Кахля лицьова, ХV-ХVІ. століття квадратної форми з високим рельєфом, теракотова, не полив’яна. Орнаментація без обмежуючої рамки - на всю площину кахлі вписане коло через яке навхрест проходять діагональні лінії, по чотирьох кутах розташовані напівкола, які перетинають основний круг. Орнаментація з переходом на інші кахлі. Збережено румпа круглої форми. У боковій стінці циліндричної румпи простежується отвір, який використовувався для кріплення кахель між собою.

Кахля тридільна (наріжник) ХVIIІ ст., виповнююча, із нішеподібним поглибленням кута. Збережена румпа із потовщеними вінцями. Орнаментація низьким рельєфом у вигляді розетки: по-центру чотирьохпелюсткова квітка, через яку проходять стебла-діагоналі, в сегменті яких розташовані рослинні пагони. Три лицьові кути оздоблені чотирьохпелюстковими квітами. Кут нішеподібного заглиблення орнаментований п’ятьма видовженими пелюстками. Поверхня полив’яна зеленою поливою.

Кахля увінчуюча, початок ХХ ст. , барокового стилю, з високим рельєфом. У нішеподібному поглибленні жіноче погруддя у грецькому стилі – довге хвилясте коричневе волосся зі стрічкою та декольтована біла сукня. Барельєфне погруддя декороване листям аканту, «ниткою перлів», стилізованими завитками, що пофарбовані сріблястою фарбою. Румпа з п’ятьма круглими отворами. На звороті у лівому куті вертикально розташоване клеймо в прямокутнику: «КАФЕЛЬНЫЙ ЗАВОДЪ Ш. ГАЛЬПЕРИНА В ПРОСКУРОВЪ».

Дзбан, друга половина ХІХ- початок ХХ століття, керамічне тісто теракотового кольору. Зовнішня поверхня (за винятком 7-8 см нижньої частини) вкрита поливо коричневого кольору. Шия висотою 7.2 см, вінця злегка відігнуті назовні, заокруглі, мають пипку. Вушко плоске, підпрямокутної форми, вигнуте від шиї до опука. Верх вушка прикріплений за 2.5 см від вінець. У верхній частині кріплення вушка по шиї проходить підтрикутний рельєфний валик. Над ним орнамент білою фарбою у вигляді хвилястої лінії товщиною 0.2-0.4 см. По плечиках орнамент зеленою фарбою у вигляді хвилястої лінії (0.2-0.3 см). Нижче орнамент білою фарбою у вигляді ряду дуг всередині яких штриховка білою та зеленою фарбами. По опуку 9 прямих горизонтальних ліній білою фарбою (0.2-0.3 см). Денце має утор (0.2 см).

Чорнильниця «невиливайко», сер. 20 ст., скляна, прозора, має форму циліндричної посудини, з звуженням до денця. Вінця чорнильниці горизонтально зрізані, заокруглені та вигнуті в середину посудини на 1/2 висоти, формують конусоподібну воронку з отвором, яка не дає при перевертанні виливатися рідині. Дно чорнильниці плоске, на стінках залишки фіолетового чорнила. Таку чорнильницю було зручно переносити, вона широко використовувалась в радянських школах.

Кахля лицьова, початок ХХ століття, витиснена у формі. , витиснена у формі. Полива відсутня. Орнамент поміщений в обмежувальну рамку у вигляді борту. Малюнок не переходить на іншу кахлю. Орнамент представлений двома витисненими у формі квітками із листям, стебло яких хвилясте. Квіти поміщені у рамку-чашу на фоні крапок. По нижніх кутах по діагоналі розміщені ромби. Висота рельєфу - 0.1-1.1 см. Румпа з двома наскрізними отворами.

Кахля лицьова, кінець ХІХ – початок ХХ століття, прямокутної форми, теракотова, не полив’яна. Орнаментація дводільна – з двох прямокутників, в яких вписано по два рослинно- стилізовані ромби. Висота рельєфу 0.3-0.5 см. Румпа з двома наскрізними отворами круглої форми. Зворотна сторона кахлі з відбитком тканини. У правому нижньому куті зворотної сторони кахлі підпрямокутне клеймо: «КЕРАМИЧЕСКІЙ ЗАВОДЪ О. Ф. ЗАГРАЙСКАГО. КАМЕНЕЦЪ-ПОД.».

Чорнильниця «Піонери Агітація», 1920-1930 рр., виготовлена з пластмаси чорного кольору, прямокутної форми. Лицьова поверхня чорнильниці по чотирьох кутах має круглі випуклі ніжки, по центру розташовано дві виїмки для чорнила та пера – кругла, глибока з виступаючими вінцями та продовжена підовальна. По краях чорнильниця оздоблена рельєфними силуетами піонерів в повний зріст, що грають на музичному інструменті – горні. На зворотному боці чорнильниці, у нижній частини, розміщено клеймо виробника «Облхимтрест. Днепропетровск». Така чорнильниця була не тільки письмовим приладдям, а і засобом радянської агітації.

Чорнильниця, кінця 19 – початку 20 ст., скляна, напівпрозора, фігурна за формою. Тулуб та середина шийки чорнильниці оздоблені випуклим рельєфним орнаментом у вигляді 12-ти пелюсткової квітки. Денце рельєфне, вигнуте всередину. На внутрішніх стінках чорнильниці простежуються залишки синього чорнила. Накривка не збережена. Чорнильниця більш вишукана та слугувала окрасою письмового приладдя.