Щорічно, 18 травня, світова культурна громадськість святкує Міжнародний день музеїв. Для працівників Заповідника це подвійне свято, адже 45 років тому, саме в цей день, Радою Міністрів Української РСР була прийнята постанова від 18.05.1977 р. №298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському».
Закладали міцні підвалини для подальшого успішного функціонування нашого закладу його перший директор Басюк А.Г. і керівники підрозділів Майданюк Є.Й., Іванов В.М. та Чорнописький В.М. Щодня плідно працювали над його становленням і розвитком науковці Гарнага І.В., Баженова С.Е., Ківільша Г.Б., Осетрова Г.О., Папевська С.О., Задорожнюк А.Б.; реставратори Лобова В.М., Коваль В.З., Калабалик В.М., Чайка О.М.; бухгалтера Дейчман Е.М., Нагнибіда А.С.; працівники господарського відділу Залевський С.Д., Губернатор В.В., Цвігайло І.Ф.; художник Донець В.І. та інші. Від першопочатків і до сьогоднішнього дня трудяться у Заповіднику бібліотекар Тихоліз А.Б., секретар Демчук А.В. і провідний інженер Новікова Г.В.
Завдяки багаторічній сумлінній праці колишніх і нинішніх працівників закладу Заповідник заслужив статус «національного» і горде найменування «Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», яке надано Указом Президента України від 30.04.1998 р. №396. Щира подяка їм за авторитет і повагу до Заповідника у пам’яткоохоронних, наукових і музейних колах !
До свого ювілею Заповідник підійшов з вагомими здобутками. За цей час написано біля 400 наукових і науково-популярних статей, 500 історичних довідок, 14 книг; складено облікової документації на 180 об’єктів культурної спадщини; взято на облік більше 17,0 тис. музейних предметів; прийнято участь у підготовці 18 державних, обласних і міських програм пам’яткоохоронного спрямування; підготовлено матеріали номінації «Культурний ландшафт каньйону річки Смотрич» до Списку світової спадщини ЮНЕСКО; взяли активно участь у розробленні Історико-архітектурного плану міста, Плану організації території НІАЗ «Кам’янець» тощо.
Успішний досвід Заповідника у реставрації, консервації, музеєфікації, а також пристосуванні пам’яток архітектури, був використаний під час у реалізації державних програм «Паспортизація, інвентаризація та реставрація пам’яток архітектури» і «Збереження архітектурної спадщини в заповідниках». У підсумку, було відреставровано біля 44 пам’яток архітектури загальною вартістю робіт біля 36 млн. грн., виконано ремонт фасадів 30 громадських і житлових будинків, відбудовано біля 100 об’єктів втраченої історичної забудови, впорядковано центральну частину Старого міста та територію на основних туристичних маршрутах (благоустрій і вуличне освітлення). У значній мірі завдяки діяльності Заповідника за останні роки швидкими темпами розвивається інфраструктура туризму, відбуваються різноманітні культурно-мистецькі заходи і збільшується потік гостей Старого міста.
Тож працівники Заповідника і надалі триматимуть високу планку досягнень, натхненно та плідно працюватимуть заради збереження культурної спадщини, захисту нашої національної і громадянської ідентичності, розвитку та примноження української культури !