Глечик, кін. 19 – поч. 20 ст. ст. Опуклобокий, шия коротка, плавно переходить у відхилені вінця. Край вінець підовальний. Сіра глина. Нижче вінець до опука кріпиться плоске, під прямокутне вушко. Зовні по вінцях орнаментація темно-коричневими фарбами у вигляді прямих паралельних ліній, над якими від краю вінець намальовано похилі лінії. По плечиках до опуку орнаментація прямими та хвилястими лініями. Нижче опука проведена одна пряма лінія по колу. Денце плоске. Поверхня шерахувата, зовні частково закіптюжена, всередині з вапняковим набілом.

Цідильник (друшляк), перша пол. ХХ ст. виготовлений з червоної глини. Тулуб конічної форми, вінця відігнуто назовні, край вінець підовальний. Внутрішня поверхня стінок та вінця цідильника покрита поливою охристого кольору. До плечиків нижче вінець по обидва боки кріпляться вушка підпрямокутної форми з плавним вигіном. Денце та стінки до опука мають кругові наскрізні отвори діаметром приблизно 0,4 см. Денце з незначним вигіном всередину з слабо вираженим утором. Внутрішня поверхня цідильника з яскраво вираженими колами від формування на гончарному крузі. Зовнішня поверхня гладка.

Кавова чашечка, ІІ пол. ХVІІ ст., напівфаянсова, ймовірно перського походження. Форма чашечки – усічено-конічна, денце на невисокому кільцевому піддоні. Вінця чашечки розхилені, край потоншений, заокруглений. Зовнішня поверхня теракотового кольору, покрита прозорою поливою. Внутрішня поверхня чашечки та кільцевого піддона – біла глазурована. Підглазурний розпис на внутрішній поверхні денця синіми кобальтовими фарбами у вигляді квітки хризантеми вписано в коло.

Глечик, першої половини ХХ століття,виготовлений з червоної глини, з овоїдним тулубом, з розширеною до верху шиєю, яка плавно переходить в прямі вінця з округлим краєм. Вухо плоске, під прямокутне, кріпиться вище заломної лінії шиї до опука. Денце плоске, із слабо вираженим утором. По опуку ледь простежується орнаментація червоним ангобом у вигляді прямих горизонтальних ліній. Поверхня гладка, частково у приденній частині з домішками піску. По всій поверхні простежуються горизонтальні лінії від формування на гончарному крузі та лущення верхнього шару глини. Зі слідами кіптяви.

Горщик, першої половини ХХ століття,, з червоної глини, опуклобокий. Вінця з незначним вигіном назовні, горизонтально зрізані, підовальні. Плечики плавно переходять в опуклі боки. Підпрямокутне вушко кріпиться від краю вінець до опука. Денце плоске з утором. Ледь простежується орнаментація червоним ангобом по плечиках у вигляді прямих косих ліній та повздовжньої по вушку. Тулуб орнаментовано металевим дротом. Поверхня шерахувата, сильно закіптюжена..

Глечик, другої половини ХІХ століття,з білої глини, мініатюрний, опуклобокий, з розширеною до верху шиєю. Вушко глечика округле та плавно кріпиться нижче краю вінець до заломини плечиків. Нижня частина горщика від опука до денця орнаментована суцільним пофарбуванням теракотовим ангобом.

Миска, кін. 19 – поч. 20 ст. Форма миски трапецевидна, з прямими вінцями, з червоної глини. Вінця з підовальним краєм. Внутрішня поверхня стінок миски у середній частині має злом. Внутрішня поверхня покрита білим ангобом на якому нанесено орнамент: по вінцях – чотирма прямими коричневими лініями; по стінках від вінець до заломної лінії – рядами зелених та коричневих під округлих плямок; від заломної лінії до денця – три прямі лінії та фляндрівка коричнево-зеленими фарбами; по денцю – циклічні круги коричневою фарбою. Фрагменти вінець не збережено.

Келих,кінець XVIII-початок ХІХ століття, скляний, безбарвний, прозорий. Стопа келиха квадратна, шліфована, ніжка чотиригранна з кільцем, шліфована. Чаша конічна, внизу шліфована великими овалами. Вінця з незначним зрізом всередину. Декор гравійований: під вінцями розміщений фриз у вигляді овалів.

Кахля лицьова, ХV-ХVІ. століття квадратної форми з високим рельєфом, теракотова, не полив’яна. Орнаментація без обмежуючої рамки - на всю площину кахлі вписане коло через яке навхрест проходять діагональні лінії, по чотирьох кутах розташовані напівкола, які перетинають основний круг. Орнаментація з переходом на інші кахлі. Збережено румпа круглої форми. У боковій стінці циліндричної румпи простежується отвір, який використовувався для кріплення кахель між собою.