Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • НІАЗ » Дослідження НІАЗ "Кам'янець" » Сергій Кирилович Шкурко (1907-1980) – краєзнавець, дослідник археологічної спадщини Кам’янця-Подільського

    Сергій Кирилович Шкурко (1907-1980) – краєзнавець, дослідник археологічної спадщини Кам’янця-Подільського

    АвторАвтор: admin2  Опубліковано: 27-09-2016

       Опубліковано: Пагор В.В. Сергій Кирилович Шкурко (1907-1980) – краєзнавець, дослідник археологічної спадщини Кам’янця-Подільського / В.В.Пагор // Матеріали І-Міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України» / Ред.кол. Баженов Л.В. (голова), Єсюнін С.М. (співголова, відп.ред.) та ін. – Хмельницький, 2016. – С. 412-415.

    УДК 908(477.43)(092)

       Пагор В. В., молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець»

       У статті йдеться про кам’янецького краєзнавця С.К.Шкурка, який впродовж багатьох років досліджував археологію та історію Кам’янця-Подільського. Він був знаним в наукових колах дослідником підземель Старого міста. Впродовж 1960-1970-х рр. виявив різночасові археологічні матеріали на території міста.

       Ключові слова: Сергій Кирилович Шкурко, археолог, Кам’янець-Подільський, біографія, краєзнавець.

       22 березня 1907 р. в Кам’янці-Подільському народився Сергій Кирилович Шкурко. Ще в дитинстві він полюбив Кам’янець. Особливо його приваблювала давня історія Старого міста і величні оборонні споруди. Навчався він у міській школі №1. В роки Другої світової війни був учасником антифашистського підпілля, яке діяло в Кам’янці-Подільському. Був членом правління Кам’янець-Подільської філії Хмельницького історико-краєзнавчого товариства. В 1950-1960-ті рр. працював науковим співробітником в Кам’янець-Подільському історичному музеї [1, с. 400-401]. Посада науковця дозволила в повній мірі зайнятися улюбленою справою – досліджувати історію та архітектуру Старого міста [5].

       Найбільше його цікавила археологія. Зокрема підземелля Кам’янця-Подільського, більшість з яких були в той час були не досліджені. Працюючи науковцем в музеї, як тільки дізнавався, що в Старому місті проводилися земляні роботи, обов’язково проводив обстеження розкопів. Все побачене занотовував, зафіксував залишки матеріальної культури, а зібрані археологічні знахідки передавав у фонди музею. Рукописи досліджень передані в сховища Державного архіву Хмельницької області. В особистому фонді краєзнавця зберігаються 3 справи в яких містяться матеріалами археологічних досліджень на території Кам’янця-Подільського (нариси, схеми, карти, акти, доповідні записки) [8-10].

       С.К.Шкурко брав участь в дослідженнях Вірменського миколаївського храму (XV-XVIII ст.) [9, арк. 16-21], центральної частини Старого міста (1960-1970-ті рр.) [40, с. 626]. Він прийняв участь і описав археологічні дослідження фортеці, які проходили в 1959-1960 рр. Було зафіксовано обміри розкопів, виявлені археологічні знахідки. На основі виявлених археологічних матеріалів та історичних джерел підготовив нариси «Істрія однієї розкопки», «Кам’янець-Подільська фортеця» [8]. Співпрацював з доктором історичних наук І.С.Винокуром, реставратором Є.М.Пламеницькою, краєзнавцем А.Г.Паравійчуком та ін.

       У 1962 році вирішив написати об’ємну книгу про Кам'янець-Подільський на зразок відомої роботи Ю.Сіцінського «Місто Кам’янець-Подільський. Історичний нарис». Підготував першу частину цієї книги (з найдавніших часів до Першої світової війни) обсягом 320 сторінок з ілюстраціями, проте справа до видання не дійшла. Рецензія на рукопис була підготовлена доцентом Кам’янець-Подільського педагогічного інституту Л.Коваленком [11].

    Відомий Сергій Кирилович за краєзнавчими публікаціями в місцевій газеті. На сторінках часопису «Прапор Жовтня» періодично публікував статті в рубриках «Сторінки історії», «Знайомство з рідним містом», «Орбіта краєзнавця» [1, с.400-401]. Присвятив ряд газетних публікацій видатним постатям, які проживали в місті: К. Батюшкову [34], В. Далю [3], С. Потоцькій [46], родині Затонських [41] та ін. [33] Публікував статті про писемні та архітектурні пам’ятки вірмен Кам’янця-Подільського, одна з яких вийшла друком в історико-філологічному журналі в Єревані (1968 р.) [35; 43].

    Впродовж з 15 листопада 1969 р. до 7 серпня 1970 р. в газеті «Прапор Жовтня» публікував серію з 16-ти статей «Знайомтесь з рідним містом». В них він знайомив читачів з вулицями та майданами Старого міста. Серед них: Старопоштовий спуск, Кузнечна вулиця, Музейна вулиця, Старий бульвар, Вулиця Карла Маркса, Вулиця Кірова, Центральна площа, вулиця Бебеля, Радянська площа, вулиця Свердлова, Госпітальна вулиця, вулиця Рози Люксембург та ін. [17-32].

       На початку 1970-х рр. С.К.Шкурко задумав розширити серію газетних статей про вулиці і видати книгу нарисів про історичне минуле вулиць Кам’янця-Подільського. На жаль плани про видання книги нарисів у видавництві «Будівельник», чи у львівському «Каменярі», так і залишилися в задумах.

       Цікавила краєзнавця проблема датування Кам’янця-Подільського. У 1958 р. в складі групи науковців від місцевого краєзнавчого музею звертався із запитом в Інститут історії Вірменської СРСР про першу згадку проживання вірмен в Кам’янці-Подільському. Після наданої інститутом відповіді і вирішено відзначати 900-річчя застування міста в 1962 р. Вказану думку підтримав академік М.Тихомиров [10, арк. 1]

    Його знали київські спелеологи, які зацікавилися вивченням підземних ходів Кам’янця. Група спелеологів під керівництвом Марка Міліцина, яка влітку 1973 р. відвідала Кам’янець-Подільський, залишила йому на пам’ять фотографію з написом: «Ентузіастові кам’янецьких підземель Сергієві Кириловичу Шкурку від київських спелеологів. 24/VI-73» [2]. Листувався С.К.Шкурко з істориком Я.В.Дашкевичем [14], письменником В.П.Бєляєвом [12], художником С.В.Кукурудзою [13].

       Був учасником І-V Подільських історико-краєзнавчих конференцій в матеріалах яких публікував тези «Археологічні спостереження за земляними роботами в м. Кам’янці-Подільському» [44, с. 83-84], «Трипільські поселення на території Кам’янця-Подільського» [45].

    Впродовж 1959-1979 рр. на території Кам’янця-Подільського та його околиць за участі С.К.Шкурка виявлено ряд трипільських жител. В межах Старого міста було виявлено залишки трипільської культури, зафіксовані на території фортеці, біля Вірменського колодязя, Ратуші, на Радянській площі, у дворі швейної фарбники, на вул. Довгій, Руських і Польських фільварках [45, с. 114-115].

       Зацікавився С.К.Шкурко вивченням підземель Старого міста. Дослідження залишків трипільських поселень наштовхнули краєзнавця на думку, що підземні галереї в Кам’янці-Подільському виникли в епоху неоліту (IV-II тис. до н.е). Гіпотеза базувалася на тому, що в кінці 1970-х рр. у Варшаві та Холмі було виявлено подібні галереї, які проходили у пластах глини і на думку польських вчених виникли в неоліті [39, с. 4].

       С.К.Шкурко вважав найдавнішими переходи-тунелі, викопані в східній частині Старого міста. Вони були вперше виявлені у 1955 р. при будівництві першої школи. Проводив дослідження підземних ходів на площі Польський ринок. Простежив, що один з них веде від Ратуші до вірменського ринку, другий до Кафедрального костьолу [38]. Краєзнавець описав підвали будинків на площі Польський ринок, як «давні, збудовані досить просторо та надійно, входи зроблені косяками з тесаного каменю» [42, арк. 25]. Також С.К.Шкурко описав підземні ходи які ведуть до Кравецької та Різницької башт [37, с. 387-389]. В одному із звітів писав: «все Старе місто пересікають підземні галереї і переходи, які спрямовані в різні сторони. Одні йдуть до башт, які стоять над скелями, до Міських воріт і тайників. Нажаль всі ці підземні споруди ніким не досліджені та не вивчалися» [10, арк. 9].

    Маловивченими були підземелля фортеці. Краєзнавець відзначив, що «залишається не дослідженим підземний хід, який починається біля Турецького мосту (на околиці) і йде під замок». Нова фортеця із Старою з’єднувалася декількома підземними ходами. В Старій фортеці були не розвідані підземні в’язниці біля Папської башти. Тоді вдалось встановити, що підземний хід в північній стороні замку під баштами Ружанка та Лянцкоронська був засипаний в ХІХ ст. [38].

       У повоєнний час і до 1970-х років С.К.Шкурко активно працював над підготовкою археологічної карти Старого міста. Копія досліджень, які мають назву «Пояснювальна записка до схематичної історико-архітектурної та археологічної карти Кам’янця-Подільського (Старе місто)» (1967 р.) в обсязі 41 аркуша, зберігається у фондах Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» [42; 6]. В ній описано найважливіші архітектурні пам’ятки міста, стан культурних шарів та основні археологічні знахідки, які були виявлені в 1960-х рр. в Старому місті. До археологічної карти С.К.Шкурко розробив перелік необхідних заходів з охорони і дослідження історико-архітектурних та археологічних пам’яток в Старому місті.

