Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » І.А. Бабійчук. Архітектурна спадщина Кам’янця-Подільського в роботах С. Кукурузи.

    І.А. Бабійчук. Архітектурна спадщина Кам’янця-Подільського в роботах С. Кукурузи.

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 28-04-2021

    І.А. Бабійчук,

    молодший науковий співробітник

    Національного історико-архітектурного

    заповідника «Кам’янець»

     

    Архітектурна спадщина Кам’янця-Подільського в роботах С.Кукурузи

       У даній статті аналізуються ліногравюри С.Кукурузи та розглядаються принципи використання їх у пам’яткоохоронній діяльності НІАЗ «Кам’янець».

       Ключові слова: графіка, С.В. Кукуруза, митець, пам’яткоохоронна діяльність, колекція, екслібрис, пам’ятка архітектури, ампір.

    Графічні твори митців є документальною фіксацією пам’яток архітектури і оточуючого середовища та посідають помітне місце в історії культури. Одним із таких творчих митців Поділля є Сергій Васильович Кукуруза (1906-1979) - член Спілки художників СРСР, заслужений вчитель Казахської РСР, член правління Кам’янець – Подільської і Хмельницької організацій Товариства охорони пам’ятників історії та культури, Товариства охорони природи, географічного товариства [1].

       С.В. Кукуруза народився 3 лютого 1906 р. в селі Привороття (сьогодні село Подільське), поблизу міста Кам’янця-Подільського Хмельницької області, в родині селянина [2]. Вперше ім’я Сергія Кукурузи появилося в образотворчому мистецтві в 1931 році оформленням гравюрою «П’ятий рік п’ятирічки» обгортки журналу «Молодий більшовик». Саме в цей період з 1930 по 1934 роки художник навчався у Київському художньому інституті, який став осередком формування нових ідей та традицій, де працювали М. Бойчук, В.Пальмов, К.Малевич, В. Касіян та інші [3]. З  1940 по 1972 роки С. Кукуруза працює в Казахстані, займаючись педагогічною та творчою діяльністю. У 1972 р. художник повертається в Україну на рідне Поділля, та назавжди поселяється в Кам’янці-Подільському [4].

       Подорожуючи мальовничими куточками подільського краю, С. Кукуруза створює різнопланові серії гравюр такі, як: «Пам’ятники Великій Вітчизняній війні» (до 30 – тої річниці визволення Кам’янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників), «Кам’янець-Подільський цементний завод», «Архітектурні пам’ятки Поділля», «Пам’ятки вірменської архітектури в м. Кам’янці-Подільському», «Кам’янеччина в минулому і сучасному», «Кам’янець-Подільський. Збірна серія», «Види річки Дністер» (затоплені міста після побудови Могилів - Подільської ГЕС), «Тваринний комплекс колгоспу «Україна», с. Устя » та інші [5].

       Графічна творчість Сергія Кукурузи багатогранна, митець також захоплюється створенням книжкових знаків – екслібрисів, яких нараховується у його колекції понад 150, виготовлених на дереві та лінолеумі. Тематика книжкових знаків є  різноманітною. Екслібриси, створені Сергієм Кукурузою, були презентовані на виставках Москви, Києва, Харкова, Львова, Красноярська, Актюбінська а також у Польщі та Голландії [6]. В подарунковому комплекті «Книжные знаки 1969 С. Кукурузы» автор залишив напис «Книжные знаки сделаны в период бессонных ночей трехдневного пребывания в Старо-Ушицкой больнице на Подоле. Работа проходила в коридоре при мерцающей слабой лампочке под потолком. А я, убивая тоску гравировал книжные знаки…» [7].

       За своє творче життя художник-графік створив більше, як  2,5 тисячі різноманітних робіт. Його творчістю захоплювались не лише в Україні, але й за її межами про, що свідчить переписка С.Кукурузи з членом – кореспондентом Академії Наук СРСР професором Сидоровим А.А. «Ваши новые гравюры я получил. Вы меня просите об отзыве о них, и я с удовольствием сообщаю мое искреннее мнение, что все они в общем удачны. Они, во всяком случае - значительный шаг вперёд в Вашем искусстве после 30-х годов. Мне очень нравится Ваша шевченковская серия, и особенно – Ваши украинские пейзажи. В них налицо и «настроение», и мастерство в передаче пространства, и неоспоримая декоративность цвета и композиции. Это мнение не только мое, но и некоторых моих знакомых, которым я имел повод показывать Ваши листы. Цветные линогравюры, эстампами в Москве пользуются успехом, их полюбили как приём украшения жилищ, Ваши же работы, право, стоят на хорошем уровне рядом с теми, какие распространяются у нас. Я готов Вас поздравить и приветствовать с неоспоримыми достижениями как художника» [8].

      Художні твори С.Кукурузи прикрашають колекції багатьох музеїв та галерей Москви, Санкт-Петербургу, Алма-Ати, Києва, Львова, Вінниці, Хмельницького, Чернівців, Кам’янця-Подільського та інших міст [9]. У фондах Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» (далі - Заповідник) зберігається колекція ліногравюр С.В. Кукурузи, до якої входять серії: «Памятники армянской архитектуры в Каменец-Подольском», яка включає 19 робіт з зображенням вірменських пам’яток; серія «Кам’янець-Подільський. Збірна серія», що нараховує 34 роботи, до якої входять пам’ятки Старого міста, міські пейзажі Нового плану, портрети; серія-мініатюра «Кам’янець-Подільський» налічує 15 робіт.

       Дана колекція з фондів Заповідника є цінним іконографічним джерелом, яке фіксує стан пам’яток на території НІАЗ «Кам’янець» у 70-ті роки ХХ ст. Саме в цей час розглядалось питання створення в місті Державного історико-архітектурного заповідника з метою  збереження об’єктів культурної спадщини Старого міста. В НІАЗ «Кам’янець» роботи С. Кукурузи використовуються в науково-дослідній, виставковій, пам’ятокоохороній діяльності.

       Проаналізуємо використання робіт С. Кукурузи з зображенням об’єктів історико-архітектурної спадщини  Старого міста в пам’яткоохоронній діяльності, на прикладі ліногравюр з фондів НІАЗ «Кам’янець»:

    - ліногравюра «Армянская башня – колокольня XVI в.» [10], - Башта вірменського костьолу, 16 ст., пам’ятка архітектури та містобудування національного значення, Охор. № 750 [11]. Зображено південний фасад п’ятиярусної кам’яної башти та аркаду костелу Св. Миколая з фрагментом огорожі. Порівнюючи стан пам’ятки  на сьогодні,відзначимо, що істотних змін не відбулось, лише аркада оздоблена сучасними кованими металевими заповненнями.

      - Ліногравюра «Казематная башня XVII в.» [12] – башта Казематська, 1667 р., пам’ятка архітектури та містобудування національного значення, охоронний № 736[13]. На ліногравюрі зображений вигляд башти з південно-західного боку, до якої примикає господарська споруда. На сьогодні пам’ятка зазнала змін, з виконанням реставраційно-ремонтних робіт у 2007 році, були проведені роботи з заміною даху, понижено рівень входів у башту, влаштовано дверні віконні заповнення.

      - Ліногравюра «Армянский колодец 1638 г. » [14] - Вірменський колодязь, 1638 р., пам’ятка архітектури національного значення охоронний № 739 [15]. На ліногравюрі, ми можемо побачити вірменську криницю зі східного боку, де зафіксовано її стан після консерваційних робіт у післявоєнний період.  В 1992 році під час ремонтно - реставраційних робіт було змінено дах, який став ґонтовий наметовий із заломом.

      - Ліногравюра «Армянские склады XVI в.» [16] – Вірменські склади, 16 ст., пам’ятка архітектури та містобудування національного значення, охоронний № 743 [17]. На ліногравюрі зображений південний фасад стіни вірменських складів, на задньому плані дзвіниця Миколаївської церкви, з північного боку фрагмент житлового будинку. Перебудови та змін пам’ятка не зазнала.

    - Ліногравюра «Гончарная башня XVI в.» [18] – Гончарська башта, 1583 р. пам’ятка архітектури та містобудування національного значення, охоронний № 727/6 [19]. Зображено фасад п’ятиярусної круглої башти з конічним ґонтовим дахом з північного схилу каньйону річки Смотрич. Аналізуючи роботу С.Кукурузи, можна сказати, що пам’ятка до сьогодні зберегла свій вигляд без змін.

      - Ліногравюра «Каменец – Подольский. Гравюры Сергея Кукурузы» [20] - зображено пам’ятку архітектури національного значення, будинок Польського магістрату, 16-18 ст., охоронний № 738 [21] з південно-східного боку. На ліногравюрі зображено вигляд пам’ятки після проведення ремонтно-реставраційних робіт у 1970-х роках, де зафіксовано тимчасове ампірне завершення вежі ратуші, яке було змінено реставрацією в 1990-х роках на барокове.

      Отже, творчість Сергія Кукурузи можна розглядати не тільки в художньо-образотворчих аспектах, а як цінне іконографічне джерело в пам’яткоохоронній та реставраційній діяльності. За роботами художника можна простежити еволюцію перебудови пам’яток архітектури та визначити  стан їх збереження з 1970-их років.

     

     

    Список використаних джерел та літератури

    1. Головін М. Щедрий талант // «Розмай». – 1976. – 6 лютого. – С.3.
    2. Проспект виставки творів, присвяченої 70-річчю з дня народження і 45-річчю творчої діяльності. – Кам’янець-Подільський, 1976. - Наукова бібліотека НІАЗ «Кам’янець».
    3. Баршинова О. Роль естетичних теорій представників українського авангарду в формуванні конструктивістського стилю //Архітектурна спадщина України. Вип. 4: Проблеми стильового розвитку України / За ред. В. Тимофієнка. – Київ, 1997 р. – С.147.
    4. Завальнюк О.М., Комарніцький О.Б. Минуле і сучасне Кам’янця-Подільського: політики, військові, підприємці, діячі освіти, науки, культури й медицини: Історичні нариси. – Вип.1. – Кам’янець-Подільський, 2003 р. – С.168.
    5. Коваленко Ф. Записка о жизни и деятельности художника. – графика члена Союза художников СССР Сергея Васильевича Кукурузы. / К 70-летию со дня рождения и 45-летию творческой деятельности/. - Наукова бібліотека НІАЗ «Кам’янець».
    6. Головін М. Еклібриси Сергія Кукурузи // «Корчагінець». – 1975. – 18 грудня.
    7. 7. Подарунковий комплект «Книжные знаки 1969 С. Кукурузы». – Приватна колекція Чернова О.С.
    8. Сидоров А. Выписка из письма члена – корреспондента Академии Наук СССР, Сидорова А.А. – Москва, 1966. – Наукова бібліотека НІАЗ «Кам’янець».
    9. Завальнюк О.М., Комарніцький О.Б. Минуле і сучасне Кам’янця-Подільського: політики, військові… – С.165.
    10. Фонди НІАЗ «Кам’янець». – Група зберігання «Іконографічні матеріали». – Ік. 209.
    11. Законодавство про пам’ятки історії та культури. Збірник нормативних актів. Під ред. О.Н. Якименка. – Київ, 1970. – С.290.
    12. Фонди НІАЗ «Кам’янець»... – Ік. 218.
    13. Законодавство про пам’ятки історії... – С.289
    14. Фонди НІАЗ «Кам’янець»…– Ік. 219.
    15. Законодавство про пам’ятки історії... – С.290.
    16. Фонди НІАЗ «Кам’янець»... – Ік. 210.
    17. Законодавство про пам’ятки... – С.290.
    18. Фонди НІАЗ «Кам’янець»... – Ік. 836.
    19. Законодавство про пам’ятки... – С.288.
    20. Фонди НІАЗ «Кам’янець»... – Ік. 800.
    21. Законодавство про пам’ятки історії... – С.289.

     

    In this article the linocuts of S.Kukuruzy are analysed and the principles of their using in monument protection activities of NHAR  "Kamyanetc"  are examined.

    Key words: graphics, S. V.Kukuruzy, artist, monument protection activities, collection, bookplate, architectural monument, еmpire.

     

    Ілюстрації до тексту

      Рис.1 Портрет С.В. Кукурузи

     Рис.2 Ліногравюра С. Кукурузи «Армянская башня – колокольня XVI в.»

    Відомості про автора

    Бабійчук Ірина Алімівна

    Молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець»

    Робоча адреса: м. Кам’янець-Подільський, вул. П’ятницька,9

    Контактні телефони: моб. 0678616972, роб. 03849 2-31-16

     

     

     

     

     

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: