Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • Офорт «Місто-заповідник Кам’янець-Подільський» В.Антонюка, 1979 р. Робота виконана в світло та темно оливкових кольорах. Зображення горизонтальне, окантоване білими полями розміром 5,0*4,7*5,0*5,0 см. На передньому плані зображено правий берег каньйону річки Смотрич зі сторони Руських фільварків. На задньому плані острівна частина Старого міста – історико-архітектурного заповідника з південного боку з зображенням Старого Замку, оборонних, культових споруд, житлової забудови тощо. Нижче зображення підписи олівцем: 4/15 «Місто-заповідник Кам’янець-Подільський», В.Антонюк 79.

    Літографія «Українка з іменитого дому» (З альбому Рігельмана – Москва 1847 року). Робота виконана в сіро-чорних кольорах на жовтуватому папері низької якості. Зображено українську пані з іменитого дому в повний зріст, повернута праворуч на три чверті, в зимовому вбранні – кожусі, головний убір – кругла шапочка обшита хутром, на шиї намисто. Зображення розміщене в обмежуючій рамці, нижче напис: «УКРАЇНКА З ІМЕНИТОГО ДОМУ. (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Видання Кам’янець-Подільської Художньо Промислової Школи 1922 р.»

    Літографія Бориса Крюкова Літографія Бориса Крюкова із зображенням дівчат-селянок у святковому вбранні (1926-1927 рр.). Робота виконана в синіх кольорах на жовтуватому папері низької якості. Зображено у повний зріст дві українські дівчини у святковому вбранні – вишиті сорочки, спідниці з фартушками, у чобітках, волосся прикрашено віночками, на шиї намисто. В руках дівчата тримають хустинки. Робота оформлена в народних традиціях – обрамлена квітковим орнаментом (фантазійні квіти та соняшники). У лівому нижньому куті монограма художника БК (Борис Крюков). Видання Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи.

    Літографія «Українська пані з шляхетського дому» (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Робота виконана в сіро-чорних кольорах на сіро-блакитному папері низької якості. Зображено українську пані в повний зріст, голова повернута праворуч на три чверті, руки напівзігнуті, вбрана у вишуканий приталений жупан, головний убір – оксамитовий «кораблик», на шиї намисто. Зображення розміщене в обмежуючій рамці, нижче напис: «УКРАЇНСЬКА ПАНІ З ШЛЯХЕТСЬКОГО ДОМУ. (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Видання Кам’янець-Подільської Художньо Промислової Школи 1922 р.»

    Літографія «Українська сільська дівчина» (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Робота виконана в сіро-чорних кольорах на жовтуватому папері низької якості. Зображено дівчину в повний зріст, в профіль, в селянському вбранні – сорочка, плахта, запаска, волосся якої прикрашено стрічками з квітами, на шиї намисто, на правому плечі тримає коромисло. Зображення розміщене в обмежуючій рамці, нижче напис: «УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА ДІВЧИНА. (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Видання Кам’янець-Подільської Художньо Промислової Школи 1922 р.»

    Ліногравюра «Армянская колокольня ХVІ ст.» С.К. Гайха, 1965 р. Робота виконана в біло-чорних кольорах. Зображення вертикальне. На передньому плані зображено Вірменську дзвіницю з південно-західної сторони з мурами, вулицю Вірменську, що мощена бруківкою, силуети людей, електричний стовп. На задньому плані Вірменський торговий будинок та будівлі вулиці П’ятницької. Нижче зображення написи олівцем на російській мові: зліва – «Армянская колокольня ХVІ ст.».; зправа – особистий підпис С. Гайха та «65 г.», нижче напис синьою пастою «Дарственная ДХШ май 1970 г. инв. №8.». Робота поміщена в паспорту з білого цупкого паперу, що закриває написи на ліногравюрі розміром 5,0*5,0*5,0*5,0 см. На паспарту в нижній частині написи олівцем «Армянская колокольня ХVІ ст. г. Каменец-Подольский» та підпис С.К. Гайха. На звороті паспорту чорними чорнилами напис на російській мові: «Уважаємому Андрею Григорьевичу от благодарних учеников и преподавателей ДХШ. 14.Х.1981 года. г. Каменец-Подольский». (подаровано Андрію Григоровичу Паравійчуку).

    Монета 2 копійки, 1842 р., російського імператора Миколи І. Монета 2 копійки, 1842 р., російського імператора Миколи І (1825-1855). Аверс монети: в центрі зображений вензель Миколи І – велика стилізована літера «Н», над нею імператорська корона, внизу римська цифра «І», з горизонтальним рифленням. Вздовж краю монети обідок з крапок. На реверсі монети, по середині в верху вказаний номінал «2», зліва і з права від нього декоровані розетки, нижче напис «КОПЕЙКИ», під ним «СЕРЕБРОМЬ». Внизу зазначено літери «Е.М» (Єкатеринбурзький монетний двір), над ним рік чеканки «1842», вище – дві направлені в різні сторони риски, між ними крапка. Вздовж краю монети обідок з крапок. Гурт монети гладкий.

    Монета 5 копійок, 1763 р. російської імператриці Катерини ІІ (1762-1796). Аверс монети: в центрі вензель Катерини ІІ, що увінчаний імператорською короною. По боках від нього – рік чеканки «17 63». Зліва вздовж краю монети - лаврова гілка, з права пальмова, внизу вони зв’язані між собою стрічкою. Реверс монети: в центрі герб Російської Імперії – двоголовий орел зі скіпетром і державою, увінчаний трьома коронами. Внизу вздовж краю монети на смужці напис: «ПЯТЬ КОПЬЕКЬ». Під лапами орла найменування монетного двору «М.М.»(Московський монетний двір). Гурт монети сітчастий.

    Глечик, кін. 19 – поч. 20 ст. ст. Опуклобокий, шия коротка, плавно переходить у відхилені вінця. Край вінець підовальний. Сіра глина. Нижче вінець до опука кріпиться плоске, під прямокутне вушко. Зовні по вінцях орнаментація темно-коричневими фарбами у вигляді прямих паралельних ліній, над якими від краю вінець намальовано похилі лінії. По плечиках до опуку орнаментація прямими та хвилястими лініями. Нижче опука проведена одна пряма лінія по колу. Денце плоске. Поверхня шерахувата, зовні частково закіптюжена, всередині з вапняковим набілом.

    Цідильник (друшляк), перша пол. ХХ ст. виготовлений з червоної глини. Тулуб конічної форми, вінця відігнуто назовні, край вінець підовальний. Внутрішня поверхня стінок та вінця цідильника покрита поливою охристого кольору. До плечиків нижче вінець по обидва боки кріпляться вушка підпрямокутної форми з плавним вигіном. Денце та стінки до опука мають кругові наскрізні отвори діаметром приблизно 0,4 см. Денце з незначним вигіном всередину з слабо вираженим утором. Внутрішня поверхня цідильника з яскраво вираженими колами від формування на гончарному крузі. Зовнішня поверхня гладка.

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: