О. В. Вільчинська, О. Ф. Кулішова. Видавничі роботи Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи з фондів НІАЗ «Кам’янець».

О. В. Вільчинська,

головний зберігач фондів

НІАЗ «Кам’янець»

О. Ф. Кулішова,

старший науковий співробітник

НІАЗ «Кам’янець»

Видавничі роботи Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи з фондів НІАЗ «Кам’янець»

   У статті акцент ставиться на аналізі рідкісних бібліографічних видань Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи з фондових зібрань НІАЗ «Кам’янець».

  Ключові слова: Художньо-промислова школа, видавництво, літографія, Гагенмейстер, поштова листівка, народне мистецтво, бібліографічні роботи, мистецька спадщина, Поділля.

   Важливе місце в історії культури Поділля початку ХХ ст. належить Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі. Її діяльність пов’язана з дослідженням і вивченням народного мистецтва та етнографії, популяризацією історико-архітектурної спадщини міста, краєзнавчою роботою. За час свого існування школа пройшла декілька етапів становлення. Започаткована В. Розвадовським у 1905 році як Рисувальні класи з керамічним відділенням, далі з 1909 року Художньо-реміснича навчальна майстерня, з 1921 року Художньо-промисловий технікум імені Г. Сковороди, а з 1923 року Художньо-промислова школа, яку очолив В. Гагенмейстер. Навчальний заклад випускав майстрів народних промислів, виготовляв зразки художньої кераміки з мотивами подільського орнаменту і фольклору, займався видавничою діяльністю. Школа залишила великий історико-мистецький спадок, який і на сьогодні заслуговує уваги науковців, краєзнавців, митців.

   Визначний внесок у вивчення, популяризацію, збереження мистецької спадщини Володимира  Гагенмейстера та Художньо-промислової школи зроблено  його дочкою Ольгою Ерн (Гагенмейстер-Корецькою) та краєзнавцем, громадським діячем Андрієм Паравійчуком [5, c. 48-54]. Найбільш ґрунтовними, фундаментальними та основоположними працями стали монографії Л. Овчаренко та І. Гуцул, Н. Урсу. У своїй праці «Кам’янець-Подільський осередок гончарної освіти в Україні (1905-1933)» Л. Овчаренко за архівними й літературними джерелами, польовими матеріалами проаналізувала передумови заснування, основні напрямки діяльності, учнівський склад, навчальні програми, етнопедагогічні засади функціонування й персоналії викладачів Кам’янець-Подільської художньо-промислової професійної школи імені Григорія Сковороди [8]. У монографії «Володимир Гагенмейстер. Життя і творчість» І. Гуцул, Н. Урсу розглянули віхи життя, культурний, творчий і педагогічний доробок видатного подільського художника-педагога Володимира Гагенмейстера та його значення для культурно-мистецької, реставраційної та пам’яткоохоронної справи України [3]. Також до тематики вивчення діяльності Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи звертались численні науковці, мистецтвознавці, історики, краєзнавці (А. Шулик [13], А. Данилюк [4], Ю.  Табенська [12], М. Конишева [6],  Ю. Лащук [7], Л. Божко [2] та ін.).

   Творчий спадок школи зберігається в музейних, архівних та приватних колекціях і становить науковий та мистецький інтерес для подальшого вивчення. В цій статті акцент ставиться на аналізі окремої друкованої продукції, яка становить бібліографічну рідкість та популяризує фондові зібрання НІАЗ «Кам’янець».

   З 1920 по 1930 рр. Художньо-промислова школа мала три відділення: керамічне, текстильне (ткацько-килимарське) і графічне (художньо-літографське) з літографсько-цинкографічною майстернею. [10, с. 9] Значні здобутки школи забезпечувались завдяки потужному викладацькому складу, серед яких були художники-графіки В. Гагенмейстер, Б. Крюков, К. Кржемінський, В. Шаврін, літограф М. Корецький, викладач і завідуюча ткацько-килимарським відділенням В. Корецька, викладач, завідуючий керамічним відділенням О. Адамович, викладач літографії й цинкографії А. Вронський, завідувач друкарським відділом М. Матвіїв та інші (Додаток 1).

   Одним із основних напрямків роботи школи була видавнича діяльність, відкриття якої при звичайній провінційній художньо-промисловій школі було справжнім здобутком свого часу. Ініціатором і організатором створення мистецького видавництва став завідуючий школою художник-графік В. Гагенмейстер.  У графічному відділі літографським способом друкували альбоми, брошури, поштові листівки. Текстові матеріали українською, російською, польською, латинською, французькою, німецькою мовами виготовляли на друкарському станку-«бостонці» [9, с. 85-86]. Літографський відділ Кам’янецької художньо-промислової профшколи мав свій видавничий знак – в овалі накатний валок і глечик, а по периметру овалу напис «Кам’янецька ХПШ» (новий, 1927 р.) (Додаток 2) [1, 1 арк.]. Не дивлячись на труднощі через брак матеріалів і недостатнє фінансування,  видання добре оформлювалось в художньому і поліграфічному плані. Художні друковані роботи випускались в одно- і багатокольоровому оформленні невеликими тиражами – 50-150 примірників. Станом на 1989 рік було відомо 136 видань профшколи, 96 з них роботи В. Гегенмейстера [13, c.170-173]. У друкованих виданнях Кам’янця-Подільської художньо-промислової профшколи в якості ілюстрацій використовували замальовки педагогів та вихованців. Майже кожна художня робота підписана і це дало можливість встановити їхнє авторство [8, c. 263].

   Видавництво публікувало роботи за такими напрямками: гончарство, скло («Гутне шкло Поділля» (1931), «Гончарство на Поділлі» (1927) тощо); вишивки («Вишивки низзю на Поділлі» (1927), «Тульчинщина» (1927) тощо); народне мистецтво, розписи, прикраси («Стінні розписи на Поділлі» (1927), «Селянські настінні розписи Кам’янеччини» (1930), «Настінні паперові прикраси» (1930) тощо); народні типи і одяг (З альбому Ріґельмана «Типи українців» (1922), Б. Крюков «Дівчата селянки у святковому вбранні» (1926-1927), В. Шаврін «Селянський одяг на Поділлю» (1927) тощо); портрети видатних людей (Т. Шевченко, С. Руданський, Г. Сковорода тощо); селянська архітектура («Хати села Ходоровець» (1927), «Архітектура та стінні розписи синагоги містечка Смотрич» (1928) тощо); пам’ятки архітектури і види Кам’янця-Подільського (поштові листівки «Стара фортеця», «Вітряна брама», «Турецький мінарет», «Будинок Халіла-баші» (1923-1926) тощо); інші видання (метрики, грамоти, брошури, посвідчення тощо) [11, c. 7-12].

   Цікаві рідкісні бібліографічні роботи з видавничого спадку Художньо-промислової школи зберігаються у фондових збірках НІАЗ «Кам’янець»:  альбом В. Шавріна «Селянський одяг на Поділлю», «Типи українців» з альбому Ріґельмана та робота Б. Крюкова «Дівчата-селянки в святковому вбранні», що зображають та описують народні типи і український традиційний одяг та поштові листівки з зображенням архітектурних пам’яток Кам’янця-Подільського.

   У 1922 році Кам’янець-Подільською художньо-промисловою школою було надруковано з роботи інженера, генерал-майора, кавалера Олександра Ріґельмана «Летописное повествование о Малой России и ее народе, и козаках вообще» (Москва, 1847 р.) п’ять літографій: «Українська сільська дівчина», «Український селянин», «Українська дівчина з міщанського дому», «Українська пані з шляхетського дому», «Українка з іменитого дому», три з яких зберігаються у фондовій збірці  НІАЗ «Кам’янець»:

- «Українська сільська дівчина» - розмір 26х16 см, робота виконана в сіро-чорних кольорах на жовтуватому папері низької якості. Зображено дівчину в повний зріст, в профіль,  в селянському вбранні (сорочка, плахта, запаска), волосся якої прикрашено стрічками з квітами, на шиї намисто, на правому плечі тримає коромисло. Зображення розміщене в обмежуючій рамці, нижче напис: «УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА ДІВЧИНА (З альбома Ріґельмана – Москва 1847 року). Видання Кам’янець-Подільської Художньо-Промислової Школи. 1922 р.» (Додаток 3).

- «Українська пані з шляхетського дому» - розмір 26х16 см, робота виконана в сіро-чорних кольорах на сіро-блакитному папері низької якості. Зображено українську пані в повний зріст, голова повернута праворуч на три чверті, руки напівзігнуті, вбрана у вишуканий приталений жупан, головний убір – бархатний «кораблик», на шиї намисто. Зображення розміщене в обмежуючій рамці, нижче напис: «УКРАЇНСЬКА ПАНІ З ШЛЯХЕТСЬКОГО ДОМУ» (З альбома Ріґельмана – Москва 1847 року). Видання Кам’янець-Подільської Художньо-Промислової Школи. 1922 р.». (Додаток 4)

- «Українка з іменитого дому» - розмір 26х16 см, робота виконана в сіро-чорних кольорах на жовтуватому папері низької якості. Зображено українську пані з іменитого дому в повний зріст, повернута праворуч на три чверті, в зимовому вбранні – кожусі, головний убір – кругла шапочка обшита хутром, на шиї намисто. Зображення розміщене в обмежуючій рамці, нижче напис: «УКРАЇНКА З ІМЕНИТОГО ДОМУ» (З альбома Ріґельмана – Москва 1847 року). Видання Кам’янець-Подільської Художньо-Промислової Школи. 1922 р.». (Додаток 5)

Наступною роботою, що змальовує традиційний народний одяг є літографія Б. Крюкова «Дівчата-селянки у святковому вбранні» (1926-1927) - розмір 15х20 см, робота виконана в синіх кольорах на жовтуватому папері низької якості. Зображено в повний зріст дві українські дівчини у святковому вбранні – вишиті сорочки, спідниці з фартушками, у чобітках, волосся прикрашено віночками, на шиї намисто.  В руках дівчата тримають хустинки. Робота оформлена в народних традиціях – обрамлена квітковим орнаментом (фантазійні квіти та соняшники). У лівому нижньому куті монограма художника – «БК» (Борис Крюков) (Додаток 6).

   Ще одним рідкісним етнографічним виданням школи є автолітографії В. Шавріна, виконані по фотографіям 1899-1900 рр. Є. Сіцінського «Селянський одяг на Поділлю» (1927), які надруковані в літографічній майстерні учнями Кам’янець-Подільської художньо-промислової профшколи під доглядом М. Корецького. Альбом складається з 18 окремих аркушів цупкого паперу розміром 21х28.5 см. Обкладинка жовтуватого кольору, на якій в рамці, оздобленій рослинним та геометричним орнаментом зображено у верхньому одязі жінку-селянку, яка повернута спиною. Над зображенням написи: «В. Шаврін, автолітографії, СЕЛЯНСЬКИЙ ОДЯГ», нижче зображення: «НА ПОДІЛЛЮ. Кам’янець на Поділлю. Художньо-Промислова Профшкола.» Альбом містить 14 літографій жіночого та чоловічого селянського одягу з Кам’янеччини, Летичівщини, Ямпільщини, Могилівщини, Ольгопільщини. Роботи розміром 9х13 см закріплені по центру на папері зеленуватого кольору. Літографічні зображення в коричнево-чорно-бордових кольорах на білому тлі. Остання сторінка обкладинки містить перелік видань Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи з 25 найменувань. Альбом В. Шавріна «Селянський одяг на Поділлю» було видано невеликим тиражем в 50 примірників (Додаток 7).

   Серед видань школи значне місце з популяризації творів мистецтва та історико-культурної спадщини займали поштові листівки. Найбільше їх було видано із зображеннями архітектурних пам’яток і видів стародавнього Кам’янця-Подільського. Також листівки випускались з інших тематик: «Гончарство», «Будуймо танк», «Коваль», «Лірник» тощо. Окремі серії пам’яток і видів Кам’янця-Подільського (Стара фортеця, Вітряна брама, Тріумфальна брама Кафедрального костьолу, Замкова брама, Тринітарський костьол, Вірменський костьол, Руська брама, Гончарська башта, Міська ратуша, Турецький мінарет, Новопланівський міст, Турецький міст, водоспад, Центральна площа, Карвасари) перевидавались чотири рази з доповненнями і змінами у 1923-1929 рр. і по кожній серії загалом було видано до двох тисяч листівок [11, с. 6, 10].

З серії пам’яток і видів Кам’янця-Подільського видавництва Художньо-промислової школи у фондах НІАЗ «Кам’янець» зберігаються наступні листівки: «Турецький мінарет» (1926), «Турецький мінарет» (1927), «Стара фортеця» (1923-1928).

-  Поштова листівка «Турецький мінарет» (1926) розміром 9.5х14.5 см, зображено Турецький мінарет,  Кафедральний костьол святих апостолів Петра і Павла з капличкою Пресвятих таїнств з північного боку в коричнево-бежевих кольорах. Зображення композиційно замкнуто у восьмигранну рамочку коричневого кольору. Нижче напис: «КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ. Турецький мінарет». На звороті листівки звичайні поштові позначення чорним кольором: «ПОШТОВА КАРТКА» (українською мовою), «KARTE POSTALE» (французькою мовою), нижче: «Видання Кам’янець-Подільської Художньо-Промислової Профшколи. Окрліт ч. 564. 1926 1000» (Додаток 8).

- Поштова листівка «Турецький мінарет» (1927) розміром 8.7х14 см, на жовтуватому тлі зображено Турецький мінарет з північного боку, частину фасаду Кафедрального костьолу та північно-східний фасад будинку подільського єпископа. Зображення в сіро-чорних кольорах і займає більшу половину лівої частини листівки. У правому верхньому куті напис: «Кам’янець-Подільський. Турецький мінарет». На звороті листівки звичайні поштові позначення чорним кольором: «ПОШТОВА КАРТКА» (українською мовою), «KARTE POSTALE» (французькою мовою), нижче: «Видання Кам’янець-Подільської Художньо-Промислової Профшколи. Окрліт ч. 193. 1927 100» (Додаток 9).

- Поштова листівка «Стара фортеця» (1923-1928) розміром 10.5х14 см, на жовтуватому тлі в сіро-чорних кольорах зображено фортецю з південного боку, передмістя Карвасари та річку Смотрич. Нижче напис: «Кам’янець-Подільський. Стара фортеця». Зображення і напис композиційно замкнуті в чорну прямокутну рамку. На звороті листівки звичайні поштові позначення чорним кольором: «ПОШТОВА КАРТКА» (українською мовою), «KARTE POSTALE» (французькою мовою), в лівому верхньому куті гриф видання: «Видання Кам’янецької Художньо-Промислової Профшколи», нижче: «Окрліт ч. 213. Ціна 10 коп. Тираж 100» (Додаток 10).

   Художньо-промислова школа через своє видавництво проводила велику і корисну роботу з популяризації кращих зразків народного мистецтва та історико-культурної спадщини Поділля. Виняткова цінність даних робіт полягає в тому, що вони відображають світогляд народу, соціальні фактори, побут українців. Видання школи мають велику художньо-мистецьку, культурну та наукову цінність. Роботи, які зберігаються у фондах НІАЗ «Кам’янець» становлять іконографічне джерело для етнографічних, культурних, мистецьких, історико-архітектурних досліджень та доступні для вивчення науковцями, краєзнавцями, дослідниками мистецької спадщини Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи.

Список використаних джерел і літератури

1. [Лист Андрія Григоровича Паравійчука до Ольги Ерн-Гагенмейстер. Кам’янець-Подільський, Хмельниччина. 25.12.1979] // Архів А.Г. Паравійчука. – Наукова бібліотека НІАЗ «Кам’янець». – 1 арк.
2. Божко Л. Викладання народного мистецтва в школі В. Гагенмейстера на Поділлі (1920-1930-і роки) / Л. Божко //Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. – №24. – К.: УНІСЕРВ, 2008. – С. 69-71.
3. Гуцул І.А. Володимир Гагенмейстер. Життя і творчість : монографія / І.А. Гуцул, Н.О. Урсу. – Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин Я.І., 2015. – 224 с.; іл.
4. Данилюк А. В. Гагенмейстер / А. Данилюк // Жовтень. – 1976. – №12. – С. 119-121.
5. Ерн О. Закоханий у Поділля / О. Ерн // Подільське братство: Інформаційний вісник. – 1993. – №3. – С. 48-54.
6. Конишева М. Поділля у творчості художника-графіка В. М. Гагенмейстера / М. Конишева // Тези доповідей наукової конференції, присвяченої сторіччю від дня заснування Кам’янця-Подільського історичного музею-заповідника «Музей і Поділля». – Кам’янець-Подільський, 1990. – С. 86.
7. Лащук Ю., Перепадя В. З історії художньо-промислової школи в Кам’янець-Подільському / Ю. Лащук, В. Перепадя // Високе призначення радянського мистецтва: Збірник матеріалів. – Львів: Вища школа, видавництво при Львівському державному інституті, 1975. – С. 106-109.
8. Овчаренко Л. Кам’янець-Подільський осередок гончарної освіти в Україні (1905-1933) / Л. Овчаренко. – Опіше: Українське Народознавство, 2015. – 1280 с.; іл.
9. Паравійчук А.Г. Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа // Народна творчість та етнографія. – 1984. - №1. – С. 85-86.
10. Паравійчук А. Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа і її видавнича діяльність. [Машинопис]. – Кам’янець-Подільський, 1971. – 15 с.
11. Паравійчук А. Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа і художник В. М. Гагенмейстер – популяризатори народного мистецтва Поділля та пам’яток архітектури і видів міста Кам’янця-Подільського. [Машинопис]. – Кам’янець-Подільський, 1979. – 14 с.
12. Табенська Ю.О. Традиції жанру «livred’ artiste» у видавничій діяльності В. Гагенмейстера / Ю.О. Табенська // Мистецька спадщина Поділля у контексті полікультурного європейського простору: збірник наукових праць за результатами Міжнародного науково-практичного семінару. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – С. 143-147.
13. Шулик А.Г. Графічна діяльність В. Гагенмейстера на тлі існування художньо-промислової школи у Кам’янці-Подільському / А.Г. Шулик // Образотворче мистецтво. – 2011. – №4. – С. 170-173.

Список скорочень

НІАЗ «Кам’янець» - Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»

Додаток 1. Викладачі Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи. Село Панівці на Поділлі. Жовтень 1925 р.

Зліва направо:

1. М. О. Корецький – літограф

2. І. М. Стойкевич – викладач політекономії

3. В. В. Шаврін – художник, викладач, ілюстратор газети «Червоний Кордон»

4. Є. Ф. Мельницька – секретар школи

5. В. М. Гагенмейстер – художник, завідуючий школи

6. В. І. Корецька – викладач, завідуюча ткацько-килимарським відділенням

7. О. М. Адамович – викладач, завідуючий керамічним відділенням

8. З. Ф. Гагенмейсер – художник-графік

9. К. І. Кржемінський – художник-графік, викладач

Наукова бібліотека НІАЗ «Кам’янець»

Додаток 2. Видавничий знак Кам’янецької художньо-промислової профшколи, 1927 р.

                   Наукова бібліотека НІАЗ «Кам’янець»