Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Новини Заповідника » Шевченко » КАМ’ЯНЕЦЬКА «ПРОСВІТА» І ВІДРОДЖЕННЯ ПАМ’ЯТІ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В 1911 РОЦІ

    КАМ’ЯНЕЦЬКА «ПРОСВІТА» І ВІДРОДЖЕННЯ ПАМ’ЯТІ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В 1911 РОЦІ

    АвторАвтор: admin  Опубліковано: 9-03-2017

    В Кам’янці-Подільському ім’я видатного поета Тараса Григоровича Шевченка увічнено в назві вулиці, меморіальною дошкою на фасаді будинку колишньої Російської гімназії та пам’ятником біля міського будинку культури.

    Відзначення пам’яті Шевченка на загальноміському рівні є подіями епохальними. Таким культурним піднесенням для міста було відзначення 50-х роковин Т.Г.Шевченка впродовж 26 лютого – 27 березня 1911 року. Ініційовано захід було товариством «Просвіта» – громадською організацією заснованою в січні 1906 р., яка об’єднала інтелігенцію Поділля.

    26 лютого 1911 р. часописи «Подолянин» і «Подольские известия» помістили на своїх сторінках схвальні статті про життя і діяльність Тараса Шевченка, що ознаменувало початок відродження в пам’яті кам’янчан знань про славного українця. Того ж дня у храмі Олександра Невського було відправлено панахиду, на яку прибуло керівництво міста: міський голова, члени міської думи і окружного суду, адвокати, представники польської громади, земські діячі. Незважаючи на негоду, яка тоді панувала в місті, урочистості відвідало багато діячів з окружних сіл, члени товариства «Просвіта», радники Польського національного союзу, багато молоді з першої російської гімназії і міщани. Настоятель храму виголосив промову, в якій піднесено оцінив діяльність Тараса Шевченка, як великого гуманіста і натхненника відродження українського слова.

    У вечері, в будинку Просвіти відбулося урочисте зібрання міського керівництва та інтелігенції. Приміщення окрасили квітами і картинами. На стіні розмістили великий портрет кобзаря виконаний олійними фарбами в художній оправі, оточений національними рушниками, а поряд кобза. На сусідній стіні почепили великий плакат, який освічувався електричним освітленням. Це справляло враження на присутніх, в той час коли більшість міщан користувалися каганцями. Тому здавалося, що слова Шевченка на плакаті буквально горіли:

    «І мене в сім'ї великій,

    В сім'ї вольній, новій,

    Не забудьте пом’янути

    Незлим тихим словом»

    Зібрання відкрив короткою, але глибоко продуманою промовою голова Просвіти, відомий громадський діяч і меценат Кость Солуха. Знана просвітницька діячка Поділля Олімпіада Пащенко прочитала реферати «Заповіт Шевченка» та «Жіноча доля в творах Шевченка». Слава Шевченка оспівувалася у виголошених присутніми віршах, рефератах, поемах митця. Надійшло чимало вітальних телеграм від інтелігенції, яка не змогла відвідати урочистості. Щирою телеграмою вітав зібрання М.Сімашкевич – почесний член Петербурзької духовної академії, в минулому ректор Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському. За спогадами учасників «виголошені декламації здійснили на присутніх надзвичайне враження».

    Наступного дня, 27 березня в Пушкінськім будинку (сьогодні – міський будинок культури) було організовано літературно-музичний вечір, присвячений пам’яті поета. На сцені виступав міський хор в національному вбранні, а попереду дві дівчини тримали ліру з живих квітів. При виголошенні перших слів Шевченкового Заповіту вся публіка встала, вислухавши його стоячи до кінця. Актори підготували постанову вистави «Невільник», а співаки хору під звучання скрипок виконували пісні, поставлені на музику з віршів Шевченка.

    Відзначення роковин Т.Г.Шевченка 1911 року було незабутньою культурною подією в Кам’янці-Подільському. Міське видавництво «Дністер» опублікувало брошурку «Шевченкове свято 1861-1911 рр.». В наступні роки Просвітою було започатковано добру традицію проводити вечори пам’яті Т.Г.Шевченка. Завдяки таким заходам пам’ять про славного українського поета, письменника, художника і громадського діяча живе та примножується.

    Валентин Пагор, молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець»

    Шевченко

    Пам’ятник Т.Г.Шевченку перед міським будинком культури (скульптор – Б.М.Мазур, 2000 р.) 

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
     

    Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів.

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: