Міністерство культури та інформаційної політики разом з Кіровоградською, Хмельницькою, Рівненською, Чернівецькою, Запорізьською, Миколаївською, Сумською, Тернопільською, Житомирською, Харківською, Дніпропетровською, Вінницькою, Черкаською, Лвівською, Закарпатською, Одеською, Полтавською державними адміністраціями, мерами історичних міст Тульчина, Чернігова, Сум, Львова, Одеси, головами територіальних громад, областям-учасницями Дунайської стратегії програми ЄС, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад України», Всеукраїнською асоціацією громад, представниками громадськості, Національно історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця», Національними історико-меморіальними заповідниками «Поле Берестецької битви» та «Биківнянські могили», Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником, Національним історико-архітектурним заповідником «Кам’янець», Національним заповідником «Батьківщина Тараса Шевченка», Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав», Державним історико-архітектурним заповідником «Хотинська фортеця», Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів Стародавній», Національними історико-культурними заповідникам «Чигирин» та «Качанівка», Шевченківським національним заповідником, Національним заповідником «Глухів», Державним історико-культурним заповідником у м.Белзі, Національним заповідником «Софія Київська», Національним історико-археологічним заповідником «Кам’яна Могила», Національним меморіальним комплексом «Висота маршала І.С. Конєва», Національним художнім музеєм, Національним заповідником «Давній Галич», Національним музеєм народної архітектури та побуту, Національним музеєм Голодомору-геноциду, Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Національним музеєм історії України, Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, Національним науково-дослідним реставраційним центром України, Інститутом археології, Спілкою археологів, Вінницьким обласним художнім музеєм, Державним історико-культурним заповідником "Межибіж", Спілкою археологів України просять Верховну Раду України невідкладно розглянути законопроекти про протидію хаотичній забудові.
Недосконалість законодавства у сфері охорони культурної спадщини призводить до руйнування та знищення унікальних історичних місць та пам'яток культури.
На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровані законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини (№ 4561) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини та порушення традиційного характеру середовища (№ 4562).
Вони передбачають системний підхід до врегулювання питань збереження нерухомої культурної спадщини, зокрема:
- Ввести кримінальну та посилити адміністративну відповідальність за злочини у сфері охорони культурної спадщини;
2. Значно підвищити штрафи за руйнування і знищення пам’яток культури, зокрем,
- для громадян від 850-1 700 грн до 17 000-170 000 грн,
- для посадовців - від 1700-2 250 грн до 170 000 грн,
- за повторне порушення для фізичних осіб - 170 000 - 340 000 грн,
- для юридичних осіб - від 1700 - 170 000 грн до 20400 - 1 700 000 грн,
- за невиконання припису - від 850 - 1700 грн до 1 700 000 грн,
- за повторне порушення для юросіб - 40 800 - 3 400 000 грн.
3. Розширити коло осіб, які можуть складати протоколи за порушення;
4. Зменшити кількість погоджень і дозвільних процедур з 25 до 6, що автоматично прибирає ризики зловживань;
5. Створити прозорі умови для забудовників та цифровізувати всі процеси у цій сфері;
6. Створити відкритий реєстр нерухомої культурної спадщини;
7. Чітко і зрозуміло розмежувати повноваження та встановити єдині правила для всіх;
8. Впровадити спеціальну систему державного контролю та нагляду у сфері охорони культурної спадщини;
9. Передати окремі повноваження у сфері охорони культурної спадщини органам місцевого самоврядування.
Така чітка, прозора, структурована система захисту культурної спадщини може викликати несприйняття з боку тих, хто зазвичай вирішує питання в обхід законних інтересів держави і суспільства. Адже запропоновані зміни до законодавства унеможливлюють хаотичну забудову та корупцію.
https://mkip.gov.ua/news/5500.html
