Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com





    Що треба знати про діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини


    »Читати більше

    Схема туристичного оглядового маршруту «Фортифікація Старого міста» по по каньйону, «Сакральна архітектура Старого міста» в Кам’янці-Подільському


    »Читати більше
  • НІАЗ » Новини Заповідника » Видатні особистості » КАМ’ЯНЕЦЬКА «ПРОСВІТА» І ВІДРОДЖЕННЯ ПАМ’ЯТІ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В 1911 РОЦІ

    КАМ’ЯНЕЦЬКА «ПРОСВІТА» І ВІДРОДЖЕННЯ ПАМ’ЯТІ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В 1911 РОЦІ

     Опубліковано: 9-03-2017

    В Кам’янці-Подільському ім’я видатного поета Тараса Григоровича Шевченка увічнено в назві вулиці, меморіальною дошкою на фасаді будинку колишньої Російської гімназії та пам’ятником біля міського будинку культури.

    Відзначення пам’яті Шевченка на загальноміському рівні є подіями епохальними. Таким культурним піднесенням для міста було відзначення 50-х роковин Т.Г.Шевченка впродовж 26 лютого – 27 березня 1911 року. Ініційовано захід було товариством «Просвіта» – громадською організацією заснованою в січні 1906 р., яка об’єднала інтелігенцію Поділля.

       В Кам’янці-Подільському ім’я видатного поета Тараса Григоровича Шевченка увічнено в назві вулиці, меморіальною дошкою на фасаді будинку колишньої Російської гімназії та пам’ятником біля міського будинку культури.

    Відзначення пам’яті Шевченка на загальноміському рівні є подіями епохальними. Таким культурним піднесенням для міста було відзначення 50-х роковин Т.Г.Шевченка впродовж 26 лютого – 27 березня 1911 року. Ініційовано захід було товариством «Просвіта» – громадською організацією заснованою в січні 1906 р., яка об’єднала інтелігенцію Поділля.

       26 лютого 1911 р. часописи «Подолянин» і «Подольские известия» помістили на своїх сторінках схвальні статті про життя і діяльність Тараса Шевченка, що ознаменувало початок відродження в пам’яті кам’янчан знань про славного українця. Того ж дня у храмі Олександра Невського було відправлено панахиду, на яку прибуло керівництво міста: міський голова, члени міської думи і окружного суду, адвокати, представники польської громади, земські діячі. Незважаючи на негоду, яка тоді панувала в місті, урочистості відвідало багато діячів з окружних сіл, члени товариства «Просвіта», радники Польського національного союзу, багато молоді з першої російської гімназії і міщани. Настоятель храму виголосив промову, в якій піднесено оцінив діяльність Тараса Шевченка, як великого гуманіста і натхненника відродження українського слова.

       У вечері, в будинку Просвіти відбулося урочисте зібрання міського керівництва та інтелігенції. Приміщення окрасили квітами і картинами. На стіні розмістили великий портрет кобзаря виконаний олійними фарбами в художній оправі, оточений національними рушниками, а поряд кобза. На сусідній стіні почепили великий плакат, який освічувався електричним освітленням. Це справляло враження на присутніх, в той час коли більшість міщан користувалися каганцями. Тому здавалося, що слова Шевченка на плакаті буквально горіли:

    «І мене в сім'ї великій,

    В сім'ї вольній, новій,

    Не забудьте пом’янути

    Незлим тихим словом»

       Зібрання відкрив короткою, але глибоко продуманою промовою голова Просвіти, відомий громадський діяч і меценат Кость Солуха. Знана просвітницька діячка Поділля Олімпіада Пащенко прочитала реферати «Заповіт Шевченка» та «Жіноча доля в творах Шевченка». Слава Шевченка оспівувалася у виголошених присутніми віршах, рефератах, поемах митця. Надійшло чимало вітальних телеграм від інтелігенції, яка не змогла відвідати урочистості. Щирою телеграмою вітав зібрання М.Сімашкевич – почесний член Петербурзької духовної академії, в минулому ректор Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському. За спогадами учасників «виголошені декламації здійснили на присутніх надзвичайне враження».

       Наступного дня, 27 березня в Пушкінськім будинку (сьогодні – міський будинок культури) було організовано літературно-музичний вечір, присвячений пам’яті поета. На сцені виступав міський хор в національному вбранні, а попереду дві дівчини тримали ліру з живих квітів. При виголошенні перших слів Шевченкового Заповіту вся публіка встала, вислухавши його стоячи до кінця. Актори підготували постанову вистави «Невільник», а співаки хору під звучання скрипок виконували пісні, поставлені на музику з віршів Шевченка.

    Відзначення роковин Т.Г.Шевченка 1911 року було незабутньою культурною подією в Кам’янці-Подільському. Міське видавництво «Дністер» опублікувало брошурку «Шевченкове свято 1861-1911 рр.». В наступні роки Просвітою було започатковано добру традицію проводити вечори пам’яті Т.Г.Шевченка. Завдяки таким заходам пам’ять про славного українського поета, письменника, художника і громадського діяча живе та примножується.

    Валентин Пагор, молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець»

    Шевченко

    Пам’ятник Т.Г.Шевченку перед міським будинком культури (скульптор – Б.М.Мазур, 2000 р.) 

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ» (далі – Заповідник) є адміністрацією історико-культурного заповідника в розумінні ст. 32-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», створеним постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1977 року № 298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському». Статус національного надано Заповіднику згідно з Указом Президента України від 30.04.1998 року № 396 «Про надання Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного».

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: