Анна Кулішова,
завідувач відділу реставрації та
реабілітації пам’яток архітектури
Пагор Валентин,
науковий співробітник
НІАЗ «Кам’янець»
Підзамецька брама в системі оборонних укріплень Кам’янець-Подільської фортеці
У статті здійснено вивчення пам’ятки архітектури Підзамецької брами в Кам’янці-Подільському. З’ясовуються такі питання: дата будівництва, особливості функціонування, відображення пам’ятки на історико-топографічних планах, можливі реконструкції об’єкту і прилеглої території. Згадано підготовку програми консервації пам’ятки в 2014 р.
Ключові слова: Кам’янець-Подільський, пам’ятка, брама, фортифікації, фортеця.
Історії фортифікації Кам’янця-Подільського присвячені численні розвідки, а також узагальнюючі дослідження, що стосуються окремих об’єктів: башт, бастіонів, оборонних мурів. Особливості будівництва і функціонування брам Кам’янця-Подільського вивчали М. Б. Петров, А. Б. Задорожнюк, П. А. Болтанюк та ін. [1-2;4-11]. До однієї з найменш вивчених пам’яток відноситься Підзамецька брама (XVIII ст.), яка розташована в північній частині Нового замку при в’їзді з боку передмістя Підзамча. В 1963 р. вона була включена до державного реєстру пам’яток архітектури як пам’ятка національного значення XVIII ст. (Іл.3).
Виникає питання дати спорудження Підзамецької брами. Її будівництво пов’язують зі спорудженням Нового замку. У 1617 р. архітектор і військовий будівничий Теофіл Шомберг отримав завдання від польського короля Зигмунда Вази на будівництво Нового замку в Кам’янці-Подільському. У 1621 р. замок було збудовано. Укріплення позиціонувалося як самостійна бастіонна споруда, відділена від Старого замку [8, с. 17]. В ході будівництва замку було вирішено укріпити північну ділянку, яка являла собою дорогу, що вела до Пільної брами. З цього приводу О. А. Пламеницька вказує, що «спорудження Нового замку спричинило будівництво з боку Підзамча додаткової брами – п’ятої на шляху до міста» [7, с. 395-396]. Тобто брама була першою, що зустрічала ворога у випадку військової загрози. Враховуючи те, що на думку дослідників фортифікації брами являли собою найбільш уразливу ділянку замку, Підзамецька брама була збудована таким чином, щоб поєднати шляхово-комунікаційну, вартову та оборонну функції.
Для вивчення Підзамецької брами значний інформаційний потенціал мають історичні плани і давні зображення міста. На першому відомому малюнку міста 1633 р. брама не нанесена, адже автор зображення не охопив всю територію Старого замку. Не нанесено її і на турецьке зображення міста, відоме під назвою «Схематична карта облоги Кам’янця 1672 р.», що зберігається у фондах Архіву морської служби Франції. На цьому плані добре видно складну систему турецьких підкопів – підземних траншей. Вони примикали до ділянки шляху, який вів до Підзамецької брами. Можливо Підзамецька брама була зруйнована або сильно пошкоджена під час облоги міста турецькими військами в серпні 1672 р. На користь цієї версії служить план укріплень Кам’янця, виконаний генералом Яблоновським в 1699 р.
Особливий інтерес представляє зовнішній вигляд та особливості розташування Підзамецької брами. Архітектурні форми брами цілісно передають зображення міста виконані між 1673-1679 рр. Кипріяном Томашевичем, 1684 р. Джованні Джакомо Россі, 1693 р. Ніколя де Фером, 1729 р. П’єр ван дер АА. З них відомо, що брама в дотурецькі часи була кам’яною, мала один проїзд, який увінчувався склепінням у вигляді напівциркульної арки. Підзамецька брама влаштована посередині північного флангу гонверка, в місці, де починався північний контрескарп рову. Постає логічне запитання: чому Підзамецька брама розташована посередині північного флангу гонверка, а не на його початку, ближче в напрямку до напівбастіону св. Михаїла? Вся справа в тому, що перед брамою було передбачено т. зв. «Прикритий шлях», який слугував для безпечного пересування вояків. Окрім того, таке розташування брами дозволяло забезпечити її в разі потреби фланговою вогневою підтримкою з гонверка.
На початку XVIII ст. Підзамецька брама була реконструйована. Це підтверджують ряд історико-топографічних планів міста. Найбільш повні відомості про планування Підзамецької брами містить топографічний план міста виконаний у 1714-1715 рр., який знаходиться в колекції саксонського військового інженера Йоганна Максиміліана Георга фон Фюрстенхофа. Брама тоді мала назву «Ворота, що ведуть в замок». В той час перед брамою влаштували укріплений «кілами» рів. Невід’ємною частиною брами стала «Мала батарея», яка розміщувалася на куті воріт, опираючись на кромку каньйону. З іншої сторони була влаштована «Ліва батарея». Загалом план Кам’янця-Подільського 1714-1715 рр. дає нам важливу інформацію, що Підзамецька брама в післятурецький період була важливим укріпленим пунктом, який в мирний час виконував – вартову, а у військовий – оборонну функції.
Наступні плани міста, виконанні у 30-ті та 60-ті рр. XVIII ст. дають підстави стверджувати, що роботи з укріплення ділянки продовжувалися надалі. Зокрема, орієнтовно в 1730-х рр. було завершено роботи з підсилення прикритого шляху, ділянка укріплена валом, що підтверджує тогочасний проектний план. Значні роботи були проведені у 1761 р. Було завершено будівництво підпірного муру довжиною близько 110 м., що веде в напрямку до Пільної брами (Іл.1.). На думку дослідників ці роботи проводилися в період між 1740-1761 рр. Тоді було реконструйовано всю систему укріплень на в’їзді до міста, в тому числі Підзамкову браму, яка на думку дослідників мала дотурецький вигляд. Згідно досліджень Є. М. Пламеницької в середині XVIII ст. відбулася ще одна перебудова, внаслідок якої брама набула вигляду двох квадратних в плані пілонів, перед якими з напільного боку було влаштовано рів та дерев’яний міст з підйомною секцією [7, с. 444-445].
Значні будівельні роботи були проведені в кінці XVIII ст. У 1771 р. комендант фортеці, архітектор Ян де Вітте реконструював Підзамецьку браму і головний в’їзд до міста, збудувавши перед нею рів та звідний міст. Брама була зведена в архітектурній концепції бароко – пілони прикрашали білокам’яні рустовані пілястри увінчані монументальними вазами.
Важливу інформацію про конструкцію Підзамецької брами містить додаток до мапи міста 1800 р., на якому показаний план і профільний розріз Підзамецької брами, виконаний Кам’янець-Подільською інженерною групою (Іл.2). З нього відомо, що міст був дерев’яним, мав 5 прогонів та опирався на масивні колоди. Одна з секцій мосту перед брамою була рухомою. Вона у вертикальному положенні закривала браму. Підйом мосту приводився в рух механізмом, розташованим в брамі. Функціонував він завдяки противазі з гирями (типу «криничного журавля»), до яких кріпилися ланцюги, які й підіймали конструкцію мосту. Це робило міст напівавтоматизованим при підйомі, що значно полегшувало роботу воротарів, які закривали браму. Окрім цього в брамі було влаштовано герсу. Перед мостом знаходився ліхтар, який освітлював проїжджу частину. Рів під мостом наповнювався водою з джерела, що знаходилось у контрескарпі рову між Старим і Новим замками. Скидання води із рову у каньйон відбувалось за допомогою шлюзів у мурованій платформі, що замикала північний торець рову при Підзамецькій брамі. Інженери які виконали креслення брами, вказали на незадовільне функціонування шлюзів. У період весняних паводків 1799 р. частина мосту перед брамою була затопленою.
Роботи на прилеглій до Підзамецької брами ділянці здійснювалися в 70-х рр. ХІХ ст. В червні 1872 р. відбувся обвал землі за північною стіною Нового замку вздовж дороги північніше Підзамецької брами. Причому, земля між стіною та дорогою внаслідок провалу піднялась на висоту близько 70 см. Обстеження місця після обвалу здійснив інженер Костенецький. Він встановив, що внаслідок просідання ґрунту, стіна, що підпирала північний вал Нового замку, тріснула в шести місцях. Ділянка пошкодження стіни мала довжину приблизно 60 м. Після цієї події було здійснено розчистку території від землі, що значно розширило дорогу вздовж Нового замку [3, арк. 68]. При цьому розібрано один пілон Підзамецької брами та артилерійські склади з боку Нового замку.
У 1970-х рр. на ділянці між збереженими фрагментами Підзамецької брами та фрагментами брами Станіслава Августа стався зсув ґрунту разом із частиною підпірного муру [10]. Після проведення на цій ділянці архітектурно-археологічних досліджень у 1979-1980-х рр. здійснено реставрацію муру та встановлено дренажну систему водозливу.
У 2013 р. проведено ремонтно-реставраційні роботи по укріпленню муру у західному напрямку від брами. При розчистці виявлено дренажні жолоби. Передбачалося проведення консерваційних робіт оборонних мурів та башти-платформи, виконання будівельно-реставраційних робіт та благоустрою прилеглої території до пам’ятки архітектури Підзамецької брами, реставрація існуючих лотків водовідвідної ливневої каналізації, проведення геологічного шурфування на видовому майданчику башти.
У 2014 р. Національним історико-архітектурним заповідником «Кам’янець» підготовлено програму «Консервація об’єкта культурної спадщини Підзамецької брами, XVIII ст.» на суму 50 тис. грн. (Іл. 4).
На даний час від Підземецької брами збереглась верхня частина північного стовпа з фрагментом стіни і платформа із залишками шлюзів. Збережений один пілон Підзамецької брами, до якого із західного боку прибудована фортифікаційна споруда – прямокутна в плані башта (10.0х6.6 м) з контрфорсом. Із західного боку, вздовж дороги до неї прилягає оборонний мур довжиною 25 м.
Загалом, вивчаючи брами як складові міських фортифікацій, дослідники зауважують, що вони поєднували охоронну та шляхово-комунікаційну функції. Дослідниця Р. Михайлова вважає, що середньовічні брами українських міст представляють інтерес для культурно-мистецького вивчення [5]. Інтерес для вивчення представляє і Підзамецька брама в Кам’янці-Подільському, враховуючи те, що об’єкт є одним з найменш вивчених. Хоча до сьогодні брама збереглася лише частково, тим не менше, завдяки іконографічним джерелам вона комплексно може бути досліджена, включаючи архітектурно-мистецькі компоненти, особливості функціонування та будівельну еволюцію.
Список використаних джерел та літератури
- Болтанюк П. Основні етапи побудови замку м. Кам’янць-Подільський // «Археологія & Фортифікація Середнього Подністров’я»: зб. мат. Всеукраїнської науково-практичної конференції / [редкол. В.С.Травінський та ін.]. Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. С. 119-123.
- Герасимчук Т. Брами міста Кам’янця-Подільського // «Археологія & Фортифікація України»: зб. мат. IV Всеукраїнської науково-практичної конференції / [редкол. В.С.Травінський та ін.]. Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2014. С.193-197.
- Держархів Хмельницької області, Ф. 227, Оп. 2, Спр 11064, 68 арк.
- Задорожнюк А. Міські фортифікації Кам’янця-Подільського: проблема атрибуції та інтерпретації // «Археологія & Фортифікація Середнього Подністров’я»: зб. мат. Всеукраїнської науково-практичної конференції / [редкол. В.С.Травінський та ін.]. Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. С. 91-96.
- Михайлова Р. Середньовічні брами України як об’єкт культурно-мистецького вивчення // Мистецтво другої половини XVI-XVIII ст. Київ, 2011. С. 195-205.
- Петров М. Місто Кам’янець-Подільський в 30-х роках XV-XVIII століть: проблеми соціально-економічного, демографічного, етнічного та історико-топографічного розвитку. Міське і замкове управління. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. 480 с.
- Пламеницька О. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець: (пізьоантичний – раньомодерний час). Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012. 672 с.
- Сіцінський Ю. Нариси з історичної топографії міста Кам’янця-Подільського та його околиць / упоряд. М. Мошак. Кам’янець на Поділлю: Вид. Поділ. братства, 1994. 60 с.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Іконографічні матеріали, інв.№105. План-профиль имеющийся в Каменец-Подольской крепости … (1800 г.) [копія з фондів РДВІА], 5 арк.
- Фонди НІАЗ «Кам’янець», Науковий аріхв, Оборонні споруди Підзамецької брами / [авт.: Нагнибіда Р. В., Свінціцька Л. І. ], 2 арк.
- Nowak T. Fortyfikacje i artyleria Kamienca Podolskiego w XVIII w. // Studia i materialy do historii wojskowosci. 1973. T. XIX. Cz. 1. S. 139-186.
ДОДАТКИ
Іл. 1. Новий замок та Підзамецька брама на плані Кам’янця-Подільського 1761 р.
Іл.2. План Підземецької брами та мосту (1800 р.)
Іл.3. Фортифікації Кам’янця-Подільського (1865 р.)
Іл. 4. Впорядкування оборонних споруд Підзамецької брами
(2014 р., креслення Я. В. Бабуха)
