Ірина Грузер
Старший науковий співробітник
НІАЗ «Кам’янець»
Літографії Н.Орди з фондів НІАЗ «Кам’янець» як джерело вивчення архітектурної спадщини Волині
Цінними іконографічними джерелами другої половини 19 століття стали акварелі, малюнки та літографії Наполеона Орди (1807—1883). В своїх творах митець документально зафіксував архітектуру другої половини 19 століття, а саме об’єкти палацового, оборонного зодчества, культові споруди, садово-паркові комплекси більшість з яких на сьогодні втрачено [2, 3].
Дослідниця творчості Н.Орди, кандидат архітектури, доцент Березіна І.В., виокремила ряд напрямків, в яких можуть бути використані його мистецькі роботи. Серед них історико-архітектурна наука, в якій художні роботи розглядаються для відтворення автентичного вигляду пам’яток на певний історичний період, як інформація про втрачені пам’ятки, для складання та повної інформації про архітектурні об’єкти з метою популяризації українського зодчества тощо. У пам’яткоохоронній та реставраційній практиці роботи Н.Орди використовують як цінний іконографічний матеріал для проведення реставрації та реконструкції об’єктів, отримання інформації про стилістичні нашарування архітектурного об’єкта, створення графічних реконструкцій втрачених пам’яток архітектури тощо [3, 82-89].
Звертає увагу на художню спадщину Н.Орди, як на цінне іконографічне джерело кандидат архітектури, мистецтвознавець, діяч у сфері охорони культурної спадщини Вечерський В.В. У монографії «Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України», науковець до історико-архітектурного опису втраченої пам’ятки додає іконографічний матеріал, який також включає рисунки та літографії Наполеона Орди [4].
В поданій статі розглянемо творчий доробок Н.Орди, як джерело вивчення архітектурної спадщини Волині.
У 1831 р. Н. Орда розпочав художньо-архітектурні дослідницькі подорожі по території європейських держав, у 1870 - і р.р. продовжив мандрувати Правобережною Україною, фіксуючи пам’ятки архітектурного та ландшафтно-паркового мистецтва. Результатами цих подорожей стали видані альбоми історичних місць королівства Познанського та Західної Пруссії, видів губерній Гродненської, Віленської, Мінської, Ковенської, Волинської, Подільської, Київської, Вітебської, Могилівської, Галичини, альбоми гравюр тощо [2, 18-19]. Подорожуючи у 1862-1874-х роках найбільше художника зацікавила Волинська губернія, ним було створено близько 200 рисунків із зображенням переважно маєткової архітектури, а також волинських міст, містечок і сіл [1].
У фондах Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець» (далі НІАЗ «Кам’янець») зберігається колекція літографій Наполена Орди, яка нараховує 123 роботи і є однією з найповніших серед фондів музейних, архівних установ та бібліотек України, Польщі, Росії, Білорусі, Литви, де зберігаються твори Н.Орди [10]. Літографії класифікуються щодо географічного розташування за губерніями – Подільська (20), Київська (20), Волинська (26), Гродненська (13), Мінська (7), Ковенська (13), Віленська (14), Вітебська (5), Могилівська (4), Бесарабські степи (1)[11, 9].
Волинська губернія у фондах НІАЗ «Кам’янець» представлена 26 літографіями. Роботи мають розміри 45,0*30,0 см, малюнки виконано в пастельних сіро-коричневих кольорах, нижче яких підписи польською мовою, що в перекладі зазначають: малюнок з натури Наполеона Орди, літографовано в літографії М. Фаянса в Варшаві, назва населеного пункту, зазначена губернія Волинська, а також польською та французькою мовами подано історико-архівні відомості.
Подаємо короткий опис наявних в фондах НІАЗ «Кам’янець» літографій Н.Орди по Волинській губернії з характеристикою сучасного стану об’єктів.
Почаїв (губ. Волинська), «Почаїв належав від 1602 року Андрію Фурлею, каштеляну белзькому. На місці старої каплиці, на високій горі оточеній лісом, Теодор і його дружина Ева Домашевські звели чудову святиню. Миколай Потоцький, староста канівський, збільшив й прикрасив її, і тут життя своє скінчив» [12].
На сьогодні святиня, що була побудована на кошти Теодора та Єви Домашевських не збережена, вона була знесена під час будівництва Успенського собору в XVIII ст.
Заслав (губ. Волинська), «Оборонний замок над Горинню заклав в 1456 році Юрій Васильович, з княжат Острозьких і Заславських. Зараз власність князя Романа Сангушка» [13].
В даний час пам’ятка Палац князів Сангушків знаходиться у руїнах.
Вишнівець над Горинню (губ. Волинська), (рис.1) «Оборонний замок закладений Дмитром Корибутом біля 1395 року. Вишнівець належав з 1513 року князям Чарторийським, повернувся до князів Вишнівецьких 1610 року. Новий палац заклав на давніх руїнах князь Єремія, а завершив король Михайло Корибут 1720 року. Вишнівець належить графові Володимиру де Броель Плятеру» [14].
Рис.1. Літографія Н.Орди, Вишнівець над Горинню (губ.Волинська)
Вишнівецький палац на сьогодні є пам’яткою Національного значення, та використовується як виставково-експозиційний об’єкт Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Острог (губ. Волинська), «Руїни оборонного замку, закладеного Федьком з Несвіжу, що княжив в Острозі в 1221 році. Руїна датована 1325 роком» [15].
На базі Острозького замку у 1981 р. був створений Державний історико-культурний заповідник міста Острога.
Острог (губ. Волинська), «Руїни костьолу і монастиря єзуїтів, заснованого Анною Алоїзою Ходкевич, княжною Острозькою; тут поховала останки чоловіка Яна Ходкевича, перенесені з Хотина 1624 року» [16].
Після скасування ордену Єзуїтів у 1773 р. В колегіумі розмістилися монастир Василіян, консисторія, семінарія. Після пожеж 1809 та 1821 років комплекс не відновлювали, він поступово руйнувався і в 1875 р. був розібраний на будівельний матеріал, з якого споруджено Острозьку чоловічу гімназію (1876 р.) [6].
Кременець (губ. Волинська), «Кременець наданий Юрію Наримунтовичу Гедиміном в 1320 році. Замок на високій горі відомий в історії від 1240 року. Відновлений королевою Боною в 1536 році. Костел католицький новозведений на зібрані кошти» [17].
До наших днів замок зберіг двохярусну Надбрамну вежу з аркою, бічні оборонні мури, частково палац і вежу над ним. Костел збережений, на сьогодні костел святого Станіслава.
Антоніни (губ. Волинська), «Палац графині Марії з князівського роду Сангушків, дружини Альфреда Потоцького» [18].
До сьогодні, на жаль палац не зберігся. На території парку можна побачити лише деякі корпуси, паркан, браму, гараж, возівню, флігелі, кінний манеж.
Славута (губ. Волинська), «Власність князя Романа Сангушка. Містечко здавна відоме багатьма фабриками» [19].
Палац князів Сангушків на сьогодні втрачений (рис.2).
Рис.2.Літографія Н.Орди, Славута (губ.Волинська)
Луцьк над ріками Стиром і Глушцем (губ. Волинська), (рис.3) «Дерев’яний замок зведений на острові Володимиром, Великим князем Київським, біля 1000 року. Потім вимурований Великим князем Любартом 1325 року. Тут Великий князь Вітольд приймав монархів сім тижнів. Костел кафедральний закладений Великим князем Вітольдом 1425 року, потім вимурований з тесаного каменю 1640 року біскупом Павлом Волуцьким. Тут була резиденців луцьких біскупів до 1845 року» [20].
На сьогодні це пам'ятка архітектури національного значення – Луцький замок, що використовується як виставково-експозиційний об’єкт.
Рис.3. Літографія Н.Орди, Луцьк над ріками Стиром і Глушцем (губ. Волинська)
Городище (губ. Волинська), «Костел отців кармелітів. Давня власність родини Єрліч» [21].
Під час радянської влади храм був закритий та використовувався різними установами. Відродження та реставрація монастиря відбулась уже за незалежної України на сьогодні тут знаходиться Свято-Різдво Богородичний Городищенський чоловічий монастир.
Корець (губ. Волинська), «Місто засноване Бутовом Ольгердовичем. Його син Борис був убитий у Ворсклі в 1399 р. Замок побудований Якимом Богушовичем, князем Корецьким» [22].
Корецький замок є визначною пам’яткою архітектури в Україні. На сьгодні з колишнього замкового комплексу залишилися лише руїни.
Дубровиця над Горинню (губ. Волинська), «Містечко, колись столиця удільного князівства в ХІІ ст. В 1558 році власність князя Семена Ольшанського. Переходячи по спадковості, обширний маєток дістався графу Плятеру в 1775 році. Тут був костел отців піарів зі знаними в околиці школами» [23].
На сьогодні пам’ятка збережена та використовується як костел Іоанна Хрестителя (рис. 4).
Рис.4. Літографія Н.Орди, Дубровиця над Горинню (губ. Волинська)
Олика (губ. Волинська), «Колишня власність Кишко. Пізніше Олика перейшла до Радзивіллів. Миколай «Чорний» отримав титул князя від імператора Карла V в 1589 році. Першим ординатом на Олиці став князь Станіслав, великий маршалок литовський, в 1589 році. Козаки знищили місто 1648 року. Укріплений замок закладено 1564 року. Костел Св. Трійці збудував князь Альбрехт Станіслав Радзивіл, великий канцлер литовський, в 1635 році» [24].
З середини 50-х років руїни палацу були перебудовані під Волинську психіатричну лікарню, яка існує тут і донині [7].
Ридомль (губ. Волинська), «Регіна з Гощі, княжна Соломерецька, подарувала 1637 року маєток і давній родинний замок князю Миколая Чарторийському і його дружині Ізабелі, сестрі князя Самійла Корецького. Зараз власність графа Олександра Ржищевського» [25].
Кам’яний замок, що знаходився у селі Ридомль до сьогодні не зберігся.
Дубно над рікою Іквою (губ. Волинська), «Власність Данила Ігоровича у 1099 році. Ягайло надає привілеєм у 1386 році Федорові, князю з Острога. Далі Дубно належить князю Янушу Сангушку, великому маршалку литовському, що дарував місто з 70 селами Станіславу Любомирському. Давній замок укріпив князь Костянтин Острозький» [26].
Пам’ятка збережена, та саме на основі Дубенського замку у червні 1993 року постановою Кабінету Міністрів України створено Державний історико-культурний заповідник м. Дубно. На сьогодні Дубенський замок використовується під музей [8].
Звягель, Новград Волинський (губ. Волинська), «Колись власність Великих князів Литовських, пізніше в ХV ст., княжат Звягельських. Олександр Ягелончик подарував князю Костянтину Острозькому. Замок знищений в 1648 році Зигмунтом Пжиемським під час міського повстання. Останнім часом Звягельське князівство належало частині родини графів Потоцьких» [27].
На сьогодні, з колишнього міста Звягель збереглись лише стіни та фундамент фортеці. За часів незалежної України були проведені реставраційні роботи в фортеці, надбудовано вежу та поставлено дзвін [9].
Межиріч Корецький (губ. Волинська), «Знаменитий палац родини графів Стецьких»[28].
На даний час приміщення палацу в аварійному стані, та підпорядковуються спецшколі-інтернату села Великі Межирічі, Корецького району, Рівненської області.
Плоска (губ. Волинська), «Маєток князя Євстахія Четвертинського» [29].
Палац до наших днів не зберігся.
Губків (губ. Волинська), «Руїни оборонного замку над рікою Случчю, що належав родині Семашків, на останніх кордонах з татарськими загонами, зараз власність графів Понінських» [30].
На сьогодні замок також перебуває в руїнах.
Рівне (губ. Волинська), «Давне містечко над рікою Устя. Замок збудований Конецпольським в ХVІ ст., зараз власність князя Любомирського» [31].
Палац Любомирських у місті Рівне втрачений.
Клевань над рікою Стублою (губ. Волинська), «Будівництво старого оборонного замку розпочав Михайло Чарторийський в 1475 році, а завершив його син Федір» [32].
Клеванський замок представляє собою залишки оборонної споруди зі збереженими віадуком, двома кам'яними вежами та корпусами колишнього духовного училища [5].
Олексинець (губ. Волинська), «Олександра, донька князя Вишнівецького, внесла той маєток в дім чоловіка князя Чарторийського біля 1570 року. Оборонний замочок збудований для захисту від татарських нападів. В кінці ХVІІІ ст. Олексинець належав князю Юзефу Чарторийському, останньому нащадку князів Корецьких. Далі перейшов до родини Ржищевських і зараз є власністю графа Олександра Ржищевського» [33].
Від замку залишилися лише вали-укріплення.
Тайкури (губ. Волинська), «Руїни замку, спорудженого в ХV ст. княжатами Вишнівецькими, зараз володіння графа Олександра Ілінського» [34].
Руїни замку збереглися і до сьогодні.
Новомалин (губ. Волинська), «Володіння Оскара Сосновського, видатного скульптора» [35].
Сьогодні від Новомалинського замку залишились лише руїни.
Берестечко (губ. Волинська), «Місце битви короля Яна Каземира з Богданом Хмельницьким 28 червня 1651 року, в якій загинуло 30000 татарів і козаків. В центрі надгробний пам’ятник Олександра князя Пронського каштеляна Троцького. В даленні пам’ятник 5000 дівчатам замучених татарами» [36].
Пам’ятник «Мурований стовп» у Берестечку на сьогодні збережений.
Каролін над Пінським (губ. Волинська), «Руїни замку князів Вишнівецьких. Був зруйнований в 1709 р. під час війни Петра Великого проти Карла ХІІ» [37].
На сьогодні від замку в Пінську (Білорусія) залишився лише підземний хід.
Аналізуючи літографії Наполеона Орди на прикладі Волинської губернії з сучасним станом зафіксованих об’єктів, можна зробити висновок, що частина пам’яток не збережена, більшість перебудована або знаходиться в руїнах, лише окремі об’єкти дійшли до нашого часу в автентичному стані.
Тому фондова збірка Заповідника може розглядатися як одне з іконографічних джерел з вивчення історичних, архітектурних аспектів поруйнованої та втраченої історико-культурної спадщини Волині, та складає значну допомогу в пам’яткоохоронній та реставраційній діяльності тощо.
Для ознайомлення з літографіями митця, Заповідником у 2014 та 2017 роках видано два альбоми літографій Наполеона Орди: «Колекція літографій з фондів Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». Випуск 1. Подільська губернія» (20 літографій), та «Колекція літографій з фондів Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець» Випуск 2. Волинська губернія» (24 літографії).
Поверхневий аналіз творів Н.Орди та сучасний стан об’єктів спонукає для подальших досліджень запропонованої теми із залученням фахівців у сфері відродження втраченої історико-архітектурної спадщини міст та містечок Волині.
Список використаних джерел та літератури
- 1. Альбом Колекція літографій Наполеона Орди з фондів Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Випуск 2. Волинська губернія.
- Березіна І.В. Старожитнє зодчество України у творчості Наполеона Орди./І.В. Березіна. - Вісник ХДАДМ. №1,2007.
- Березіна І.В. Архітектурна спадщина України у творчості Наполеона Орди: іконографія та принципи використання: монографія / І.В. Березіна. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. – 152 с.
- Вечерський В.В."Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України"/В.В. Вечерський.- К.: НДІТІАМ, 2002. - 600 С. (Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури й містобудування; Головне управління містобудування і архітектури Київської міськдержадміністрації).
- Клеванський замок// uk.wikipedia.org [Електронний ресурс]: Матеріал з Вікіпедії–вільної енциклопедії. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Клеванський замок
- Колегіум Єзуїтів (Острог)// uk.wikipedia.org [Електронний ресурс]: Матеріал з Вікіпедії–вільної енциклопедії. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Колегіум Єзуїтів (Острог)
- Олицький замок// uk.wikipedia.org [Електронний ресурс]: Матеріал з Вікіпедії–вільної енциклопедії. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Олицький замок.
- Прадавнє місто над Іквою [Електронний ресурс]: Матеріал з Перше екскурсійне бюро. - Режим доступу: http://www.primetour.ua/uk/company/articles/Pradavne-misto-nad-Ikvoyu.html.
- Придибайло О. Звягельська фортеця/ О.Придибайло// Мальовничі куточки України.-[Електронний ресурс].- Режим достопу: https://we.org.ua/malovnychi-kutochky-ukrayiny/zhytomyrska-oblast/zvyagelska-fortetsya
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Науковий архів, Фондові зібрання Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» [О.Вільчинська], 2017.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Науковий архів, Актуальні питання збереження,використання та популяризації музейних колекцій в Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець»/[О.Вільчинська].- Кам’янець-Подільський, 2014.-20 с.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 769. Літографія Почаїв. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 771. Літографія Заслав. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 772. Літографія Вишнівець над Горинню. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 780. Літографія Острог. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 784. Літографія Острог. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 781. Літографія Кременець. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 785. Літографія Антоніни. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 787. Літографія Славута. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 790. Літографія Луцьк над ріками Стиром і Глушцем. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 794. Літографія Городище. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1028. Літографія Корець. Губ. Волинська
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1029. Літографія Дубровиця над Горинню. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1031. Літографія Олика. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1032. Літографія Ридомль. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1034. Літографія Дубно над рікою Іквою. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1037. Літографія Звягель, Новград Волинський. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1045. Літографія Межиріч Корецький. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1062. Літографія Плоска. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1077. Літографія Губків. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1090. Літографія Рівне. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1092. Літографія Клевань над рікою Стублою. Губ. Волинська.
33.Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1097. Літографія Олексинець. Губ. Волинська. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1098. Літографія Тайкури. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 2007. Літографія Новомалин. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 782. Літографія Берестечко. Губ. Волинська.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв. № 1075. Літографія Каролін над Пінським. Губ. Волинська.