    Окрім дослідження пам’яток С.К.Шкурко написав декілька листів Держбуду УРСР, виконкому Хмельницької обласної ради про необхідність реставрації об’єктів культурної спадщини в м. Кам’янці-Подільському [15].

       Краєзнавець зробив вагомий внесок у вивчення архітектурних пам’яток Кам’янця-Подільського. У фондосховищах Державного архіву Хмельницької області зберігаються «Нариси з історії архітектурних пам’яток м. Кам’янця-Подільського (2 грудня 1963 р. – 25 липня 1976 р.)» [16] та «Статті та нариси про історію вірменських пам’ятках архітектури і культури на території Кам’янця-Подільського (11 січня 1972 р. – 4 жовтня 1973 р.)» [7]. В цих матеріалах вміщено графічні матеріали де зображено гіпотетичний вигляд фортеці в Кам’янці-Подільському (Іл.1).

      Іл.1. Гіпотетичний вигляд раннього будівельного етапу Кам’янецького замку

       Загалом, плідна краєзнавчо-пошукова робота Сергія Кириловича Шкурка припала на 1960-1970-ті рр. Життя його обірвалося 16 вересня 1980 р. Впродовж останніх 20 років ним проводилися археологічні обстеження розкопів та вивчення підземель Старого міста. Краєзнавцем зроблено значний вклад в популяризацію історичного минулого Кам’янця-Подільського. Неодноразово публікувалися науково-популярні статті на сторінках газети «Прапор Жовтня». С.К.Шкурка добре знали краєзнавці і дослідники історії міста, а його творча спадщина і сьогодні зберігається у фондах Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника та Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

    Джерела та література:

    1. Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали / Л.В.Баженов. — Кам'янець-Подільський, 1993. — 480 с.
    2. Будзей О. Про Сергія Шкурка / Олег Будзей // Подолянин. — 2007. — № 11 (16 березня). — С. 7.
    3. Він жив у нашому місті [Володимир Даль] // Прапор Жовтня. — 1962. — 21 серпня. — С. 4.
    4. Даль на Поділлі // Прапор Жовтня. — 1980. — 28 травня. — С. 4.
    5. Держархів Хмельницької області (ДАХО), ф.р. 4804, оп.1, спр. 1. Копии личных документов Шкурко С.К. (9 января 1939 – 25 июля 1975 г.), 10 арк.
    6. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр. 5. Историко-архитектурная и археологическая карта г. Каменец-Подольского, 1 арк.
    7. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.13. Статьи и заметки об армянских памятниках архитектуры и культуры на территории г. Каменец-Подольского (11 января 1972 – 4 октября 1973 г.), 28 арк.
    8. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.15. Материалы об археологических раскопках на территории Каменец-Подольской крепости (заметки, схемы, карты) (9 июня 1959 г. – 14 ноября 1976 г.), 18 арк.
    9. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.17. Материалы об археологических раскопках в г. Каменец-Подольском (схемы, чертежи, акты вскрытия грунта, докладные записки) (29 октября 1961 г. – 1 декабря 1973 г.), 28 арк.
    10. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.18. Материалы по археологи г. Каменец-Подольского (карты, чертежи, заметки) (24 октября 1964 г. – 4 апреля 1974 г.), 20 арк.
    11. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.21. Рецензия доцента Каменец-Подольского педагогического института Л.К.Коваленко на работу С.К.Шкурко «Город Каменец-Подольский, историческое описание» (12 апреля 1963 г.), 3 акр.
    12. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.22. Письма писателя Беляева В.П. (24 февраля 1956 г. – 31 марта 1973 г.), 24 арк.
    13. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.24. Письма члена Союза художников СССР С.В.Кукурудзы (3 октября 1968 г. – 15 января 1972 г.), 10 арк.
    14. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.25. Письма кандидата исторических наук старшего научного сотрудника Института общественных наук в г. Львове Я.Дашкевича (25 августа 1970 – 18 февраля 1972 г.), 10 арк.
    15. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.26. Переписка с Госстроем УССР, исполкомом Хмельницкого областного Совета депутатов трудящихся о реставрации архитектурных памятников в г. Каменце-Подольском (7 мая 1971 г. – 8 декабря 1973 г.), 10 арк.
    16. ДАХО, ф.р. 4804, оп.1, спр.8. Заметки об истории архитектурных памятников г. Каменец-Подольский (2 декабря 1963 – 25 июля 1976 г.), 38 арк.
    17. Знайомтесь з рідним містом. 1. Вітряна брама // Прапор Жовтня. — 1969. — 15 листопада. — С. 4.
    18. Знайомтесь з рідним містом. 10. Вулиця Бебеля // Прапор Жовтня. — 1970. — 7 березня. — С. 4.
    19. Знайомтесь з рідним містом. 11. Радянська площа // Прапор Жовтня. — 1970. — 16 травня. — С. 4.
    20. Знайомтесь з рідним містом. 12. Вулиця Свердлова // Прапор Жовтня. — 1970. — 29 травня. — С. 4.
    21. Знайомтесь з рідним містом. 13. Госпітальна вулиця // Прапор Жовтня. — 1970. — 3 липня. — С. 4.
    22. Знайомтесь з рідним містом. 14. Вулиця Рози Люксембург // Прапор Жовтня. — 1970. — 15 липня. — С. 4.
    23. Знайомтесь з рідним містом. 15. Укріплення // Прапор Жовтня. — 1970. — 7 серпня. — С. 4.
    24. Знайомтесь з рідним містом. 2. Старопоштовий спуск // Прапор Жовтня. — 1969. — 29 листопада. — С. 4.
    25. Знайомтесь з рідним містом. 3. Польські ворота // Прапор Жовтня. — 1969. — 17 грудня. — С. 4.
    26. Знайомтесь з рідним містом. 4. Кузнечна вулиця // Прапор Жовтня. — 1969. — 24 грудня. — С. 4.
    27. Знайомтесь з рідним містом. 5. Музейна вулиця // Прапор Жовтня. — 1970. — 9 січня. — С. 4.
    28. Знайомтесь з рідним містом. 6. Старий бульвар // Прапор Жовтня. — 1970. — 17 січня. — С. 4.
    29. Знайомтесь з рідним містом. 7. Вулиця Карла Маркса // Прапор Жовтня. — 1970. — 28 січня. — С. 4.
    30. Знайомтесь з рідним містом. 8. Вулиця Кірова // Прапор Жовтня. — 1970. — 10 лютого. — С. 4.
    31. Знайомтесь з рідним містом. 9. Центральна площа // Прапор Жовтня. — 1970. — 20 лютого. — С. 4.
    32. Знайомтесь з рідним містом. Історичні пам'ятки // Прапор Жовтня. — 1970. — 24 лютого. — С. 4.
    33. І. В. Лучицький: Наші славетні // Прапор Жовтня. — 1973. — 3 січня. — С. 3.
    34. К. М. Батюшков: Він жив у нашому місті // Прапор Жовтня. — 1962. — 29 травня. — С. 4.
    35. Лікарня вірмен: Орбіта краєзнавця // Прапор Жовтня. — 1979. — 12 травня. — С. 4.
    36. Літописні пам'ятки вірмен: Сторінки історії // Прапор Жовтня. — 1970. — 7 липня. — С. 4.
    37. Мошак М. Краєзнавець Сергій Кирилович Шкурко і його «Археологическая карта города Каменец-Подольского…» / Мирослав Мошак // Археологія & Фортифікація України. Збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції / [редкол.: В.С.Травінський (відп. ред.) та ін.]. — Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2014. — С.387-389.
    38. Підземне місто: Сторінки минулого // Прапор Жовтня. — 1972. — 19 січня. — С. 4.
    39. Підземні галереї / Сергій Шкурко // Прапор Жовтня. — 1979. — 1 вересня. — С.4.
    40. Сикора Э.Ф. Лица Каменца-Подольского или те, кто творил историю “Цветка на камне”, кто оказывал влияние на его судьбу, а также те, кому повезло увидеть своими глазами это неповторимое чудо природы и творение человеческой фантазии / Э.Ф. Сикора. – Х.: “Міськдрук”, 2010. (– 700 с.). – С.626.
    41. Сім'я Затонських: Сторінки історії // Прапор Жовтня. — 1962. — 21 липня. — С. 4.
    42. Фонди НІАЗ «Кам’янець», Науково-технічний архів, інв.3403, Пояснительная записка к схематической историко-архитектурной и археологической карте г. Каменец-Подольского (Старый город) (1967 р.), 41 арк.
    43. Шкурко С. Армянские архитектурные памятники в городе Каменец-Подольском / С.Шкурко // Историко-филологический журнал. — № 2(41). — Ереван, 1968. — С. 233-244.
    44. Шкурко С. Археологічні спостереження за земляними роботами в м. Кам’янці-Подільському / Сергій Шкурко // Тези доповідей Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1965. — С. 83-84.
    45. Шкурко С. Трипільські поселення на території Кам'янця-Подільського / Сергій Шкурко // Тези доповідей V Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1980. — С. 114-115.
    46. Ще раз про портрет Софії Потоцької: Читачі відгукуються // Прапор Жовтня. — 1962. — 2 червня. — С. 4.

     

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: