Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Головна Контакти Віртуальна
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    https://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • Монета 2 копійки, 1842 р., російського імператора Миколи І. Монета 2 копійки, 1842 р., російського імператора Миколи І (1825-1855). Аверс монети: в центрі зображений вензель Миколи І – велика стилізована літера «Н», над нею імператорська корона, внизу римська цифра «І», з горизонтальним рифленням. Вздовж краю монети обідок з крапок. На реверсі монети, по середині в верху вказаний номінал «2», зліва і з права від нього декоровані розетки, нижче напис «КОПЕЙКИ», під ним «СЕРЕБРОМЬ». Внизу зазначено літери «Е.М» (Єкатеринбурзький монетний двір), над ним рік чеканки «1842», вище – дві направлені в різні сторони риски, між ними крапка. Вздовж краю монети обідок з крапок. Гурт монети гладкий.

    Монета 5 копійок, 1763 р. російської імператриці Катерини ІІ (1762-1796). Аверс монети: в центрі вензель Катерини ІІ, що увінчаний імператорською короною. По боках від нього – рік чеканки «17 63». Зліва вздовж краю монети - лаврова гілка, з права пальмова, внизу вони зв’язані між собою стрічкою. Реверс монети: в центрі герб Російської Імперії – двоголовий орел зі скіпетром і державою, увінчаний трьома коронами. Внизу вздовж краю монети на смужці напис: «ПЯТЬ КОПЬЕКЬ». Під лапами орла найменування монетного двору «М.М.»(Московський монетний двір). Гурт монети сітчастий.

    Глечик, кін. 19 – поч. 20 ст. ст. Опуклобокий, шия коротка, плавно переходить у відхилені вінця. Край вінець підовальний. Сіра глина. Нижче вінець до опука кріпиться плоске, під прямокутне вушко. Зовні по вінцях орнаментація темно-коричневими фарбами у вигляді прямих паралельних ліній, над якими від краю вінець намальовано похилі лінії. По плечиках до опуку орнаментація прямими та хвилястими лініями. Нижче опука проведена одна пряма лінія по колу. Денце плоске. Поверхня шерахувата, зовні частково закіптюжена, всередині з вапняковим набілом.

    Цідильник (друшляк), перша пол. ХХ ст. виготовлений з червоної глини. Тулуб конічної форми, вінця відігнуто назовні, край вінець підовальний. Внутрішня поверхня стінок та вінця цідильника покрита поливою охристого кольору. До плечиків нижче вінець по обидва боки кріпляться вушка підпрямокутної форми з плавним вигіном. Денце та стінки до опука мають кругові наскрізні отвори діаметром приблизно 0,4 см. Денце з незначним вигіном всередину з слабо вираженим утором. Внутрішня поверхня цідильника з яскраво вираженими колами від формування на гончарному крузі. Зовнішня поверхня гладка.

    Кістяна голка, XVІІ ст. Виготовлена з кістки птаха. Кістка старанно оброблена, місцями зашліфована. Край голки гострий, конічний. Зі сторони вушка кістка сплющена та розширена. Наскрізний отвір розташований за 1,6 см від краю.

    Кавова чашечка, ІІ пол. ХVІІ ст., напівфаянсова, ймовірно перського походження. Форма чашечки – усічено-конічна, денце на невисокому кільцевому піддоні. Вінця чашечки розхилені, край потоншений, заокруглений. Зовнішня поверхня теракотового кольору, покрита прозорою поливою. Внутрішня поверхня чашечки та кільцевого піддона – біла глазурована. Підглазурний розпис на внутрішній поверхні денця синіми кобальтовими фарбами у вигляді квітки хризантеми вписано в коло.

    Глечик, першої половини ХХ століття,виготовлений з червоної глини, з овоїдним тулубом, з розширеною до верху шиєю, яка плавно переходить в прямі вінця з округлим краєм. Вухо плоске, під прямокутне, кріпиться вище заломної лінії шиї до опука. Денце плоске, із слабо вираженим утором. По опуку ледь простежується орнаментація червоним ангобом у вигляді прямих горизонтальних ліній. Поверхня гладка, частково у приденній частині з домішками піску. По всій поверхні простежуються горизонтальні лінії від формування на гончарному крузі та лущення верхнього шару глини. Зі слідами кіптяви.

    Горщик, першої половини ХХ століття,, з червоної глини, опуклобокий. Вінця з незначним вигіном назовні, горизонтально зрізані, підовальні. Плечики плавно переходять в опуклі боки. Підпрямокутне вушко кріпиться від краю вінець до опука. Денце плоске з утором. Ледь простежується орнаментація червоним ангобом по плечиках у вигляді прямих косих ліній та повздовжньої по вушку. Тулуб орнаментовано металевим дротом. Поверхня шерахувата, сильно закіптюжена..

    Глечик, другої половини ХІХ століття,з білої глини, мініатюрний, опуклобокий, з розширеною до верху шиєю. Вушко глечика округле та плавно кріпиться нижче краю вінець до заломини плечиків. Нижня частина горщика від опука до денця орнаментована суцільним пофарбуванням теракотовим ангобом.

    Миска, кін. 19 – поч. 20 ст. Форма миски трапецевидна, з прямими вінцями, з червоної глини. Вінця з підовальним краєм. Внутрішня поверхня стінок миски у середній частині має злом. Внутрішня поверхня покрита білим ангобом на якому нанесено орнамент: по вінцях – чотирма прямими коричневими лініями; по стінках від вінець до заломної лінії – рядами зелених та коричневих під округлих плямок; від заломної лінії до денця – три прямі лінії та фляндрівка коричнево-зеленими фарбами; по денцю – циклічні круги коричневою фарбою. Фрагменти вінець не збережено.

     
     

    Положення про НІАЗ "Кам'янець"

     

    Фонди НІАЗ «Кам’янець»

     
      Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (далі - Заповідник) є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом історико-архітектурного спрямування, що об'єднує комплекс нерухомих і рухомих пам'яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. Державна реєстрація Заповідника проведена 25.05.1993р.

      Детальніше

     

    Особливості формування фондової збірки окреслились пріоритетними напрямками діяльності Заповідника на усіх етапах його існування, а саме у сферах пам’ятко-охоронної, науково-дослідної, реставраційно-реабілітаційної, фондової, культурно-освітньої, виставково-експозиційної роботи. В Заповіднику здійснюється формування, комплектація, вивчення музейних, архівних, бібліотечних фондів. Музейний фонд Заповідника належить до державної частини Музейного фонду України, який розподіляється на основний та науково-допоміжний. На сьогодні основний фонд Заповідника формують 9 інвентарних груп - «Археологія» (А), «Архітектурні деталі» (АД), «Нумізматика» (Н), «Документи» (Д), «Негативи» (Нг), «Фотокартки» (Ф), «Іконографічні матеріали» (Ік), «Образотворче мистецтво» (ОМ), Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ).

      Детальніше

     
     

    Історія НІАЗ "Кам'янець"

     

    Акція "7 чудес України"

     
     

    Багаторічна ініціатива кам'янчан, щодо збереження історико-архітектурної спадщини Старого міста була успішно завершена 18 травня 1977 року, коли в Києві Рада Міністрів УРСР підписала постанову:

     «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському»

      Детальніше

      Всеукраїнська акція "7 чудес" була ініційована відомим політиком Миколою Томенком і стартувала в травні 2012 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання 7 чудес. З них був складений список 100 претендентів.

      Детальніше

     
  •  
  • Випадкові фрази: