Літографія Бориса Крюкова Літографія Бориса Крюкова із зображенням дівчат-селянок у святковому вбранні (1926-1927 рр.). Робота виконана в синіх кольорах на жовтуватому папері низької якості. Зображено у повний зріст дві українські дівчини у святковому вбранні – вишиті сорочки, спідниці з фартушками, у чобітках, волосся прикрашено віночками, на шиї намисто. В руках дівчата тримають хустинки. Робота оформлена в народних традиціях – обрамлена квітковим орнаментом (фантазійні квіти та соняшники). У лівому нижньому куті монограма художника БК (Борис Крюков). Видання Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи.

Літографія «Українська пані з шляхетського дому» (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Робота виконана в сіро-чорних кольорах на сіро-блакитному папері низької якості. Зображено українську пані в повний зріст, голова повернута праворуч на три чверті, руки напівзігнуті, вбрана у вишуканий приталений жупан, головний убір – оксамитовий «кораблик», на шиї намисто. Зображення розміщене в обмежуючій рамці, нижче напис: «УКРАЇНСЬКА ПАНІ З ШЛЯХЕТСЬКОГО ДОМУ. (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Видання Кам’янець-Подільської Художньо Промислової Школи 1922 р.»

Літографія «Українська сільська дівчина» (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Робота виконана в сіро-чорних кольорах на жовтуватому папері низької якості. Зображено дівчину в повний зріст, в профіль, в селянському вбранні – сорочка, плахта, запаска, волосся якої прикрашено стрічками з квітами, на шиї намисто, на правому плечі тримає коромисло. Зображення розміщене в обмежуючій рамці, нижче напис: «УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА ДІВЧИНА. (З альбома Рігельмана – Москва 1847 року). Видання Кам’янець-Подільської Художньо Промислової Школи 1922 р.»

Ліногравюра «Армянская колокольня ХVІ ст.» С.К. Гайха, 1965 р. Робота виконана в біло-чорних кольорах. Зображення вертикальне. На передньому плані зображено Вірменську дзвіницю з південно-західної сторони з мурами, вулицю Вірменську, що мощена бруківкою, силуети людей, електричний стовп. На задньому плані Вірменський торговий будинок та будівлі вулиці П’ятницької. Нижче зображення написи олівцем на російській мові: зліва – «Армянская колокольня ХVІ ст.».; зправа – особистий підпис С. Гайха та «65 г.», нижче напис синьою пастою «Дарственная ДХШ май 1970 г. инв. №8.». Робота поміщена в паспорту з білого цупкого паперу, що закриває написи на ліногравюрі розміром 5,0*5,0*5,0*5,0 см. На паспарту в нижній частині написи олівцем «Армянская колокольня ХVІ ст. г. Каменец-Подольский» та підпис С.К. Гайха. На звороті паспорту чорними чорнилами напис на російській мові: «Уважаємому Андрею Григорьевичу от благодарних учеников и преподавателей ДХШ. 14.Х.1981 года. г. Каменец-Подольский». (подаровано Андрію Григоровичу Паравійчуку).

Монета 2 копійки, 1842 р., російського імператора Миколи І. Монета 2 копійки, 1842 р., російського імператора Миколи І (1825-1855). Аверс монети: в центрі зображений вензель Миколи І – велика стилізована літера «Н», над нею імператорська корона, внизу римська цифра «І», з горизонтальним рифленням. Вздовж краю монети обідок з крапок. На реверсі монети, по середині в верху вказаний номінал «2», зліва і з права від нього декоровані розетки, нижче напис «КОПЕЙКИ», під ним «СЕРЕБРОМЬ». Внизу зазначено літери «Е.М» (Єкатеринбурзький монетний двір), над ним рік чеканки «1842», вище – дві направлені в різні сторони риски, між ними крапка. Вздовж краю монети обідок з крапок. Гурт монети гладкий.

Монета 5 копійок, 1763 р. російської імператриці Катерини ІІ (1762-1796). Аверс монети: в центрі вензель Катерини ІІ, що увінчаний імператорською короною. По боках від нього – рік чеканки «17 63». Зліва вздовж краю монети - лаврова гілка, з права пальмова, внизу вони зв’язані між собою стрічкою. Реверс монети: в центрі герб Російської Імперії – двоголовий орел зі скіпетром і державою, увінчаний трьома коронами. Внизу вздовж краю монети на смужці напис: «ПЯТЬ КОПЬЕКЬ». Під лапами орла найменування монетного двору «М.М.»(Московський монетний двір). Гурт монети сітчастий.

Глечик, кін. 19 – поч. 20 ст. ст. Опуклобокий, шия коротка, плавно переходить у відхилені вінця. Край вінець підовальний. Сіра глина. Нижче вінець до опука кріпиться плоске, під прямокутне вушко. Зовні по вінцях орнаментація темно-коричневими фарбами у вигляді прямих паралельних ліній, над якими від краю вінець намальовано похилі лінії. По плечиках до опуку орнаментація прямими та хвилястими лініями. Нижче опука проведена одна пряма лінія по колу. Денце плоске. Поверхня шерахувата, зовні частково закіптюжена, всередині з вапняковим набілом.

Цідильник (друшляк), перша пол. ХХ ст. виготовлений з червоної глини. Тулуб конічної форми, вінця відігнуто назовні, край вінець підовальний. Внутрішня поверхня стінок та вінця цідильника покрита поливою охристого кольору. До плечиків нижче вінець по обидва боки кріпляться вушка підпрямокутної форми з плавним вигіном. Денце та стінки до опука мають кругові наскрізні отвори діаметром приблизно 0,4 см. Денце з незначним вигіном всередину з слабо вираженим утором. Внутрішня поверхня цідильника з яскраво вираженими колами від формування на гончарному крузі. Зовнішня поверхня гладка.

Кавова чашечка, ІІ пол. ХVІІ ст., напівфаянсова, ймовірно перського походження. Форма чашечки – усічено-конічна, денце на невисокому кільцевому піддоні. Вінця чашечки розхилені, край потоншений, заокруглений. Зовнішня поверхня теракотового кольору, покрита прозорою поливою. Внутрішня поверхня чашечки та кільцевого піддона – біла глазурована. Підглазурний розпис на внутрішній поверхні денця синіми кобальтовими фарбами у вигляді квітки хризантеми вписано в коло.