Башта та фундаменти вірменського костелу, XVI ст. – одна з найдавніших пам’яток архітектури оборонно-культового будівництва на Поділлі. Башта збудована на кошти вірменської громади міста, при активній участі членів вірменського юнацького церковного братства. У 1633 році в дзвіниці влаштована церква св. Степаноса (Стефана).
Найбільших руйнувань башта зазнала у турецький період (1672-1699), коли під час бойових дій було пошкоджено верхній ярус. На початку XVIII століття башту відремонтували та встановили нові дзвони. У ХІХ столітті було замінено дах. У роки Другої світової війни дах башти було повторно зруйновано. В 1958 році проведена перша черга ремонтно-реставраційних робіт, які були продовжені в 1970-1980-х роках. У 1978 році проведено обстеження настінного живопису під керівництвом київського художника-реставратора А. Й. Марампольського. В нижній частині дзвіниці виявлено живопис кінця XVI – початку XVII століть, про що свідчать результати хімічних аналізів. На північній стіні в центрі знаходиться композиція «Мучеництво святого Стефана», по обидві сторони якої розміщені медальйони зі сценами життя св. Стефана. Впродовж 1979-1989 років художником-реставратором В. І. Полуніним було проведено розчистку і реставрацію живопису.
У 2014 році дзвіниця згідно договору була передана в користування Кам’янець-Подільській релігійній громаді Української єпархії Вірменської апостольської церкви. У 2023 році вірменська громада (голова – Володимир Петикян) власними силами здійснила поточний ремонт інтер’єрів та облаштувала дерев’яну галерею входу на другий ярус дзвіниці для подальшого використання пам’ятки як культового та експозиційного об’єкта з активним включенням в туристичну інфраструктуру міста.
У березні 2024 року розпочато роботи із заміни ґонтового покриття даху влаштованого в 1973 році. Технічний стан покрівлі потребував невідкладних консерваційних робіт.
Завершення робіт дасть змогу відродити велич однієї з архітектурних домінант Старого міста, використовувати споруду за первісним призначенням – популяризації фортифікаційного зодчества та проведення богослужінь.
Башта вірменського костелу (1947 р.)
Інтер’єр башти після проведення поточного ремонту (2023 р.)
Консерваційні роботи ґонтового покриття даху (2024 р.)
Валентин Пагор,
науковий співробітник
