Г.О. Осетрова - старший науковий співробітник НІАЗ "Кам'янець"
Будинок по вулиці Татарській, 4 у м. Кам'янці-Подільському представляє великий інтерес для дослідників минулого нашого міста. Тут у 1875-1894 pp. жив і працював видатний польський історик, громадський діяч і лікар Юзеф Ролле (1830-1894).
Будинок знаходиться у північно-західній частині Старого міста. Це старовинна двоповерхова кам'яна споруда, досить проста за своєю архітектурою. Проїзд через широкі ворота веде на подвір'я садиби, забруковане кам'яними плитами. Зображення будинку, розташованого на цій садибі, можна побачити ще на плані Кам'янця кінця XVII ст. Пізніше він не раз перебудовувався1.
Вулиця, на якій стоїть будинок, мала багато назв: Татарська, Кармелітська, Соборна, а у радянські часи - К. Маркса. У 1990 р. вулиці повернуто найдавнішу назву - Татарська.
Юзеф Ролле жив у мальовничому куточку Старого міста, багатому на пам'ятки давньої архітектури. Напроти його будинку знаходилась старовинна Петропавлівська церква XVI ст. На тій же вулиці неподалік вражав своєю пишністю Казанський собор, перебудований з Кармелітського костьолу. У кінці вулиці височіли давні міські укріплення: Турецькі бастіони, Вітряна брама і Кушнірська башта.
Будинок, у якому мешкав Ролле, теж мав свою давню історію. Ділянка, на якій він знаходиться, була забудована вже у XVII ст., про що свідчить Опис Кам'янця 1700 р.2 Більш докладні відомості про будинок містяться у документі „Розподіл квартир у місті Кам'янці-Подільському", датованому 1789 р. Будинок, охарактеризований терміном „dom" („дом"), належав „славетному Мацею Іваницькому"3. „Доми" були переважно дерев'яними на кам'яному фундаменті.
У першій половині XIX ст. садиба належала титулярному раднику Павлу Соболевському і його дружині Олександрі, які збудували в ній новий кам'яний одноповерховий будинок4. У 1827 р. Соболевські продали садибу статському раднику, доктору медицини Францу Димеру5. Як пише польський історик О. Прусевич, у будинку збиралася масонська ложа6. Діяльність „ложі Озіриса під полум'яною зіркою" пов'язують з ім'ям власника садиби, Франца Димера, добре відомого у місті. Пізніше, вже після смерті чоловіка, його вдова Олександра Димер збудувала флігель у дворі будинку7. Згодом новим власником був збудований ще один флігель, і садиба поступово набула характеру типового шляхетського „дворика" з одноповерховим головним будинком, двома флігелями, господарськими спорудами.
Саме у такому об'ємі придбав садибу наступний власник колезький асесор К. Токаржевський-Карашевич у 1874 р. А через рік, у 1875 р. Токаржевський-Карашевич продає садибу Ідалії Ролле, дружині доктора медицини Юзефа Ролле8. Тоді було прийнято купувати нерухоме майно на ім'я жінки. Так, у будинку оселилася сім'я доктора медицини Юзефа Ролле, який був не тільки відомим лікарем, але й істориком, який підписував свої історичні праці псевдонімом д-р Антоні І. У цьому будинку Ю. Ролле мешкав аж до своєї смерті у 1894 р.
Юзеф Ролле народився у 1830 р. у с. Генрихівка поблизу містечка Немирова на Поділлі. Він був онуком французького емігранта, який оселився в Польщі в кінці XVIII ст. і повністю сполонізувався. Його син був управителем маєтків князя Г. Любомирського, пізніше став дрібним землевласником, хутору своєму дав назву „Генрихівка". Дитинство майбутнього лікаря і історика Юзефа Ролле пройшло на подільській землі, що на все життя залишило в ньому любов до рідного краю. Він виховувався в атмосфері родинного тепла і гармонії, серед чудової подільської природи, у захопленні багатим минулим краю, його бурхливої історії.
Вчився спочатку у Немирівській гімназії, незабаром за „вольнодумство" був виключений з неї, потім учився у Вінниці та Білій Церкві, завершив освіту у київській гімназії. У 1850 р. розпочинає вчитися на медичному факультеті Київського університету. У 1853 р. за участь у студентській маївці був виключений з університету і переведений фельдшером до однієї з київських лікарень. Через рік повернувся до університету і у 1855 р. закінчив його з відзнакою9.
Свою лікарську діяльність Ролле розпочав у м. Ярошівці, що біля Могилева на Поділлі. У 1856-1860 pp. Й. Ролле підвищує свою кваліфікацію з психіатрії за кордоном, спочатку у Німеччині, а потім у відомого психіатра Жана Шарко у Парижі. Там захистив докторську дисертацію „Психічні захворювання", яка була надрукована в Петербурзі у 1863 р. Незабаром Й. Ролле був обраний членом-кореспондентом Польської Академії Наук у Кракові, почесним членом товариства лікарів Парижа, Києва, Варшави, Вільна.
У 1860 р. адміністрація медичного факультету Варшавського університету запропонувала Ролле кафедру психіатрії, але він відмовився „через любов до рідного краю". У 1861 р. оселився у Кам'янці і став працювати практикуючим лікарем. На той час вже мав сім'ю - у 1858 р. одружився з Ідалією Защиньською. Нам поки що невідомо, де мешкав Ролле разом із своєю сім'єю до 1875 p., коли придбав на ім'я дружини будинок по вулииці Кармелітській (у другій половині XIX ст. вулиця стала називатися Соборною, бо костел кармелітів був перебудований на собор Казанської Божої Матері). Цілком можливо, що сім'я Ролле спочатку винаймала помешкання у будинку Токаржевського-Карашевича, а потім придбала його у власність.
И. Ролле був практикуючим лікарем, дуже популярним серед усіх верств населення Кам'янця і Подільської губернії. Він робив усе можливе, щоб покращити стан охорони здоров'я народу, багато уваги приділяв громадській діяльності. Він приймав участь у роботі створеного у Кам'янці за його ініціативою Товариства подільських лікарів, яке відігравало роль центру передових медичних фахівців всієї південно-західної частини Російської імперії.
Разом з прогресивними лікарями того часу Й. Ролле був ініціатором створення і будівництва лікарні для бідноти, створення віспоприщеплювального пункту, курсів повивальних бабок. Ролле опікувався шкільною молоддю, з його ініціативи була запроваджена стипендія для найбіднішого вихованця гімназії. Лікар-психіатр за фахом, Ролле написав біля 20 праць по медицині, у яких висвітлював найбільш актуальні питання медицини та соціальної гігієни, написав також праці з історії медицини. Писав польською і російською мовами. Особливо цікаві його праці, присвячені історії медицини на Поділлі. У 1867 р. на основі вивчення рукописних джерел з місцевих монастирських, церковних і приватних архівів Й. Ролле опублікував книгу О подольских шпиталях XV-XVII веков, а в іншій праці (1872 р.) дав історичний огляд епідемії, які лютували на Поділлі з XV ст. Роботи Ролле з медицини цінні тим, що в основу їх написання покладене вивчення рукописних джерел, які в результаті спустошливих війн назавжди втрачені для дослідників10.
Другою найголовнішою справою життя И. Ролле була історія, якою він захопився ще в юності. Ще на початку лікарської діяльності до його рук потрапив багатий приватний архів ХУШ ст. І з цього часу він починає писати свої перші історичні праці. Вже тоді з Ярошівки він надсилає до редакції журналів свої перші спроби белетризованих історичних нарисів. Результатом копіткої дослідницької праці в архівах стало написання біля 80 творів, підписаних псевдонімом „Д-р Антоні Й.". Найбільш відомий історичний твір Замки подільські на молдавських кордонах у трьох томах вийшов у Варшаві в 1880 р. Великою популярністю користувалася серія історичних оповідань, що публікувалася в „Киевской старине" з 1883 р. до 1894 р.
Невеликий будинок на Кармелітській (Соборній, Татарській) вулиці, що його придбала сім'я Ролле у 1875 p., незабаром став культурним осередком, який притягував до себе інтелігенцію не тільки Кам'янця, але й Поділля і Київщинию Популярність кам'янецького доктора поширювалася далеко за межі міста. Ролле мав величезну бібліотеку, колекцію польської порцеляни та різних старожитностей.
Атмосферу цього дому описав доктор Йосип Каленбах, історик літератури, який часто гостював у будинку Ролле. Він пише, що це типовий „дворик", тобто шляхетська садиба, з білим гарним будинком. Вдень будинок Ролле відвідували численні хворі з міста і навколишніх сіл. Але вечір належав тим привілейованим особам, які приходили не до лікаря Ролле, а до д-ра Антоні Й., на розмови інтектуальні. Каленбах пояснює популярність „Історичних оповідань" Ролле не тільки їх багатим змістом, але й простотою і доступністю стилю. Втім, зазначав Й. Каленбах, цей лекий стиль історичних оповідань був тільки відгуком красномовства, яким Д-р Антоні зачаровував своїх слухачів. У його великому кабінеті за скромним чайним столом вечорами сиділи його добрі знайомі і друзі, які зазвичай за чаєм вели цікаві довгі розмови. Чай вистигав, і ніхто про цього не згадував, зачарований оповідями господаря, обдарованого пам'яттю і співучим лагідним голосом. Про Ролле і його будинок у Кам'янці говорили, що це була справжня філія Київського університету.
Йосип Ролле і його дружина Ідалія мали двох синів і п'ятеро дочок. Його старший син Міхал став істориком, автором монографії про Кременецький ліцей, другий син Йосип був довгий час президентом міста Кракова.
В останні роки свого життя Ролле, хворий на хворобу нирок, почував себе погано. Але не переставав працювати. 21 січня Й. Ролле помер від уремії, спричиненої камінням у нирках. 9 (22) січня 1894 р. славетного лікаря і історика ховало все місто. У кафедральному костьолі була встановлена мармурова плита, яка збеереглася і сьогодні, з написом: „Син цієї землі, минуле її любив, вивчав та узагальнював, а скарби її поважати вчив".
Вдова Юзефа Ролле Ідалія через п'ять років після смерті чоловіка, у 1899 році продала садибу. Новий власник Станіслав Павловський надбудував другий поверх над головним будинком садиби, який виходить на вулицю. Татарську".
Будинок є зразком житлової забудови кінця XVIII-XIX ст., його занесено до переліку пам'яток місцевого значення використовується під житло. У наш час будинок має №4. Нумерація будинків вулиці Татарської кілька раз змінювалася. Очевидно, це ввело в оману молоду польську дослідницю Марту Вірашку, яка неправильно ідентифікувала будинок Ролле. У своїй книзі Кеш 'янець-Подільський. Місто-легенда вона помилково називає домом Ролле сусідній будинок №612.
Могила Юзефа Ролле і пам'ятник на католицькому кладовищі не збереглися, як і саме кладовище. Залишилися меморіальна плита у Кафедральному костьолі св. Петра і Павла і будинок, в якому Ролле прожив 19 років.
Література:
1 Кам'янець-Подільський. Туристичний путівник. -Львів: „Центр Європи". -2003. -С. 186.
2 Архив Юго-Западной России, ч. VII, т. 1. Акты о заселении Юго-Западной России. -Киев, 1886. -С. 573-574.
3 Dyspartament kwater w mieście Kamieniec Podolski 1789 r. Центральний державниий історичний архів України у Києві (ЦД1А). -Ф. 39. -On. 1. -Спр. 126. -Арк. 116.
4 Кам'янець-Подільський міський державниий архів (далі - КПМДА). -Ф. 196. -On. 1, -Спр. 2513, -Арк. 20.
5 КПМДА. -Ф 196. -On. 1. -Спр. 2513. -Арк. 80.
6 Prusiewicz O., Kamieniec Podolski. Szkic historyczny, Kijów-Warszawa 1915, s. 54.
7 КПМДА. -Ф. 196. -On. 1. -Cnp. 2513. -Арк. 80.
8 КПМДА. -Ф. 113. -On. 12, -Cnp. 769. -Арк. 7.
9 D-r Antoni I. (Rolle), Gawędy historyczne, t. 1. Kraków 1966, s. 15-17, 19.
10 Мазурик Е. В., Нариси про минуле і сьогодення медицини Кам'янця-Подільського і Хмельниччини. -Кам'янець-Подільськкий, „Абетка", 1999. -С. 43-53.
11 КПМДА. -Ф. 113. -On. 12. -Cnp. 1393. -Арк. 4.
12 Bania Z., Witaszka M, Kamieniec Podolski. Miasto-legenda, Warszawa 2000.
Stowarzyszenie Uczonych Polskich Ukrainy, PAMIĘTNIK KIJOWSKI TOM ÓSMY POLSKIE DWORY I REZYDENCJE NA UKRAINIE Pod redakcją Henryka Strońskiego i Andrzeja Korytko, - Kijów-Olsztyn, -2006
