення у вигляді перехрещених кілець, яких по центру пересікають діагональні лінії [6] (Рис.1.).

      Рис. 1 Кахля XV- XVІ ст. Килимового орнаменту, рослинне зображення

         Прикладом рослино - геометричного зображення є теракотова кахля другої половини XVІІ ст. з класичним шатровим орнаментом – повторюване зображення семипелюсткової квітки, оточеної ромбовидними фігурами із вписаними в них восьмикінечними зірками. Рослинний орнамент тісно переплітається з геометричним. Зображення на кахлі виконано низьким рельєфом [7] (Рис.2.).

     Рис. 2 Кахля другої половини XVІІ ст. Килимового орнаменту, рослинно-геометричне зображення

       З геральдичним зображенням представлена лицьова кахля XVІІ ст., виготовлена з червоної глини, поліхромна. Орнамент лицьової пластини нагадує геральдичний щит. Малюнок виконаний в синіх, жовтих та білих тонах. На синьому тлі зображення лева, який увінчаний короною. Лев опирається на геральдичний щит з білих завитків та жовтим овалом всередині [8] (Рис.3.). Дана композиція могла займати центральну частину поверхні дзеркала печі та поєднуватись з іншим орнаментальним зображенням.

     

      Рис.3 Кахля XVІІ ст.  Килимового орнаменту, геральдичне зображення.

        Композиційно - замкнутий орнамент представлений кахлями з обмежуючою (оконтурюючою) рамкою у якій зображення не переходить на іншу кахлю, а формує окрему композицію - рослинну, геометричну, рослинно-геометричну, геральдичну та сюжетну. У фондах НІАЗ «Кам’янець» композиційно-замкнуті кахлі представлені лицьовими і поясковими, та мають свої особливі відмінності за складом глини, висотою рельєфу орнаменту, композиційного змісту.

    Зразками композиційно замкнутого рослинного зображення є кахля лицьова ХVІІ ст., орнаментована розеткою по центру у вигляді чотирьохпелюсткової квітки, від якої розходиться чотирьохпелюстковий рослинний орнамент. Лінії орнаменту дугами формують восьмипелюсткову квітку, а прямими стеблами ділять кахлю по діагоналі. Орнаментована кахля низьким рельєфом [9] (Рис.4.).

      Рис.  4 Кахля  ХVІІ ст. Композиційно замкнутий орнамент, рослинне зображення

      Прикладом композиційно - замкнутого орнаменту з геометричним зображенням є лицьова кахля XVІІ- XVІІІ ст. на якій зображено лінії, що відходять від центру, та лінії, які відокремлюють кути і формують квадрати, трикутники, ромби [10] (Рис.5.).

     

    Рис.5 Кахля XVІІ- XVІІІ ст. Композиційно замкнутий орнамент, геометричне зображення

       Рослино-геометричне зображення композиційно - замкнутого орнаменту представлено кахлею ХІХ ст. із вписаним у центрі кругом, який оточує квадрат. По кутах кахлі розміщено стилізований рослинний орнамент [11].

    Композиційно - замкнутий орнамент геральдичного зображення представлений кахлею XVІІ- XVІІІ ст. на якій простежується геральдична тематика із зображенням орла в круглому щиті, що виконано низьким рельєфом [12] (Рис. 6.).

     

    Рис. 6 Кахля XVІІ- XVІІІ ст. Композиційно замкнутий орнамент, геральдичне зображення

       Також цікавим прикладом геральдичного орнаменту є карнизна кахля кінця XVІ ст. на якій по центру зображено щит, по лівій стороні якого простежується літера М, а по праву сторону хрест. Зверху щита корона, а по різні сторони від нього зображення грифонів. Лицьова поверхня кахлі покрита поливою світло-зеленого кольору [13] (Рис. 7.).

      Рис. 7 Кахля карнизна  кінця XVІ ст. Композиційно замкнутий орнамент, геральдичне зображення.

      До сюжетного зображення ми можемо віднести кахлю XVІІ- XVІІІ ст., що виготовлена з сірої глини. По всій площині кахлі простежується зображення вершника на коні, на голові у якого східний головний убір, в руках пістоль [14] (Рис. 8.).

      Рис. 8 Кахля XVІІ- XVІІІ ст. Композиційно замкнутий орнамент, сюжетне зображення

       Сюжетна композиція на сакральну тематику представлена лицевою теракотовою кахлею із зображенням янгола [15].

    Неорнаментовані кахлі характеризуються тим, що на лицевій поверхні кахлі повністю відсутній орнамент, і такі кахлі були переважно поливаними. Такою є кахля, лицьова поверхня якої покрита темно-зеленою поливою [16] (Рис. 9.). Ще одним зразком неорнаментованих кахлів є карнизна кахля XVІ- XVІІ ст., виготовлена з червоної глини. Її лицьова поверхня випукла та покрита поливою зеленого кольору

    [17].

       Рис. 9 Кахля XVІІ ст. Не орнаментована

       У цілому, наявна колекція кахлів з фондів НІАЗ «Кам’янець» дає можливість проаналізувати особливості кам’янецьких кахель, здійснити їх класифікацію за орнаментацією, порівняти кам’янецькі кахлі з кахлями, що були у вжитку в інших містах на території України, здійснити спроби реконструкцій кам’янецьких печей на ХVІ-ХVІІ ст. тощо.

    На сьогодні кахельних грубок XVІ - XVІІ ст. у кам’янецьких будинках не збереглося. Тому здійснено графічну реконструкцію кахельної печі ХVІІ ст. з житлового будинку по вул. Вірменська, 2а, за наявними в фондах кахлями, що були виявленими з контролю за земляними роботами у 1990-х роках. Кахлі створюють повторюючу композицію рослинного орнаменту в обмежуючій рамці (Рис. 10.).

     

     Рис. 10 Реконструкція печі XVII ст. (мал. Р. Нідзельської)

       Більш пізні зразки кахельних печей збережено в інтер’єрах кам’янецьких садиб ХІХ ст. Так у житловому будинку по вулиці Лесі Українки,38 (колишній особняк, що належав родинні Доманських) в інтер’єрі збереглися три печі з художньо-декоративними кахлями, які стали прикрасою всього будинку. Кахлі представлені рослинним та рослинно-геометричним орнаментом у стилі бароко, композиційно - замкнуті, з високим рельєфом, полив’яні [18] (Рис.11.).

       Рис.11 Кахельна піч ХІХ ст. по вул. Л. Українки, 38

       Ще одним прикладом є збережені кахельні печі ХІХ ст., які знаходяться в інтер’єрі будинку по вулиці Лесі Українки, 60 (колишня садиба Карла Дембіцького). В будинку розміщено сім печей. Усі існуючі печі відрізняються одна від одної формою, кольором поливи, орнаментацією. Один вид кахель з рельєфним рослинним орнаментом, що утворює рапопортну композицію, полив’яні сіро-зеленою, зеленою та білою поливами. Висота рельєфу орнаменту коливається від середнього до високого. Інший тип лицьових кахель є не орнаментований, полив’яний білою поливою (Рис. 12.).

      

     Рис. 12 Кахельна піч ХІХ ст. по вул. Л.Українки, 60

           Отже, наявні кахлі з фондів НІАЗ «Кам’янець», стали справжнім джерелом для вивчення будівельної кераміки, які виконували не тільки функцію обігріву, але й були справжніми витворами українського декоративно-ужиткового мистецтва. Кахлі набули значення виразного мистецького акценту для відтворення декорів та інтер’єрів кам’янецьких помешкань ХVІ-ХХ ст.


      ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

    1. Лащук Ю. П. Українські кахлі ІХ–ХІХ ст. / Ю. П. Лащук. – Ужгород, 1993. – 80 с.
    2. Колупаєва А. Українські кахлі XIV – початку XX століть. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість / А. Колупаєва. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. –383 с.

        3.Івашків Г. Збірка кераміки Петра Лінинського / Г. Івашків .- Львів, 2010.- 279 с.

    1. Виногродская Л. Орнаментальные мотивы на украинских рельефных изразцах XVI–XVII векав / Л. Виногродская // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні : збірник наукових праць / за ред. О. М. Титової, С. О. Біляєвої, Л. І. Виногродської, Г. Ю. Івакіна. — Вип. 16. — К. : Часи козацькі, 2007. - С. 44.

        5.Задорожнюк А. Кам’янецькі кахлі / А. Задорожнюк // Інформаційний вісник Подільського братства.- Кам’янець на Поділлі,

          1990 р. - №2. С.30-31.

    1. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 295. Кахля XV- XVІ ст.
    2. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 292. Кахля друга пол. XVІІ ст.
    3. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 9. Кахля XVІI ст.
    4. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 152. Кахля XVІI ст.
    5. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 275. Кахля XVII- XVІII ст.
    6. Фонди НІАЗ «Кам’янець» . - НДФ 283.Кахля XІХ ст.
    7. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 243.Кахля XVII- XVІII ст.
    8. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 44. Кахля кінця XVI ст.
    9. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 150. Кахля XVII- XVІII ст.
    10. Фонди НІАЗ «Кам’янець» . - НДФ 1215.
    11. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 46. Кахля XVІI ст.
    12. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- інв. № 151. Кахля XVI- XVІI ст.
    13. Науковий архів НІАЗ «Кам’янець». Облікова документація на нерухомий об’єкт культурної спадщини Житловий будинок (мур.), ХІХ ст.., охор. № 16-Хм, вул. Л.Українки, 38, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл. – 2014 р.

                                                                                                                                             И.А. Грузер

    ОСОБЕННОСТИ КОЛЛЕКЦИИ СТРОИТЕЛЬНОЙ КЕРАМИКИ ИЗ ФОНДОВ НИАЗ "КАМЕНЕЦ" – ИЗРАЗЦЫ

        Статья посвящена анализу коллекции печных изразцов из фондов Национального историко-архитектурного заповедника "Каменец", как декору в интерьерах каменецьких домов. Классифицированы изразцы за композиционной тематикой на три типа: ковровые, композиционно замкнутые, не орнаментируемые. Сделаны попытки в реконструкции печей XVІ - XVIІ века.

       Ключевые слова: изразец, орнамент, декор, изображение, ковровый, композиционно замкнутый, сюжетный, ограничивающая рамка.

      

                                                                                                                                             Iryna Hruzer

    Features of the building ceramics collection from the funds of NHAP "Kamyanets" - tiles

       The article is devoted to the analysis of the collection of stove tiles from the funds of the National Historical and Architectural Preserve "Kamyanets" as a decoration in interiors of houses in Kamyanets-Podilskyi. Tiles were classified according to the compositional themes into three types: carpet, compositionally closed, not ornamented. There have been made attempts to reconstruct stoves of the 17th - 18th centuries.

    Key words: Tile, ornament, decoration, image, carpet, compositionally closed, storyline, bounding frame.

     

     

     

     

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: