Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Зображення Кам’янця-Подільського на поштових листівках 1960- 1970-х років з фондів НІАЗ «Кам’янець»: джерелознавчий аналіз

    Зображення Кам’янця-Подільського на поштових листівках 1960- 1970-х років з фондів НІАЗ «Кам’янець»: джерелознавчий аналіз

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 28-04-2021

    УДК 069.5:655.3.066.32"196/197"(477.43-21)

    Грузер Ірина Алімівна,

    старший науковий співробітник,  Національний

    історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»

     

    Зображення Кам’янця-Подільського на поштових листівках 1960- 1970-х років з фондів НІАЗ «Кам’янець»: джерелознавчий аналіз

    Анотація. У даній статті розглядається колекція поштових листівок  1960- 1970 - х рр. з фондів Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець» (далі НІАЗ «Кам’янець») з зображеннями пам’яток архітектури та видів міста Кам’янця-Подільського, охарактеризовано їх  за типами доставки адресату та за типом використання ілюстрації, надано їх джерелознавчий аналіз.

    Ключові слова: поштова листівка, колекція, колекціонування, джерелознавство, філокартія,  планувальна структура, містобудування.

       Поштова листівка є цінним джерелознавчим документом, ще відомий філокартист Е.Б. Файнштейн зазначив, що «Поштова листівка є безперечним документом епохи. Деякі архітектурні споруди, будівлі пов’язані з пам’ятними подіями, зафіксовані лише на листівках» [2, с.56-57] . Листівки є також цінними не лише в  художньо-образотворчих аспектах, але і як  іконографічне джерело в пам’яткоохоронній та реставраційній діяльності.

      Зародження філокартії (колекціонування ілюстрованих почтових листівок, почтових карток) розпочалось в кінці ХІХ ст. у країнах Європи із  збиранням видових і етнографічних листівок та зіграло значну роль в популяризації витворів образотворчого мистецтва. Листівки із зображеннями тоді існуючих історичних, географічних, архітектурних об'єктів, пам'яток  культури та інші, набувають з часом характеру документальних джерел. У 1950 – 1960 – х рр. посилюється увага в дослідженні документальних листівок зі сторони колекціонерів, архівістів, істориків. Зокрема Бугаєвич І. В.  у своїй праці «Українські листівки та філокартія. Нотатки колекціонера» здійснив поділ листівок на фото натурні та художні види ілюстрованих листівок, та саме фотонатурні листівки автор відніс до документальних різновидів [1, с.13-15]. Е. Евграфов запропонував свою класифікацію документальних листівок за змістом та характером фіксованих об’єктів та поділивши їх в свою чергу на подієві, видові, портретні [3]. Велике значення також у дослідженнях джерелознавчих фотодокументів мали праці І. Ковальченка, А. Санцевича, В. Стрельського, С. Шмідта, Л. Пушкарьова та інші [4, с.11-12]. У монографії Копилова С. та Паур І. досліджено поштову листівку як зображальне джерело при вивчені історико-топографічної структури міста Кам’янця-Подільського кінця ХІХ- початку ХХ століття [4].

       Основним джерелом для написання даної статі є колекція поштових листівок 1960- 1970 - х рр. з фондів НІАЗ «Кам’янець» з зображеннями пам’яток архітектури та видів міста Кам’янця-Подільського. Дана колекція нараховує 47 листівок.

    Дані листівки можна поділити за типом доставки адресату: поштові і не поштові. Поштова листівка з лицьової сторони по усій площині мала зображення, а простір із зворотної сторони мав призначення для заповнення письмового тексту та місце для поштової марки. До  не поштових листівок відносяться такі, що не мають спеціально відведеного місця для адресату та наклеювання марки,  у них на зворотній стороні зазначено: «Пересилці поштою у відкритому вигляді не підлягає». До не поштових відноситься серія  листівок «Кам’янець - Подільський» 1970-х рр., на яких зображено панораму, забудову  міста та пам’ятки архітектури. Фото зображень на листівках є кольоровим та чітким, написи зазначені на українській, російській та англійській мовах. Не поштові листівки носили більше сувінірний характер. З початку 1960-х років  листівка поступово втрачає значення поштового відправлення, перетворюючись на складову частину листівкових комплектів - їх колекціонують, зберігають, дарують, але рідко відправляють поштою.

     

    Рис.1 Не поштова листівка

      За типом використання ілюстрації в свою чергу листівки з колекції можна поділити на художні та документальні.

      Художні листівки в якості зображення на лицьовій поверхні використовують репродукції картин або авторські малюнки. Колекція художніх листівок з фондів НІАЗ «Кам’янець» представлена переважно 1960-ми роками випуску на яких зафіксовані роботи художників: С.К. Гайха, Д.І. Брика, Ю.І. Химича, К.О. Константиновича, С.Б. Отрощенка, Г.М. Вербицького.

      Так на листівці з роботами С. Гайха зображено ліногравюру «Домініканський монастир у Старому місті (XV - XVIІІ ст.), 1964» на якій зображено Домініканський монастир з північної сторони [5]. А також ліногравюра «Кам’янець-Подільський. Вірменський квартал. Оборонна башта дзвіниця Вірменської церкви (XVI ст.), 1965». На передньому плані листівки зображено Вірменську дзвіницю з південно-західної сторони [6]. Подані роботи С.Гайха виконані в чорно-білих кольорах.

      Художні роботи І. Брика представлені на листівках із зображенням Турецького мінарету з фрагментом західного  фасаду Кафедрального костелу [7] та листівка на якій зафіксовані Турецькі бастіони та Кушнірська башта [8].

      Поштові листівки із зарисовок Ю.Химича наявні у фондах із зображенням башт Польської брами [9], Кушнірської башти [10], Кафедрального костелу [11] та листівка з панорамою, на якій на передньому плані простежується Здвиженська церква позаду якої Стара фортеця [12].

    Художнє зображення  автора К. Константиновича наявне у листівці «Кам’янець-Подільський. Стара фортеця над Карвасарами. 1931» [13], на якій простежується передмістя Карвасари, та фрагмент Старої фортеці.

      Вид Старої фортеці також зображений на поштових листівках таких художників як С.Отрощенка та Г. Вербицького.

    Листівки із художнім зображенням були виданні видавництвом «Мистецтво». На звороті кожної поштової листівки  українською, російською, англійською, німецькою, французькою та іспанською мовами зазначено назву листівки, рік та матеріал виготовлення рисунка, автор.

     

     Рис.2 Поштова листівка з художнім зображенням

      Документальні або ж фотонатурні - це поштові листівки в основі яких лежить фотографія. Такі листівки можна виокремити в наступні групи: окремі пам’ятки архітектури та панорами міста. Фото які зображені на листівках були зроблені авторами: М. Фельдманом, В. Котецьким, І. Романовичем, Г. Хотюном, В. Кругловським, Г. Угриновичем, О. Мусіним. Виготовлені поштові картки під редакцією В. Суміна фабрикою «Укррекламфільм» у 1962 році.

      Серед кількості документальних листівок з фондів НІАЗ «Кам’янець» із видами міста Кам’янця-Подільського складають панорамні види Старого міста, окремі пам’ятки архітектури та забудова Нового плану.

    Однією з листівок, яка відображає панораму Старого міста, є листівка «Східна частина Старого міста», на якій зображено східну частину Старого міста. На передньому плані -  р. Смотрич, зліва - Гончарна башта, позаду – будівлі Старого міста [14].

    Рис.3 Листівка з панорамним видом Старого міста

    Прикладом зображення окремих пам’яток архітектури є листівка «Кам’янець – Подільськ. Міська ратуша XVI сторіччя» [15], що зображує будинок Польського магістрату з північно-західної сторони.

    Рис.4 Поштова листівка з зображенням пам’ятки архітектури

    Цікавим зображенням забудови Нового плану є листівка «Кам’янець- Подільськ Готель «Україна»» [16], будівлю зафіксовано з східної сторони (на сьогодні будинок в стані реконструкції).

    Рис.5 Поштова листівка з зображенням забудови Нового плану

      Отже, листівка у 1960-х-1970-х роках використовувалась як кореспонденція так і мала характер сувенірної продукції. Художні та документальні листівки популяризували пам’ятки історико-культурної спадщини міста та фіксували стан їх збереження на середину ХХ ст. Окрім цього художня листівка слугувала так званим «промоушином» тогочасного мистецтва для звичайного споживача, який отримував культурний продукт поза виставковими залами та музеями. Цінними джерелами інформації про планувальну структуру Кам’янця-Подільського у 1960-х-70-х роках надають документальні листівки. На сьогодні сучасний Кам’янець зазнав ряд архітектурних змін та перебудов, а його «містобудівний паспорт» середини ХХ ст. збережено у зображальних джерелах, у тому числі поштових листівках.


    Джерела та література

    1. Бугаєвич І. В. Українські листівки та філокартія. Нотатки колекціонера/ І.В. Бугаєвич .- К: Мистецтво, 1971. 51 с.
    2. Гуковский А.И. Научная разработка истории советского общества и вспомогательные исторические дисциплины // Вопросы истории. 1964. № 2. С. 42 - 62.
    3. Евграфов Е.М. Кинофотодокумениы как исторический источник: учебное пособие. М: Моск. изд.- полигр. техникум, 1973. С.4
    4. Копилов Сергій Кам’янець-Подільський на поштових листівках кінця ХІХ – початку ХХ ст.: історико – іконографічне дослідження/ С.А. Копилов, І.В. Паур.- Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2019. – 204 с.
    5. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 480.
    6. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 479.
    7. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 495.
    8. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 497.
    9. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 493.
    10. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 502.
    11. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 501.
    12. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 498.
    13. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 494.
    14. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 458.
    15. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 467.
    16. Фонди НІАЗ «Кам’янець».- Група зберігання «Іконографічні матеріали». - Ік. 470.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: