УДК 001.8:351.853(477.43-21)
Фенцур В. В., Пагор В. В.
(м. Кам’янець-Подільський)
ПАМ’ЯТКОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «КАМ’ЯНЕЦЬ»
У статті ведеться мова про тривалий шлях реалізації ідеї створення архітектурного заповідника в Кам’янці-Подільському. Оцінено внесок НІАЗ «Кам’янець» в пам’яткоохоронні дослідження історичної забудови Кам’янця-Подільського. Основна увага зосереджена на пріоритетах розвитку наукових досліджень заповідника, розкриття його потенціалу в організації наукових конференцій, розширення співпраці в організації дослідження пам’яток.
Ключові слова: заповідник, Кам’янець-Подільський, культурна спадщина, наука, пам’ятки, пам’яткознавство.
Збереження історико-архітектурної спадщини Кам’янця-Подільського є одним з пріоритетів розвитку міста. Понад 100 років тому здійснено перші спроби взяття на державний облік та охорони пам’яток культурної спадщини Кам’янця-Подільського. У квітні 1918 р. Подільське товариство «Просвіта» направило лист у Відділ охорони пам’яток старовини й мистецтва Міністерства освіти про необхідність передачі в загальнонародну власність Кам’янець-Подільської фортеці. Зазначалось, що «фортеця є національною святинею, бо з нею пов'язані важливі події і постаті в житті українського народу» [5, с. 153-154]. Просвітяни клопоталися про необхідність реставрації фортеці і використання її в культурно-просвітницьких цілях. В травні 1918 р. центральна влада домовилась з міською думою щодо проведення ремонту фортеці, забезпечення охорони, а також неприпустимість недоцільного використання старовинних мурів і валів для господарських потреб. Міністерство народної освіти і мистецтва на першочергові ремонтні роботи виділило 750 карбованців. Кошти були потрачені на впорядкування території. Це були перші заходи в справі охорони і збереження історико-архітектурної спадщини Кам’янця-Подільського [5].
Місцева інтелігенція добре розуміла, що культурна спадщина міста потребувала збереження, адже більшість об’єктів фортифікації перебували в незадовільному стані. 1 лютого 1921 р. громадскістю організовано Кам’янець-Подільський комітет охорони пам’яток старовини, мистецтва і природи [13, с. 73], який очолив професор Кам’янець-Подільського університету П. В. Клименко, пізніше П. Г. Клепацький [2, с. 11-12]. Палко піклувався про збереження пам’яток фортифікаційного та сакрального зодчества відомий на Поділлі вчений, краєзнавець Є. Й. Сіцінський. Він одним з перших підняв питання про необхідність захисту фортеці як пам’ятки [12, с. 85]. 23 березня 1928 р. РНК УСРР оголосила замок-фортецю у Кам’янці-Подільському з усіма старовинними оборонними спорудами Державним історико-культурним заповідником [8, с. 241-242]. Є. Й. Сіцінського призначили першим директором. У кінці 1930-х рр., коли повною мірою розгорнувся сталінський терор, Заповідник перестає функціонувати. В ті часи знищено визначні сакральні споруди міста, що нанесло непоправної шкоди історико-архітектурному середовищу Старого міста.
Друга хвиля руйнації відбулася в роки Другої світової війни. Старе місто перетворилося на руїни. Задля відродження архітектурної спадщини, проведення реставрації і ефективного використання пам’яток, назріла потреба створення архітектурного заповідника. Дві спроби відкриття заповідника у 1948 р. та 1952 р. завершилися невдачею [4, арк. 7]. В 1960-х рр. завдяки активній позиції науковців, краєзнавців та місцевої влади відбулися реальні зрушення для відкриття заповідника. Поштовхом стала резолюція І Подільської історико-краєзнавчої конференції (1965 р.). Учасники конференції звернулися з листом до першого заступника міністра культури СРСР Н. Кузнецова, у якому відзначили необхідність збереження в належному стані історико-архітектурних пам’яток та порушили клопотання про відновлення чинності Постанови РНК УРСР 1928 р. щодо функціонування історико-архітектурного заповідника в Кам’янці-Подільському [8]. Задум вдалося реалізувати 18 травня 1977 р., коли Постановою Ради Міністрів УРСР затверджено створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам’янці-Подільському [9, арк.1-2]. На перших порах становлення, пріоритетним напрямком його діяльності була визначена пам’яткоохоронна робота та інвентаризація пам’яток. На баланс закладу передано визначні пам’ятки архітектури, затверджено програму розвитку заповідної території. Дирекції поставлено завдання координації здійснення ремонтно-реставраційних робіт. Розпочалось тривале відродження архітектурно-історичного середовища Старого міста. Все це вимагало ґрунтовних досліджень історичної, функціональної та архітектурної складової пам’яток, розташованих на заповідній території.
Історико-архітектурний заповідник з перших років своєї діяльності розпочав співпрацю з науковими установами, проектними інститутами в сфері науково-дослідної, пам’яткоохоронної роботи. В кінці 1970-х рр. розпочалася наукова інвентаризація забудови Старого міста. У 1987 р. надано допомогу КиївНДІТІАМ в підготовці наукових рекомендацій до історико-архітектурного опорного плану міста Кам’янця-Подільського і проект зон охорони пам’яток історії і архітектури. Завдяки ініціативності дирекції Заповідника вдалося затвердити Техніко-економічні розрахунки по впорядкуванню ДІАЗ. У 1989 р. колектив Заповідника долучився до підготовки вихідних даних для розробки комплексної програми регенерації забудови центральної площі Старого міста (розробник – КиївНДІТІ). Збереження пам’яток архітектури Старого міста забезпечувалася завдяки активній діяльності і злагодженим діям Заповідника, Кам’янець-Подільської виробничої дільниці, інституту «Укрпроектреставрація» та «КиївНДІТІ».
Розпочалося становлення науково-організаційної роботи. У 1993 р. Заповідником проведена Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційних споруд в Україні, за результатами якої було видно збірник матеріалів. Вдалося налагодити міжнародні наукові зв’язки. В першу чергу слід виділити Краківський педагогічний інститут, завдяки співпраці з яким у 2000 р. опубліковано 1-й, а в 2005 р. 2-й том збірника наукових праць «Kamieniec Podolski. Studia z dziejow miasta і regionu» [18]. 26-28 травня 2002 р. з ініціативи НІАЗ «Кам’янець» проведена Міжнародна наукова конференція на тему «Визначення цінності культурного пейзажу каньйону р. Смотрич в м. Кам’янці-Подільському» [7, с. 5]. У травні 2004 р. відбулася І Міжнародна науково-практична конференція «Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків», традиція проведення якої продовжилась в наступні роки. Організація цієї конференції є прикладом хорошої платформи для наукових дискусій. Цей науковий майданчик об’єднує передові студії наукових досліджень м. Кам’янця-Подільського. Дослідники розкривають важливі аспекти історіографії, джерелознавства, розповідається про історичні події, пам’ятки історії, культури та природи Кам’янця-Подільського. Одним з організаторів конференції виступає Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». За результатами роботи наукового форуму випускається збірник. Проведення цього наукового заходу варто зберегти, адже це примножує передові наукові дослідження, пов’язані з Кам’янцем-Подільським [6].
Враховуючи те, що пріоритетним вектором роботи була і залишається пам’яткоохоронна діяльність, тека наукових досліджень, яка сформулювалася за роки діяльності НІАЗу, в повній мірі розкриває пам’яткознавчий аспект. Наукова діяльність спрямовується на вивчення історичної, архітектурної, функціональної складової пам’яток архітектури Старого міста; підготовку історичних довідок на існуючі пам’ятки і об’єкти відбудови втраченої історичної забудови на території Заповідника; формування і вивчення фондової колекції, яка зберігається в НІАЗ «Кам’янець». Разом з цим, увага приділялася науково-популярним розвідкам про місто, джерелознавчим науковим студіям, аспектам освіти і культури, історичним персоналіям, пов’язаним з минулим і сучасним Кам’янця-Подільського. Досліджено житлову, адміністративну, сакральну та фортифікаційну забудову Кам’янця-Подільського.
Вивчення минувшини окремих об’єктів культурної спадщини впродовж діяльності Заповідника залишається одним з основних напрямків дослідної роботи. В перше десятиліття діяльності Заповідника переважають науково-популярні публікації над науковими, які вміщені на сторінках місцевої преси. Так з’явилися дослідження історії площ, вулиць, палаців, дворів та шпиталів Кам’янця-Подільського. Досліджувалася забудова Смотрицького каньйону. В 90-ті рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. робиться акцент на наукових публікаціях. Проведено вивчення гербів в пам’ятках архітектури Кам’янця-Подільського, будинків, історія яких пов’язана з проживанням відомих особистостей. Впродовж останнього десятиліття зросла кількість публікацій, які стосуються історії пам’яток архітектури Кам’янця-Подільського.
У 2004 р. започатковано видання збірника «Національний заповідник «Кам’янець». Сьогодення і перспективи». Регулярно видається газета «Магістрат Руський», на сторінках якої в науково-популярній формі висвітлюються різні напрямки пам’яткоохоронної, науково-дослідної, культурно-освітньої діяльності Заповідника. Співробітники приймають участь у Міжнародних, Всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях, круглих столах, за результатами яких публікують наукові дослідження.
20 жовтня 2011 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України Заповідник переходить до сфери управління Міністерства культури України. За результатами звітів простежується зростання показників науково-дослідної та видавничої діяльності. У 2012 р. опубліковано фотоальбом «Кам’янець крізь віки». У 2013 р. видано перший випуск «Колекції літографій з фондів Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». У 2015 р. опубліковано дослідження, яке розкриває вивчення питання відродження архітектурно-історичної спадщини Кам’янця-Подільського з 40 рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. Здійснюється вивчення церковних літописів населених пунктів Подільської губернії. Минулого року вийшов друком науковий збірник «Аспекти вивчення, збереження і використання культурної спадщини Волині та Поділля: матеріали круглого столу» та «Каталог архітектурних деталей з фондів НІАЗ «Кам’янець» [1].
Вагомою подією стало проведення в червні 2018 р., за підтримки Міністерства культури України, круглого столу на тему «Впровадження уніфікованої державної системи обліку та збереження нерухомої культурної спадщини України» [15, арк. 4]. В напрямку вивчення культурної спадщини в Заповіднику щорічно проводиться круглий стіл з підведення підсумків сезону археологічних досліджень.
Враховуючи діючу Програму розвитку НІАЗ «Кам’янець» на 2017-2021 рр., першочерговим завданням Заповідника є забезпечення охорони, збереження та використання об’єктів культурної спадщини. Здійснення науково-методичного супроводу за виконанням реставраційно-ремонтних робіт на пам’ятках архітектури. Науково-дослідна робота спрямована на підготовку наукових статтей, історичних довідок, організацію круглих столів та науково-практичних конференцій з питань збереження історико-архітектурної спадщини [10; 11].
Пріоритетами розвитку наукової роботи є:
- розробка концепції розвитку науково-дослідної роботи Заповідника, складовою якої є затвердження актуальних тем в щорічних планах наукових досліджень;
- розширення співпраці з державними установами, закладами культури, творчими спілками, громадськими організаціями, котрі активно проводять наукові дослідження, пов’язані з пам’ятками архітектури м. Кам’янця-Подільського та області;
- інвентаризація історичної забудови міста та області, вивчення та виготовлення облікової пам’яткоохоронної документації;
- координація та проведення наукових конференцій, круглих столів, симпозіумів та наукових форумів з питань вивчення історії міста і пам’яток архітектури загалом.
Практика діяльності науково-дослідних установ показала, що вагомі результати наукових досліджень можливі в тому випадку, коли вони здійснюються відповідно затверджених програм. Власне, результативність можлива у випадках, якщо наукові пошуки здійснюються згідно індивідуальних тем досліджень, так і колективних. Аналіз багаторічної діяльності Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» засвідчує, що дослідження проводяться згідно обох напрямків фундаментальних наукових досліджень. Співробітники працюють над індивідуальними темами, публікуючи за результатами роботи наукові статті, брошури, книги. В свою чергу, колективні дослідження здійснюються шляхом підготовки наукової частини облікової документації на пам’ятки архітектури, виконання замовлень органів влади, інвесторів, тощо. Одим з видів наукового дослідження, який останніми роками практикується, є підготовка звітів НДР і розробок методичного характеру.
Аналізуючи історіографію вивчення різних аспектів минулого Кам’янця-Подільського, слід зауважити, що її обсяг значно виріс за останні 20-30 років. На початку ХХІ ст. список бібліографії, яка стосується минувшини Кам’янця-Подільського, складав близько 5 тис. позицій. Зараз до нього можна додати не менше 1 тис. наукових публікацій. Якщо сукупно проаналізувати історіографічний доробок, то існує два шляхи перспективних напрямків наукових пошуків. Перший стосується виявлення нових архівних джерел з історії міста. Цьому сприяє відкриття електронного доступу до архівосховищ зарубіжних країн (насамперед Польщі та Туреччини) та розгортання останніми роками археологічних пошуків. Другий напрямок більш ширший. Він базується на застосуванні нових методологічних підходів до вивчення історії міст, проведенні синтезних наукових досліджень актуальних тем. Останніми роками дослідники звернули увагу на необхідність завершення підготовки Енциклопедії Кам’янця-Подільського та Зводу пам’яток історії та культури по місту. Перспективними темами наукових пошуків є пам’яткознавство, історія архітектури, джерелознавство, археологія, питання історії повсякденності, мікроісторія, інтелектуальна історія, переоцінка політичної історії, енциклопедичні дослідження, узагальнюючі науково-популярні розвідки. Впровадження провідних методологічних підходів до вивчення історико-архітектурного середовища, історії міських фортифікацій та архітектурного пам’яткознавства залишається перспективним напрямком наукових студій в Кам’янці-Подільському.
Актуальними є питання формування історико-архітектурного середовища Заповідника, особливо його просторова структура: природній ландшафт, монументальні споруди, забудова, планувальна організація вулиць і площ. Вивчення цих питань неможливе без пізнання історико-культурного образу окремих пам’яток. В цьому контексті особливої уваги потребує проведення пошуково-дослідницької роботи з метою виявлення нових об’єктів культурної спадщини. В цьому напрямку Заповідником проводиться пошукова робота з виявлення та наукової атрибуції історичних планів міста, які є першоджерелом для містобудівних досліджень Кам’янця-Подільського. В результаті було підготовлено:
- зведений реєстр пам’яток архітектури та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, а також об’єктів які необхідно досліджувати;
- реєстр фортифікаційних укріплень міста Кам’янця за іконографічними та архівними джерелами;
- матеріали до ідентифікації історичних планів Кам’янця XVII-XX ст. (97 одиниць).
Підсумком наукових досліджень є подання до публікації. Зокрема було опубліковано цикл наукових статтей, які розкривають інформаційний потенціал маловідомих військово-топографічних плані міста. Окрім матеріалів наукових конференцій, які друкуються в основному після проведення наукових форумів, є ряд наукових збірників, в яких співробітники Заповідника публікували свої наукові дослідження. Насамперед, це фахові наукові видання: 1) Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки; 2) Освіта, наука і культура на Поділлі; 3) Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Перелічені наукові видання індексуються міжнародними базами даних Google Scholar та Index Copernicus.
В Україні видаються тематичні наукові збірники і журнали, варті уваги пам’яткоохоронців. Зокрема, збірник наукових праць «Праці Центру пам’яткознавства», журнал «Пам’ятки України», «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій», «Науковий вісник будівництва», «Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини», «Architectural Studies», «Науковий вісник Національного музею історії України» та ін. Вказані видання розкривають питання теорії, історії, методології пам’яткознавчих досліджень, висвітлюють результати новітніх спеціалізованих студій, містять відомості про найбільш помітні події щодо дослідження пам’яток в Україні та за її межами.
Розвиток і подвижництво наукових студій було б не можливо без співробітництва з державними та громадськими структурами, які не байдужі до долі пам’яток архітектури Кам’янця-Подільського. Впродовж останніх років між Заповідником та громадськими організаціями підписано договори про співробітництво. У сфері наукового вивчення історико-археологічної спадщини Кам’янця-Подільського підписано договір про співпрацю між Національним історико-архітектурним заповідником «Кам’янець», Інститутом історії Литви, Інститутом археології НАН України, Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка і Державним історичним музеєм-заповідником [16, арк.40].
Поглиблення дослідної роботи Заповідника на ниві пам’яткознавства нерозривно пов’язано з практикою розширення співпраці з державними установами, творчими спілками, громадськими організаціями, які діють в Кам’янці-Подільському і за його межами. Активно проводять наукові дослідження, пов’язані з пам’ятками архітектури та історією Кам’янця-Подільського, наукові осередки: Центр дослідження історії Поділля Інституту історії Національної академії наук при Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, науково-педагогічний колектив історичного факультету К-ПНУ імені Івана Огієнка. Проведення спільних тематичних наукових заходів (конференцій, круглих столів, семінарів) формує поле для співпраці. В цьому напрямку увагу слід звернути на творчі спілки – Національну спілку краєзнавців України та Національну спілку архітекторів України.
У 2016 р. укладено договори про співпрацю в охороні культурної спадщини і здійснення пошукової діяльності з Хмельницькою обласною організацією Українського товариства охорони пам’яток історії і культури та Хмельницькою обласною організацією «Меморіал» ім. Стуса [17, арк. 73]. У 2018 р. з Національною спілкою архітекторів України укладено договір у сфері дослідження, збереження і популяризації пам’яток архітектури та об’єктів нерухомої культурної спадщини, здійснення спільних науково-дослідних, мистецько-експозиційних, культурно-освітніх та видавничих проектів [15, арк.11].
Перспективи співпраці вбачаються з представництвом в Україні Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOS), яка об’єднує професіоналів задля збереження та захисту культурної спадщини в усьому світі. Комітет видає науковий журнал «Вісник Українського комітету ICOMOS», в який можна подавати фахові тематичні наукові статті. Також функціонує Міжнародний центр з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей (ІССROМ). Користь співробітництва вбачається у використанні науково-методичної та технічної інформації, отримання консультацій та рекомендацій, допомога у реалізації реставраційних технологій. Серед підпорядкованих Міністерству культури України науково-дослідних та методичних установ слід виділити Український центр культурних досліджень та Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень.
Профільною установою, яка безпосередньо пов’язана з поглибленням теоретико-методичного рівня пам'яткознавчих студій, є Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. Центр пам'яткознавства координує наукову діяльність з міжнародними установами Західної Європи, Міністерствами, науковими закладами, музеями, заповідниками та громадськими організаціями усіх регіонів України, що в тому числі важливо для розвитку наукових досліджень в Кам’янці-Подільському.
Важливою видається перспектива співпраці з Центром досліджень історико-культурної спадщини України при Інституті історії України НАН України. Центр на основі сучасних міждисциплінарних підходів досліджує проблеми охорони та збереження нерухомих пам’яток національного культурного надбання в Україні і за кордоном. Розробляє теоретичні та практичні засади пам’яткознавства, здійснює науково-методичне та науково-організаційне забезпечення підготовки багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України» в усіх областях України.
Співробітництво з цими установами дасть змогу проводити необхідні наукові заходи із залученням фахівців небайдужих до вивчення і збереження архітектурної спадщини Кам’янця-Подільського.
Таким чином, створення історико-архітектурного заповідника в Кам’янці-Подільському нерозривно пов’язане з потребою збереження, вивчення та популяризації пам’яток архітектури. За роки діяльності, Заповідник зумів організувати охорону пам’яток на заповідній території, виступив замовником на проведення ремонтно-реставраційних робіт, зумів досягти вагомих результатів в регенерації історико-архітектурного середовища Старого міста і ефективного використання пам’яток, взятих на баланс. НІАЗ «Кам’янець» утвердився як осередок наукових досліджень пам’яток, виступив організатором важливих науково-практичних конференції міжнародного та всеукраїнського рівня. На часі важливою видається підготовка наукової концепції розвитку заповідника. Перспективи розгортання науково-дослідної роботи вбачаються в підготовці фахових наукових статей на актуальні теми, вихід на провідні наукові видання, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних, розширення співпраці з профільними організаціями для вивчення пам’яток, реалізації наукової частини програми розвитку Заповідника.
Список використаних джерел
- Аспекти вивчення, збереження і використання культурної спадщини Волині та Поділля: матеріали круглого столу / [редкол.: В.В. Фенцур (голова), Л.Й. Рудюк (заст. голови), В.В. Пагор (відп. за випуск) та ін.]. Кам’янець-Подільський: Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», 2018. 88 с.
- Гарнага І.В. З історії Кам’янець-Подільського комітету охорони пам’яток старовини (1920-1922 рр.) // Музей і Поділля: тези доп. наук. конф. присвяченої 100-річчю від дня заснування Кам’янець-Подільського держ. іст. музею-зоповідника. Кам’янець-Подільський, 1990. С.11-12.
- Гуцал В.А. Професор І. Винокур у науково-освітньому і громадському житті України (1948-2006 рр.): дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук. Кам’янець-Подільський, 2019. 354 с.
- ДАХмО. Ф.р.3504. Оп.1. Спр.40. Докладные записки и смета на мероприятия по охране памятников архитектуры г. Каменец-Подольского (9 января – 2 июля 1952 г.). Арк. 7.
- Денисенко Г. Збереження пам’яток воєнної історії в Україні і за кордоном в 20-ті роки XX ст. // Краєзнавство. Київ, 2008. №1-4. С.153-166.
- Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, м. Кам’янець-Подільський, 17-18 травня 2012 р./ [редкол.: О.М. Завальнюк (голова), О.Б. Комарніцький (відп. ред.), Л.В. Баженов та ін.]. Кам’янець-Подільський : ПП “Медобори-2006”, 2016. 369 с.
- Крок зроблено // Місто. 2002. травень, №1. С.5.
- Постанова РНК УРСР від 23 березня 1928 р. «Про оголошення замку-фортеці в. м. Кам’янці-Подільському державний історико-культурним заповідником» // Законодавство про пам’ятки історії та культури / Під ред. О.Н.Якименка. Київ: Видавництво політичної літератури України, 1970. С.241-242.
- Поточний архів відділу реставрації та реабілітації пам’яток архітектури НІАЗ «Кам’янець», Папка «Інформація і рішення виконкому 1981-1995 рр.», Постановление Совета Министров УССР от 18 мая 1977 г. №298 «О создании Государственного историко-архитиктурного заповедника в г. Каменец-Подольском. 2 арк.
- Програма розвитку НІАЗ «Кам’янець» на 1 рік. 2 арк.
- Програма розвитку НІАЗ «Кам’янець» на 2017-2011 рр. 3 арк.
- Прокопчук В.С. Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність: [монографія]. Київ: Рідний край, 1995. 204 с.
- Трембіцький А.М. Єфимій Сіцінський (1859-1937): наукова та громадська діяльність: монографія. Хмельницький: ПП Мельник А.А., 2009. 300 с.
- Фенцур В.В., Пагор В.В. Відродження архітектурно-історичної спадщини Кам’янця-Подільського (40-і рр. ХХ ст. – 2015 р.). Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2015. 164 с.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець». Науковий архів. Звіт роботи НІАЗ «Кам’янець» за 2018р. 14 арк.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець». Науковий архів. Річні звіти роботи дирекції НІАЗ «Кам’янець». 2014р. 43 арк.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець». Науковий архів. Річні звіти роботи дирекції НІАЗ «Кам’янець». 2015р. 78 арк.
- Kamieniec Podolski. Studia z dziejow miasta i regionu / Pod redakcja Feliksa Kiryka. Krakow: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2005. Tom II. 341 s.
