Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • Келих,кінець XVIII-початок ХІХ століття, скляний, безбарвний, прозорий. Стопа келиха квадратна, шліфована, ніжка чотиригранна з кільцем, шліфована. Чаша конічна, внизу шліфована великими овалами. Вінця з незначним зрізом всередину. Декор гравійований: під вінцями розміщений фриз у вигляді овалів.

    Кахля лицьова, ХV-ХVІ. століття квадратної форми з високим рельєфом, теракотова, не полив’яна. Орнаментація без обмежуючої рамки - на всю площину кахлі вписане коло через яке навхрест проходять діагональні лінії, по чотирьох кутах розташовані напівкола, які перетинають основний круг. Орнаментація з переходом на інші кахлі. Збережено румпа круглої форми. У боковій стінці циліндричної румпи простежується отвір, який використовувався для кріплення кахель між собою.

    Кахля тридільна (наріжник) ХVIIІ ст., виповнююча, із нішеподібним поглибленням кута. Збережена румпа із потовщеними вінцями. Орнаментація низьким рельєфом у вигляді розетки: по-центру чотирьохпелюсткова квітка, через яку проходять стебла-діагоналі, в сегменті яких розташовані рослинні пагони. Три лицьові кути оздоблені чотирьохпелюстковими квітами. Кут нішеподібного заглиблення орнаментований п’ятьма видовженими пелюстками. Поверхня полив’яна зеленою поливою.

    Кахля увінчуюча, початок ХХ ст. , барокового стилю, з високим рельєфом. У нішеподібному поглибленні жіноче погруддя у грецькому стилі – довге хвилясте коричневе волосся зі стрічкою та декольтована біла сукня. Барельєфне погруддя декороване листям аканту, «ниткою перлів», стилізованими завитками, що пофарбовані сріблястою фарбою. Румпа з п’ятьма круглими отворами. На звороті у лівому куті вертикально розташоване клеймо в прямокутнику: «КАФЕЛЬНЫЙ ЗАВОДЪ Ш. ГАЛЬПЕРИНА В ПРОСКУРОВЪ».


    Дзбан, друга половина ХІХ- початок ХХ століття, керамічне тісто теракотового кольору. Зовнішня поверхня (за винятком 7-8 см нижньої частини) вкрита поливо коричневого кольору. Шия висотою 7.2 см, вінця злегка відігнуті назовні, заокруглі, мають пипку. Вушко плоске, підпрямокутної форми, вигнуте від шиї до опука. Верх вушка прикріплений за 2.5 см від вінець. У верхній частині кріплення вушка по шиї проходить підтрикутний рельєфний валик. Над ним орнамент білою фарбою у вигляді хвилястої лінії товщиною 0.2-0.4 см. По плечиках орнамент зеленою фарбою у вигляді хвилястої лінії (0.2-0.3 см). Нижче орнамент білою фарбою у вигляді ряду дуг всередині яких штриховка білою та зеленою фарбами. По опуку 9 прямих горизонтальних ліній білою фарбою (0.2-0.3 см). Денце має утор (0.2 см).

    Чорнильниця «невиливайко», сер. 20 ст., скляна, прозора, має форму циліндричної посудини, з звуженням до денця. Вінця чорнильниці горизонтально зрізані, заокруглені та вигнуті в середину посудини на 1/2 висоти, формують конусоподібну воронку з отвором, яка не дає при перевертанні виливатися рідині. Дно чорнильниці плоске, на стінках залишки фіолетового чорнила. Таку чорнильницю було зручно переносити, вона широко використовувалась в радянських школах.

    Кахля лицьова, початок ХХ століття, витиснена у формі. , витиснена у формі. Полива відсутня. Орнамент поміщений в обмежувальну рамку у вигляді борту. Малюнок не переходить на іншу кахлю. Орнамент представлений двома витисненими у формі квітками із листям, стебло яких хвилясте. Квіти поміщені у рамку-чашу на фоні крапок. По нижніх кутах по діагоналі розміщені ромби. Висота рельєфу - 0.1-1.1 см. Румпа з двома наскрізними отворами.

    Кахля лицьова, кінець ХІХ – початок ХХ століття, прямокутної форми, теракотова, не полив’яна. Орнаментація дводільна – з двох прямокутників, в яких вписано по два рослинно- стилізовані ромби. Висота рельєфу 0.3-0.5 см. Румпа з двома наскрізними отворами круглої форми. Зворотна сторона кахлі з відбитком тканини. У правому нижньому куті зворотної сторони кахлі підпрямокутне клеймо: «КЕРАМИЧЕСКІЙ ЗАВОДЪ О. Ф. ЗАГРАЙСКАГО. КАМЕНЕЦЪ-ПОД.».

    Чорнильниця «Піонери Агітація», 1920-1930 рр., виготовлена з пластмаси чорного кольору, прямокутної форми. Лицьова поверхня чорнильниці по чотирьох кутах має круглі випуклі ніжки, по центру розташовано дві виїмки для чорнила та пера – кругла, глибока з виступаючими вінцями та продовжена підовальна. По краях чорнильниця оздоблена рельєфними силуетами піонерів в повний зріст, що грають на музичному інструменті – горні. На зворотному боці чорнильниці, у нижній частини, розміщено клеймо виробника «Облхимтрест. Днепропетровск». Така чорнильниця була не тільки письмовим приладдям, а і засобом радянської агітації.



    Чорнильниця, кінця 19 – початку 20 ст., скляна, напівпрозора, фігурна за формою. Тулуб та середина шийки чорнильниці оздоблені випуклим рельєфним орнаментом у вигляді 12-ти пелюсткової квітки. Денце рельєфне, вигнуте всередину. На внутрішніх стінках чорнильниці простежуються залишки синього чорнила. Накривка не збережена. Чорнильниця більш вишукана та слугувала окрасою письмового приладдя.

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: