Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Валентин Пагор. Архівні справи ЦДІАК України як джерело для вивчення архітектури та фортифікації Кам’янця-Подільського ХІХ ст.

    Валентин Пагор. Архівні справи ЦДІАК України як джерело для вивчення архітектури та фортифікації Кам’янця-Подільського ХІХ ст.

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 28-04-2021

    Валентин Пагор

    молодший науковий співробітник відділу реставрації та реабілітації пам’яток архітектури НІАЗ «Кам’янець»

     

    АРХІВНІ СПРАВИ ЦДІАК УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АРХІТЕКТУРИ ТА ФОРТИФІКАЦІЇ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО ХІХ ст.

     

       У статті подано характеристику окремих архівних справ з фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, що стосуються історичної забудови, фортифікації Кам’янця-Подільського ХІХ ст.

       Ключові слова: архітектура, фортифікація, документи, історична забудова, Кам’янець-Подільський, ЦДІАК України

     

       Відповідно до відношення НІАЗ «Кам’янець» №01-20/251 від 20.06.2014 р. направлене дирекції Центрального державного історичного архіву України м. Київ (ЦДІАК України) проведено науково-пошукову роботу в фондах зазначеного архіву. Було виявлено та систематизовано 66 архівних справ, що стосуються історичної забудови Кам’янця-Подільського ХІХ ст. В даній статті подана характеристика 6 справ.

      Мета роботи – виявлення та систематизування нових історичних відомостей з історії забудови і фортифікації Кам’янця-Подільського ХІХ ст. Підготувати огляд та витяги з окремих справ з метою подальшого їх використання в напрямках роботи Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», а також для введення в обіг серед широкого загалу.

      Матеріали архіву цінні тим, що вони суттєво доповнюють наявну джерельну базу будівельної історії Кам’янця-Подільського, зокрема Старого міста.

      У ЦДІАК України сконцентровано документи, що висвітлюють історію нашої держави періоду її входження до складу Литви і Польщі (з ХІV до кінця ХVІІІ ст.), а також з першої половини ХVІІ ст. до революції 1917 р. Щодо історії м. Кам’янця-Подільського, то особливо цінним є фонд № 442. Він інформує про різні сторони будівельної історії міста: спорудження і ремонт громадських будівель, об’єктів фортифікації та військово-інженерного мистецтва, шляхів сполучень, культових споруд тощо. Щодо інформаційного наповнення виявлених справ, то це переважно листування органів влади з підрядниками, або вищою владою. Окремі документи містять інформацію про технічні характеристики об’єктів архітектури, їх стан, особливості використання. Чимало інформації містять справи про хід виконання будівельних чи ремонтних робіт, кошторисну вартість робіт та ін. Зрідка трапляються креслення та плани.

       В даній публікації представлені інформативні архівні знахідки, які дозволяють детальніше прослідкувати трансформації, які відбулися в м. Кам’янці-Подільському ХІХ ст., а саме:

    1. Про розширення Турецького мосту (1871-1876 рр.);
    2. Про влаштування на Будинку польського магістрату (ратуші) годинника (1835-1845 рр.);
    3. Влаштування сходів з боку Польських фільварків до Старого міста (1844-1859 рр.);
    4. Ремонтні роботи на Будинку колишнього Губернського правління (1862-1863 рр.);
    5. Ремонтні роботи на будівлі колишнього Губернського правління (1862-1863 рр.);
    6. Троїцька площа (середина – друга половина ХІХ ст.).

      Більшість виявлених справ не вивчалися дослідниками, або є малодослідженими і становлять інтерес в якості вивчення як нововиявлені.

    Список використаних джерел:

    1. ЦДІАК України, ф.442, оп.104, спр. 46. Дело о расширении Турецкого моста в гор. Каменце (29 марта 1871 – 5 октября 1876 г.), арк.1-87.
    2. ЦДІАК України, ф.442, оп.67, спр. 129. Дело об устройстве в г. Каменец-Подольском сгоревших в 1817 г. На городской каланче часов (18 марта 1935 – 13 февраля 1845 г.), 157 арк.
    3. ЦДІАК України, ф.442, оп.77, спр. 199. Дело о постройке в г. Каменец-Подольске каменной лестницы на спуске к реке (19 апреля 1844 – 27 января 1864 г.), арк.1-88.
    4. ЦДІАК України, ф.442, оп.83, спр. 530. Дело о ремонте в Каменце башни у Русских ворот, мостовой (31 октября 1850 – 1 августа 1853 г.), акр.1-39.
    5. ЦДІАК України, ф.442, оп.93, спр.210, 14 акр.
    6. ЦДІАК України, ф.442, оп.105, спр. 147. Дело о сломке каменных ворот круглой башни в конце Турецкого мота в г. Каменце (22 ноября 1872 – 31 декабря 1874 г.), арк.1-24.

     

    ***

    №1

    Про розширення Турецького мосту

    (1871-1876 рр.)

       У 1871-1876 рр. тривали роботи з розширення Турецького мосту в Кам’янці-Подільському. Роботи виконувалися під наглядом та за ескізами губернського архітектора Оріховича та інженера Костецького. В якості робітників було використано арештантську роту Кам’янця-Подільського. Вартість реалізації проекту становила 6223 руб. 27 коп. сріблом [арк.11-12зв].

       Проектним та виробничим роботам передувало обстеження мосту. Цікаво, що повне дослідження мосту зробити не вдалося. Було проведено зовнішнє обстеження та опитано старожилів. Комісія дійшла висновку шляхом закладання бокових шурфів в стінах мосту під наглядом інженера Костецького, що в мості існує «ряд багатоповерхових арок турецького часу». В нижніх частинах аркових склепінь від основи до верхніх арок при ширині в 2 аршина і внизу до 5 аршинів. Вони були посилені контрфорсами під час капітальної перебудови в 1842 р. і 1855 р. Причому стан їх був задовільний станом на 1872 р. [арк.13].

       З архівного джерела можна зробити висновок, що вже в ХІХ ст. була внесена пропозиція про збереження історичної пам’ятки з пристосуванням. В документі зазначається: «башта в якій сьогодні влаштовані ворота проходить по мосту і мають відійти до міського бульвару як історична пам’ятка». Вона утримувалася за рахунок міського бюджету. Влада пропонувала відкрити в башті кав’ярню, а виручку направляти на ремонт башти та мосту.

       В документі також міститься інформація про те, що проходили роботи з розширення мосту. Це розширення мало відбутися за рахунок деревинних тротуарів по обох сторонах вздовж мосту, які планували влаштувати на чавунних балках. Причому пропонувалося закладати балки з «котельного заліза» в нову кладку, щоб не пошкодити давню. При цьому також підвищувався рівень мосту та буде засипана вибоїна в середині мосту. Ця вибоїна приносила багато шкоди мосту, адже як зазначається в документі: «служить вона резервуаром для збирання води і бруду, перешкоджаючи проходу та проїзду» [арк.11].

    (Джерело: ЦДІАК України, ф.442, оп.104, спр. 46. Дело о расширении

    Турецкого моста в гор. Каменце (29 марта 1871 – 5 октября 1876 г.), арк.1-87.)

     

    №2

    Про влаштування на Будинку польського магістрату (ратуші) годинника (1835-1845 рр.)

       В 1817 р. відбулася пожежа на вежі міської ратуші.. З 1836 р. проходять ремонтні роботи на ратуші. Тоді губернська та міська влада вирішила відновити годинник на вежі. За рекомендацією одного з губернаторів (Бахметова - ?), було вирішено замовити новий годинник з Санкт-Петербургу. Проте, перші ніж це зробити його вирішили полагодити. Так, майстер Забдерович запропонував полагодити годинник за 2230 руб. сріблом, майстер Кучавський за 3025 руб. сріблом. Проте Майстер Ключевський написав листа губернатору, що він може придбати і встановити нові часи. Вартість послуги включно з ремонтом сходів, що вели до годинника становила 2350 руб. сріблом [арк.2, 5-6, 121].

       Проте в міській казні бракувало коштів для відновлення годинника. Тому, було вирішено внести частину суми готівкою, решта – акціями за купівлю часів. Проте це не реалізували.

       В 1842 р. управляючий губернією наказав замовити на себе виписку годинника, який домовилися придбати у Відні. Їх вдалося замовити. Проте виникла нова проблема – до годинника необхідно було влаштувати дзвони. Їх необхідно було встановлювати разом з годинником. Тоді вирішили використати дзвони з Домініканського костелу, на що потрібний був дозвіл вищої влади. Тому, вирішено було встановлювати годинник, а пізніше створити комісію для визначення функціональності дзвонів дзвіниці Домініканського костелу.

    У 1845 р. було встановлено годинник [арк.122].

