УДК 94:711.4(477.43)“195”
В. В. Пагор,
молодший науковий співробітник
НІАЗ «Кам’янець», член НСКУ
З ДОСВІДУ ПЛАНУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ЧАСТИНИ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО
В 50-ТІ РР. ХХ СТ.
В статті ведеться мова про спробу реалізації забудови історичної частини Кам’янця-Подільського типовими радянськими житловими та адміністративними будинками в 1950-ті роки. Піднято питання можливості виливу на природно-рекреаційне середовище Смотрицького каньйону, яке мало бути змінене шляхом підвищення рівня річки після встановлення дамб. Зроблена оцінка незначним втручанням в розпланування Старого міста.
Ключові слова: Кам’янець-Подільський, реставрація, пам’ятки, забудова, НІАЗ «Кам’янець».
Збереження культурної спадщини є одним з пріоритетних напрямків державної політики в сфері культури. Особливої уваги потребують пам’ятки архітектури, які вимагають періодичного проведення ремонтно-реставраційних робіт. Тому, важливим напрямком у вивченні охорони культурної спадщини міст України є виявлення матеріалів, що розкривають перші спроби зберегти і відновити пошкоджені пам’ятки в роки Другої світової війни. Вказані питання знаходять відображення в дослідженнях В.Вечерського, О.Г.Перехреста, М.С.Яніського, Є.М.Пламеницької, О.А.Пламеницької та ін. [1-5; 9].
Серед українських міст, які зазнали втрат історичної забудови в роки війни, є і Кам’янець-Подільський. Силует напівзруйнованого Старого міста можна було спостерігати не лише в 1944-1945 роках, але й на початку 1950-х років. Проїжджа частина вулиць була впорядкована, проте руїни будинків на площі Польський ринок та в інших районах міста залишалися. Більшість з них вирішено було не відновлювати. Вони були знесені і частково використані як будівельний матеріал для новобудов. Перед міською владою постало питання впорядкувати Старе місто, адже через нього проходила транспортна магістраль міжміського сполучення, а пам’ятки (переважно фортифікації) приваблювали туристів та приїжджих.
Якщо дивитись з сучасного погляду, то при впорядкуванні міського середовища були здійснені прорахунки. В той час територія Старого міста з пам’ятками не була оголошена заповідником і не охоронялася державою. Тому знесення будинків, які не були оголошені пам’ятками хоча представляли собою архітектурну цінність, в радянських повоєнних реаліях спершу була виправданою. Так з’явилася нова концепція розвитку Строго міста, в якій окрім туризму і музейної роботи вписалися промислові підприємства і типові новобудови по вул. Довга.
Для об’єктивної оцінки сучасного стану забудови Старого міста доводиться звертатися до проектів планування міського середовища і спроб їх реалізації в 1950-х роках. Серед них інтерес представляє «Ескізний проект планування і забудови Старого міста в Кам’янця-Подільського». Проект підготовлено 4 грудня 1952 р. в Державному інституті проектування міст. Автор проекту – архітектор Кам’янець-Подільської обласної проектної контори «Облсельпроект» Б.Б.Ройтер.
При складанні проекту приділялася увага збереженню важливих пам’яток архітектури Старого міста. В матеріалах читаємо наступне: «На території Старого міста збереглася велика кількість пам’яток архітектури XIV-XVIII ст., які являють собою культові, адміністративні і житлові приміщення, а також оборонні споруди» [7, арк.2]. В перелік пам’яток, який вміщено в проекті, нараховувалося 30 об’єктів.
Маловивченими питаннями в історії реставрації та забудови Кам’янця-Подільського залишається вишукування інформації про перші післявоєнні ремонтні та ремонтно-реставраційні роботи, що проводилися на пам’ятках в Старому місті. Пролити світло на це питання допоможуть матеріали проекту планування і забудови Кам’янця-Подільського 1952 р. В ньому вказується, що після звільнення міста розпочалися роботи з відновлення Старого міста. Відновлений Новопланівський міст. Відновлені житлові будинки на вул. Зарванська, 9, 10. Реконструйовано і надбудовано будівлю ветеринарної школи (пл. Польський ринок). Відновлено і реконструйовано будівлю педінституту (будинок Першої російської гімназії, сьогодні – історичний факультет). Було реконструйовано основну транспортну магістраль по вул. Троїцька і Старобульварна.
При складанні схеми планування велика увага приділялася озелененню Старого міста шляхом створення парків, скверів і озеленення територій. Проведено очищення Старого міста від руїн, біля навчального корпусу педінституту (1950 р.) та бульварного спуску влаштовані сквери.
Було започатковано проведення ремонтно-реставраційних робіт. Серед пам’яток архітектури було відновлено будинок Чорторийського, проведено ремонтні роботи Тринітарського костелу. На думку авторів проекту одними з найважливіших пам’яток були Будинок польського магістрату, Башта вірменського костелу, Францисканський костел, адже вони формували панораму Старого міста. Всі вони на початок 1950-х рр. знаходилися в аварійному стані [7, арк.4]. Частину пам’яток передали в оренду.
Окрім житлових будинків на території Старого міста були адміністративні, навчальні і промислові об’єкти. Дитячі ясла та садки розміщувалися в пристосованих будівлях. В повоєнні роки розмістили пивоварний, обозобудівельний заводи, ткацькі артілі ім. Крупської і «Червоний ткач», торгхарчкомбінат, шірзавод та ін., що пізніше викликало потребу винести промислові підприємства з архітектурних пам’яток.
Автори проекту вказували: «В зв’язку з руйнуваннями, спричиненими в період окупації, впродовж західного берега річки, сформувалася вільна від забудови територія. Проект передбачає значну частину цієї території відвести для організації набережного парку у 1953-1954 рр. За рахунок цієї території відвести для є можливість перемістити і випрямити вул. Довга на відрізку від мосту по вул. Іоанно-Предтечинській, трактуючи її як паркову набережну з односторонньою забудовою, спрямованою на схід» [7, арк.9].
При реалізації проекту вносилися коригування у вуличну мережу Старого міста. Найбільше змін зазнала вул. Довга, яка була зруйнована в роки війни. Її мали забудувати 2-4-иповерховими будинками. На відрізку від Новопланівського мосту й на південь до вул. Іоанно-Предтеченської виходила до східного берега річки Смотрич і мала трактувалися як паркова набережна. Інша її частина на відрізку від Новопланівського мосту в північному напрямку з’єднується з вул. Руською. Вулицю П’ятницька на відрізку від пл. Польський ринок до Вірменської площі запроектували шириною 16 м.
Кузнецька вулиця проектувалася до Замкового мосту і визначалася, як розвантажуюча обхідна дорога, що дублювала основну магістраль Старого міста. Влаштування даної вулиці вимагало знесення двохповерхового цегляного будинку в якому розміщувалася протезна майстерня.
Згідно Ескізного проекту планування і забудови Старого міста мали реконструювати Замковий міст, відремонтувати головну транспортну магістраль. З метою організації безпеки пішохідного руху в районі підходу до Замкового мосту, проектом передбачалося влаштування тротуару шириною 3 м за рахунок зрізання відкосів від частини скали біля Старобульварного спуску. Був задум покращити функціонування Замкового мосту, підняти його на 2-3 м. і розшити тротуари для пішоходів.
В архітектурно-планувальному рішенні при забудові Старого міста, «особлива увага приділяється плануванню і забудові західного берега і передмостової площадки для збагачення існуючого силуету нової забудови» [7, арк.7]. Для правильної прив’язки проекту з існуючим силуетом міста було підготовлена розгортка по вул. Довга (зберігається у фондах Держархіву Хмельницької області). Площа Польський ринок вирішувалася у вигляді скверу. В центрі скверу розміщувався пам’ятка архітектури Польський магістрат, біля якого запроектували «побудувати будинок районної ради і райкому партії, з врахуванням обов’язкового використання пам’ятки архітектури» [7, арк.7-8]. На щастя, рішенням архітектурної комісії при головному архітекторі міста Кам’янця-Подільського було запропоновано Польський магістрат залишити без прибудови [7, арк.24-25] (див. іл.1).
Іл. 1. Проект площі Польський ринок на фрагменті Ескізного проекту планування і забудови району Кам'янець-Подільського (1952 р.)
Пам’ятку архітектури Вірменський колодязь планували використати під книжковий кіоск або буфет. В північно-західній частині площі було запроектовано невеликий скверик трикутної форми, в якому планували встановити монумент або скульптуру (сьогодні це сквер Магдебурзького права з фонтаном).
Проектом були розроблені «Заходи для покращення водного режиму річки Смотрич в межах Старого міста». Для того щоб з мінімальними витратами підняти рівень річки, пропонувалося влаштувати декількох дамб з шлюзами, розміщених в 400-500 м. одна від одної. Передбачалося 6 дамб. Перша перед Польсько-фільварецьким мостом. Друга між Польсько-фільварецьким і Новопланівським мостами. Третя між пілонами Новопланівського мосту. Четверта вище обозного заводу. П’ята біля території водоохоронної зони водонасосної станції. Шоста за Руською брамою. Це дасть давало можливість вибрати оптимальне місце для влаштування міського пляжу [7].
Загалом, забудова кварталів Старого міста мала здійснюватися за типовими та індивідуальними проектами в залежності від окремої ділянки. Переважно, це мали буди 2-4-иповерхові будинки. На щастя забудова, яка не була характерна для довоєнного Кам’янця, не була реалізована, через нарікання на містобудівну концепцію розвитку Старого міста в пресі [6; 8]. Також не було встановлено дамби на руслі річки Смотрич в межах Старого міста, що зберегло природно-рекреаційне середовище Смотрицького каньйону.
Таким чином, Ескізний проект планування і забудови Старого міста 1952 р. дає можливість оцінити стан архітектурно-історичного середовища Кам’янця-Подільського. Проект дає можливість оцінити прорахунки і досягнення в упорядкуванні Старого міста, яке здійснювали в 1950-х роках.
Список використаних джерел:
- Бараньский М. Послевоенное восстановление архитектурных памятников в оценке зарубежных экспертов / М.Баранський // Послевоенное восстановление памятников. Теория и практика XX века : материалы международной научной конференции, 4-5 декабря 2014. / Гос. ист.-худож. дворцовопарковый музей-заповедник «Гатчина», Ком. по гос. контролю, использованию и охране памятников истории и культуры Санкт-Петербурга. – Санкт-Петербург : ИПК «Береста», 2014. – С.3-6.
- Беленкова С. В. Архитектура Черновиц в послевоенное время. Связь времён и эпох / С.В.Беленкова // Послевоенное восстановление памятников. Теория и практика XX века: материалы международной научной конференции, 4-5 декабря 2014. / Гос. ист.-худож. дворцовопарковый музей-заповедник «Гатчина», Ком. по гос. контролю, использованию и охране памятников истории и культуры Санкт-Петербурга. – Санкт-Петербург : ИПК «Береста», 2014. – С.17-29.
- Вечерський В.В. До питання про національний стиль в архітектурі України XVII-XVIII ст. / В.В.Вечерський // Архітектурна спадщина України. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування. – К., 1994. – С.103-113.
- Перехрест О.Г. Руйнування житлового фонду і мережі комунальних об’єктів у населених пунктах України в роки Великої Вітчизняної війни / О.Г.Перехрест, І.В.Перехрест // Вісник Черкаського університету. – Черкаси, 2010. – Вип.202. – Ч.II. – С.56-60.
- Пламеницька Є.Дослідження і реставрація архітектурної спадщини Кам’янця-Подільського / Є.Палменицька, О.Палменицька // З історії української реставрації: зб. ст. / [за ред. В. Тимофієнка; упоряд. В. Отченашко, А. Антонюк]. – К.: Українознавство, 1996. – С.122-134.
- Фенцур В.В. Відродження архітектурно-історичної спадщини Кам'янця-Подільського (40-і рр. ХХ ст. – 2015 р.) [Текст] / В. В. Фенцур, В. В. Пагор ; Нац. іст.-архітектур. заповідник "Кам'янець". – Кам'янець-Подільський : Медобори-2006, 2015. – 163 с.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Науково-технічний архів, Ескизный проект планировки и застройки района Каменец-Подольского – «Старого города» / Григорьев, Горчаков, Маламуд, Ройтер. – Проскуров, 1952, 27 арк.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Науково-технічний архів, інв.№ 3852, Історико-архітектурний опорний план, проект зон охорони та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Кам’янця-Подільського / Я.-О. Мокану, О. Пламеницька. – К., 2010. – Кн. 1. – Т. 1, 66 арк.
- Ясінський М.Р. Вплив післявоєнного та нового будівництва на “П’ятий фасад” м. Рогатина / М.Р.Ясінський // Вісн. Нац. ун-ту "Львів. політехніка". – 2011. – № 716. – С. 311-316.
В статье идет речь о попытке реализации застройки исторической части Каменца-Подольского типичными советскими жилыми и административными зданиями в 1950-е годы. Поднят вопрос воздействия на природно-рекреационное среду Смотрицкого каньона, которое должно быть изменено путем повышения уровня реки после установки дамб. Произведена оценка незначительным вмешательством в планировка Старого города.
Ключевые слова: Каменец-Подольский, реставрация, памятники, застройка, НИАЗ «Каменец».
