Грузер І.А.
Старший науковий співробітник
НІАЗ «Кам’янець»
Будівельна кераміка з фондів НІАЗ «Кам’янець» - черепиця
Стаття присвячена виду будівельної кераміки - черепиці. Охарактеризовано черепицю 15-20 ст.ст. з фонді Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».
Ключові слова: гонт, черепиця, плоска, пазова, «марсельська».
Керамічні вироби відомі людству ще з давніх часів. Завдяки властивостям глини люди стали виготовляти посуд, прикраси і навіть будівельні матеріали – плитки підлоги, цеглу, черепицю, керамічні труби. Історія керамічної покрівельної черепиці нараховує кілька тисячоліть, нею покривали дахи ще в Давньому Римі та Греції. В Україні до середини 17 ст. основним будівельним матеріалом залишалося дерево, використання якого призводило до частих стихійних пожеж, якому сприяли покрівельні матеріали такі як гонт, дранка та дерен [1, с. 34]. Недовговічність та легкозаймистість дерев’яних перекриттів посприяли поширенню нового покрівельного матеріалу – черепиці, яка вперше в 14-15 ст. з’являється на території сучасних українських земель [2, с. 75-76].
За технологією виготовлення розрізняють стрічкову і штамповану черепицю, за формою - плоску, пазову, жолобчасту і хвилясту; за сировиною, з якої її виготовляли, - глиняну, цементно-піщану, полімерно-цементну і м'яку, за призначенням - рядову, гребінчасту, половинчасту, бокову тощо.
У фондах Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» зберігається черепиця 15 - 20 ст., яка була виявлена під час ремонтно-реставраційних робіт, археологічних і архітектурно-археологічних досліджень, нагляду за земляними роботами на території Заповідника. Досліджувати черепицю з фондів Заповідника можна як речове джерело з історії виробництва, техніки, форм виготовлення та призначення, а також вивчати архітектурні особливості житлових та культових споруд Кам’янця в різні історичні епохи.
Найстарішими з фондів Заповідника є плоскі черепиці 15-17 ст. які виготовлялися з глини у вигляді плоских плиток із заокругленими кінцями. Її укладали «знизу-вгору» із напуском та із зміщенням на півчерепиці так, щоб кожна верхня черепиці накривала стик двох нижче розташованих. У результаті такої накладки утворюється покрівля, що нагадує луску риби. Довгий час дахи покривались традиційною, схожою на хвіст бобра, плоскою черепицею. Її прообразом був дерев’яний гонт. Але дах з неї великою міцністю не визначався, бо кріпився до дерев’яного каркасу за рахунок одного єдиного виступу-шипа. Цікавим прикладом плоскої черепиці з фондової колекції є черепиця «бобровий хвіст»: звичайна із заокругленим краєм, 15 ст. (Рис. 1) [5].
Рис.1 Черепиця бобровий хвіст, 15 ст.
Плоскі черепиці, частково покриті поливою зеленого кольору, що мають заокруглені та загострені краї, 16 ст. [6] [7](Рис.2,3), а також готична конькова черепиця, 16 ст. [8] були виявлені з досліджень костелу домініканців з келіями, 14- 18 ст., по вул. Домініканська,1.
Рис.2, 3 Плоска полив'яна черепиця, 16 ст.
Прикладом плоскої черепиці 17 ст. є наявний у фондах Заповідника фрагмент, зовнішня поверхня якої прикрашена «лускатим» орнаментом і покрита поливою зеленого кольору [9], виявлено з архітектурно-археологічних досліджень колишньої садиби кам’янецького коменданта М. Кучинського, що знаходилась по вул. Татарська,17/1 [3, с. 4-7] (Рис.4.).
Рис.4. Фрагмент черепиці з лускатим орнаментом, 17 ст.
Покривати будинки плоскою черепицею у середньовічному Кам'янці було справою дороговартісною та вказувало на статус власника будинку. Поверхня даної черепиці могла мати різні візерунки, різнокольорову поливу, що в свю чергу надавав будівлі вишуканості.
Найбільше пазова («марсельська») черепиця з’явилася у вжитку з середини 19 ст. В 1840 року брати Джилардоні винайшли спеціальну профільовану черепицю. Вона покривала дах в один шар, який був надзвичайно міцним за рахунок спеціальних виступів і пазів. За основним місцем виробництва за цією черепицею закріпилась назва «марсельська». Попит на неї був таким великим, що дрібні марсельські виробники об’єдналися в картель «Загальне товариство дахівки та кераміки», яка постачала продукцію чи не по всьому світу – від Нової Зеландії на півдні до Російської імперії на півночі. Також наші місцеві виробники виготовляли таку черепицю, придбавши на неї патент. «Марсельська» черепиця мала таку велику популярність, що нею крили дахи ще в 1970-х роках. Щоправда, вона вже була не фабрична, а саморобна [4]. На звороті багатьох черепиць є клеймо виробника, часто дуже вишукане. Зустрічаються клейма у вигляді бджоли, черепахи, коня, лева, півника, мальтійського хреста, зірки, жезла Меркурія, лопати, якоря тощо.
Серед «марсельських» черепиць, що зберігаються в фондах НІАЗ «Кам’янець» привертає увагу виготовлена на зламі століть на заводі «Еллена» в Понцано (Італія) черепиця, 19 ст. з клеймом у вигляді «якоря» [10] (Рис.5.), що покривала дах будинку, де проживав Подільський цивільний губернатор по вул. Довгій, 15. Дві пазові черепиці походять з території колишньої Австро-угорської республіки: одна виготовлена у Відні компанією Вінербергера [11], а інша – на заводі керамічних виробів «Patria» («Вітчизна») у Чернівцях [12]. Цікаво, що на чернівецькій черепиці напис має рекламний характер і в перекладі з німецької звучить так: «Patria» - перший буковинський завод цегляних виробів. Також цікавою є черепиця з клеймом у вигляді лева («marca LEU») – знак якості заводу керамічної черепиці та цегли братів Бон, що виготовляли будівельні матеріали в Угорщині, Румунії, Сербії та Хорватії. Представлена черепиця румунського виробництва з написом «Jimbolia» (Румунія), свідчить про торгівельні зв’язки Кам’янця (Рис.6.).
Рис. 5, 6 Марсельська черепиця, 19 ст.
У фондах Заповідника також представлено черепицю 18-19 ст. хвилеподібної форми, яку ще називають «S-увка» [13] (Рис.7.).
Рис.7. Хвилеподібна черепиця S-увка, 18-19 ст.
Отже, покривати дахи в середньовічному Кам’янці почали вже у 15 ст. Незначна кількість виявлених черепиць 15-20 ст. на території Старого міста свідчить про те, що покривати дахи черепицею у різні історичні періоди було справою вартісною, яку могли дозволити собі заможні громадяни та представники різних релігійних конфесій (Рис.8.). Частина колекції черепиць 15-20 ст. представлена у відкритому огляді фондів «Археологічна кераміка з фондів НІАЗ «Кам’янець»». Дана тематика потребує подальшого дослідження та вивчення для відтворення архітектурного минулого Кам’янця.
Рис.8.Реконструкція дахівок черепиці 15-19
Список використаних джерел:
1. Баранова С.И. Москва изразцовая / С.И. Баранова. – М: «Москвоведение», 2006. – 387 с. 2. Біляєва С.О. Керамічний комплекс Батурина XVII- поч. XVIII ст.: дис. канд. іст. наук: 07.00.04/ Національна академія наук України інститут археології. Київ, 2017. 382 с. 3.Осетрова Г. Історична довідка. Житловий будинок по вул. Татарській, 17/1.-2014.- Науково-технічний архів НІАЗ «Кам'янець». Ш 73/194. 25 с. 4. Полюхович Д. Антикварна «євро-дахівка» та її епігони [Електронний ресурс]. https://zbruc.eu/node/ (дата звернення 03.11.2020) 5. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія. - НДФ № 931. Черепиця, XV ст. 6. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія. - НДФ № 929. Черепиця, XVI ст. 7. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія. - НДФ № 932. Черепиця. 8. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія. - НДФ № 937. Черепиця, пер. пол. XV ст. 9. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія. - НДФ № 5407. Фрагмент черепиці, XVІІ ст. 10. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія. - НДФ № 463. Черепиця, ХІХ ст. 11. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія. - НДФ № 943. Черепиця, ХІХ ст. 12. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- НДФ № 941. Черепиця, ХІХ ст. 13. Фонди НІАЗ «Кам’янець», група археологія .- НДФ № 941. Черепиця, XVIII- ХІХ ст.
The article is devoted to the type of building ceramics - tiles. Tiles of 15-20 centuries are characterized.
from the fund of the National historical and architectural reserve "Kamyanets".
Keywords: shingles, tiles, flat, grooved, "marseille".