    (Джерело: ЦДІАК України, ф.442, оп.67, спр. 129. Дело об устройстве

    в г. Каменец-Подольском сгоревших в 1817 г. На городской каланче часов (18 марта 1935 – 13 февраля 1845 г.), 157 арк.)

     

    №3

    Влаштування сходів з боку Польських фільварків до Старого міста

    (1844-1859 рр.)

       Генерал-майор Петров П.І. розпорядився облаштувати сходи з поручнями для острівного сполучення з Польськими фільварками для безпеки пішоходів. Проект було погоджено в Головному управлінні шляхів і сполучень. Листування відносно розробки проекту також узгоджувалося з управлінням Київського і Волинського генерал-губернатора.

       Кошторис на будівництво був підготовлений молодшим цивільним інженером Шпаковським. Для влаштування сходів проектом передбачалося освоїти 889 руб. 58 коп. сріблом (дані на 1844 р.) [арк. 1, 8]. Станом на червень 1848 р. вартість виробничих робіт склала 13500 руб. сріблом. Підрядні роботи виконувалися під керівництвом купця 3-ї гільдії Іцька Аксельруда [арк. 53].

    (Джерело: ЦДІАК України, ф.442, оп.77, спр. 199. Дело о постройке

    в г. Каменец-Подольске каменной лестницы на спуске к реке (19 апреля 1844 – 27 января 1864 г.), арк.1-88.)

     

    №4

    Ремонтні роботи на башті Руської брами і влаштування бруківки

    (1850-1859 рр.)

       Проблему влаштування дорожнього покриття з Руських фільварок на острівну частину міста було піднято ще в 19ст.

    20 жовтня 1850 р. губернському архітектору було доручено відремонтувати башту на Руській брамі, влаштувати мощення дороги що вела до брами і скласти кошторис на виконання робіт. Передбачалося розібрати стару бруківку і вимостити нову на 1000 кв. сажнів. Причина цих робіт згідно документів була наступною: «Місцевість Карвасари на передмісті Руських фільварків, і мощення по якім  дорога зовсім дурна, важко проїхати настільки, що в деяких місцях як такий проїзд неможливий» [арк.1].

       Вартість виробничих робіт становила 2011 руб. сріблом. Проте 23 лютого 1853 р. військовий губернатор заборонив ремонтні роботи на Руській брамі, через нестачу коштів в міській казні [арк.14, 31].

    (Джерело: ЦДІАК України, ф.442, оп.83, спр. 530. Дело о ремонте в Каменце башни у Русских ворот,

    мостовой (31 октября 1850 – 1 августа 1853 г.), акр.1-39.)

     

    №5

    Ремонтні роботи на будівлі колишнього Губернського правління

    (1862-1863 рр.)

       Впродовж червня 1862 р. – травня 1863 р. проводилися ремонтно-будівельні роботи частини будівлі Губернського правління, яка постраждала в результаті пожежі. Було заплановано відремонтувати дах. Це пояснювалося тим, що «приміщення нижнього поверху, в яких розташоване сьогодні казначейство і архів, залишені не покритими і місцями сильно пошкоджені» [арк.2, 2зв.].

       Загальна вартість робіт, згідно кошторису, складала 7572 руб. 58 коп. сріблом.

       У 1863 р. було виділено кошти на проведення ремонтних робіт. Після завершення робіт на споруді планували використати частину будівлі під відділення  Кам’янець-Подільської поліції а  решту споруди  пристосувати під приміщення поліцейських арештантів, [арк.12].

    (Джерело: ЦДІАК України, ф.442, оп.93, спр.210, 14 акр.)

     

    №6

    Троїцька площа

    (середина – друга половина ХІХ ст.)

       У цей період були розроблені два  варіанти місць розташування мостів та нових кварталів під будівництво. Один з них з’єднував північно-західну частину Старого міста біля Кушнірської (семиповерхової) башти та передмістя Польських фільварок. Більш сміливий за задумом другій варіант місця сполучення в районі Троїцької площі та високого східного берега р. Смотрич з освоєнням та забудовою  нових  територій.

    Троїцька площа була розширена за рахунок Свято-троїцького монастиря. Роботи проводив купець третьої гільдії Іцько Аксельруд.

    (Джерело: ЦДІАК України, ф.442, оп.105, спр. 147. Дело о сломке каменных ворот круглой башни

    в конце Турецкого моста в г. Каменце (22 ноября 1872 – 31 декабря 1874 г.), арк.1-24.)

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: