Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com





    Що треба знати про діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини


    »Читати більше

    Схема туристичного оглядового маршруту «Фортифікація Старого міста» по по каньйону, «Сакральна архітектура Старого міста» в Кам’янці-Подільському


    »Читати більше
  • НІАЗ » Новини Заповідника » Видатні особистості » Архітектурні проекти Симеона Учти з фондової збірки НІАЗ «Кам’янець»

    Архітектурні проекти Симеона Учти з фондової збірки НІАЗ «Кам’янець»

     Опубліковано: 30-01-2025

    Архітектурні проекти Симеона Учти з фондової збірки НІАЗ «Кам’янець»

       У статті розглядаються архітектурні проекти Симеона Учти, які зберігаються в фондах НІАЗ «Кам’янець», дається їх короткий опис та джерелознавчий аналіз. Результатом роботи є розкриття наукової значущості, пізнавальної та інформаційної цінності даних справ для подальшого використання у науково-дослідній роботі.

      Ключові слова: картографічні матеріали, іконографічні джерела, зодчі, класицизм.

      Картографічні матеріали кінця XVII – другої половини XIX ст., з фондової збірки НІАЗ «Кам‘янець» (далі Заповідник), нараховують більше 170 справ. Дані матеріали є фотокопіями архівних справ, які потрапили до фондів Заповідника під час науково-пошукової роботи в архівах СРСР у 1980-х роках. Картографічні матеріали містять понад 30-ть планів міста 1684-1872-х років, як фіксаційних так і проектних, які розкривають архітектурно-містобудівну структуру міста з фортифікаційними системами та укріпленнями. На креслениках зафіксовано трансформації оборонних об’єктів, проведення інженерних робіт, а також плани, фасади, проекти спорудження та реконструкцій культових споруд, цивільних будинків, казенних домів та господарських споруд міста тощо. Деякі з проектних рішень так і залишилися невтіленими [1, с .11].

       Картографічні матеріали є документальними та іконографічними джерелами, які висвітлюють діяльність зодчих архітектури минулих століть, котрі працювали над укріпленням та розбудовою Кам’янця-Подільського - міста-фортеці, культурного, економічного, політичного центру Поділля. По креслениках можна дослідити діяльність архітекторів кінця XVIIІ – XIX ст. – Дементія Мелещенкова, Симеона Учти, Антона Островського, Миколи Карчевського, Едмунда Міквіца, Миколи Кулаківського, Висконті та інших, діяльність яких потребує подальшого більш детального вивчення.

       Над дослідженням діяльності архітекторів на українських землях, від доби класицизму до сецесії початку ХХ ст., працював Володимир Тимофієнко [15]. Науковці - Ольга Пламеницька [13; 14], Наталя Урсу [8; 16], Ігор Данилов [4], Ганна Ківільша [7], Галина Осетрова [9; 10], Валентин Пагор [11; 12] вивчали діяльність архітекторів та фортифікаторів, які пов’язані з містом Кам’янцем-Подільським. Наукові розвідки про роботу подільських губернських архітекторів здійснили Андрій Задорожнюк [5], Василь Фенцур [3; 17], Лариса Рудюк [3], краєзнавець Олег Будзей [2] та інші.

       Метою даної статті є проведення джерелознавчого аналізу архітектурних проектів Симеона Учти, які зберігаються в фондах НІАЗ «Кам’янець», для розкриття їх наукової значущості, пізнавальної та інформаційної цінності, для подальшого їх вивчення та застосування в науково-дослідній роботі.

       Об’єктом дослідження є картографічні матеріали з фондової збірки Заповідника.

       Архітектурна діяльність Симеона (Семе́на, Шимона) Августи́новича Учти припадає на першу половину XIX століття. З небагатьох даних відомо, що він був родом з Кам’янця-Подільського, його дід Домінік Учта у ХVІІІ ст. мав будинок на вулиці Довгій. Займаючи посаду міського архітектора Кам'янця-Подільського у 1820 – 1830-х р.р., а до 1840-хр.р. губернського подільського архітектора, Учта складав проекти реконструкцій споруд, оцінював будівлі, узгоджував, давав дозвіл на різні перебудови на міських садибах, розробляв проекти приватних будівель. У 1823 році, завдяки його вдалому рішенню, було укріплено статую Мадонни на мінареті Кафедрального костьолу, яка постраждала під час буревію. Симеон Учта був представником пізнього класицизму, вплив якого відобразився в його архітектурних проектах з перебудови Архієрейської церкви (колишнього Францисканського костелу), Будинку Подільської православної духовної консисторії, порохових складів, в роботі з оновлення інтер’єрів Кармелітського та Домініканського костелів та інших проектних рішеннях [10; 3].

       Розглянемо архітектурні проекти Симеона Учти, які знаходяться у фондовій збірці Заповідника. В процесі аналізу креслеників було відібрано 11 проектів. Оригінальні проекти виконувались чорною тушшю з кольоровою відмивкою, на чорно-білих фотокопіях колір не відображений. Кожний проект по обсягу займає від одного до трьох аркушів та містить назву об’єкта та виконані архітектурні рішення - фасади, плани, деякі мають роз’яснення до планів. Написи та пояснення зроблені російською мовою. Масштабна шкала розміщується переважно у сажнях, інколи поряд з нею у футах та рідше в аршинах. Дата проектування відображена як у назві проекту, так і поруч з підписом архітектора, який розміщено у нижньому правому куті.

    Активну архітектурну діяльність на теренах містах Кам’янця-Подільського можна визначити за проектами Симеона Учти, які датуються 1834 роком. Саме цього року архітектором було виконано великий обсяг архітектурних проектів, які ймовірно були складовою великої архітектурної інвентаризації у місті. Адже 1830-і роки пов’язані зі складанням Описів Подільської губернії, а також з проведенням робіт по фіксації та вивчення фортифікаційних споруд міста Кам’янця-Подільського та його містобудівної структури царськими чиновниками та військовими інженерами [16]. У фондах Заповідника зберігається 8 проектів С.Учти 1834 року. Кожний проект у верхньому лівому куті має напис 15 березня 1835 року №202 (ймовірно номер належності до однієї справи поточної діловодної документації канцелярії), а у верхньому правому нумерований лист - наприклад «Лист 2», скільки листів було у справі на сьогодні визначити складно. У фондах зберігаються Листи 2, 3, 4, 5, 8, 9, 12, 13 (в українському перекладі зі збереженою стилістикою), а саме:

    • Лист 2. План башти чи семиповерхового магазину на генеральному плані під №2-им. Архітектор С. Учта квітень 5 дня 1834 р. [18].
    • Лист 3. Фасад башти що складається в місті Кам’янці-Подільському що називається Семиповерховим магазином в якому нині розміщуються порохові снаряди що належать Артилерійським запасним паркам. Архітектор С. Учта 1834 р. 6 квітня [19].
    • Лист 4. План і фасад на обведення огорожі при пороховому погребі іменованим червоним біля річки Смотрич. Складений дня 1834 р. Архітектор Учта [20].
    • Лист 5. План з фасадом кам’яної прибудови під ґонтовим дахом при башті в Кріпосному Замку складений 31-го липня 1834 року. Архітектор Учта [21].
    • Лист 8. План і фасад кам’яного погребу чи ґонверку під земляним насипом всередині Кріпосного Замку передбаченого для казарм. Складений квітня дня 1834 року. Архітектор С.Учта, квітня 15 дня 1834 року [22].
    • Лист 9. План і фасад ґонверку чи зі склепінням кам’яним, під земляним насипом всередині фортеці передбачений для пекарні к..оварні [ред. автора - кашоварні] та комори для провіанту та дров цілого батальйону. Архітектор С.Учта, 15 квітня 1834 рік. [23].
    • Лист 12. Креслення поручнів на мості. Поперечний розмір мосту з показаннями воріт, що ведуть до кріпосних відгалужень та частини кріпосної стіни кам’яної. План верхнього настилу мосту. План нижнього укріплення мосту. Архітектор С. Учта [24].
    • Лист 13. План і фасад сходів дерев’яних в Кам’янець Подільській Замковій Фортеці що складається з верхнього в нижнє укріплення. Архітектор С.Учта, 14 квітня 1834 року [25].

      Отже, бачимо що дані кресленики є об’єктами військового відомства, на яких зафіксовано не тільки існуючий стан, а також проекти для проведення ремонтних та реставраційних робіт з подальшим їх пристосуванням та переформовуванням під військові та інші потреби. Під ці роботи потрапили і Казарми фортеці, на території яких після 1834 року були побудовані господарські приміщення [3]. Ймовірно проведення таких архітектурних робіт на території міста, як центра Подільської губернії, спонукало запровадження військово-адміністративного управління й заснування на Правобережжі у 1832 р. генерал-губернаторства у складі Київської, Подільської і Волинської губерній [6, с.286].

       Окремі проектні рішення С.Учти з перебудови та реконструкції мають відмітки про розгляд та затвердження владними інституціями, канцеляріями та департаментами, такими як Будівельний комітет міністерства внутрішніх справ, Рада шляхів сполучень і публічних споруд, Комісія проектів і кошторисів. Це проекти:

    • План і фасад розширеної Теплої церкви в Архієрейському будинку та флігелем кам’яним для економа та співочих. Складений червня 14 дня 1832 року. План, фасад і профіль на переробку Теплої церкви при Архієрейському будинку в Кам’янці-Подільському. (Розглянутий 1836 року). Архітектор С.Учта [26].
    • План і фасад по якому передбачається влаштувати будинок дворянки Тринберкової для зручного розташування Подільської Консисторії. Складений липня 30 дня 1832 року. План кам’яного дому в місті Кам’янці біля Головної гауптвахти належний дворянці Кароліні Тринберковой. Складений 10-го липня 1832 року. Архітектор С.Учта [27].
    • План жандармської конюшні яка знаходиться в м. Кам’янець, в якій передбачено покрити дах новими дошками. Складено 1837 року. Губернський архітектор Учта. [28].

       Дані проекти були виконані для потреб владних інституцій російської царської влади та вищого православного духівництва, які закріплювали російську присутність у місті.

       Отже, архітектурна діяльність Симеона Учти, у першій половині ХІХ ст. на теренах міста Кам’янця-Подільського, відобразила вагомі перебудови та зміни в архітектурному середовищі міста в стилі пізнього класицизму. Деякі споруди перебудовані та зафіксовані С.Учтою можна побачити до сьогодні без істотних змін – Порохові склади, Кушнірська вежа. Джерелознавчий аналіз наявних у фондах Заповідника картографічних матеріалів дасть можливість більш детального вивчення історико-архітектурного минулого Кам’янця-Подільського, а також вести до наукового обігу справи з архітектурними проектами С. Учти для використання їх у науково-дослідній роботі.

     

    Список використаних джерел та літератури:

    1. Вільчинська О. Іконографічні матеріали з фондів НІАЗ «Кам’янець»: джерелознавчий аналіз. Пам’яткознавство: сучасні аспекти: матеріали другої Всеукр. Наук.-практ. Онлайн-конф. м. Кам’янець-Подільський, 29 вересня 2022 р. Кам’янець-Подільський, 2022. С.10-13.
    2. Будзей О. Подільські архітектори Російської імперії. Подолянин. 10 листопада. С.6; Будзей О. Подільські архітектори Російської імперії. Подолянин. 2017. 17 листопада. С.6.; Будзей О. Подільські архітектори Російської імперії. Подолянин. 2017. 24 листопада. С.6.; Будзей О. Подільські архітектори Російської імперії. Подолянин. 2017. 08 грудня. С.6.; Будзей О. Подільські архітектори Російської імперії. Подолянин. 2017. 15 грудня. С.6.
    3. Видатні архітектори Поділля ХІХ ст. / упоряд. В.Фенцур, Л.Рудюк. Кам’янець-Подільський: Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», 2023. 55 с. URL: https://niazkamenec.org.ua/elektron-biblioteka/251-vidatny-arhytektori-podyllya-xix-st.html (дата звернення: 04.05.2023)
    4. Данілов І. Фортифікація Кам’янця-Подільського за планом К. Оппермана 1794 р. Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційних споруд в Україні: матеріали. м. Кам’янець-Подільський, 18-22 жовтня 1993 р. Кам’янець-Подільський, 1993. С. 46-47.
    5. Задорожнюк А. Б. Подільські архітектори ХІХ ст. Освіта, наука і культура на Поділлі : збірник наук. праць. Кам’янець-Подільський : Оіюм, 2004. Т. 4. С. 264-270.
    6. Історія державної служби в Україні: у 5 т. /Авт. колектив: О.Г.Аркуша, О.В.Бойко, Є.І.Бородін, С.В.Віднянський, П.П.Гай-Нижник та інш./ Відп. ред. Т.В.Мотренко, В.А.Смолій. НАН України. Інститут історії України; Головне управління державної служби України. -Київ: "Ніка-Центр", 2009. Т.1. 544 с.
    7. Ківільша Г.Б. Архітектурна спадщина Яна де Вітте в Кам’янці-Подільському. Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність: зб наук. пр. за підсумками Другої міжнар. наук.- практ. конф. 14-15 трав. 2005 р. Кам’янець-Поділ., 2005. С. 223-226.
    8. Митці Кам’янця-Подільського: архітектори, мистецтвознавці, художники / укл. Н.О. Урсу. Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин Я. І., 2016. 240 с.
    9. Осетрова Г. Будівничі славного Кам’янця. Магістрат руський. №4. С.2-3.
    10. Осетрова Г. Архітектор Симеон Учта. Прапор Жовтня. 1985. 14 вересня. С. 4.
    11. Пагор В. В. План Кам’янця-Подільського 1803 р. П. К. Сухтелена як остання спроба посилити фортифікаційних захист міста. Наукові праці Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника: зб. наук. пр. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2017. Т.1. С. 97-106.
    12. Пагор В.В. Комендант міста-фортеці, видатний архітектор, військовий інженер – Ян де Вітте. Магістрат руський. №11. С.7.
    13. Пламеницька О. Кам’янець-Подільський: архітектурно- містобудівна спадщина. Київ: Абрис, 2004.255 с. іл. (Малі іст. міста України).
    14. Пламеницька О. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець: (пізньо античний – ранньомодерний час). Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012. 672 с. : іл.
    15. Тимофієнко В.І. Зодчі України кінця XVIII- початку XX століть: біографічний довідник. Київ: НДІТІАМ, 1999.475 с.
    16. Урсу Н.О. Діяльність архітекторів на теренах Кам’янеччини у ХІХ ст. URL: http://www.rusnauka.com/30_OINXXI_2013/Stroitelstvo/1_146609.doc.htm (дата звернення 22.05.2023)
    17. Фенцур В. Подільські губернські архітектори, які працювали і творили в Кам’янці-Подільському протягом ХІХ ст. Магістрат руський. 2019. №11. С.2-7.
    18. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 846 кн 4086 (конверт №6)
    19. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 1036 кн 4278 (конверт №88)
    20. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 1084-1085 кн 4342-4343 (конверт №128)
    21. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 847 кн 4087 (конверт №7)
    22. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 845 кн 4085 (конверт №5)
    23. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 848 кн 4088 (конверт №8)
    24. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 1037 кн 4279 (конверт №89)
    25. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 851 кн 4081 (конверт №10)
    26. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 1075-1077 кн 4333-4335 (конверт №121)
    27. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 1097-1098 кн 4362-4363 (конверт №149)
    28. Фонди НІАЗ «Кам’янець». Ф 1100 кн 4365 (конверт №152)

    Олена Вільчинська

    м. Кам’янець-Подільський

    План башти чи семиповерхового магазину на генеральному плані під №2-им. Архітектор С. Учта квітень 5 дня 1834 р.

     Фасад башти що складається в місті Кам’янці-Подільському що називається Семиповерховим магазином в якому нині розміщуються порохові снаряди що належать Артилерійським запасним паркам. Архітектор С. Учта 1834 р. 6 квітня

    План і фасад на обведення огорожі при пороховому погребі іменованим червоним біля річки Смотрич. Складений дня 1834 р. Архітектор Учта

    План з фасадом кам’яної прибудови під ґонтовим дахом при башті в Кріпосному Замку складений 31-го липня 1834 року. Архітектор Учта

    План і фасад кам’яного погребу чи ґонверку під земляним насипом всередині Кріпосного Замку передбаченого для казарм. Складений квітня дня 1834 року. Архітектор С.Учта, квітня 15 дня 1834 року

    План і фасад ґонверку чи зі склепінням кам’яним, під земляним насипом всередині фортеці передбачений для пекарні к..оварні та комори для провіанту та дров цілого батальйону. Архітектор С.Учта, 15 квітня 1834 рік.

    Креслення поручнів на мості. Поперечний розмір мосту з показаннями воріт, що ведуть до кріпосних відгалужень та частини кріпосної стіни кам’яної. План верхнього настилу мосту. План нижнього укріплення мосту. Архітектор С. Учта

    План і фасад сходів дерев’яних в Кам’янець Подільській Замковій Фортеці що складається з верхнього в нижнє укріплення. Архітектор С.Учта, 14 квітня 1834 року

    Фрагмент плану і фасаду розширеної Теплої церкви в Архієрейському будинку та флігелем кам’яним для економа та співочих. Складений червня 14 дня 1832 року.

    План кам’яного дому в місті Кам’янці біля Головної гауптвахти належний дворянці Кароліні Тринберковой. Складений 10-го липня 1832 року. Архітектор С.Учта

    План жандармської конюшні яка знаходиться в м. Кам’янець, в якій передбачено покрити дах новими дошками. Складено 1837 року. Губернський архітектор Учта.

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ» (далі – Заповідник) є адміністрацією історико-культурного заповідника в розумінні ст. 32-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», створеним постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1977 року № 298 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам’янці-Подільському». Статус національного надано Заповіднику згідно з Указом Президента України від 30.04.1998 року № 396 «Про надання Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного».

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: