Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Валентин Пагор. Кам’янець-Подільський та ЮНЕСКО: огляд підготовки номінаційного досьє.

    Валентин Пагор. Кам’янець-Подільський та ЮНЕСКО: огляд підготовки номінаційного досьє.

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 29-04-2021

    Валентин Пагор

    (м. Кам’янець-Подільський)

    КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТА ЮНЕСКО: ОГЛЯД ПІДГОТОВКИ НОМІНАЦІЙНОГО ДОСЬЄ

       Піднято питання внесення культурного ландшафту каньйону річки Смотрич у місті Кам’янці-Подільському в Список всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Охарактеризовано об’єкт номінації, звернуто увагу на процес підготовки документації.

       Ключові слова: Кам’янець-Подільський, ЮНЕСКО, фінансування, Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець».

       Номінація культурної спадщини Кам’янця-Подільського в ЮНЕСКО (спеціалізована установа ООН), впродовж тривалого часу залишається актуальною темою в середовищі фахівців і громадськості. Реалізація цього задуму невипадкова, адже на території Старого міста площею 121 га розташовано 148 пам’яток архітектури національного і місцевого значення, 2 пам’ятки археології місцевого значення, 7 пам’яток історії місцевого значення. Кам’янець-Подільський за кількістю пам’яток входить в трійку міст України. Середовище каньйону в межах Старого міста сформоване омегаподібною петлею вапняків висотою до 40 м. та системою фортифікаційних споруд. Майстерно вписані в ландшафт каньйону, єдині збереженні в Центрально-Східній Європі, оборонні комплекси гідротехнічних споруд XV-XVІ ст. Польської та Руської брам. Тому підстав для номінації в ЮНЕСКО є достатньо.

       Ще в 1994 р. на міжнародному симпозіумі в Кракові вперше було визначено необхідність внесення культурного ландшафту каньйону р. Смотрич Кам’янця-Подільського до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО [1].

       В результаті співпраці дирекції Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» з польськими колегами в 1995 р. підписано угоду про співпрацю та культурні зв’язки між Урядом м. Кракова та Кам’янець-Подільською міською радою. В 1997 р. Заповідником було започатковано співпрацю з інститутом історії архітектури та урбаністики Краківської політехніки.

       В 1997 р. при підтримці Польського національного комітету охорони пам’яток ICOMOS за поданням державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури України та національної комісії України, Центр світової культурної спадщини ЮНЕСКО в Парижі зареєстрував намір про включення Замку та історичного центру Кам’янця-Подільського XII-XVIII ст. до попереднього списку об’єктів світової культурної спадщини [2].

       26-28 травня 2002 р. з ініціативи НІАЗ «Кам’янець» була проведена Міжнародна наукова конференція на тему «Визначення цінності культурного пейзажу каньйону р. Смотрич в м. Кам’янці-Подільському». У конференції брали участь експерти ЮНЕСКО Романа Целантковська з м. Гданськ (Польща) і Міхаль Файрстоун з м. Тель-Авів (Ізраїль), які в Резолюції конференції підтримали об’єкт для номінування як «Культурний ландшафт каньйону річки Смотрич» [3].

       У вересні 2003 р. Центр світової культурної спадщини вніс зміни у попередній список з уточненням назви об’єктів номінування як «Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському».

       25 січня 2004 р. в місті перебувала делегація експертів ICOMOS, в складі Ганса Каспарі (Франція), Регіни Маєргофер (Німеччина), Ярослава Кільяна (Словаччина), начальника управління охорони історичного середовища м. Львова Миколи Гайди та секретаря Національної комісії у справах ЮНЕСКО Олександра Мазниченка. Було отримано позитивні відгуки щодо пропозицій включення «Культурного ландшафту каньйону р. Смотрич у м. Кам’янці-Подільському» до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

       В квітні 2006 р. матеріали номінації «Культурний ландшафт каньйону р. Смотрич у м. Кам’янці-Подільському» були розглянуті на науково-методичній раді Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та рекомендовані для доопрацювання. Тривала робота над розробкою номінаційного досьє, що включає інформацію з виявлення об’єкта, опис об’єкта, підстави для включення, стан збереження та фактори, які впливають на об’єкт, охорона та управління, моніторинг, документація та контактну інформацію відповідальних органів.

       При підготовці номінаційного досьє було враховано наступні критерії:

    - історичний – поселення в складі Старого міста Кам’янця зберегло свої основні елементи урбаністики на протязі багатьох віків в безпосередньому природному оточенні каньйону (історичну забудову, масштаб). Також збережено історичний характер забудови буферної зони, планування, елементи фортифікації різних історичних періодів (XII-XIX ст.) та історичні назви районів: Кам’янець, Карвасари, Видрівка, Підзамче, Татариська, силует їх забудови. Забудову формують пам’ятки різних періодів та епох, які є свідками значних історичних подій краю (унікальна інженерна споруда античності та середньовіччя - Замковий міст; дерев’яна Хрестовоздвиженська церква XVIII ст, об'єкт індустріалізації XX ст. – гідроелектростанція та ін.);

    - етнографічний – в Старому місті спільно формували національну спадщину і розвивались культурні та релігійні традиції багатьох народів: українців, вірмен, поляків, литовців, євреїв, турків, росіян. Це яскравий приклад співіснування на одній території та взаємних впливів різних культур на протязі багатьох століть;

    - геологічний – каньйон є рідкісним прикладом демонстрації геологічних процесів розвитку Землі Силурійського періоду,

    - антропогенний – протягом багатьох віків (тисячоліть) каньйон був місцем проживання людини та розвитку різних культур. Поселення в каньйоні ілюструє характерний спосіб і використання території для життя людини та є прикладом її духовного зв’язку з Природою;

    - архітектурний – забудова каньйону визначається своєю майстерністю вписання об'єктів в ландшафт, цілісним ансамблем окремих фортифікаційних комплексів Замку, співмасштабністю житлової забудови районів Фільварок, Підзамче, Карвасари, Видрівка з ландшафтом каньйону та вдалим поєднанням дерев’яної і кам’яної архітектури;

    - біологічний – природне середовище каньйону є біологічною пам’яткою древнього Силуру, багатим на різноманіття цінної рідкісної флори, мікобіоти й фауни, внесеної до Червоної книги України та знаходиться під захистом Бернської конвенції.

    - естетичний – каньйон є своєрідним природним пейзажем з чудовими краєвидами та панорамами на Старе місто, Руські та Польські фільварки, Татариська, Карвасари та Видрівку з незмінними силуетами на протязі багатьох віків. По всій довжині Смотрицького каньйону саме в місті Кам’янці-Подільському каньйон є унікальним. В різні пори року краєвиди каньйону видозмінюються в характері, колориті, підсилюються його акценти.

    21 жовтня 2009 р. в Кам’янці-Подільському відбулося спільне виїзне засідання Президії Науково-методичної ради Міністерства культури України та бюро Українського національного комітету ICOMOS з питань стану охорони культурної спадщини та збереження традиційного характеру середовища в межах території НІАЗ «Кам’янець» і перспективи підготовки номінаційного досьє щодо культурного ландшафту каньйону р. Смотрич Кам’янця-Подільського для внесення його до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО [5]. Було рекомендовано міській раді прискорити виконання робіт згідно вимог.

       З метою виконання даних робіт розроблено та затверджено на сесії міської ради 08.02.2007 року №22 і від 16.04.2013 року № 109 «Перспективну програму збереження та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону в межах м. Кам’янця-Подільського», в якій передбачено підготовку об’єкту до номінації. Для реалізації цих Програм було створено координаційну раду міськвиконкому, а для підготовки документів згідно вимог Центру світової культурної спадщини необхідно виконати наступні роботи:

    - розробити проект землеустрою з організації та встановлення меж території НІАЗ «Кам’янець» і геологічної пам'ятки природи «Смотрицький каньйон» та закріплення на місцевості межовими знаками (орієнтовна вартість біля 700 тис. грн.);

    - провести топографо-геодезичні та гідрогеологічні дослідження схилів каньйону, розробку проектно-кошторисної документації на розчистку схилів каньйону, розчистку русла р.Смотрич та укріплення берегів (орієнтовна вартість біля 3 00 тис. грн.);

    - провести топо-геодезичну зйомку території об’єкту (орієнтовна вартість біля  500 тис.грн.);

    - розробити аеро-фотозйомку території об’єкту(орієнтовна вартість біля 300 тис.грн.);

    - розробити Проект організації території та Програму перспективного розвитку НІАЗ «Кам’янець» (- орієнтовна вартість біля 300 тис.грн.);

    - виготовити номінаційне досьє за встановленою формою (орієнтовна вартість біля  300 тис.грн.);

    - виготовити експозиційні матеріали до номінаційного досьє  (орієнтовна вартість біля 100 тис.грн.);

    - розробити місцеві регуляторні акти, що стосуються збереження, впорядкування території каньйону і управління та організація охорони об’єкта номінації (орієнтовна вартість 50 тис.грн.);

    - виготовити облікову документацію на об’єкти архітектури, археології, геології, історії та природи що розташовані на території об’єкту (орієнтовна вартість біля 50 тис. грн.) [5].

       На сьогоднішній день частина необхідних робіт виконана, але потрібно ще виконати робіт на суму близько 5 млн. 510 тис. грн. У 2019 р. на виконання фінансування з бюджету міжнародної допомоги Фонду Всесвітньої спадщини була передбачена підтримка проектів, спрямованих на підготовку номінації об’єктів для внесення до Списку всесвітньої спадщини, в максимальній сумі 30 тис. дол. США (840 тис.грн), що є явно недостатнім для виконання вищезазначених робіт.

       Отже, практично вся попередньо здійснена робота по підготовці матеріалів номінаційного досьє виконувалася без окремого фінансування. Для коригування та доповнення науково-технічної документації досьє було запропоновано міській раді створити робочу групу з фахівців які мають досвід такої роботи. Для успіху підготовки номінації необхідно профінансувати виконання вищевказаних робіт на підготовку відповідних матеріалів номінації, адже такий об’єкт є унікальним і немає аналогів на території Центральної та Східної Європи.

    Список використаних джерел

    1. Бевз М. Культурний ландшафт каньйону р. Смотрич у м. Кам’янці-Подільському (про номінаційну документацію до Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО) // Архітектурний вісник. Львів, 2005. №2-3. С.72.
    2. Гості з ІКОМОСу // Подолянин. 2004. 30 січня. С.5.
    3. Крок зроблено // Місто. 2002. травень. №1. С.5.
    4. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Науковий архів. П-193 «Річні звіти роботи дирекції НІАЗ «Кам’янець» за 2009 рік, арк.5
    5. Поточний архів генерального директора НІАЗ «Кам’янець». Інформація про стан підготовки матеріалів номінації «Культурний ландшафт в м. Кам'янець-Подільський» (2011 р.), 1 арк.

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: